ВМІСТ ВІТАМІНУ D У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА СУБКЛІНІЧНИЙ ГІПОТИРЕОЗ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12370Ключові слова:
субклінічний гіпотиреоз вТ3, вТ4, ТТГ, вітамін D, автоімунний тиреоїдит, гіпоплазія щитоподібної залозиАнотація
Мета дослідження – визначення дефіциту вітаміну D у жінок репродуктивного віку з вперше діагностованим субклінічним гіпотиреозом, а також встановлення взаємозв’язку між дефіцитом вітаміну D та автоімунною тиреоїдною патологією (автоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз) і призначення до курсу лікування вітаміну D.
Матеріали та методи. Під наглядом перебували 25 пацієнток віком від 16 до 35 років. У 20 із них діагностовано автоімунний тиреоїдит і в 5 – гіпоплазію щитоподібної залози. Підтвердження діагнозу субклінічного гіпотиреозу полягало в наявності у крові жінок нормального рівня тиреоїдних гормонів вТ3 і вТ4 та підвищеного рівня ТТГ. За стандартною методикою УЗД проводили вимірювання об’єму і оцінку структури щитоподібної залози, а також визначали рівень вітаміну D в сироватці крові цих пацієнток.
Результати дослідження та їх обговорення. Всім жінкам із субклінічним гіпотиреозом протягом 3-х місяців призначали L-тироксин у дозі 25–37,5 мкг/добу та вітамін D – Аквадетрим 6 кр./добу, а пацієнткам з АІТ ще додатково Лізорм 30 кр./двічі на день. У всіх пацієнток після лікування нормалізувався рівень ТТГ. У жінок з гіпоплазією щитоподібної залози рівень вітаміну D повернувся до норми, а у жінок з підвищенням антитіл до ТПО – незначно.
Висновки. Жінкам репродуктивного віку із субклінічним гіпотиреозом до курсу лікування необхідно додавати препарати вітаміну D задля покращення ефективності терапії.
Посилання
Povorozniuk, V.V., & Plutovski, P. (Eds.). (2014). Defitsyt ta nedostatnist vitaminu D: epidemiolohiia, diahnostyka, profilaktyka ta likuvannia [Vitamin D deficiency and deficiency: epidemiology, diagnosis, prevention and treatment]. Donetsk : Zaslavskyi O. Yu. [in Ukrainian].
Korchynska, O.O., & Loia, N.O. (2018). Rol defitsytu vitaminu D u vynyknenni akusherskykh ta perynatalnykh uskladnen (ohliad literatury) [Role of vitamin D deficiency in the development obstetric and perinatal complications (Literature review)]. Zdorovye zhenshchiny – Women's Health, 5, 93-96 [in Ukrainian].
Pankiv, V.I. (2016). Vplyv pryznachennia vitaminu D na riven antytil do tyreoidnoi peroksydazy u khvorykh na hipotyreoz avtoimunnoho henezu [Impact of vitamin D supplementation on the level of thyroid peroxidase antibodies in patients with autoimmune hypothyroidism]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International Journal of Endocrinology, 5, 78-82. DOI: 10.22141/2224-0721.5.77.2016.78759 [in Ukrainian].
Pankiv, V.I. (2017). Klinichni aspekty nedostatnosti ta defitsytu vitaminu D u tyreoidolohii [Clinical aspects of vitamin D deficiency and deficiency in thyroidology]. Zdorovia Ukrainy. Tematychnyi nomer “Diabetolohiia, tyreoidolohiia, metabolichni rozlady” – Health of Ukraine Thematic issue "Diabetology, thyroidology, metabolic disorders", 4 (40), 27-30 [in Ukrainian].
Pankiv, V.I. (2011). Praktychna tyreoidolohiia [Practical thyroidology]. Donetsk: Zaslavskyi O. Yu. [in Ukrainian].
Semyn, S.H., Volkova, L.V., Moyseev, A.B., & Nykytyna, N.V. (2012). Perspektivy izucheniya biologicheskoy roli vitamina D [Prospects for studying the biological role of vitamin D]. Pediatriya – Pediatrics, (2), 122-131 [in Russian].
