Клінічна ефективність використання різних видів шинуючих конструкцій у пацієнтів із генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня тяжкості

Автор(и)

  • V. I. Bida Інститут стоматології Національної медичної академії імені П. Л. Шупика, Київ1
  • P. O. Guryn Інститут стоматології Національної медичної академії імені П. Л. Шупика, Київ1
  • G. I. Viun ДЗ «Луганський державний медичний університет», м. Рубіжне2

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2018.2.9191

Ключові слова:

пародонти, шинування, пародонтологічна шина, гігієна порожнини рота.

Анотація

Резюме. Застосування ортопедичних методів у якості складової комплексного лікування захворювань пародонта значно покращує результати лікування та сприяє досягненню стабілізації та довготривалої ремісії, оскільки вони направлені на усунення обтяжуючих факторів розвитку пародонтиту, зменшення прогресування захворювання або вже існуючих ускладнень, нормалізацію функції тканин пародонта.

Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність використання різних шинуючих конструкцій у пацієнтів із генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня тяжкості та 3 ступенем рухомості фронтальних зубів нижньої щелепи.

Матеріали і методи. Обстежено 51 пацієнта з генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня тяжкості та 3 ступенем рухомості фронтальних зубів нижньої щелепи, яким використали шинуючу адгезивну волоконну шину (порівняльна група) або універсальну розбірну пародонтологічну шину (основна група). Для оцінки ефективності застосовували показники гігієнічного стану порожнини рота (гігієнічний індекс OHI-S та індекс нальоту O’Leary) та стану тканин пародонта (індекс РМА, гінгівальний індекс, глибину пародонтальних кишень, втрату епітеліального прикріплення).

Результати досліджень та їх обговорення. Показники гігієнічного стану в основній групі були значно кращими (ОНІ-S=0,8±0,33; О’Leary=25,7±10,15), порівнно з порівняльною групою (ОНІ-S=1,3±0,32; О’Leary=59,79±12,52), та статистично вірогідноми (р>0,05). Показники стану тканин пародонта в основній групі були незначно кращими, але статитистично не відрізнялися між групами. У групі порівняння показники стану тканин пародонта були гіршими, але статистичної різниці між групами не було (р>0,05). Через 12 місяців в основній групі не погіршився ступінь рухомості зубів і не було виявлено порушення конструкції шин, а в групі порівняння відсоток пацієнтів із відривами шини від тканин зуба та поверненням рухомості, а також наявність тріщин виявили у 71 %.

Висновки. Поліпшення гігієнічного статусу в основній групі за рахунок гігієнічності універсальної розбірної пародонтологічної шини дозволяло підтримувати показники стану тканин пародонта на одному рівні, що сприяло стабілізації патологічного процесу. Погіршення гігієнічних показників у групі порівняння через 12 місяців після лікування спричинило незначне погіршення показників стану тканин пародонта.

Біографія автора

V. I. Bida, Інститут стоматології Національної медичної академії імені П. Л. Шупика, Київ1

 

Посилання

Beloklitskaya, G. F., & Luzina, O.V. (2004). Shinirovaniye podvizhnykh zubov i vosstanovleniye vklyuchennykh defektov zubnykh ryadov v kompleksnom lechenii generalizovannogo parodontita [Shinning of mobile teeth and restoration of included dentition defects in complex treatment of generalized periodontitis]. Sovr. Stomatologiya – Modern Dentistry, 2, 64-65 [in Russian].

Zholudev, S.Ye. & Delets, A.V. (2013). Obosnovaniye primeneniya razlichnykh shiniruyushchikh konstruktsiy pri atroficheskikh protsesakh v tkanyakh parodonta. Problemy stomatologii – Problems of Dentistry, 4, 16-22 [in Russian].

Volf, G.F., Rateytskhak, E.M. & Rateytskhak, K. (2014). Parodontologiya: tsvetnoy atlas: posobiye: rukovodstvo: per. s nem. 2-ye izd [Parodontology: color atlas: allowance: guidance: transl. from German, 2 nd ed.]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].

Akulovich, A.V. & Orekhova, L.Yu. (1999). Sovremennyye metodiki shinirovaniya podvizhnykh zubov v kompleksnom lechenii zabolevaniy parodonta. [Modern methods of splenting mobile teeth in complex treatment of periodontal diseases]. Novoye v stomatologii – New in Dentistry, 4, 25-32 [in Russian].

Cercej, J.F., Kiger, R.D., Garrett, S. & Egelberg, J. (1983). Relative effects of plaque control and instrumentation on the clinical paremeters of human periodontal disease. J. Clin. Periodontology, 10, 46-46.

Axelsson, P., Nystrom, B. & Lindhe, J. (2004). The long-term effect of a plaque control program on tooth mortality, caries and periodontal disease in adults. Journal of Clinical Periodontology, 31, 749-757.

Lang, N.P., Suvan, J.E. & Tonetti, M.S. (2015). Risk factor assessment tools for the prevention of periodontitis progression a systematic review. J. Clin. Periodontol., 16, 59-70.

Bida, V.I., Hurin, P.O. & Viun, H.I. (2017). Klinichnyi vypadok vykorystannia universalnoi rozbirnoi parodontolohichnoi shyny [Clinical case of universal disintegrating periodontal use of a cast]. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauki – Problems of Continuous Medical Education in Science, 3, 82-85 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-20

Як цитувати

Bida, V. I., Guryn, P. O., & Viun, G. I. (2018). Клінічна ефективність використання різних видів шинуючих конструкцій у пацієнтів із генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня тяжкості. Клінічна Стоматологія, (2), 58–63. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2018.2.9191

Номер

Розділ

Ортопедична стоматологія