ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ В ЖІНОК ІЗ РАННІМИ ГЕСТОЗАМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12352Ключові слова:
ранні гестози, психоемоційний стан, стресостійкість, тривожність, психічна адаптація, стресАнотація
Мета дослідження – визначити роль особливостей психоемоційного стану вагітних жінок у розвитку проявів раннього гестозу різного ступеня тяжкості у першому триместрі вагітності.
Матеріали та методи. Обстежено 105 жінок, з них 85 – із симптомами раннього гестозу: 36 жінок із проявами легкого ступеня, 32 – середнього, 17 – тяжкого та 20 – із фізіологічним перебігом першого триместру вагітності. Для вивчення психоемоційного стану вагітних використовували тест Спілбергера–Ханіна з метою оцінки рівня тривожності та адаптований тест – опитувальник «Рівень суб’єктивного контролю Дж. Роттера» в адаптації Е. Ф. Бажина. Статистичну обробку проводили за допомогою програм Statistica 6.0 i Microsoft Excel 5.0.
Результати дослідження та їх обговорення. При визначенні факторів ризику виникнення ранніх гестозів анкетно-опитувальним методом встановлено, що у більшості обстежених спостерігали різноманітні фактори ризику: низький матеріальний статус – 91,5 %, проживання в екологічно забруднених зонах – 76,4 %, наявність конфліктних ситуацій у побуті, сім᾽ї та на роботі – 73,8 %, ранні гестози в анамнезі – 98,8 %. При розподілі величини стресогенного навантаження у 24,7 % вагітних виявлено низький рівень стресогенних навантажень, в 41,2 % – помірний, у 34,1 % – високий. У 11,8 % вагітних із ранніми гестозами встановлено високу стресостійкість, у 29,4 % – середню, в 58,8 % – низьку. У жінок із ранніми гестозами спостерігали високий рівень стресогенного навантаження поряд із низьким або помірним рівнем стресостійкості. Із 78,8 % жінок із ранніми гестозами до V функціонального класу віднесено 38,8 %, до ІV – 40,0 % вагітних, які характеризуються низьким рівнем функціональних можливостей психічної адаптації та дуже високим – тривожності, різким ослабленням фізичної та психічної витривалості. Дані жінки і склали групу ризику. У контрольній групі до даної категорії віднесено 20,0 % вагітних. Стан рівня функціональних можливостей психічної адаптації у 80,0 % жінок контрольної групи можна вважати за норму. Серед вагітних із проявами раннього гестозу до цієї категорії віднесено тільки 21,2 % жінок, що показало високий ступінь вірогідності розбіжностей (р<0,001).
Висновки. Розвиток хронічного психоемоційного стресу призводить до розвитку ознак ранніх гестозів, а визначення особливостей психоемоційного стану жінок із ранніми гестозами дає можливість розробити своєчасні заходи щодо попередження їх розвитку.
Посилання
American College of Obstetricians and Gynecologists. (2014). ACOG practice bulletin: nausea and vomiting of pregnancy. Obstet. Gynaecol., 23-54.
Gaidukov, S.N. (2002). Ocherki akusherskoy patologii [Essays on obstetric pathology]. Saint Petersburg: SPbGPMA [in Russian].
Ventskovsky, B.M., Zaporozhan, V.N., Senchuk, A.Y.,& Skachko, B.G. (2005). Gestozy: rukovodstvo dlya vrachey [Gestosis: a guide for doctors]. Moscow: MIA [in Russian].
Ebrahimi, N., Maltepe, C., & Einarson, A. (2010). Optimal management of nausea and vomiting of pregnancy. Int. J. Womens Health, 2, 69-87. DOI:10.2147/ijwh.s6794
Lee, N.M., & Saha, S. (2011). Nausea and vomiting of pregnancy. Gastroenterol. Clin. North. Am., 40 (2), 124-131. DOI:10.1016/j.gtc.2011.03.009.
Linseth, G., & Vari, P. (2005). Nausea and vomiting in late pregnancy. Health Care Women Int., 26 (5), 53-65. DOI:10.1080/07399330590933926.
Fejzo, M.S., Macgibbon, K.W., Romero, R., Goodwin, T.M., & Mullin, P.M. (2011). Recurrence risk of hyperemesis gravidarum. J. Midwifery Womens Health, 56 (2), 32-41. DOI:10.1111/j.1542-2011.2010.00019.x.
