ЛІКУВАННЯ ПОЧАТКОВИХ ФОРМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У ХВОРИХ ІЗ ПОРУШЕННЯМ МІНЕРАЛЬНОЇ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ

Анотація

Мета: підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту у хворих із низькою мінеральною щільністю кісткової тканини. Методи. Проведено лікування 51 хворого з генералізованим пародонтитом та низькою мінеральною щільністю кісткової тканини. Основні підгрупи: 12 чоловіків (42,85%), 11 жінок (39,29%) репродуктивного віку та 5 жінок у постменопаузальному періоді (17,86%), в яких лікування проводилось згідно з розробленим лікувально-профілактичним комплексом. Контрольні підгрупи – 10 чоловіків (43,48%), 10 жінок репродуктивного віку (43,48%), 3 жінки в постменопаузальному періоді (13,04%). Результати дослідження. Через 6 місяців після лікування в чоловіків з ГП початкового І ступеня основної групи, в яких курація захворювання проводилась згідно з розробленим лікувально-профілактичним комплексом, досліджували зменшення даних, котрі вивчали стосовно значень до лікування: РМА – у 2,0 рази, р<0,001, OHI – S – у 1,7 раза, р<0,001, РВІ – у 1,6 раза, р<0,01, ГПК – у 1,6 раза, р<0,001, ВЕП – у 1,5 раза, р<0,001. Водночас в осіб чоловічої статі з ГП початкового І ступеня значення даних індексних оцінок погіршувалось і вірогідно не відрізнялось від вихідних даних. Через 6 місяців досліджень стабілізація дистрофічно-запальних процесів у тканинах пародонта жінок РеП основної групи підтверджувалась вираженою позитивною динамікою значень параклінічних індексів, яка полягала в подальшому зниженні даних індексів: РМА – у 2,5 раза, р<0,001; OHI–S – у 1,4 раза, р<0,05; РВІ– у 1,6 раза; ГПК – у 1,5 раза; ВЕП – у 1,9 раза, р<0,001, стосовно даних до лікування. Відзначено, що в жінок РеП контрольної групи через 6 місяців після лікування позитивна динаміка значень параметрів, котрі вивчали, не досліджувалась, р>0,05, окрім значень РМА, яке було в 1,2 раза нижче стосовно вихідних даних, р<0,05. Через 6 місяців досліджень у жінок основної групи, в яких курація ГП початкового І ступеня проводилась згідно з розробленою лікувальною схемою, значення параметрів були нижче вихідних даних за індексами РМА – у 2,3 раза, OHI-S, РВІ, ГПК – у 1,5 раза, ВЕП – у 1,8 раза, р<0,001. У пролікованих контрольної групи в цій термін досліджень значення параметрів, котрі аналізували, зростали і дорівнювали даним до лікування. Висновок. Отже, розроблений і запропонований лікувальний комплекс для курації ГП початкового І ступеня важкості, що містив препарати місцевої і загальної дії, сприяв значному покращенню стану тканин пародонта у хворих обох статей основних груп та дозволяв досягнути стабілізації стану тканин пародонта в середньому у 82,14±7,23% осіб з порушеннями МЩКТ. Така позитивна тенденція підтверджувалась зниженням середніх значень індексних оцінок в осіб обох статей стосовно даних до лікування.