ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПРЕСІЇ МАРКЕРА ЕНДОТЕЛІАЛЬНИХ КЛІТИН CD34 У СУДИННОМУ РУСЛІ ВІЛЛЬОЗНОГО ДЕРЕВА ПЛАЦЕНТИ ПРИ ВАГІТНОСТІ, ІНДУКОВАНІЙ У ЦИКЛІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

F. O. Khancha

doi:10.11603/24116-4944.2020.2.11857

Автор(и)

F. O. Khancha Донецький національний медичний університет, м. Лиман

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11857

Ключові слова:

безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, вагітність, плацента, ворсинчастий хоріон, васкуляризація, ендотелій, CD34

Анотація

Мета дослідження – вивчити особливості експресії маркера ендотеліальних клітин CD34 в судинному руслі вілльозного дерева плаценти при доношеній вагітності після ДРТ.

Матеріали та методи. Матеріалом стали 65 плацент групи ДРТ від одноплідних доношених вагітностей, індукованих у циклах штучного запліднення, і 30 плацент від одноплідних доношених вагітностей після природної концепції в умовно здорових жінок. Плаценти групи ДРТ було розподілено на 2 підгрупи: від породілей із вилікуваним первинним безпліддям (n=33) і від породілей із вилікуваним вторинним безпліддям (n=32). За допомогою імуногістохімічних методів оцінювали площу експресії та оптичну щільність CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент.

Результати дослідження та їх обговорення. Найбільша площа експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент спостерігалася в групі контролю і склала (9,49±0,47) %, в плацентах від жінок із вилікуваним первинним безпліддям вона була нижчою в 1,11 раза ((8,51±0,17) %, p<0,01) і з вилікуваним вторинним безпліддям – в 1,29 раза ((7,34±0,15) %, p<0,01). У свою чергу, площа експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент від породілей із вилікуваним первинним безпліддям перевищувала таку від породілей із вторинним безпліддям в 1,16 раза (p<0,01). Найбільша оптична щільність експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент відмічалася в жінок із вилікуваним первинним безпліддям – (0,22±0,01) ум. од., яка перевищувала аналогічну в пацієнток із вторинним безпліддям ((0,19±0,01) ум. од.) в 1,33 раза (p<0,01) і в контролі ((0,20±0,01) ум. од.) – в 1,25 раза (p<0,01). Отримані дані схожі з результатами дослідження плацент від жінок із вагітністю після ДРТ та ранніми передчасними пологами, де спостерігалася висока частота диспластичних процесів із проявами альтерації, дисоційованим дозріванням ворсин вілльозного дерева, склерозом строми ворсин, дисциркуляторними порушеннями та достовірним зниженням площі експресії CD34. Власні та літературні дані свідчить про те, що в плацентах жінок з індукованою в циклах ДРТ вагітністю мають місце порушення васкуляризації ворсинчастого хоріона зі змінами експресії CD34 різного ступеня вираження, які спостерігаються як при недоношеній, так і доношеній, як при першій, так і при повторній вагітності. Це вимагає проведення під час гестації відповідних лікувально-профілактичних заходів.

Висновки. Особливостями продукції CD34 в когорті жінок з вилікуваним в циклах ДРТ первинним безпліддям і доношеною вагітністю є зниження площі його експресії з одночасним збільшенням інтенсивності імунозабарвлення, а в когорті жінок з вилікуваним вторинним безпліддям – зниження площі експресії з інтенсивністю, яка не відрізняється від фізіологічної.

Біографія автора

F. O. Khancha, Донецький національний медичний університет, м. Лиман

кандидат медичних наук, асистент кафедри акушерства та гінекології Донецького національного медичного університету, м. Лиман

Посилання

Calhaz-Jorge, C., de Geyter, C., Kupka, M.S., de Mouzon, J., Erb, K., ..., & Goossens, V. (2016). Assisted reproductive technology in Europe, 2012: results generated from European registers by ESHRE. Hum. Reprod. (Oxf., Engl.), 31 (8), 1638-1652. DOI:10.1093/humrep/dew151.

da Silva, S.G., da Silveira, M.F., Bertoldi, A.D., Domingues, M.R., & Dos Santos, I. (2020). Maternal and child-health outcomes in pregnancies following Assisted Reproductive Technology (ART): a prospective cohort study. BMC. Pregnancy and Childbirth., 20 (1), 106. DOI:10.1186/s12884-020-2755-z.

Zandstra, H., van Montfoort, A., Dumoulin, J., Zimmermann, L., & Touwslager, R. (2020). Increased blood pressure and impaired endothelial function after accelerated growth in IVF/ICSI children. Hum. Reprod. Open, 2020 (1), hoz037. DOI:10.1093/hropen/hoz037.

Riesche, L., & Bartolomei, M.S. (2018). Assisted reproductive technologies and the placenta: clinical, morphological, and molecular outcomes. Semin. Reprod. Med., 36 (3-04), 240-248. DOI:10.1055/s-0038-1676640.

Xiong, F., Hu, L., Zhang, Y., & Xiao, X. (2017). Correlation of hypertensive disorders in pregnancy with procedures of in vitro fertilization and pregnancy outcomes. Exp. Ther. Med., 14 (6), 5405-5410. DOI:10.3892/etm.2017.5204.

Zhao, L., Sun, L., Zheng, X., Liu, J., Zheng, R., Yang, R., & Wang, Y. (2020). In vitro fertilization and embryo transfer alter human placental function through trophoblasts in early pregnancy. Mol. Med. Rep., 21 (4), 1897-1909. DOI:10.3892/mmr.2020.10971.

