Клінічна Стоматологія https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat <p><em>Науково-практичний рецензований стоматологічний журнал, який видається щоквартально, публікує науково-практичні статті провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців з усіх розділів стоматології, найновішу інформацію про високоякісне обладнання, інноваційні методики, стоматологічні матеріали провідних світових фірм-виробників, вітчизняні і міжнародні спеціалізовані конференції та симпозіуми. Журнал входить до переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів<span class="apple-converted-space">.</span></em><br><strong><em>ISSN 2415-3036 (Online), ISSN 2311-9624 (Print)</em></strong></p> uk-UA nahirnyi@ukr.net (Ya. P. Nahirnyi) kovbasyuk_i@tdmu.edu.ua (Ihor Kovbasyuk) пн, 21 лис 2022 15:03:46 +0200 OJS 3.2.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Порівняльна оцінка ефективності використання «ICON» та «R.O.C.S. Medical Minerals» при початковому карієсі зубів у дітей https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13325 <p><strong>Резюме</strong><strong>. </strong>Протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення поширеності та інтенсивності карієсу зубів у дітей. Відомо, що поширення карієсу зубів у дітей віком до 4 років у різних регіонах України становить від 20 до 80 %, а в 20 % дітей 6-річного віку вже діагностується карієс постійних зубів. Тому використанням засобів спрямованої гігієнічної та лікувально-профілактичної дії сприяє зниженню поширеності та інтенсивності карієсу зубів як у дітей, так і в дорослого населення.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– оцінити ефективність застосування ремінералізуючої терапії за допомогою «ICON» та «R.O.C.S. Medical Minerals» для лікування та профілактики початкового карієсу зубів (у стадії білої плями) в дітей молодшого шкільного віку.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Ми обстежили 62&nbsp;дитини віком від 6 до 8&nbsp;років (1–2 навчальні класи Шумської ЗОШ I–II ступенів), яким лікували початковий карієс (у стадії білої плями). Відповідно до виду ремінералізуючого гелю усіх обстежених дітей поділили на 2 групи: у дітей першої групи (n=30) використовували «ICON», другої (n=32) – «R.O.C.S. Medical Minerals». Інтенсивність демінералізації емалі при карієсі зубів оцінювали методом фарбування каріозних плям 2 % розчином метиленового синього за 10-бальною шкалою Аксаміт.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Під час первинного стоматологічного обстеження дітей усі виявлені каріозні плями при фарбуванні 2 % розчином метиленового синього фарбувалися в темно-синій колір (від 6 до 9 балів). При диспансерному обстеженні через 3 місяці у пацієнтів першої підгрупи каріозні плями зберігалися, однак вони не фарбувалися 2 % розчином метиленового синього (0 балів). Поверхня проінфільтрованої емалі засобом «ICON» відновила початковий блиск і гладкість емалі. Зона переходу проінфільтрованої емалі в здорову була малопомітною, не визначалася шорохуватість її при зондуванні, мала добру крайову адаптацію, текстура поверхні перифокальних ділянок емалі була однорідною. У пацієнтів другої підгрупи усі каріозні плями на емалі зубів зберігалися, хоч спостерігався позитивний симптом ковзання зонда та більшість із каріозних плям не фарбувалися 2 % розчином метиленового синього (0 балів) у 29 обстежених дітей (90,6&nbsp;%) та ледь помітно фарбувалися (1 бал) у 3 дітей (9,4&nbsp;%) другої підгрупи.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Проведення лікувально-профілактичних заходів із застосуванням ремінералізуючої терапії дозволило зменшити інтенсивність прогресування карієсу зубів. Використання мікроінвазивного методу лікування карієсу зубів у стадії білої плями – системи «ICON» в умовах стоматологічного кабінету є більш ефективним порівняно із застосуванням ремінералізуючого гелю «R.O.C.S. Medical Minerals» в домашніх умовах. Отже, використанням засобів спрямованої гігієнічної та лікувально-профілактичної дії сприяє зниженню поширеності та інтенсивності карієсу зубів у дітей.</p> Н. О. Гевкалюк, І. В. Назаренко Авторське право (c) 2022 Клінічна Стоматологія https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13325 пн, 21 лис 2022 00:00:00 +0200 Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 10-13-річного віку https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13326 <p><strong>Резюме. </strong>Захворювання твердих тканин зуба різного генезу на сьогодні є однією з основних проблем у сучасній стоматології. В Україні актуальність вивчення стану твердих тканин постійних зубів зумовлена високими показниками розповсюдженості та інтенсивності карієсу, особливо в перші роки після прорізування постійних зубів.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>оцінити ефективність розробленої схеми екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років, що враховує ступінь мінералізації емалі.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Клініко-лабораторне обстеження 393 дітей віком від 10 до 13 років. При огляді визначали індекс карієсу КПВ, індекс найвищої інтенсивності карієсу (SiC-index), розповсюдженість та інтенсивність вогнищевої демінералізації емалі, індекс гігієни ротової порожнини за Гріном – Вермільйоном (ОНІ-S), приріст інтенсивності та редукцію приросту інтенсивності карієсу зубів.