ПЕРЕДНЄ РОЗТАШУВАННЯ ПЛАЦЕНТИ В КОНТЕКСТІ ЧИННИКА ПРЕЕКЛАМПСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11862Ключові слова:
прееклампсія, переднє розташування плаценти, цистатин С, скринінгАнотація
Мета дослідження – визначити частоту розвитку прееклампсії (ПЕ) у вагітних із переднім розташуванням плаценти та зʼясувати прогностичну значимість у комплексі з маркером гострого пошкодження нирок – цистатином С.
Матеріали та методи. На базі жіночої консультації та акушерського стаціонару КУ Пологовий будинок № 2 м. Одеси у 2018–2020 рр. було проведено проспективне когортне дослідження 91 вагітної жінки у другому триместрі гестації. Групу з переднім розташуванням плаценти склали 47 (51,65 %) вагітних жінок та 44 (48,35 %) – із розташуванням плаценти по задній стінці матки. Дослідження сироваткового цистатину С проводили у жінок без клінічних проявів ПЕ у другому або третьому триместрі гестації (18–36 тижнів), середній термін склав (32,22±0,41) тижня вагітності (р=0,011).
Результати дослідження та їх обговорення. У 28,57 % вагітних жінок у подальшому діагностували прееклампсію (ПЕ), із них у 19 (20,88 %) переднє та у 7 (7,69 %) заднє плацентарне розташування. У базових характеристиках індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності, віку та зросту між групами жінок із переднім розташуванням плаценти залежно від наявності ПЕ статистичної достовірності не відзначено (р>0,05). При аналізі материнських чинників розвитку ПЕ при передньому розташуванні плаценти відношення шансів (ВШ) більше 1,0 відзначено при поєднанні з ожирінням (ВШ 2,38 (95 % CI 0,75–7,53)), віком вагітної більше 35 років (ВШ 1,01 (95 % CI 0,41–2,49)) та з ПЕ під час попередньої вагітності (ВШ 1,38 (95 % ДI 0,21–9,01)), але статистичної достовірності не відзначено (р˃0,05). При аналізі показників цистатину С більше 1,0 ммоль/л щодо переднього розташування плаценти ВШ склало 3,92 (95 % CI 1,45–10,57), чутливість 84,09 %, специфічність 42,55 %, точність 62,64 %, p=0,011. При аналізі частоти розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти ВШ склало 3,59 (95 % CI 1,32–9,71), чутливість 84,09 %, специфічність 40,43 %, точність 61,54 % зі статистичною достовірністю р=0,019.
Висновки. Ризик розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти збільшується у 3,59 раза із прогностичною точністю до 61,54 %. Для підвищення прогностичної значимості щодо виявлення прееклампсії у жінок із переднім розташуванням плаценти доцільним є визначення показників сироваткового цистатину С.
Посилання
Poon, L.C., Shennan, A., Hyett, J.A., Kapur, A., Hadar, E., Divakar, H., …, & Hod, M. (2019). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int. J. Gynecol. Obstet., 145 (S1), 1-33. DOI:10.1002/ijgo.12802.
Sotiriadis, A., Hernandez-Andrade, E., da Silva Costa, F., Ghi, T., Glanc, P., Khalil, A., …, & Thilaganathan, B. (2019). ISUOG Practice Guidelines: role of ultrasound in screening for and follow-up of pre-eclampsia. Ultrasound. Obstet. Gynecol., 53 (1), 7-22. DOI:10.1002/uog.20105.
Khong, L.S., Kane, C.S, Brennecke, P.S, & da Silva Costa, F. (2015). First-trimester uterine artery doppler analysis in the prediction of later pregnancy complications. Dis. Markers. DOI:10.1155/2015/679730.
O'Gorman, N., Wright, D., Poon, L.C., Rolnik, D.L., Syngelaki, A., Wright, A., …, & Nicolaides, K.H. (2017). Accuracy of competing-risks model in screening for pre-eclampsia bymaternal factors and biomarkers at 11-13 weeks’gestation. Ultrasound. Obstet. Gynecol, 49, 751-755. DOI:10.1002/uog.17399.
Rana, S., Lemoine, E., Granger, J.P., & Karumanchi, S.A. (2019). Preeclampsia pathophysiology, challenges, and perspectives. Circ. Res., 124 (7), 1094-1112. DOI:10.1161/CIRCRESAHA.118.313276.
Ojha, K., Rawal, S., & Jha, A. (2018). Placental pathology in severe pre-eclampsia and eclampsia. Nep. Med. J., 1 (1), 32-35.