Povorozniuk, V.V., & Pankiv, I.V. (2014). Vmist vitaminu D u khvorykh na autoimunnyi tyreoidyt iz znyzhenoiu funktsiieiu shchytopodibnoi zalozy [Vitamin D content in patients with autoimmune thyroiditis with hypothyroidism]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International Journal of Endocrinology, 5, 27-30 [in Ukrainian].
Povoroznyuk, V.V., & Balatska, N.I. (2013). Defitsyt vitaminu D u naselennia Ukrainy ta chynnyky ryzyku yoho rozvytku [Deficiency of vitamin D among ukrainian population: risk-factors of development]. Reproduktyvnaya endokrynologiya – Reproductive Endocrinology, 5, 7-13. [in Ukrainian].
Spirichev, V.B., & Gromova, O.A. (2012). Vitamin D i ego sinergisty [Vitamin D and its synergists]. Zemskiy vrach – Zemstvo Doctor, 2, 33-38. [in Russian].
Shvarts, G.Yа. (2005). Vitamin D i D-gormon [Vitamin D and D-hormone]. Moscow: Anacharsis [in Russian].
Adams, J.S., & Hewison, M. (2006). Hypercalcemia caused by granulomaforming disorders. Favus, M.J. (Ed.). Primer on the metabolic bone diseases and disorders of mineral metabolism. Washington, DC.
Ahi, S., Dehdar, M.R., & Hatami, N. (2020). Vitamin D deficiency in non-autoimmune hypothyroidism: a case-control study. BMC Endocrine Disorders, 20 (1), 41. DOI: 10.1186/s12902-020-0522-9
Bikle, D.D. (2010). Vitamin D: newly discovered actions require reconsideration of physiologic requirements. Trends Endocrinol. Metab., 21 (6), 375-384. DOI: 10.1016/j.tem.2010.01.003
Bikle, D.D. (2005). Vitamin D: role in skin and hair. In: D. Feldman (Ed.). Vitamin D: in 2 vol. Vol. 1 (2nd ed.). San Diego, Calif: Elsevier Academic Press.
Bizzaro, G., & Shoenfeld, Y. (2015). Vitamin D and autoimmune thyroid diseases: facts and unresolved questions. Immunol Res., 61 (1-2), 46-52. DOI: 10.1007/s12026-014-8579-z.
Chahardoli, R., Saboor-Yaraghi, A.A., Amouzegar, A., Khalili, D., Vakili, A.Z., & Azizi, F. (2019). Can supplementation with vitamin D modify thyroid autoantibodies (Anti-TPO Ab, Anti-Tg Ab) and thyroid profile (T3, T4, TSH) in Hashimoto's thyroiditis? A Double Blind, Randomized Clinical Trial. Horm. Metab. Res., 51 (5), 296-301. DOI: 10.1055/a-0856-1044
Dusso, A.S., Brown, A.J., & Slatopolsky, E. (2005). Vitamin D. Am. J. Physiol. Renal. Physiol., 289 (1), F8-F28. DOI: 10.1152/ajprenal.00336.2004
Holick, M.F., Binkley, N.C., Bischoff-Ferrari, H.A., Gordon, C.M., Hanley, D.A., Heaney, R.P., Murad, M.H., Weaver, C.M., & Endocrine Society (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab., 96 (7), 1911-1930. DOI: 10.1210/jc.2011-0385
Mithal, A., Wahl, D. A., Bonjour, J. P., Burckhardt, P., Dawson-Hughes, B., Eisman, J. A., El-Hajj Fuleihan, G., Josse, R. G., Lips, P., Morales-Torres, J., & IOF Committee of Scientific Advisors (CSA) Nutrition Working Group (2009). Global vitamin D status and determinants of hypovitaminosis D. Osteoporosis Int., 20 (11), 1807-1820. DOI: 10.1007/s00198-009-0954-6.
