ХРОНІЧНИЙ ЕНДОМЕТРИТ, СD 138 ТА ПОВТОРНІ НЕВДАЧІ ІМПЛАНТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15791Ключові слова:
офісна гістероскопія, CD 138, хронічний ендометрит, малі гінекологічні операціїАнотація
Мета дослідження – оцінити кореляцію між візуальними ознаками хронічного ендометриту (ХЕ) при офісній гістероскопії та СD 138 у діагностиці ХЕ.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження з 2021 до 2023 р. у Медичному центрі репродуктивного здоров’я «Дамія», Івано-Франківськ, Україна. Офісну гістероскопію виконували як рутинну процедуру на етапі підготовки ендометрія до кріоперенесення ембріона. Проводили фото- та відеофіксацію гістероскопії. Зразки ендометрія зберігали
24 год у нейтральному буферному формаліні, а потім заливали в парафін відповідно до стандартних процедур. Статистичний аналіз проводили з використанням SPSS (Statistical Package for the Social Sciences), версія 22.0 (IBM Corp., Armonk, New York, USA).
Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік пацієнток був (32,5±1,2) року, 94 (47 %) хворих із первинним та 106 (53 %) із вторинним непліддям. За даними гістероскопії, гістологічного та імуногістохімічного аналізу, у 90 пацієнток було діагностовано ХЕ. У 50 пацієнток діагностовано ХЕ з використанням візуальних критеріїв. Цих пацієнток було розподілено на дві групи залежно від тяжкості візуальних ознак: група I (25 пацієнток) із вираженими ознаками та група II (25 пацієнток) із мінімальними або відсутніми ознаками. До групи I ми включили пацієнток із трьома або більше візуальними ознаками ХЕ (вогнищеві або дифузні мікрополіпи із судинною віссю, стромальний набряк, гіперемія з великою кількістю білих плям та кровоносних судин на поверхні – «strawberry sign», а також вогнищева та дифузна гіперемія ендометрія). До групи II ми включили пацієнток лише з такими критеріями, як локальні ізольовані мікрополіпи або ізольована вогнищева гіперемія. У групі жінок із вираженими візуальними ознаками хронічного ендометриту CD 138 був позитивний у 92 % пацієнток, тоді як у ІІ групі при слабких візуальних ознаках хронічного ендометриту CD 138 був негативний у 60 % хворих. Порівняння показників CD 138 між групами пацієнток із вираженими та майже відсутніми ознаками ХЕ демонструє чітку статистично значущу кореляцію (p<0,05) між тяжкістю візуальних ознак хронічного ендометриту та показником CD 138. Інтеграція гістероскопічних знахідок з гістопатологічним та імуногістохімічним аналізом (наприклад, фарбування CD 138) може підвищити діагностичну точність і клінічні результати. Наші результати демонструють статистично значущу кореляцію між тяжкістю гістероскопічних візуальних ознак і CD 138, що свідчить про те, що офісна гістероскопія може слугувати надійним попереднім діагностичним інструментом для ХЕ.
Висновки. Офісна гістероскопія є цінним інструментом для діагностики ХЕ, пропонуючи мінімально інвазивний і економічно ефективний метод оцінки порожнини матки. Наше дослідження демонструє значущу кореляцію (p<0,05) між тяжкістю візуальних ознак, спостережених під час гістероскопії, та CD 138, що підсилює діагностичну цінність гістероскопічних критеріїв для ХЕ. На основі наших результатів наявність трьох із п’яти цих візуальних ознак є достатньою для встановлення гістероскопічного діагнозу ХЕ.
