ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ТА РОЗРОДЖЕННЯ ЖІНОК іЗ РЕЗУС-КОНФЛІКТНОЮ ВАГІТНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7581Ключові слова:
вагітність, резус-конфлікт, гемолітична хвороба.Анотація
Мета дослідження – знизити перинатальну захворюваність і смертність у жінок із резус-конфліктною вагітністю шляхом оптимізації підходів до її ведення та тактики розродження.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 68 історій пологів та індивідуальних карток жінок із резус-конфліктною вагітністю та проспективне обстеження 43 жінок із резус-конфліктною вагітністю, які склали основну групу. Контрольну групу склали 34 жінки із резус-негативною групою крові без титру антитіл. Дослідження проводилось на базі міської лікарні «Центр матері та дитини» м. Вінниці.
Результати дослідження та їх обговорення. У роботі проведена оцінка діагностичної цінності пікової систолічної швидкості кровотоку в середній мозковій артерії плода в поєднанні з показниками біофізичного профілю та STV-тесту як діагностичного критерію стану плода при резус-конфліктній вагітності. В результаті проведеного дослідження визначений та апробований новий підхід до пренатальної діагностики важкості стану плода при резус-конфліктній вагітності, розроблений алгоритм її комплексного ведення та показань до розродження.
Висновок. Запропонований ефективний та патогенетично обумовлений алгоритм ведення резус-конфліктної вагітності з визначенням пікової систолічної швидкості кровотоку в середній мозковій артерії як діагностичного критерію стану плоду дозволяє зменшити кількість інвазивних процедур, частина яких супроводжується втратою вагітності, і значно поліпшити перинатальні наслідки.
Посилання
Oshovskyi, V.I. & Oshovska I.O. (2013). Akusherski aspekty rezus-konfliktnoi vahitnosti: diahnostyka, likuvannia, shliakhy profilaktyky. [Obstetric aspects of Rh-conflict pregnancy: diagnosis, treatment and ways of prevention.]. Kyiv [in Ukrainian].
Nysvander, K. & Evans, A. (Eds.). (1999). Akusherstvo. Spravochnik Kalifornyiskogo Universiteta [Obstetrics. Directory of the University of California]. Moscow [in Russian].
Vasyleva, Z.F. & Shabalyn, V.N. (1984). Immunologicheskie osnovy akusherskoy patologii. [Immunological basis of obstetrical pathology]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Shabalov, N.P. & Tsvelev, Yu.V. (Eds.) (2004). Osnovy perinatologii. [Fundamentals of Perinatology]. Moscow: MEDpress-inform. [in Russian].
Persianinov, L.S., Sidelnikova, V.M. & Elizarova, I.P. (1981). Gemoliticheskaya bolezn ploda i novorozhdennogo. [Hemolytic disease of the fetus and newborn]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Sadykov, G.F. & Ignateva, D.P. (1988). Gemoliticheskaya bolezn u novorozhdennyih. [Hemolytic disease in newborns]. Kazan [in Russian].
Harman, K. (2004). Rol egografii pri vedenii beremennyih s immunopatologiey. [The role of echography in the management of pregnant women with immunopathology]. A.Fisher (Eds.), Ehografiya v akusherstve i ginekologii. Teoriya i praktika. [Echography in obstetrics and gynecology. Theory and practice]. (Trans.). (6th ed.). Moscow: Vidar. [in Russian].
Nicolaides, K.H. (1988). Failure of ultrasonographic parameters to predict the severity of fetal anemia in rhesus isoimmunization. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 158, 4, 920-926.
Mari, G. (1990). Fetal middle cerebral artery maximal Systolic velocity and pulsality index as indicators of fetal anemia. Scientific program and abstracts of 37th Annual Meeting of the Society, for Gynecologic Investigation, 253. St. Louis.
Mari, G. (2000). Noninvasive diagnosis by Doppler ultrasonography of fetal anemia due to maternal red-cell alloimmunization. New England Journal of Medicine,342, 1, 9-14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