Kouhkan, A., Khamseh, M.E., Pirjani, R., Moini, A., Arabipoor, A., Maroufizadeh, S., ..., & Baradaran, H.R. (2018). Obstetric and perinatal outcomes of singleton pregnancies conceived via assisted reproductive technology complicated by gestational diabetes mellitus: a prospective cohort study. BMC. Pregnancy and Childbirth., 18 (1), 495. DOI:10.1186/s12884-018-2115-4.

Lei, L.L., Lan, Y.L., Wang, S.Y., Feng, W., & Zhai, Z.J. (2019). Perinatal complications and live-birth outcomes following assisted reproductive technology: a retrospective cohort study. Chin. Med. J., 132 (20), 2408-2416. DOI:10.1097/CM9.0000000000000484.

Zhang, Q.F., Chen, G.Y., Liu, Y., Huang, H.J., & Song, Y.F. (2017). Relationship between resistin and IL-23 levels in follicular fluid in infertile patients with endometriosis undergoing IVF-ET. Adv. Clin. Exp. Med., 26 (9), 1431-1435. DOI:10.17219/acem/41149.

Shinohara, S., Hirata, S., & Suzuki, K. (2020). Association between infertility treatment and intrauterine growth: a multilevel analysis in a retrospective cohort study. BMJ. Open, 10 (4), e033675. DOI:10.1136/bmjopen-2019-033675.

Qin, J.B., Sheng, X.Q., Wu, D., Gao, S.Y., You, Y.P., Yang, T.B., & Wang, H. (2017). Worldwide prevalence of adverse pregnancy outcomes among singleton pregnancies after in vitro fertilization/intracytoplasmic sperm injection: a systematic review and meta-analysis. Arch. Gynecol. Obstet., 295 (2), 285-301. DOI:10.1007/s00404-016-4250-3.

Zhang, Y., Cui, Y., Zhou, Z., Sha, J., Li, Y., & Liu, J. (2010). Altered global gene expressions of human placentae subjected to assisted reproductive technology treatments. Placenta, 31 (4), 251-258. DOI:10.1016/j.placenta.2010.01.005.

Collier, A.C., Miyagi, S.J., Yamauchi, Y., & Ward, M.A. (2009). Assisted reproduction technologies impair placental steroid metabolism. J. Steroid. Biochem. Mol. Biol., 116 (1-2), 21-28. DOI:10.1016/j.jsbmb.2009.04.005.

Li, C., Zhang, Y., Tang, L., Zhao, H., Gao, C., Gao, L., ..., & Liu, J. (2016). Expression of factors involved in the regulation of angiogenesis in the full-term human placenta: Effects of in vitro fertilization. Reprod. Biol., 16 (2), 104-112. DOI:10.1016/j.repbio.2016.02.003.

Rifouna, M.S., Reus, A.D., Koning, A.H., van der Spek, P.J., Exalto, N., Steegers, E.A., & Laven, J.S. (2014). First trimester trophoblast and placental bed vascular volume measurements in IVF or IVF/ICSI pregnancies. Hum. Reprod. (Oxf., Engl.), 29 (12), 2644-2649. DOI:10.1093/humrep/deu273.

Choux, C., Carmignac, V., Bruno, C., Sagot, P., Vaiman, D., & Fauque, P. (2015). The placenta: phenotypic and epigenetic modifications induced by Assisted Reproductive Technologies throughout pregnancy. Clin. Epigenetics., 7 (1), 87. DOI:10.1186/s13148-015-0120-2.

Zhang, Y., Zhao, W., Jiang, Y., Zhang, R., Wang, J., Li, C., ..., & Wang, L. (2011). Ultrastructural study on human placentae from women subjected to assisted reproductive technology treatments. Biol. Reprod., 85 (3), 635-642. DOI:10.1095/biolreprod.110.090589.

Burkitova, A.M, Polyakova, V.O., Bolotskikh, V.M, & Kvetnoy, I.M. (2019). Osobennosti stroyeniya platsenty pri perenoshennoy beremennosti [Features of the structure of the placenta in post-term pregnancy]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney – Journal of Obstetrics and Women᾽s Diseases, 68 (6), 73-86. DOI:10.17816/JOWD68673-86 [in Russian].

Fedorova, M.V., & Smirnova, T.L. (2013). Immunogistokhimicheskiye razlichiya platsent pri prolongirovannoy i istinno perenoshennoy beremennosti [Immunohistochemical differences between placentas in prolonged and truly post-term pregnancy]. Vestnik Chuvashskogo universiteta – Bulletin of the Chuvash University, 3, 560-563 [in Russian].

Kvetnoy, I.M. (2005). Signalnyye molekuly-markery zrelosti platsenty [Signal molecules markers of placenta maturity]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].

Mandrikova, A.S. (2016). Morfolohichni osoblyvosti stanu fetoplatsentarnoho kompleksu u zhinok z rannimy peredchasnymy polohamy pislia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [The morphological features of the fetoplacental complex in women with early pre-canopies for additional reproductive technologies]. Zdorovia zhinky – Woman’s Health, 8, 79-81 [in Ukrainian].

Mandrikova, A.S. (2018). Optymizatsiia taktyky vedennia vahitnosti ta rannikh peredchasnykh polohiv u zhinok pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Optimization of the tactics of conducting vaginosti and early prehistoric canopy in women for the preservation of additional reproductive technologies]. Zdorovia zhinky – Woman’s Health, 5 (131), 104-107 [in Ukrainian].