Посилання
Bayer-Garner, I.B., Nickell, J.A., & Korourian, S. (2004). Routine Syndecan-1 immunohistochemistry aids in the diagnosis of CE. Arch Pathol Lab Med, 128. 1000–3. DOI: https://doi.org/10.5858/2004-128-1000-RSIAIT
Cicinelli, E., De Ziegler, D., Nicoletti, R., Tinelli, R., Saliani, N., Resta, L., et al. (2009). Poor reliability of vaginal and endocervical cultures for evaluating microbiology of endometrial cavity in women with CE. Gynecol Obstet Invest, 68. 108–15. DOI: https://doi.org/10.1159/000223819
Cicinelli, E., Matteo, M., Trojano, G., Mitola, P.C., Tinelli, R., Vitagliano, A., et al. (2018). CE in patients with unexplained infertility: prevalence and effects of antibiotic treatment on spontaneous conception. Am J Reprod Immunol, 79. e12838. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.12782
Cicinelli, E., Vitagliano, A., Kumar, A., Bassil, R., Lasmar, C., Bettocchi, S. et al. (2019). Unified diagnostic criteria for CE at fluid hysteroscopy: proposal and reliability evaluation through an international randomized-controlled observer study. Fertil Steril, 112. 1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.03.004
Hirata, K., Kimura, F., Nakamura, A., Kitazawa, J., Morimune, A., Hanada, T., et al. (2021). Histological diagnostic criterion for CE based on the clinical outcome. BMC Womens Health, 21. 94. DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-021-01239-y
Huang W., Liu, B., He, Y., Xie, Y., Liang, T., Bi, Y. et al. (2020). Variation of diagnostic criteria in women with CE and its effect on reproductive outcomes: a systematic review and meta-analysis. Reprod Immunol, 140. 103146. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jri.2020.103146
Johnston-MacAnanny, E.B., Hartnett, J., Engmann, L.L., Nulsen, J.C., Sanders, M.M., & Benadiva, C.A. (2010). CE is a frequent finding in women with recurrent implantation failure after in vitro fertilization. Fertil Steril, 93. 437–41. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.12.131
Kamiyama, S., Teruya, Y., Nohara, M., & Kanazawa, K. (2004). Impact of detection of bacterial endotoxin in menstrual effluent on the pregnancy rate in in vitro fertilization and embryo transfer. Fertil Steril, 82. 788–92. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2004.01.054
Kitaya, K., Takeuchi, T., Mizuta, S., Matsubayashi, H., & Ishikawa, T. (2018). Endometritis: new time, new concepts. Fertil Steril, 110. 344–50. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.04.012
McQueen, D.B., Bernardi, L.A., & Stephenson, M.D. (2014). CE in women with recurrent early pregnancy loss and/or fetal demise. Fertil Steril, 101. 1026–30. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2013.12.031
Park, H.J., Kim, Y.S., Yoon, T.K., & Lee, W.S. (2016). CE and infertility. Clin Exp Reprod Med, 43. 185–92. DOI: https://doi.org/10.5653/cerm.2016.43.4.185
Song, D., Feng, X., Zhang, Q., Xia, E., Xiao, Y., Xie, W., et al. (2018). Prevalence and confounders of CE in premenopausal women with abnormal bleeding or reproductive failure. Reprod Biomed Online, 36. 78–83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.09.008
Tsonis, O., Gkrozou, F., Dimitriou, E., Barmpala, Z., Tsonis, K., Vatopoulou, A. et al. (2023). Hysteroscopic features suggestive of CE: a systematic review. Reprod Biomed Online, 52. 124–31.
Vitagliano, A., Noventa, M., & Gizzo, S. (2017). Autoimmunity, systemic inflammation, and their correlation with repeated implantation failure and recurrent miscarriage: is CE the missing piece of the jigsaw? Am J Reprod Immunol, 77. e12631. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.12597
Vitagliano, A., Saccardi, C., Litta, P.S., & Noventa, M. (2017). CE: really so relevant in repeated IVF failure? Am J Reprod Immunol, 78. e12741. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.12758
Vitagliano, A., Saccardi, C., Noventa, M., di Spiezio Sardo, A., Saccone, G., Cicinelli, E. et al. (2018). Effects of CE therapy on in vitro fertilization outcome in women with repeated implantation failure: a systematic review and meta-analysis. Fertil Steril, 110. 103–12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.03.017
Frattarelli, J.L., McWilliams, G.D., Hill, M.J., Miller, K.A., & Scott Jr, R.T., (2008). Low-dose aspirin use does not improve in vitro fertilization outcomes in poor responders. Fertil Steril., 89(5). 1113–7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.05.007
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. В. Бойчук, Н. В. Коцабин, О. М. Якимчук, Ю. Б. Якимчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
