ПОСТГІСТЕРЕКТОМІЧНІ ПОРУШЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ.
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6858Ключові слова:
гістеректомія, постгістеректомічний синдром, психосоматичні порушення, якість життя.Анотація
В останні роки відмічається розвиток міоми матки у жінок з нереалізованою репродуктивною функцією, причому зростає частка поєднаних форм гіперпластичних процесів репродуктивної системи – у 20–25 % жінок у віці до 30 років і у 60 % – у віці старше 40 років. Мета – оцінка окремих показників метаболічного гомеостазу у пацієнток з міомою матки після оперативного її оздоровлення та оцінка показників якості життя. Проведено комплексне обстеження і оперативне лікування 40 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано гістеректомію зі збереженням придатків. У контрольну групу ввійшли 20 соматично здорових жінок. Використано загальноприйняті клініко-лабораторні обстеження, лабораторну оцінку гормонального статусу, ліпідного профілю, оцінку характеру розподілу жирової тканини і ступеня ожиріння за індексом маси тіла, ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза, печінки, нирок, щитоподібної залози, молочних залоз. Якість життя вивчали на основі комплексної оцінки, з використанням модифікованої шкали SF-36 та дослідженням таких важливих показників, як енергійність, сон, емоційні реакції, соціальна ізоляція, фізична активність, больові відчуття. Усі види статистичної обробки виконано за допомогою стандартного пакета «Statistica for Windows – 6,0». Загалом, при аналізі показників гормонального профілю у жінок із проявами постгістеректомічного синдрому через 5 років після операції встановлено у 36,66 % випадків статистично достовірне підвищення рівня пролактину, у 40,00 % – гіпоестрогенію та у 46,66 % пацієнток – ознаки гіперандрогенії, підтверджені лабораторними критеріями. Зміна якості життя у пацієнток із гіперпластичними процесами матки у післяопераційному періоді проявлялася: зниженням фізичної активності у 43,33 % випадків, ростом сексуальних дисфункцій – у 36,66 %, пригніченням психічного стану, конфліктною спрямованістю соціальної поведінки, ослабленням ролевих функцій та суб’єктивним погіршенням загального здоров’я та якості життя у 51,66 % випадків. Віддалені наслідки після оперативного втручання супроводжуються прогресивною гіпоестрогенією із погіршенням функції яєчників, що відображалося у зменшенні їх об’єму при ультразвуковому дослідженні, зменшенні числа та розмірів фолікулів, погіршенні кровопостачання яєчників, зниженні кровотоку в басейні внутрішньої здухвинної артерії та суб’єктивним погіршенням загального здоров’я та якості життя.
Посилання
Volkov A. E. Psykhoémotsyonalʹnye nyuansy postkastratsyonnoho syndroma / A. E. Volkov // Aktualʹnye voprosy akusherstva y hynekolohyy. – 2002. – № 1 (1s). – S. 138–139.
Zelyuk S. V. Funktsyya yaychnykov posle hysteréktomyy / S. V. Zelyuk, E. D. Myrovych // Tavrycheskyy medyko byolohycheskyy vestnyk. – 2012. – T. 15, № 2. – S. 132–135.
Makarov O. V. Syndrom posthysteréktomyy / O. V. Makarov, V. P. Smetnyk, YU. É. Dobrokhotova. – M., 2000. – S. 10–167.
Pavlova ZH. S. Spornye voprosy posthysteréktomycheskoho syndroma / ZH. S. Pavlova, S. S. Lubyana // Ukrayinsʹkyy medychnyy alʹmanakh. – 2009. – T. 12, № 4. – S. 141–145.
Radzynskyy V. E. Reproduktyvnoe zdorovʹe zhenshchyn posle khyrurhycheskoho lechenyya hynekolohycheskykh zabolevanyy / V. E. Radzynskyy, A. O. Dukhyn. – M., 2004. – S. 130–161.
Fakhrutdynova É. KH. Reproduktyvnoe zdorovʹe zhenshchyn posle konservatyvnoy myoméktomyy / É. KH. Fakhrutdynova // Vestnyk RUDN. – 2002. – № 1. – S. 262 268.
Ahn E. H. Effect of hysterectomy on conserved ovarian function / E. H. Ahn, C. W. Bai, C. H. Song // Yonsei Med. J. –
– Vol. 43. – P. 53–58.
Hysterectomy and risk of cardiovascular disease: a population-based cohort study / E. Ingelsson, C. Lundholm, A. L. Johansson, D. Altman // Fut Heart. – 2011. – № 32 (6). – R. 745–750.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
