МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОБІОТИ КИШЕЧНИКА У ВАГІТНИХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14339Ключові слова:
мікробіоценоз кишечника, дисбіоз, вагітність, діагностикаАнотація
Мета дослідження – визначення переваг та недоліків різних методів відбору проб для вивчення мікробіоти кишечника під час вагітності.
Матеріали та методи. Проведено бібліометричний та контент-аналіз публікацій останніх 5 років, присвячених проблемі дослідження складу мікробіоценозів кишечника у жінок репродуктивного віку та вагітних. Інформаційний пошук здійснено у базах даних PubMed, EMBASE, OVID, CINAHL. Додатково проведено дослідження мікробіоти зразків калу 57 вагітних жінок, в тому числі 27 – з аліментарно-конституційним ожирінням І–ІІ ступенів (основна група), 30 – практично здорових жінок нормотрофного статусу (ІМТ=20–25 кг/м2) із фізіологічним перебігом вагітності. Дослідження було виконано у сертифікованій лабораторії «Синево» (м. Одеса). Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США).
Результати дослідження та їх обговорення. Лише частину з відомих методів дослідження мікробіоценозів кишечника можна застосовувати у вагітних. Перевагу віддають мінімально інвазивним методам, які не потребують складної підготовки кишечника та мають мінімальний ризик вторинної контамінації. Наші власні спостереження показали, що у вагітних з ожирінням частіше трапляється мікробіота кишечника (МК), яка відповідає ІІ ступеню дисбіозу, ніж у контрольній групі, відповідно, 33,3 та 6,7 % (χ2=6,49, df=1, p=0,01). Випадків ІІІ ступеня дисбіозу не було виявлено в жодної вагітної.
Висновки. Серед сучасних методів відбору проб для дослідження мікробіоти кишечника у вагітних найбільш перспективними є аспірація кишкового вмісту, мікробрашинг та застосування «інтелектуальної капсули». У вагітних з ожирінням частіше, ніж у контролі, зустрічається ІІ ступінь дисбіозу (χ2=6,49, df=1, p=0,01).
Посилання
Durack, J., & Lynch, S.V. (2019). The gut microbiome: Relationships with disease and opportunities for therapy. J. Exp. Med., 216(1), 20-40. DOI: 10.1084/jem.20180448. Epub 15. PMID: 30322864; PMCID: PMC6314516. DOI: https://doi.org/10.1084/jem.20180448
Fan, Y., & Pedersen, O. (2021). Gut microbiota in human metabolic health and disease. Nat Rev Microbiol., 19(1), 55-71. DOI: 10.1038/s41579-020-0433-9. Epub 2020 Sep 4. PMID: 32887946. DOI: https://doi.org/10.1038/s41579-020-0433-9
Tang, W.H.W, Bäckhed, F., Landmesser, U., & Hazen, S.L. (2019). Intestinal Microbiota in Cardiovascular Health and Disease: JACC State-of-the-Art Review. J. Am. Coll. Cardiol., 30, 73(16), 2089-2105. DOI: 10.1016/j.jacc.2019.03.024. PMID: 31023434; PMCID: PMC6518422. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.03.024
Yang, H., Guo, R., & Li, S. (2020). Systematic analysis of gut microbiota in pregnant women and its correlations with individual heterogeneity. npj Biofilms Microbiomes, 6, 32. DOI: 10.1038/s41522-020-00142-y. DOI: https://doi.org/10.1038/s41522-020-00142-y
Gohir, W., Whelan, F.J., Surette, M.G., Moore, C., Schertzer, J.D., & Sloboda, D.M. (2015). Pregnancy-related changes in the maternal gut microbiota are dependent upon the mother's periconceptional diet. Gut Microbes., 6(5), 310-20. DOI: 10.1080/19490976.2015.1086056. PMID: 26322500; PMCID: PMC4826136. DOI: https://doi.org/10.1080/19490976.2015.1086056
Yao, Y., Cai, X., Chen, C., Fang, H., Zhao, Y., Fei, W., Chen, F., & Zheng, C. (2020). The Role of Microbiomes in Pregnant Women and Offspring: Research Progress of Recent Years. Front. Pharmacol., 8(11), 643. DOI: 10.3389/fphar.2020.00643. PMID: 32457628; PMCID: PMC7225329. DOI: https://doi.org/10.3389/fphar.2020.00643
Moubareck, C.A. (2021). Human Milk Microbiota and Oligosaccharides: A Glimpse into Benefits, Diversity, and Correlations. Nutrients, 13(4), 1123. DOI: 10.3390/nu13041123. PMID: 33805503; PMCID: PMC8067037. DOI: https://doi.org/10.3390/nu13041123
Tkach, S.M., Puchkov, K.S., & Syzenko, A.K. (2014). Kishechnaia mykrobyota v norme i pry patolohii. Sovremennyie podkhody k diahnostike i korrektsyi kishechnogo disbioza – Intestinal microbiota in normal and pathological conditions. Modern approaches to the diagnosis and correction of intestinal dysbiosis. Kyiv: Tvisa LTD, 149 [in Russian].
