https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/issue/feed Клінічна Стоматологія 2021-11-01T13:58:04+02:00 Ya. P. Nahirnyi nahirnyi@ukr.net Open Journal Systems <p><em>Науково-практичний рецензований стоматологічний журнал, який видається щоквартально, публікує науково-практичні статті провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців з усіх розділів стоматології, найновішу інформацію про високоякісне обладнання, інноваційні методики, стоматологічні матеріали провідних світових фірм-виробників, вітчизняні і міжнародні спеціалізовані конференції та симпозіуми. Журнал входить до переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів<span class="apple-converted-space">.</span></em><br><strong><em>ISSN 2415-3036 (Online), ISSN 2311-9624 (Print)</em></strong></p> https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/12459 Вікові особливості реакції ендокринної системи у постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи 2021-10-31T10:53:59+02:00 Я. П. Нагірний nahirnyi@ukr.net О. В. Денефіль nahirnyi@ukr.net Н. О. Твердохліб nahirnyi@ukr.net О. С. Беденюк nahirnyi@ukr.net І. В. Стефанів nahirnyi@ukr.net <p>Вивчено особливості вікових змін концентрації кортизолу, паратиреоїдного гормону, тироксину в динаміці у постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи. Встановлено, що впродовж усього терміну спостереження концентрація усіх гормонів відрізнялася від норми і мала свої вікові особливості. Найбільше підвищення рівня кортизолу і паратиреоїдного гормону встановлено у постраждалих вікової групи 20–29 років, а тироксину – в пацієнтів вікової групи 40–49 років.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>вивчити динаміку концентрації гормонів крові, які впливають на синтез і мінералізацію кісткової мозолі в ділянці перелому при лікуванні постраждалих із травматичними відкритими переломами нижньої щелепи різного віку.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проведено дослідження гормонального статусу 38 постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи 20–49 років на 1-й, 10-й, 20-й дні спостереження. Для цього у сироватці крові визначали рівень кортизолу за допомогою тест-системи FK 210R (версія 03.2002), паратиреоїдного гормону – за допомогою набору DSL ACTIVE I-PTH, тироксину – за допомогою тест-системи FK 212 R (версія 12.2001). Лікування перелому проводили із застосуванням назубних шин і стандартного медикаментозного забезпечення.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Підсумовуючи отримані результати, можна стверджувати, що гормони щитоподібної залози мають моделюючий вплив на кістковий метаболізм. Метаболічні ефекти пояснюються синтезом та підвищенням активності багатьох клітинних ферментів, впливом їх на проникність клітинних і мітохондріальних мембран, а також стимуляцією метаболізму в мітохондріях. Вони контролюють синтез РНК в ядрах клітин, регулюють синтез білка в рибосомах, проявляють пермісивний ефект на генетично детерміновані процеси і дію інших гормонів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У хворих із травматичними переломами нижньої щелепи в усі вікові періоди встановлено дисбаланс гормонів, що впливають на синтез і мінералізацію кісткової мозолі.</p> 2021-11-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Клінічна стоматологія https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/12460 Оцінка оклюзійних співвідношень та жувальної функції у пацієнтів із переломами верхньої щелепи методом компʼютерної оклюзіографії 2021-10-31T11:05:36+02:00 Є. В. Шуминський shuminsky@icloud.com А. В. Копчак shuminsky@icloud.com В. Г. Гурьянов shuminsky@icloud.com Н. В. Лисейко shuminsky@icloud.com О. М. Дорошенко shuminsky@icloud.com <p>Уламкові переломи верхньої щелепи на ділянці вертикальних контрфорсів ускладнюють процес репозиції та фіксації, створюють передумови для розвитку глибоких функціональних розладів у ранньому і віддаленому посттравматичному періодах. Відновлення їх за допомогою накісних титанових пластин є основ­ним завданням лікування даної категорії пацієнтів.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>дослідити характер оклюзійних співвідношень та визначити їх зміни у пацієнтів із травматичними переломами верхньої щелепи залежно від застосованого способу реконструкції вертикальних контрфорсів із використанням методу компʼютерної оклюзіографії.