Koçak, I., Akcan, Y., Üstün, C., Demirel, C., Cengiz, L., & Yanik, F.F. (2017). Helicobacter pylori seropositivity in patients with hyperemesis gravidarum. Obstet. Gynecol. Surv., 66, 143-150. DOI:10.1097/00006254-200004000-00004.
Szegedi, A., Kohner, R., Dienel, A., & Kieser, M. (2005). Acute treatment of moderate to severe depression with hypericum extract WS5570: randomized controlled dooble blind non-inferiority trial versus paroxetine. BMJ, 330 (7490), 503-504. DOI:10.1136/bmj.38356.655266.82.
Yanuta, S.M., & Prysiazhniuk, V.P. (2006). Osoblyvosti adaptatsii vahitnykh do dii khronichnoho psykhoemotsiinoho stresu [Features of adaptation of pregnant women to the action of chronic psycho-emotional stress]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 87 [in Ukrainian].
Meronova, E. (Comp.). (2005). Sbornik psikhologicheskikh testov. Chast I: Posobiye [Collection of psychological tests. Part I: Manual]. Minsk: Zhenskiy institut ENVILA [in Russian].
Beniuk, V.O., & Kovaliuk TV. (2012). Stan vehetatyvnoi nervovoi systemy v pershomu trymestri vahitnosti u zhinok iz rannimy hestozamy [The state of the autonomic nervous system in the first trimester of pregnant women with early preeclampsia]. Tavrycheskyy medyko-byolohycheskyy vestnyk – Tauric Medical and Biological Bulletin, 15 (2 Part 2), 5-23 [in Ukrainian].
Bozhuk, OA. (2014). Pykhoemotsiinyi stan vahitnykh v aspekti yikh medyko-psykholohichnoho suprovodu [Psycho-emotional state of pregnant women in terms of their medical and psychological support]. Medychna psykholohiia – Medical Psychology, 9 (4), 5-12 [in Ukrainian].
Plotnik, V.O. (2013). Doslidzhennia stanu stres-realizuyuchykh system u vahitnykh iz nevynoshuvannyam [Study of the state of stress-implementing systems of pregnant women with miscarriage]. Zaporozhskyy medytsynskyy zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 3, 6-54 [in Ukrainian].
Kaminsky, V.V., Henik, N.I., & Tkachuk, R.R. (20180. Vehetatyvni ta psykhosomatychni rozlady u zhinok pid chas vahitnosti [Autonomic and psychosomatic disorders during womens᾽ pregnancy]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 3, 129-137 [in Ukrainian].
Kornienko, V.G. (2015). Osoblyvosti psykhoemotsiinoho stanu vahitnykh iz zahrozoiu peredchasnykh polohiv [Features of psycho-emotional state of pregnant women with the threat of premature birth]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 112-113 [in Ukrainian].
Glover, V., O’Donnell, K.J., O’Connor, T.G., Ramchandani, P.G., & Carson, L.E. (2015). Prenatal anxiety and depression, fetal programming and placental function. Psychoneuroendocrinology, 61, 3-4.
Molyneaux, E., Pasupathy, D., Kenny, L.C., McCowan, L.M., North, R.A., Dekker, G.A., …, & Howard, L.M. (2016). Socio-economic status influences the relationship between obesity and antenatal depression: data from a prospective cohort study. J. Affect Disord., 202, 7-124. DOI:10.1016/j.jad.2016.05.061.
Santos, P.C., Ferreira, M.P., Teixeira, R.J., Couto, M., Abreu, S., & Montenegro, N. (2016). Physical activity and self-esteem during pregnancy. Int. J. Psychol. Neurosci., 2 (6), 112-136.
Yakimchuk, N.V. (2018). Poshyrenist riznykh typiv psykholohichnoi dominanty pid chas vahitnosti vysokoho akusherskoho ta perynatalnoho ryzyku. Osoblyvosti akusherskykh uskladnen iz urakhuvanniam psykhosomatychnykh vzaiemozviazkiv [Prevalence of different types of psychological dominance during pregnancy of high obstetric and perinatal risk. Features of obstetric complications, taking into account the psychosomatic relationships]. Zdorovye zhenshchiny– Woman’s Health, 8, 70-74 [in Ukrainian].
Vishnevskaya, E.E. (2014). Vliyaniye psikhicheskogo sostoyaniya beremennoy na razvitiye rannego toksikoza [The influence of the mental state of a pregnant woman on the development of early toxicosis]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney – J. of Obstet. and Women's Dis., 63 (2), 78-83 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