Brown, M.A., Magee, L.A., Kenny, L.C. , Karumanchi, S.A., McCarthy, F.P., Saito, S., …, & Ishaku, S. (2018). The hypertensive disorders of pregnancy: ISSHP classification, diagnosis and management recommendations for international practice. Pregnancy Hypertens., 13, 291-310. DOI:10.1016/j.preghy.2018.05.004.
Marichereda, V.G., Holubenko, M.Yu., & Berlinska, L.I. (2020). Priorytetnist cystatynu C pomizh nyrkovyx biomarkeriv v diagnostyci preeklampsiyi [Priority of cystatin C among other renal biomarkers for pre-eclampsia diagnosing]. Počki – Kidney, 9 (2), 87-91. DOI:10.22141/2307-1257.9.2.2020 [in Ukrainian].
Feig D.S., Shah B.R., Lipscombe L.L., Wu C.F., Ray J.G. et al. (2013) Preeclampsia as a risk factor for diabetes: a population-based cohort study. PLoS Med., 10 (4), e1001425. DOI:10.1371/journal.pmed.1001425.
Bergen, N.E., Schalekamp-Timmermans, S., Roos-Hesselink, J., Roeters van Lennep, J.E., Jaddoe, V.V.W., & Steegers, E.A.P. (2018). Hypertensive disorders of pregnancy and subsequent maternal cardiovascular health. Eur. J. Epidemiol., 33, 763-771. DOI:10.1007/s10654-018-0400-1.
Lopes, V.A., Spaan, J.J., & Cornelis, T. (2017). Prevalence of chronic kidney disease after preeclampsia. J. Nephrol., 30, 403-409. DOI:10.1007/s40620-016-0342-1.
Chaudhry, R., & Chaudhry, K. (2020). Anatomy, abdomen and pelvis, uterine arteries. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, 2020.
Kozlov, S.V., Dvoretskii, D.D., Alekseenko, L.A., Omelchenko, A., & Kartamysheva, V.D. (2018). Variantnaya anatomiya arteriy matki [Anatomical variants of uterine arteries]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu – Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 3, 4 (13), 32-37 [in Russian].
Nair, V.V., Nair, S.S., & Radhamany, K. (2019). Study of placental location and pregnancy outcome. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol., 8 (4), 1393-1397.
Prathima, A., & Reddi Rani, P. (2019). Association of placental position with the development of hypertension in pregnancy. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol., 8 (1), 238-242.
Keshavarz, E., Sadeghian, A., Hakemi, A.G., & Khtibi, F.T. (2017). Prediction of pre-eclampsia development by placenta location: a simple predictor. J. Obstet. Gynecol. Cancer. Res., 2 (4), e11945.
Priyadarshini, A., Upreti, P., Nautiyal, R., & Goyal, M. (2019). Placental location and development of preeclampsia: a longitudinal study. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol., 8 (4), DOI:10.18203/2320-1770.ijrcog20191005.
Sandhya, K., Madhavi, G.B., & Chandramathi, M. (2015). Placental laterality as a predictor of preeclampsiа. Am. J. Phytomed. Clin. Ther., 3 (3), 231-236. DOI:10.1007/s13224-012-0241-x.
Rai, A., Thatal, A., Sharma, B.K., & Narwat, Y. (2020). Lateral placenta as a predictor for development of preeclampsia. Indian J. Obstet. Gynecol. Res., 7 (2), 216-221.
Salama-Bello, R., Duncan, J.R., Howard, S.L., Song, J., & Schenone, M.H. (2019). Placental location and the development of hypertensive disorders of pregnancy. J. Ultrasound. Med., 38, 173-177. DOI:10.1002/jum.14681.
Jenabi, E., Veisani, Y., & Khazae, S. (2020). The association between placenta previa and pre-eclampsia: a meta-analysis. Erciyes Med. J., 42 (1), 3-6.
Zia, S. (2013). Placental location and pregnancy outcome. J. Turkish-German Gynecol. Assoc., 14, 190-193. DOI:10.5152/jtgga.2013.92609.
Belachewa, J., Eureniusa, K., Mulic-Lutvicaa, A., & Axelsson, O. (2017). Placental location, postpartum hemorrhage and retained placenta in women with a previous cesarean section delivery: a prospective cohort study. Upsala J. Med. Sci., 122 (3), 185-189. DOI: 10.1080/03009734.2017.1356405.
Marichereda, V.G., Gladchuk, I.Z., & Berlinska, L.I. (2019). Znachushhist tsystatynu C v doklinichnii diahnostytsi preeklampsii u vahitnykh [The significance of cystatine С in pre-clinical diagnosing of pre-eclampsia in pregnant women]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 133-137. DOI:10.11603/24116-4944.2019.2.10933 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).