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Результати клінічного дослідження запропонованої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років упродовж двох років спостережень свідчать про достовірно низький приріст інтенсивності карієсу постійних зубів в основній групі (0,23±0,04), високі показники редукції приросту інтенсивності карієсу постійних зубів (69 %), зниження кількості ділянок демінералізації (5,6–9,3 %), підвищення карієсрезистентності твердих тканин постійних зубів до високого рівня (на 59,4 %), підвищення мінералізуючого потенціалу ротової рідини за рахунок зростання кількості фтору (в 1,55–1,73 раза) та кальцію (24,4–28,8 %) (р&lt;0,05).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Доведено ефективність розробленої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років.</p> Г. В. Сороченко, Л. О. Хоменко, О. І. Остапко Авторське право (c) 2022 Клінічна Стоматологія https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13326 пн, 21 лис 2022 00:00:00 +0200 Клініко-анамнестичні та гендерно-вікові особливості доброякісних новоутворень великих слинних залоз https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13327 <p><strong>Резюме. </strong>Новоутворення слинних залоз складають від 3–6 % усіх пухлин людини. Серед доброякісних новоутворень слинних залоз (ДНСЗ) – найбільш поширеними є плеоморфні аденоми (ПА), аденолімфоми, ретенційні кісти. Вони відрізняються за своїми клінічними особливостями. Вікова та статева приналежність, переважання певних анамнестичних показників має відмінності залежно від виду новоутворення, що зумовлює актуальність цього дослідження.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>виявити нові клінічні, гендерно-вікові та анамнестичні особливості доброякісних новоутворень слинних залоз.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Матеріалом дослідження були 67 хворих на ДНСЗ, з них – по 30 пацієнтів із ПА та аденолімфомами, 7осіб із ретенційними кістами. Усі хворі пройшли загальноклінічні обстеження (розподіл за віком, статтю, опис місцевого статусу, визначення анамнезу).</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Результати проведених досліджень хворих на ДНСЗ показали, що середній вік пацієнтів із аденолімфомами та ретенційними кістами складав (58,06±11,31) і (57,57±7,32) року відповідно, ПА – 39,58±15,39. ПА та ретенційні кісти домінували серед жінок – 21 (70 %) і 5 (71,42 %) відповідно, аденолімфоми у чоловіків – 21 (70 %).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Гендерно-вікова приналежність ДНСЗ відрізняється залежно від виду новоутворення. Анамнестичні особливості (перенесені оперативні втручання та супутні захворювання) були притаманні для усіх трьох груп хворих на ДНСЗ. Нових клінічних особливостей ДНСЗ не було виявлено.</p> І. С. Бродецький Авторське право (c) 2022 Клінічна Стоматологія https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13327 пн, 21 лис 2022 00:00:00 +0200 Характеристика клітинного та видового складу мікрофлори слизової оболонки порожнини рота у хворих на червоний плоский лишай https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13224 <p><strong>Резюме. </strong>Червоний плоский лишай є поліетіологічним захворюванням, у патогенезі якого беруть участь імунні, нейроендокринні, інтоксикаційні, метаболічні процеси з ураженням шкіри і слизових оболонок у вигляді специфічних висипань, що розвиваються унаслідок запальних і дистрофічних процесів в уражених тканинах. Крім того, існує підвищений ризик малігнізації окремих клінічних форм, у зв'язку з чим актуальним є пошук критеріїв ранньої діагностики захворювання.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>проаналізувати літературні джерела з характеристикою клітинного складу та видового складу мікрофлори слизової оболонки порожнини рота у хворих на червоний плоский лишай.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Огляд та аналіз наукової та медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, вивчення яких не перевищує 10 років, включаючи огляди літератури та результати клінічних випробувань.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Червоний плоский лишай слизової оболонки порожнини рота є одним із найбільш поширених хронічних кератозів, у патогенезі яких важливе значення має безліч екзогенних і ендогенних факторів у комплексі, однак дані про частоту ураження вельми суперечливі. Домінуючими патоморфологічними процесами при даному захворюванні є запалення й альтерація тканин. Реалізація даних механізмів відбувається при безпосередній участі системи мікроциркуляції незалежно від етіології захворювання. У зв’язку з цим, при цитологічному та бактеріологічному дослідженнях мають місце як загальні ознаки вищевказаних процесів, так і специфічні маркери, діагностична цінність яких має вагоме значення при встановленні діагнозу, і як наслідок, коректно проведеному комплексі лікувальних заходів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Велика різноманітність клінічних проявів, відсутність чіткого уявлення про етіопатогенетичні механізми розвитку червоного плоского лишаю порожнини рота вимагають персоніфікованого, комплексного лікування, заснованого на індивідуальному підході до кожного хворого з урахуванням імовірного етіологічного чинника, клініки та застосованого спектра лабораторних досліджень.</p> С. С. Божик Авторське право (c) 2022 Клінічна Стоматологія https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13224 пн, 21 лис 2022 00:00:00 +0200 Сучасний стан проблеми внутрішньокореневої резорбції зуба https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13275 <p><strong>Резюме.