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Досліджено 18 пацієнтів із множинними переломами кісток середньої зони обличчя (15 чоловіків та 3 жінок). Середній вік (43,8±10,8) року. Оклюзіографії проводили у групах із лінійними переломами (Gr1, n=6), з кістковими дефектами у ділянці вертикальних контрфорсів (Gr2, n=5) та з відновленими контрфорсами за допомогою кісткових аутотрансплантатів (Gr3, n=7). Аналіз проведений за допомогою апарату та програмного забезпечення «T-Scan» компанії «Tekscan» (Tekscan, Inc., S. Boston, MA, США). Досліджені час оклюзії, дезоклюзії, індекс асиметрії оклюзії.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Медіанні значення часу оклюзії, дезоклюзії, індексу асиметрії Gr1- (0,17 (0,12÷0,25), 0,18 (0,15÷0,19), 12,2 % (8 %÷29,1 %)); Gr2 – (0,29 (0,18÷0,37), 0,13 (0,12÷0,20), 28,4 % (16,8÷36,8) %); Gr3 – (0,22 (0,21÷0,38), 0,11 (0,08÷0,22), 23,2 % (15,4÷29,7) %) відповідно. Визначалась тенденція до зростання часу оклюзії на 24 %, часу дезоклюзії – на 16 % та ступеня асиметрії – на 17 % &nbsp;у пацієнтів із переломами нижньої щелепи, що супроводжувались відшаруванням або пересіченням жувальних мʼязів та у пацієнтів, яким проводили біфронтальний доступ, що супроводжувалось оголенням скроневих мʼязів для лікування переломів кісток середньої зони обличчя.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Чинниками, що сприяють поглибленню функціональних змін, є переломи верхньої щелепи із дефектом (зростання індексу асиметрії в середньому на 13,6 % та часу оклюзіїї – на 0,1 с), а також операційна травма жувальних мʼязів при проведенні хірургічних доступів. Заміщення дефектів вертикальних контрфорсів кістковими аутотрансплантатами покращує відновлення жувальної функції, порівняно із пацієнтами, де для фіксації уламків на ділянці дефектів використовували накісні міні-пластини як самостійне хірургічне рішення (середній час оклюзії у цієї категорії хворих був меншим на 25 %, а індекс асиметрії – на 19 %).</p> 2021-11-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Клінічна стоматологія https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/12462 Структурні зміни тканин пародонта при експериментальному гінгівіті з гіперергічним перебігом запального процесу 2021-10-31T11:47:39+02:00 Р. О. Древніцька avdeev@tdmu.edu.ua О. В. Авдєєв avdeev@tdmu.edu.ua А. Б. Бойків avdeev@tdmu.edu.ua <p>Для оцінки морфологічних змін у тканинах пародонта при експериментальному гінгівіті з гіперергічним перебігом запального процесу було проведено моделювання цієї патології та експериментального гінгівіту без впливу на перебіг запальної реакції. Контролем слугували гістопрепарати тканин пародонта інтактних щурів.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– вивчити морфологічні зміни тканин пародонта при експериментальному гінгівіті з гіперергічним перебігом запального процесу.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проведено морфологічні дослідження альвеолярного відростка із зубами та тканинами пародонта інтактних щурів і щурів із експериментальним гінгівітом віком 5–6 місяців. Мікроскопічно досліджували та фотодокументували зрізи товщиною 6–7 мкм, які були зафарбовані гематоксиліном та еозином.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> У щурів нормоергічної групи в епітеліальному пласті спостерігали розширення міжклітинних просторів, інфільтрацію нейтрофілами. Субепітеліальні тканини також були інфільтровані лейкоцитарними елементами. Найбільших змін зазнавали міжзубні ясенні сосочки, які були щільно інфільтровані нейтрофілами, місцями некротизовані. У щурів з експериментальним гінгівітом і гіперергічним перебігом запальної реакції спостерігали зміни епітелію, що відповідають неспецифічному запальному процесу. Практично усі міжзубні сосочки укриті виразками або частково некротизовані, епітелій підростає під некротичні маси, місцями наявна гіперплазія епітелію, особливо верхівок міжзубних ясенних сосочків. Окрім лейкоцитів, в епітелії ясен визначають мікрокісти з елементами ороговіння.