ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПЕНСАТОРНО-АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ МАСТЕКТОМІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8568Ключові слова:
компенсаторно-адаптаційні психологічні механізми, рак молочної залози, мастектомія, копінг-стратегія, механізм психологічного захисту, внутрішня картина хвороби.Анотація
Захворюваність і лікування раку молочної залози (РМЗ) на сьогодні залишається серйозною медико-соціальною проблемою, відмічається підвищення інтересу до психологічних проблем пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, насамперед в аспекті попередження у них порушень психічного здоров’я і формування ефективних психологічних компенсаторних механізмів адаптації.
Мета дослідження – вивчити компенсаторно-адаптаційні ресурси жінок.
Матеріали і методи. На базі онкологічної лікарні було проведено дослідження, в рамках якого обстежено 104 пацієнтки, які перенесли мастектомію унаслідок раку молочної залози, з них основну группу (ОГ) склали 72 пацієнтки, що перенесли радикальну мастектомію, групу порівняння (ГП) – 32 жінки після секторальної мастектомії. У роботі використовували методику Лазаруса “Способи копінга”, методику діагностики індексу життєвого стилю (ІЖС) (опитувальник Плутчика – Келлермана – Конте), опитувальник ТОБОЛ.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів виявив характер адаптаційного потенціалу кожної із обстежених пацієнток. Було виявлено схильність до використання механізмів психологічного захисту (МПЗ), а не копінг-стратегій, підвищений загальний рівень МПЗ і переважання в їх структурі “заперечення” (адаптивний МПЗ), “проекції” і “реактивного утворення” (дезадаптивні МПЗ). Провідними копінг-стратегіями були “дистанціювання” (неконструктивна копінг-стратегія), “прийняття відповідальності” (відносно конструктивна), рідше використовували “самоконтроль” (конструктивна) і “тікання – уникнення” (неконструктивна). Отже, були визначені маркери психічної дезадаптації, які тісно пов’язані з особливостями стилю захисної і стресдолаючої поведінки. Це підвищений загальний рівень напруження МПЗ, превалювання в структурі дезадаптивних МПЗ і неконструктивних копінг-стратегій. Аналізуючи середні бали за блоками ТРнЗ, виявлено, що у хворих ГП показники першого блока (найбільш адаптивного) вищі, ніж у жінок ОГ. Рівні другого і третього блоків у осіб ОГ суттєво перевищують такі у пацієнток ГП.
Висновки. Отримані дані свідчать про більш несприятливу реакцію на захворювання у пацієнток ОГ. Це дало змогу прийняти клініко-обґрунтоване рішення щодо вибору психотерапевтичних мішеней (інтра- чи інтерпсихічні) та методів психокорекції (психотерапевтичних методик) у кожному індивідуальному випадку.
Посилання
Holland, J.C., Breitbart, W.S. & Jacobsen, P.B. (Ed.) (2010). Psycho-Oncology. Oxford University Press, p. 712.
Markova, M.V., Piontkovska, O.V. & Kuzhel, I.R. (2012). Stan ta perspektyvy rozvytku suchasnoi psykhoonkolohii [Status and Prospects for the Development of Modern Psychonology]. Ukrayinskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 20, 4 (73), 86-91 [in Ukrainian].
Degoratis, L.R., Morrow, G.R. & Fetting, J. (1983).The prevalence of psychiatric disorders among cancer patients. Journal of the American Medical Association, 249, 751-757.
Stein, S., Hermanson, K. & Spiegel, D. (1993). New directions in psycho-oncology. Current Opinion in Psychiatry, 6, 838-846.
Markova, M.V., Piontkovskaya, O. & Kuzhel, I.R. (2013). Problemy povidomlennia diahnozu i spilkuvannia z onkokhvoroiu dytynoiu ta yii batkamy [Problems of Diagnosis and Communication with Oncology with a Child and Its Parents]. Medychna psykholohiya – Medical Psychology, 1, 12-19 [in Ukrainian].