Holick, M.F. (2006). High prevalence of vitamin D inadequacy and implications for health. Mayo Clinic Proceedings, 81 (3), 353-373. DOI: 10.4065/81.3.353
Holick, M.F. (2007). Vitamin D deficiency. N. Engl. J. Med., 357 (3), 266-281. DOI: 10.1056/NEJMra070553
Holick, M.F. (2003). Vitamin D: A millenium perspective. J. Cell. Biochem., 88 (2), 296-307. DOI: 10.1002/jcb.10338
Muscogiuri, G., Mitri, J., Mathieu, C., Badenhoop, K., Tamer, G., Orio, F., Mezza, T., Vieth, R., Colao, A., & Pittas, A. (2014). Mechanisms in endocrinology: Vitamin D as a potential contributor in endocrine health and disease, Eur. J. Endocrinol., 171 (3), R101-R110. Retrieved from: https://eje.bioscientifica.com/view/journals/eje/171/3/R101.xm
Christakos, S., Dhawan, P., Liu, Y., Peng, X., & Porta, A. (2003). New insights into the mechanisms of vitamin D action. J. Cell. Biochem., 88 (4), 695–705. DOI: 10.1002/jcb.10423
Thacher, T.D., Fischer, P.R., Strand, M.A., & Pettifor, J.M. (2006). Nutritional rickets around the world: causes and future directions. Ann. trop. Paediatr., 26 (1), 1-16. DOI: 10.1179/146532806X90556
Tamer, G., Arik, S., Tamer, I., & Coksert, D. (2011). Relative vitamin D insufficiency in Hashimoto's thyroiditis. Thyroid., 21 (8), 891-896. DOI:10.1089/thy.2009.0200
Zhou, X., Li, B., Wang, C., & Li, Z. (2020). Study on the changes in TSH, TPO-Ab and other indicators due to Vitamin D deficiency in Pregnant Women with subclinical hypothyroidism in the first trimester. Pak. J. Med. Sci., 36 (6), 1313-1317. DOI: 10.12669/pjms.36.6.1982.
Muscogiuri, G., Tirabassi, G., Bizzaro, G., Orio, F., Paschou, S. A., Vryonidou, A., Balercia, G., Shoenfeld, Y., & Colao, A. (2015). Vitamin D and thyroid disease: to D or not to D? Eur. J. Clin. Nutr., 69 (3), 291-296. DOI:10.1038/ejcn.2014.265
Kivity, S., Agmon-Levin, N., Zisappl, M., Shapira, Y., Nagy, E.V., Dankó, K., Szekanecz, Z., Langevitz, P., & Shoenfeld, Y. (2011). Vitamin D and autoimmune thyroid diseases. Cell. Mol. Immunol., 8 (3), 243-247. DOI: 10.1038/cmi.2010.73
Grey, A., Lucas, J., Horne, A., Gamble, G., Davidson, J.S., & Reid, I.R. (2005). Vitamin D repletion in patients with primary hyperparathyroidism and coexistent vitamin D insufficiency. J. Clin. Endocrinol. Metab., 90 (4), 2122-2126. DOI: 10.1210/jc.2004-1772
Bendik, I., Friedel, A., Roos, F.F., Weber, P., & Eggersdorfer, M. (2014). Vitamin D: a critical and essential micronutrient for human health. Front. Physiol., 5, 248. DOI:10.3389/fphys.2014.00248
Baeke, F., Takiishi, T., Korf, H., Gysemans, C., & Mathieu, C. (2010). Vitamin D: modulator of the immune system. Curr. Opin. Pharmacol., 10 (4), 482-496. DOI:10.1016/j.coph.2010.04.001
Dutta, D., Mondal, S.A., Choudhuri, S., Maisnam, I., Hasanoor Reza, A. H., Bhattacharya, B., Chowdhury, S., & Mukhopadhyay, S. (2014). Vitamin-D supplementation in prediabetes reduced progression to type 2 diabetes and was associated with decreased insulin resistance and systemic inflammation: an open label randomized prospective study from Eastern India. Diabetes Res. Clin. Pract., 103 (3), e18-e23. DOI: 10.1016/j.diabres.2013.12.044
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).