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Результати проведених гістологічних досліджень показали зміни структури ясен тварин при експериментальному гінгівіті без зміни реактивності організму. Зокрема, спостерігали деструктивні зміни епітеліального та сполучнотканинного шарів слизової оболонки; були наявні зміни епітелію: потовщення його зроговілого шару, ущільнення зернистого та остистого шарів; сполучної тканини: явища набряку, лейкоцитарної інфільтрації. При моделюванні гіперергічного гінгівіту в пародонті виникав запальний процес, який характеризувався розвитком значної лейкоцитарної інфільтрації епітеліального пласту; часто спостерігали як некротизацію ясенного сосочка, так і його гіперплазію з проліферацію епітелію.</p> 2021-11-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Клінічна стоматологія https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/12463 Зміни показників пероксидного окиснення ліпідів за умови ліпополісахаридіндукованого пародонтиту без супутньої патології і на тлі хронічної тіолактонової гіпергомоцистеїнемії 2021-10-31T18:25:01+02:00 Р. І. Худан romakhudan90@gmail.com М. М. Корда korda@tdmu.edu.ua <p>Активація пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) відіграє значну роль у патогенезі генералізованого пародонтиту (ГП), зумовлюючи не лише порушення обмінних процесів, але й структурні зміни у тканинах пародонта. За різними даними, у 85–97 % випадків ГП поєднується із соматичною патологією, яка вносить істотну відмінність в етіопатогенез захворювань пародонта. Однією із таких патологій, що може ускладнювати перебіг ГП, є синдром гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ).</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – встановити особливості пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові та гомогенаті пародонта щурів із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової гіпергомоцистеїнемії.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Досліди виконано на 48 статевозрілих білих щурах, яких поділили на такі групи: перша – контрольна група (n=12); друга – тварини з ліпополісахаридіндукованим пародонтитом (n=12); третя – щури з хронічною тіолактоновою ГГЦ (n=12); четверта – тварини з ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі ГГЦ (n=12). Інтенсивність ПОЛ визначали за вмістом гідропероксидів ліпідів (ГПЛ) та активних продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП).</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Встановлено, що вміст ГПЛ у сироватці крові щурів із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом збільшився на 52,8 % (р=0,004), а у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ – у 2,2 раза (р&lt;0,001) відносно контрольної групи. У гомогенаті пародонта вміст ГПЛ у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом збільшився в 2,0 рази (р=0,002), а у щурів із поєднаною патологією – у 3,1 раза (р&lt;0,001) відносно контрольної групи. Інтенсивність змін ТБК-АП була вищою відносно ГПЛ. Так, у тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ даний показник вірогідно зріс у 3,0 рази (сироватка крові) та у 4,4 раза (гомогенат пародонта) відносно контрольної групи, що на 54,5 та 51,1 % відповідно вірогідно перевищувало дані за умови ліпополісахаридіндукованого пародонтиту без супутньої патології.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Ліпополісахаридіндукований пародонтит у щурів супроводжується вірогідним підвищенням інтенсивності процесів ПОЛ як у сироватці крові, так і в гомогенаті пародонта. Хронічна тіолактонова ГГЦ посилює оксидативний стрес за умови пародонтиту, на що вказують вірогідно вищі значення ТБК-АП у досліджуваних біологічних рідинах щурів із поєднаною патологією відносно тварин із ліпополісахаридіндукованим пародонтитом без супутньої патології.</p> 2021-11-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Клінічна стоматологія https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/12464 Дослідження кріоліофілізованої ксеноочеревини щодо насичування хлоргексидином 2021-10-31T18:38:51+02:00 Т. Ю. Чарківський charkivskyy@tdmu.edu.ua О. В. Авдєєв charkivskyy@tdmu.edu.ua <p>Пародонтит є одним із найпоширеніших захворювань навколозубних тканин. Більшість протоколів його лікування передбачає використання антисептиків у пародонтальних кишенях. Ми пропонуємо вивчення можливості запровадження нового виробу медичного призначення – пародонтальних вкладок, насичених хлоргексидином, де кріоліофілізована ксеноочеревина виконуватиме роль депо антисептика. В даному дослідженні проводять вивчення здатності кріоліофілізованої ксеноочеревини насичуватись розчином хлоргексидину різних концентрацій, та зберігати його сухий залишок після проведення повторної процедури ліофілізації.