ОКСИДАТИВНИЙ СТРЕС ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ ЗАХИСТ ПРИ РАННІЙ ТА ПІЗНІЙ ПРЕЕКЛАМПСІЇ ВАГІТНИХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12362Ключові слова:
прееклампсія, ліпіди, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантний захист, параоксоназа-1, вагітність, поліморфізм генівАнотація
Мета дослідження – провести аналіз маркерів оксидативного стресу та антиоксидантного захисту, показників ліпідного профілю для визначення їхнього впливу на розвиток ранньої та пізньої прееклампсії вагітних.
Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження, яке включало 20 жінок із ранньою прееклампсією (РПЕ), 41 – із пізньою ПЕ (ППЕ) та 35 із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група (К)). Для реалізації поставленої мети було обстежено: 46 вагітних із гіпертензивними розладами та акушерськими й перинатальними ускладненнями (основна група), 87 вагітних із гіпертензивними розладами без ускладнень (група порівняння) і 44 умовно здорових вагітних. Дослідження включало визначення: поліморфізму 192 Q→R гена параоксонази-1 методом полімеразної ланцюгової реакції, ліпідних фракцій, стану антиоксидантної системи – за активністю каталази та супероксиддисмутази, інтенсивності окиснювальних процесів – за рівнем ТБК-активних продуктів.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз ліпідного профілю показав, що для вагітних із ранньою та пізньою прееклампсією характерним є збільшення ХС ЛПДНЩ та коефіцієнта атерогенності в 1,09 та 1,24 раза відповідно. Встановлено, що для РПЕ типовою є активація процесів ПОЛ, про що свідчить збільшена концентрація ТБК-активних продуктів, яка перевищує показник групи контролю в 5,3 раза, а показник групи з ППЕ – в 1,54 раза (р<0,05). Активація процесів ПОЛ відбувається на фоні компенсаторного збільшення в 2 рази активності СОД та незмінної активності каталази. Визначено, що при пізній прееклампсії збільшення концентрації ТБК-активних продуктів є менш значущим, ніж при ранній прееклампсії, але також перевищує показники групи контролю в 3,43 раза (p<0,05). При пізній прееклампсії показники АОЗ суттєво не відрізнялись від контрольної групи, що може свідчити про їх виснаження. Відмінностей в розподілі поліморфних варіантів гена PON-1 192 Q→R між групами дослідження встановлено не було.
Висновки. Збільшення атерогенних фракцій, дисбаланс процесів ПОЛ-АОЗ відіграють важливу роль у розвитку як ранньої, так і пізньої прееклампсії вагітних. Зв᾽язку поліморфних варіантів гена PON-1 192 Q→R з розвитком дисбалансу ПОЛ-АОЗ при прееклампсії не встановлено.
Посилання
Brown, M., Best, K., Pearce, M., Waugh, J., Robson, S., & Bell, R. (2013). Cardiovascular disease risk in women with pre-eclampsia: systematic review and meta-analysis. Eur. J. Epidemiol., 28 (1), 1-19. DOI: 10.1007/s10654-013-9762-6.
Ukah, U.V., De Silva, D.A., Payne, B., Magee, L.A., Hutcheon, J.A., Brown, H., ..., & von Dadelszen, P. (2018). Prediction of adverse maternal outcomes from pre-eclampsia and other hypertensive disorders of pregnancy: a systematic review. Pregnancy Hypertens., 11, 115-123. DOI: 10.1016/j.preghy.2017.11.00.
Spradley, F.T. (2017). Metabolic abnormalities and obesity᾽s impact on the risk for developing preeclampsia. Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol., 312 (1), R5-R12. DOI: 10.1152/ajpregu.00440.2016.
Iacobelli, S., Bonsante, F., & Robillard, P. (2017). Comparison of risk factors and perinatal outcomes in early onset and late onset preeclampsia: a cohort based study in Reunion Island. J. Reprod. Immunol., 123, 12-16. DOI: 10.1016/j.jri.2017.08.005.
Carty, D., Delles, C., & Dominiczak, A. (2010). Preeclampsia and future maternal health. J. Hypertens., 28 (7), 1349-1355. DOI: 10.1097/hjh.0b013e32833a39d0.
Taravati, A., & Tohidi, F. (2018). Comprehensive analysis of oxidative stress markers and antioxidants status in preeclampsia. Taiwan. J. Obstet. Gynecol., 57 (6), 779-790. DOI: 10.1016/j.tjog.2018.10.002.