Sarangi, A.N., Goel, A., & Aggarwal, R. (2019). Methods for Studying Gut Microbiota: A Primer for Physicians. J. Clin. Exp. Hepatol., 9(1), 62-73. DOI: 10.1016/j.jceh.2018.04.016. Epub 2018 May 4. PMID: 30774267; PMCID: PMC6363981. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jceh.2018.04.016
Tang, Q., Jin, G., Wang, G., Liu, T., Liu, X., Wang, B., & Cao, H. (2020). Current Sampling Methods for Gut Microbiota: A Call for More Precise Devices. Front. Cell Infect. Microbiol., 9;10, 151. DOI: 10.3389/fcimb.2020.00151. PMID: 32328469; PMCID: PMC7161087. DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2020.00151
Chen, L., Gruzinskyte, L., Jørgensen, S.L., Boisen, A., & Srivastava, S.K. (2020). An Ingestible Self-Polymerizing System for Targeted Sampling of Gut Microbiota and Biomarkers. ACS Nano, 14(9), 12072-12081. DOI: 10.1021/acsnano.0c05426. Epub 2020 Aug 27. PMID: 32830478. DOI: https://doi.org/10.1021/acsnano.0c05426
Suther, C., Moore, M.D., Beigelman, A., & Zhou, Y. (2020). The Gut Microbiome and the Big Eight. Nutrients, 12(12), 3728. DOI: 10.3390/nu12123728. PMID: 33287179; PMCID: PMC7761723. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12123728
Fetisov, V.S. (2018). Paket statystychnoho analizu danykh STATISTICA – Package of statistical data analysis STATISTICA. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia, 114 [in Ukrainian].
Allegretti, J.R., Kassam, Z., Mullish, B.H., Chiang, A., Carrellas, M., Hurtado, J., Marchesi, J.R., … & Thompson, C. (2020). Effects of Fecal Microbiota Transplantation With Oral Capsules in Obese Patients. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 18(4), 855-863.e2. DOI: 10.1016/j.cgh.2019.07.006. Epub 2019 Jul 10. PMID: 31301451. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2019.07.006
Ding, Z., Wang, W., Zhang, K., Ming, F., Yangdai, T., Xu, T., Shi, H., … & Lin, R. (2021). Novel scheme for non-invasive gut bioinformation acquisition with a magnetically controlled sampling capsule endoscope. Gut, 70(12), 2297-2306. DOI: 10.1136/gutjnl-2020-322465. Epub 2021 Jan 15. PMID: 33452177. DOI: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2020-322465
Miyauchi, E., Taida, T., Kawasumi, M., Ohkusa, T., Sato, N., & Ohno, H. (2022). Analysis of colonic mucosa-associated microbiota using endoscopically collected lavage. Sci. Rep., 12(1), 1758. DOI: 10.1038/s41598-022-05936-y. PMID: 35110685; PMCID: PMC8810796. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-05936-y
Berlinberg, A.J., Brar, A., Stahly, A., Gerich, M.E., Fennimore, B.P., Scott, F.I., & Kuhn, K.A. (2022). A Novel Approach toward Less Invasive Multiomics Gut Analyses: a Pilot Study. Microbiol. Spectr., 10(2), e0244621. DOI: 10.1128/spectrum.02446-21. Epub 2022 Mar 28. PMID: 35343759; PMCID: PMC9045184. DOI: https://doi.org/10.1128/spectrum.02446-21
Huse, S.M., Young, V.B., Morrison, H.G., Antonopoulos, D.A., Kwon, J., Dalal, S., Arrieta, R., … & Raffals, L.E. (2014). Comparison of brush and biopsy sampling methods of the ileal pouch for assessment of mucosa-associated microbiota of human subjects. Microbiome, 2(1), 5. DOI: 10.1186/2049-2618-2-5. PMID: 24529162; PMCID: PMC3931571. DOI: https://doi.org/10.1186/2049-2618-2-5
Zmora, N., Zilberman-Schapira, G., Suez, J., Mor, U., Dori-Bachash, M., Bashiardes, S., Kotler, E., … & Elinav, E. (2018). Personalized Gut Mucosal Colonization Resistance to Empiric Probiotics Is Associated with Unique Host and Microbiome Features. Cell, 174(6), 1388-1405.e21. DOI: 10.1016/j.cell.2018.08.041. PMID: 30193112. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cell.2018.08.041
Yang, F, Chen, H, Gao, Y, An, N, Li, X, Pan, X, … & Xing, Y. (2020). Gut microbiota-derived short-chain fatty acids and hypertension: Mechanism and treatment. Biomed. Pharmacother., 130, 110503. DOI: 10.1016/j.biopha.2020.110503. Epub 2020 Aug 18. PMID: 34321175. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopha.2020.110503
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