</p> <p><strong>Мета дослідження –</strong> визначити здатність кріоліофілізованої ксеноочеревини свині насичуватись розчинами хлоргексидину різної концентрації, та здатність її утримувати сухий залишок розчину після повторної ліофілізації.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> У досідженні використовували кріоліофілізовану ксеноочеревину свинячого походження, виготовлену ТОВ «Інститут біомедичних технологій» товщиною 0,3 мм, та 20 % розчин хлоргексидину біглюконату, що в подальшому змішували з дистильованою водою для отримання розчинів різної концентрації – 2,5 % (1:7), 5 % (1:3) та 10 % (1:1). Пластинки кріоліофілізованої очеревини розміром 5х8 мм поділили на 4 групи по 30 штук у кожній. Кожну групу було зважено. На 10 хв групи занурювали у відповідний розчин хлоргексидину та знову зважували. Потім матеріал було ліофілізовано та проведено фінальне зважування.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Після кожного етапу виготовлення пародонтальних вкладок, насичених хлоргексидином, їх зважували. Результати аналізу даних після замочування показали збільшення маси вкладок, порівняно з їх сухою масою, що свідчило про адсорбцію розчину ксеноочеревиною. Після проведення процедури ліофілізації маса вкладок із кожної групи зменшилась, однак все ще залишалась більшою, ніж маса сухої очеревини. Це свідчить про випаровування частини розчину під час ліофілізації та про наявність сухого залишку розчину хлоргексидину на вкладках. Масова частка цього залишку становила в середньому 13,77 % у першій групі вкладок (використовувався 2,5 % розчин хлоргексидину), 32,81 % у другій (5 % розчин хлоргексидину), 36,77 % у третій (10 % розчин хлоргексидину) та 57,4 % у четвертій групі (20 % розчин хлоргексидину).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Кріоліофілізована ксеноочеревина має здатність насичуватись розчином хлоргексидину та зберігати його сухий залишок після повторної ліофілізації. Для подальших досліджень, зокрема в клініці, було прийнято рішення використовувати очеревину, яка була замочена у 10 та 20 % розчинах хлоргексидину з наступною ліофілізацією.</p> 2021-11-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Клінічна стоматологія https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/12312 Індексна оцінка у пацієнтів із генералізованими захворюваннями тканин пародонта та апікальними ускладненнями 2021-08-12T09:21:54+03:00 Ю. О. Кінаш yuriikinash90@gmail.com Л. В. Кінаш yuriikinash90@gmail.com <p>Поява системи індексної оцінки стану тканин пародонта, а в подальшому збільшення їх кількості, пов’язане з високим поширенням генералізованих захворювань тканин пародонта, що вимагає застосування комплексних і об’єктивних методів діагностики, зіставлення результатів досліджень, отриманих різними українськими та зарубіжними авторами.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>вивчити ефективність методів індексної оцінки критерію руйнування періодонтальних зв’язок та пародонтального скринінг-дослідження за допомогою клінічних та додаткових методів діагностики, оцінити первинне стоматологічне втручання для пацієнтів із генералізованими захворюваннями тканин пародонта та апікальними ускладненнями й дати рекомендації для використання пародонтологічних індексів у системі практичної охорони здоров’я.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> На базі стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з січня 2020 до січня 2021 р. було проліковано 25 пацієнтів із генералізованими захворюваннями тканин пародонта та апікальними ускладненнями з використанням кісткової аугментації (72 % хворих) та без використання – 28 % осіб.