МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТИ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ.
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6855Ключові слова:
багатоплідна вагітність, монохоріальна, дихоріальна двійня, фетоплацентарна недостатність, затримка росту плода.Анотація
Проведено клініко-імунологічне дослідження послідів жінок з багатоплідною вагітністю, відзначено наявність морфофункціональних, імунопатологічних змін різного ступеня вираженості. Доведено, що у жінок з невиношуванням вагітності при багатоплідності ступінь фетоплацентарної недостатності залежить від кровопостачання плаценти і характеру запальних проявів. Вивчено морфологічну картину плацентарних порушень при невиношуванні вагітності. Виявлено, що морфологічними ознаками фетоплацентарної недостатності при неінфекційних факторах невиношування вагітності є: ранні зміни в судинах децидуальної оболонки у вигляді спазму, облітерації просвіту спіральних артерій, зменшення обсягу судинного русла ворсинчастого дерева, зменшення обсягу хоріонального епітелію і периферичного трофобласта, збільшення відкладень материнського і плодового фібриноїду. Проведені дослідження дозволяють сформувати чітку концепцію патогенетично обґрунтованої терапії пренатальних ускладнень, що виникають при багатоплідній вагітності.
Посилання
Aleshchenko Y. B. Morfolohichni osoblyvosti platsenty i hormonalʹne spivvidnoshennya pry hipertyreozi / Y. B. Aleshchenko, A. P. Mylovanov // Arkhiv patolohiyi. – 2001. – № 3. – S. 26–30.
Baranov I. I. Perynatalʹni naslidky pry bahatoplidnykh polohakh / I. I. Baranov, Z. Z. Tokova, A. A. Tadevosyan // Akusherstvo i hinekolohiya. – 2012. – № 1. – S. 98–102.
Hynsburh B. H. Tsytohenetycheskye aspekty nevyna shyvanyya beremennosty v systeme medyko-henetycheskoho konsulʹtyrovanyya / B. H. Hynsburh // Problemy reproduktsyy. – 2000. – № 1. – S. 57–59.
Hovorka É. Platsenta cheloveka / É. Hovorka. – Varshava : Polʹskoe hos. med. yz-vo, 2000. – S. 470.
Lapach S. N. Statystychni metody v medyko-biolohichnykh doslidzhennyakh z vykorystannyam Exel / S. N. Lapach, A. V. Chubenko, P. N. Babych. – K. : Morion, 2000. – S. 320.
Sydelʹnykova V. M. Ynfektsyya kak vedushchyy faktor nevynashyvanyya beremennosty / V. M. Sydelʹnykova // Materyaly II Rossyyskoho foruma «Matʹ y dytya»: sb. nauchn. tr. – M., 2000. – S. 134–135.
Tsynzerlynh V. A. Perynatalʹnye ynfektsyy (voprosy patoheneza, morfolohycheskoy dyahnostyky y klynyko-mor folohycheskykh sopostavlenyy). Praktycheskoe rukovodstvo / V. A. Tsynzerlynh, V. F. Melʹnykova. – SPb. : Élby SPb, 2002. – S. 352.
Blickstein I. Multiple Pregnancy / I. Blickstein, L. G. Keith. – Epidemiology, Gestation & Perinatal outcome. – Informa UK Ltd: 2005. – R. 946.
Brosman M. Imunofluorescencne vysetrovanie formal parafinovogo materialu / M. Brosman // Cs Ratol. – 1974. Vol. 15 (40). – P. 215–220.
Castellucci M. The Hofbauer cells of the human placenta: Morphological and immunological aspects / M. Castellucci, D. Zacoheo // Prog. olin. biol. Res. – 1999. – Vol. 296. – P. 443 451.
Kaunfmann P. The fibrinoids of the human placenta: origin, composition and functional relevance / P. Kaunfmann, B. Huppertz, H. G. Frank // Anat. Anz. – 1996. – Vol. 178. – P. 485–501.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