Bukhtoyarov, O.V., Arkhangelsk, A.E. (Ed.) Kozlov, V.A. (2008). Psykhohennyy kofaktor kantseroheneza: vozmozhnosty prymenenyya hypnoterapyy [Psychogenic cofactor of carcinogenesis : possibilities of hypnotherapy application]. SPb. : Aleteyya, p. 264 [in Ukrainian].
Alyasova, A.V. (2008). Osobennosty psykholohycheskoho statusa bolnykh rakom molochnoy zhelezy [Features of the psychological status of patients with breast cancer]. Practical neurology and neuro-rehabilitation, 3, 25-29 [in Ukrainian].
Markova, M.V., Kristall, E.V. & Yavorska, T.V. (2012). Skladovi psykholohichnoho adaptatsiynoho potentsialu onkokhvorykh, yaki perenesly khirurhichne vtruchannia z formuvanniam kyshkovoi stomy [Components of the psychological adaptive potential of cancer patients who undergo surgical intervention with the formation of the intestinal stoma]. Tavrycheskyy zhurnal psykhyatryy – Tavrichesky Journal of Psychiatry, 16, 2 (59), 39-40 [in Ukrainian].
Semke, V.Ya. (2008). Psykhyatryya y onkolohyya. Hrany soprykosnovenyya [Psychiatry and Oncology. Faces of contact]. Siberia. west. psychiatry and narcology – Siberia. west. psychiatry and narcology, 3, 7-12 [in Russian].
Markova, M.V. & Kuzhel, I.R. (2010). Sytuatyvno-somatychnyy ta psykholoho-osobystisnyy faktory u planuvanni medyko-psykholohichnoi dopomohy inkurabelnym onkolohichnym khvorym [Situational-somatic and psychological and personal factors in the planning of medical and psychological assistance to incurable oncological patients]. Ukrayinskyi visnyk psykhonevrolohii – Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 13, 3 (64), 136 [in Ukrainian].
Kim, J., Han, J.Y. & Shaw, B. (2010). The Roles of Social Support and Coping Strategies in Predicting Breast Cancer Patients Emotional Well-being. Health Psychol, 15 (4), 543-552.
Heckman, B.D. (2004). Coping and anxiety in women recalled for additional diagnostic procedures following an abnormal screening mammogram. Health Psychol, 23 (1), 42-48.
Ahlberg, K. (2004). Fatigue, psychological distress, coping and quality of life in patients with uterine cancer. J. Adv. Nursing, 45, (2), 205-213.
Berezantsev, A.Yu., Monasypova, L.I., Strazhev, S. & Spiretus, A.M. (2011). Clinical and Psychosocial Aspects of Rehabilitation of Women with Cancer Pathology in the Reproductive System. Ps. general medicine disorders. Sonsilium-medicum, 1. Access mode: http://www.consilium-medicum.com/article/20662
Faller, H. & Schmidt, M. (2004). Prognostic value of depressive coping and depression in the survival of lung cancer patients. Psychonecology, 13, 5, 359-363.
Wasserman, L.I., Iovlev, B.V. & Isayeva, E.R. (2009). Metodika psikhologicheskoy diagnostiki sposobov sovladaniya so stressovymi i problemnymi dlya lichnosti situatsíyami : posobiye dlya vrachey i med. psikhologov [Methods of psychological diagnostics of coping with stressful and problematic situations for a person : a manual for doctors and honey]. Psychologists. SPb. : Izv-NIPNI by Bekhtereva, V.M., pp. 12-33 [in Russian].
Wasserman, L.I., Eryshev, A.F. & Klubova, E.B. (2005). Psikhologicheskaya diagnostika indeksa zhiznennogo stilya [Psychological diagnostics of the Index of Life Style]. SPb. : Izv-NIPNI by Bekhtereva, V. M., pp. 41-49.
(2005). Psikhologicheskaya diagnostika otnosheniya k bolezni : metod. Posob [Psychological diagnosis of the relation to the disease : method, manual]. St. Pb. : St. Petersburg. scientific research by Bekhtereva, V. M., 22-25 [in Russian].
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).