СУЧАСНІ АЛГОРИТМИ ОДОНТОПРЕПАРУВАННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА БІОЛОГІЧНУ ЦІЛІСНІСТЬ ЗУБА

Анотація

Одонтопрепарування є ключовим етапом ортопедичного лікування під час виготовлення незнімних конструкцій, який суттєво впливає на морфофункціональний стан твердих тканин зуба, пульпи та тканин пародонта. Незважаючи на стандартизацію клінічного протоколу, техніка препарування, вибір інструменту та параметри мікрорельєфу поверхні залишаються факторами, які надалі визначають якість фіксації ортопедичних конструкцій та прогноз їх клінічної довговічності. Мета дослідження – на основі аналізу наукових літературних джерел оцінити морфологічні зміни в емалі, дентині та тканинах маргінального пародонта внаслідок одонтопрепарування різними інструментами й техніками, а також проаналізувати сучасні алгоритми препарування зубів під незнімні ортопедичні конструкції. Матеріали та методи. Проведено систематичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar за останні 10 років та декілька фундаментальних джерел, давнина яких більше 10 років. В аналіз включено 38 публікацій, що відповідали критеріям пошуку. Оцінювались мікроскопічні характеристики поверхні, вплив теплового навантаження, ступінь деструкції твердих тканин, біологічна реакція пульпи та ясен, а також ефективність застосування авторських алгоритмів препарування. Результати досліджень. Установлено, що морфологічні зміни в емалі та дентині прямо залежать від типу ротаційного інструментарію, форми бору, зернистості абразивного матеріалу та способу охолодження. Твердосплавні інструменти демонструють найменшу кількість мікротріщин та дефектів емалевого краю. Теплове навантаження в разі застосування алмазних дисків і карборундових каменів сприяє змінам у пульпі. Визначено, що полірування зони уступу є критично важливим для герметичності фіксації. Описано авторські методики (Shillingburg, Marxkors, Massironi, Perkins, BOPT та ін.), що забезпечують точне препарування з урахуванням біологічних та технологічних вимог. Висновки. У результаті проведеного аналізу наукових даних установлено, що якість і наслідки одонтопрепарування залежать від цілого комплексу чинників: типу вибраного інструменту, послідовності етапів, форми та параметрів уступу, мікрорельєфу поверхні, а також біологічної реакції тканин. Ретельне дотримання алгоритмів, заснованих на доказовій базі, та індивідуалізований підхід до препарування із застосуванням авторських методик дозволяє мінімізувати ризики ускладнень, забезпечити довговічність реставрацій та біосумісність із навколишніми тканинами.