Loskutova, T.A. (2013). Kharakteristika obmena i perekisnogo okisleniya lipidov u beremennykh s preeklampsiyey i akusherskimi i perinatalnymi oslozhneniyami [Characteristics of lipid metabolism and peroxidation in pregnant women with preeclampsia and obstetric and perinatal complications]. Ukr. Morfol. almanakh – Ukr. Morphol. Almanac, 11 (1), 117-119 [in Russian].
Seshadri Reddy, V., Duggina, P., Vedhantam, M., Manne, M., Varma, N., & Nagaram, S. (2018). Maternal serum and fetal cord-blood ischemia-modified albumin concentrations in normal pregnancy and preeclampsia: a systematic review and meta-analysis. J. Matern. Fetal. Neonatal Med., 31 (24), 3255-3266. DOI: 10.1080/14767058.2017.1368480.
Cohen, J.M., Beddaoui, M., Kramer, M.S., Platt, R.W., Basso, O., & Kahn, S. R. (2015). Maternal antioxidant levels in pregnancy and risk of preeclampsia and small for gestational age birth: a systematic review and meta-analysis. PloS One, 10 (8), e0135192. DOI: 10.1371/journal.pone.0135192.
Williamson, R.D., McCarthy, C., McCarthy, F.P., & Kenny, L.C. (2017). Oxidative stress in pre-eclampsia; have we been looking in the wrong place? Pregnancy Hypertens., 8, 1-5. DOI: 10.1016/j.preghy.2017.01.004.
Draganovic, D., Lucic, N., Jojic, D., & Milicevic, S. (2017). Correlation of oxidative stress markers with ultrasound and cardiotocography parameters with hypertension induced pregnancy. Acta Inform. Med., 25 (1), 19-23. DOI: 10.5455/aim.2017.25.19-23.
Taysi, S., Tascan, A.S., Ugur, M.G., & Demir, M. (2019). Radicals, oxidative/nitrosative stress and preeclampsia. Mini Rev. Med. Chem., 19 (3), 178-193. DOI: 10.2174/1389557518666181015151350.
Poon, L., Shennan, A., Hyett, J., Kapur, A., Hadar, E., Divakar, H. …, & Hod, M. (2019). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: a pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int. J. Gynecol. Obstet., 145 (S1), 1-33. DOI: 10.1002/ijgo.12802.
Redman, C. (2017). Early and late onset preeclampsia: Two sides of the same coin. Pregnancy Hypertens., 7, 58. DOI: 10.1016/j.preghy.2016.10.011.
Sonek, J., Krantz, D., Carmichael, J., Downing, C., Jessup, K., Haidar, Z., & McKenna, D. (2018). First-trimester screening for early and late preeclampsia using maternal characteristics, biomarkers, and estimated placental volume. Am. J. Obstet. Gynecol., 218 (1), 126.e1-126.e13. DOI: 10.1016/j.ajog.2017.10.024.
Khodzhaeva, Z.S., Kholyn, A.M., & Vykhljaeva, E.M. (2013). Rannyaya i pozdnyaya preeklampsiya: paradigmy patobiologii i klinicheskaya praktika [Early and late preeclampsia: pathobiology paradigms and clinical practice]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstet. Gynecol., 10, 4-11 [in Russian].
Shamelashvyly K.L., Loskutova, T.A., & Shtemenko, N.Y. (2013). Korrelyatsiya pokazateley sistemy gemostaza s markerami perekisnogo okisleniya lipidov u beremennykh s preeklampsiyey [Correlation of hemostasis system indicators with markers of lipid peroxidation in pregnant women with preeclampsia]. Visnyk Kharkivskogo Natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina. Ser. Biolohiia – Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin. Ser. Biology, 1056, 17, 196-202. [in Russian].
Andraweera, P., Dekker, G., Thompson, S., Dissanayake, V., Jayasekara, R., & Roberts, C. (2014). Hypoxia-inducible factor-1α gene polymorphisms in early and late onset preeclampsia in Sinhalese women. Placenta, 35 (7), 491-495. DOI: 10.1016/j.placenta.2014.04.008.
Altunina, N. (2015). Paraoksonaza-1 u khvorykh na tsukrovyi diabet 2 typu, shcho perenesly ne-Q-infarkt miokarda [Paraoxonase-1 in patients with type 2 diabetes who underwent non-Q-myocardial infarction]. Klinich. endokrynol. endokr, khirurhiia – Clin. Endocrinol. Endocr. Surg., 3 (51), 30-35 DOI: 10.24026/1818-1384.3(51).2015.75064 [in Ukrainian].
Shunmoogam, N., Naidoo, P., & Chilton, R. (2018). Paraoxonase (PON)-1: a brief overview on genetics, structure, polymorphisms and clinical relevance. Vasc. Health Risk Manag., 14, 137-143. DOI: 10.2147/VHRM.S165173.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
