PECULIARITIES OF GENITAL ENDOMETRIOSIS ASSOCIATED WITH INFERTILITY

О. В. Бакун; О. М. Юзько

doi:10.11603/24116-4944.2022.2.13451

Автор(и)

О. В. Бакун Буковинський державний медичний університет МОЗ України, Чернівці
О. М. Юзько Буковинський державний медичний університет МОЗ України, Чернівці https://orcid.org/0000-0003-1270-9095

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13451

Ключові слова:

ендометріоз, аденоміоз, безпліддя

Анотація

Мета дослідження – провести порівняльний ретроспективний аналіз історій хвороби хворих на ендометріоз, асоційований з безпліддям, і пацієнток із трубно-перитонеальним фактором безпліддя.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 485 пацієнтів, які звернулися до медичного центру «Юзко Медікал Центр» впродовж 2019–2022 рр. з приводу безпліддя. Основну групу (І) склали 435 жінок з безпліддям, повʼязаним з ендометріозом. Контрольну групу (ІІ) склали 50 жінок із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Отримані результати оброблено методом варіаційної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що у жінок з безпліддям, повʼязаним з ендометріозом, больовий синдром відмічали в 305 пацієнток (70,2 %). Залежність больового синдрому від менструації відмічено в 60,2 % випадків. Первинне безпліддя виявлено у 40,3 % пацієнток І групи та 84,6 % ІІ групи, вторинне безпліддя діагностовано у 38 % пацієнток І групи та 21 % пацієнток ІІ групи. За результатами цитологічного дослідження встановлено, що переважає ІІ тип – 320 жінок (73,6 %) та 10 жінок (21,3 %) контрольної групи. І тип – 114 (26,4 %) жінок основної групи та 42 жінки (84,6 %) контрольної групи.

Висновки. Таким чином, сучасна медицина повинна продовжувати детальне вивчення захворювань, що викликають безпліддя. Вчені повинні дослідити причини формування безпліддя з метою їх подальшої профілактики та успішного лікування. За даними повторного УЗД не підозрюється внутрішній генітальний ендометріоз, тому покладатися на дані УЗД як на додатковий метод дослідження не можна, а це вимагає розробки нових методів діагностики.

Біографії авторів

О. В. Бакун, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, Чернівці

Bakun Oksana, PhD (Candidate of Medical Sciences), Professor assistant, Docent of Obstetrics and Gynecology Department.

О. М. Юзько, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, Чернівці

Doctor of Medical Sciences, professor, Head of Department Obstetrics and Gynecology

Посилання

Yaseen, E.M. (2018). Follow up of women after laparoscopy versus laparotomy in emergency gynecological problems. Med. J. Tikrit University, 24(1), 109-127. DOI: 10.25130/mjotu.24.01.11.

Sharma, R., Biedenharn, K.R, Fedor, J.M., & Agarwal, A. (2013). Lifestyle factors and reproductive health: taking control of your fertility. Reprod. Biol. Endocrinol., 11, 66. DOI: 10.1186/1477-7827-11-66.

Kimberly, L., & Case, A. (2011). Advanced reproductive age and fertility. Int. J. Gynecol. Obstet., 33(11), 1165-1175. DOI: 10.1016/S1701-2163(16)35087-3.

Lin, K., Samantha, B., Sammel, M.D., & Barnhart, K.T. (2010). Risk factors for diminished ovarian reserve and the role of endometriosis. Fertil. Steril., 94(4), S63. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2010.07.247.

Bellver, J., Melo, M.A., Bosch, E., Serra, V., Remohi, J., & Pellicer, A. (2007). Obesity and poor reproductive outcome: The potential role of the endometrium. Fertil. Steril., 88(2), 446-451. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2006.11.162.

Clark, A.M., Thornley, B., Tomlinson, L., Galletley,C., & Norman, R.J. (1998). Weight loss in obese infertile women results in improvement in reproductive outcome for all forms of fertility treatment. Hum. Reprod., 13(6), 1502-1505. DOI: 10.1093/humrep/13.6.1502.

Freizinger, M., Franko, D.L., Dacey, M., Okun, B., & Domar, A.D. (2010). The prevalence of eating disorders in infertile women. Fertil. Steril., 93(1), 72-78. DOI: 1016/j.fertnstert.2008.09.055.

Shafik, A., Ratcliffe, N., & Wright J.T. (2009). Importance of histological diagnosis in patients with pelvic pain and laparoscopic evidence of endometriosis. Gynecol. Endosc., 9, 301-304. DOI: 1046/j.1365- 2508.2000.00366.x.

Bouquet, De Jolinière, J., Ayoubi, J.M., Gianaroli, L., Dubuisson, J.B., Gogusev, J., & Feki, A. (2014). Endometriosis: a new cellular and molecular genetic approach for understanding the pathogenesis and evolutivity. Front. Surg., 27(01), 16. DOI: 10.3389/fsurg.2014.00016.

Acién, P., & Velasco I. (2013). Endometriosis: a disease that remains enigmatic. ISRN Obstet. Gynecol., 2013, 242149. DOI: 10.1155/2013/242149.

Khan, K.N., Kitajima, M., Inoue, T., Fujishita, A., Nakashima, M., & Masuzaki, H. (2015). 17β-estradiol and lipopolysaccharide additively promote pelvic inflammation and growth of endometriosis. Reprod. Sci., 5, 585-594. DOI: 10.1177/1933719114556487.

Cakmak, H., Guzeloglu-Kayisli, O., Kayisli, U.A., & Arici, A. (2009). Immune-endocrine 17interactions in endometriosis. Front. Biosci. (Elite Ed)., 1, 429-443.

Khan, K.N., Kitajima, M., & Hiraki, K. (2010). Changes in tissue inflammation, angiogenesis and apoptosis in endometriosis, adenomyosis and uterine myoma after GnRH agonist therapy. Hum. Reprod., 25(3), 642-653. DOI: 10.1093/humrep/dep437.

Young, V.J., Browns, J.K., Saunders, P.T., & Horne, A.W. (2013). The role of the peritoneum in the pathogenesis of endometriosis. Hum. Reprod. Update., 19(5), 558-569. DOI: 16.1093/humupd/dmt024.

Macer, M.L., & Taylor, H.S. (2012). Endometriosis and infertility: a review of the pathogenesis and treatment of endometriosis–associated infertility. Obstet. Gynecol. Clin. North Am., 39(4), 535-549. DOI: 10.1016/j.ogc.2012.10.002.

Giudice, L.C. (2010). Clinical practice. Endometriosis. N. Engl. J. Med., 362(25), 2389-2398. DOI: 10.1056/ NEJMcp1000274.

Robboy, S.J., & Bean, S.M. (2010). Pathogenesis of endometriosis. Reprod. Biomed. Online., 21(1), 4-5. DOI: 10.1016/j.rbmo.2010.03.031.