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Дослідження базується на клінічному обстеженні, включаючи додаткові методи діагностики з визначенням первинного стоматологічного лікування, яке могло б спричинити генералізовані захворювання тканин пародонта та індексній оцінці критерію руйнування періодонтальних зв’язок та PSR-індексу в 25 хворих, які були скеровані для комплексного лікування генералізованих захворювань тканин пародонта з апікальними ускладненнями. Серед 25 пацієнтів, які взяли участь у дослідженні і яких поділили за кольоровим показником залежно від віку, переважають хворі І та ІІ зрілого віку. Пацієнти І зрілого віку, яких позначили зеленим кольором, поділили на осіб чоловічої статі – 30 % (р&lt;0,05) та жіночої статі – 26,7 % (р&lt;0,05), що склали 28 % (р&lt;0,05) від усіх хворих. Пацієнти ІІ зрілого віку, яких позначили жовтим кольором, отримали аналогічні результати. У хворих похилого віку, яких позначили помаранчевим кольором, серед осіб чоловічої статі – 20 % (р&lt;0,05) та жіночої статі – 20 % (р&lt;0,05), що склали 20 % (р&lt;0,05) від усіх осіб. У хворих старечого віку, яких позначили червоним кольором, серед осіб чоловічої статі – 20 % (р&lt;0,05) та жіночої статі – 26,7 % (р&lt;0,05), що склали 24 % (р&lt;0,05) від усіх хворих.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Метод індексної оцінки дає можливість провести ситуаційний аналіз, тобто визначити поширеність й інтенсивність захворювання серед населення, а також проводити моніторинг і об’єктивно оцінювати ефективність проведення програм профілактики та лікування. </p> 2021-11-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Клінічна стоматологія https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/12461 Біотехнології імплантації в аспекті застосування теорії хаосу 2021-10-31T11:37:59+02:00 О. Б. Бєліков belikovsasha@ukr.net М. В. Касіянчук belikovsasha@ukr.net П. М. Фочук belikovsasha@ukr.net <p>У статті розглянуто актуальну проблему сучасної дентальної імплантології – стабілізацію ремоделювання кісткової тканини при застосуванні дентальних імплантатів, протетичне використання дискретних імплантат-протезів на тлі онкологічної патології, проявів COVID-19, вікових деструкційних змін в організмі людини. Автори запропонували застосовувати принцип Парето при діагностиці та реабілітації пацієнтів.</p> <p><strong>Мета дослідження – </strong>визначити доцільність застосування принципу Парето при протетичній реабілітації на імплантат-протезах.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Імплантат-протетична реабілітація означає застосування кон’юнктивної системи протетичних конструкцій на базі імплантатів, інтегрованих у кістковій тканині. Ми використовували в аналізі чинників ефективність лікування після дентальної імплантації. А також методики протетичної реабілітації пацієнта, що базуються на біофізичних закономірностях з урахуванням репаративних можливостей анатомічних структур за принципом: дискретності фіксації протетичної конструкції: протези з дискретним часом фіксації. Статистичну обробку результатів проводили за стандартними методами варіаційної статистики та кореляційного аналізу з використанням пакета комп’ютерних програм Statistica 6.0 for Windows та QuattroPro 12.0 for.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення</strong>. З метою критичної оцінки метод протетичного лікування представлено в Університеті м. Кельн (Німеччина), курс професора Й. Е. Цоллера у 2006 р. Рекомендації врахували у подальшому при лабораторних етапах виготовлення протетичної конструкції. Оперативні маніпуляції проводив один оператор у стандартизованих умовах. Лабораторні етапи виконував також один спеціаліст в умовах спеціалізованої зуботехнічної лабораторії. У клінічних дослідженнях вибірку склали 120 пацієнтів (320 одиниць імплантат-протетичного лікування): лікування проводили за запропонованою методикою – основна група, застосовували еластичний корегований формувач ясен. Для порівняльного аналізу 30 пацієнтів склали контрольну групу, співставні за віком та статтю, яким імплантат-протетичне лікування проводили за загальноприйнятою методикою. Досліджено ефективність способу протезування на ангулярних та коротких імплантатах як засобу стабілізації атрофічних процесів анатомічних структур після втрати зубів, а також дисперсність факторів впливу на процес стабілізації ремоделювання кісткових структур у постімплантаційний період.</p> <p><strong>Висновки</strong>. У зв’язку з вищенаведеним, на засадах доказової медицини ми проаналізували ефективність застосування ергономічного способу протезування для виконання органозберігаючого оперативного втручання за умов, коли інші способи є не комфортними чи вимагають додаткових зусиль, вищої кваліфікації оператора, технічного забезпечення в клініці стоматології.</p> 2021-11-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Клінічна стоматологія