</strong> В огляді представлено аналіз досліджень щодо проблеми внутрішньокореневої резорбції зуба, методів її діагностики та лікування. Особливу увагу приділено аналізу експериментальних та клінічних досліджень, присвячених формуванню резистентності твердих тканин зуба до дії карієсогенних факторів. На сьогодні однією з актуальних проблем сучасної стоматології залишається проблема розробки заходів впливу на репаративний дентино- та остеогенез. Однак такого роду дослідження нечисленні, більшість, яку ми опрацювали, стосується зовнішньої резорбції кореня зуба, тоді як внутрішні резорбції твердих тканин становлять не меншу проблему для практичного стоматолога.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати дані наукових джерел літератури щодо внутрішньокореневої резорбції зуба, методів її діагностики та лікування у практиці терапевтичної стоматології.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів поперед­ніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> В огляді детально описано внутрішню резорбцію – деструкцію внутрішньокореневого дентину та дентинних трубочок уздовж стінок кореневого каналу, а також резорбтивний процес в альвеолярному відростку щелепних кісток. Така патологічна резорбція виникає після травматичних уражень, ортодонтичного переміщення зубів або внаслідок хронічних інфекцій пульпи чи структур пародонта. Продемонстровано можливості ранньої діагностики та досвід використання нових препаратів, ефективних у лікуванні внутрішньої резорбції. Однак для широкого впровадження їх в клінічну практику необхідні достовірні клінічні докази, подальші довготривалі рандомізовані клінічні дослідження.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Проблема внутрішньокореневої резорбції зуба потребує всестороннього дослідження механізмів його виникнення та розвитку, а також пошук й упровадження в клінічну практику нових високоефективних лікувально-профілактичних методів.</p> Д. В. Добровольський, Н. О. Гевкалюк Авторське право (c) 2022 Клінічна Стоматологія https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13275 пн, 21 лис 2022 00:00:00 +0200 Системні захворювання як фактор ризику прогресування захворювань пародонта https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13238 <p><strong>Резюме. </strong>Зв’язок запально-дистрофічних процесів в тканинах пародонта з рядом системних захворювань, не одноразово підкреслюється в науковій літературі.Високий показник розповсюдження захворювань пародонта, відмічається у поєднанні з різними загальносоматичними захворюваннями на фоні значного зниження захисних сил організму. Інтерес до виявлення такого зв’язку зріс, оскільки професія охорони здоров’я шукає кращого розуміння патогенезу різних захворювань та їх зв’язку з пародонтом та іншими хворобами порожнини рота.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>проаналізувати дані наукових джерел літератури та надати свіжу інформацію щодо зв’язку між пародонтитом і системними захворюваннями, такими як: аномалії серцево-судинної, дихальної, ендокринної, кістково-м’язової та репродуктивної систем.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Часте поєднання та взаємообтяжуючий вплив захворювань пародонта із хворобами внутрішніх органів, свідчить про їх патогенетичну єдність, що виражається складними порушеннями гомеостазу. Системні порушення збільшують частоту і тяжкість захворювань пародонта, шляхом зміни імунної відповіді організму на дію пародонтопатогенних мікроорганізмів і продуктів їх обміну, а також переважно генералізований та швидкопрогресуючий перебіг захворювань пародонта.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Методи діагностики повинні ідентифікувати можливі ключові етіологічні чинники, що дозволить раннє виявлення захворювань пародонта, тим самим покращуючи прогноз захворювання, а у комплексному лікуванні необхідно враховувати не тільки стан тканин пародонта, зубів, порожнини рота, а й організму пацієнта в цілому.</p> М. Т. Слобода, Л. Ю. Мінько Авторське право (c) 2022 Клінічна Стоматологія https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13238 пн, 21 лис 2022 00:00:00 +0200 Вибір лікувальних засобів для місцевого застосування у комплексному лікуванні захворювань пародонта https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13236 <p><strong>Резюме.</strong> Захворювання пародонта широко розповсюджені серед різних вікових груп. В умовах індустріалізації суспільства генералізований пародонтит має схильність все частіше бути діагностованим у молоді.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити наявні схеми лікування захворювань пародонта та обґрунтувати вибір місцевих засобів у їх комплексному лікуванні.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проведено аналіз літературних джерел. Відповідні матеріали були знайдені у пошукових системах «PubMed» та «Google Scholar», Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського, використовуючи пошук за ключовими словами та заголовками.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> У даній статі подано огляд літератури щодо вивчення місцевих засобів при лікуванні захворювань пародонта. Описані сучасні схеми лікування і приклади місцевих засобів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Місцеві лікувальні засоби зменшують кількість патогенної мікрофлори в пародонтальних кишенях у поєднанні з механічним видаленням зубних відкладень. Надалі планується порівняти у пацієнтів із захворюваннями пародонта кріофілізовану очеревину, яка просочена офіцинальними засобами на основі хлоргекседину, та в комбінації із гіалуроновою кислотою – PerioAid 0.12 %, PerioAid 0.20 % Chlorhexidine+Hyaluronic acid.</p> І. Г. Ремезюк, О. В. Авдєєв Авторське право (c) 2022 Клінічна Стоматологія https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/13236 пн, 21 лис 2022 00:00:00 +0200