ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНЕ УШКОДЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПЛОДА: ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11852Ключові слова:
гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, недоношеність, передчасні пологи, хоріонамніоніт, нейропротекціяАнотація
Мета дослідження – вивчити вплив факторів ризику в матері та захворюваності у неонатальному періоді на розвиток гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ) новонароджених залежно від їх гестаційного віку, а також дослідити вплив нейропротекції на розвиток гіпоксичних уражень головного мозку в недоношених новонароджених.
Матеріали та методи. На першому етапі проведено ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 150 жінок, діти яких перенесли гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку. І групу (ІГ) склали 62 жінки, які народили доношених дітей, ІІ групу (ІІГ) – 88 жінок, які народили передчасно у терміні 26+6–33+6 тижнів гестації. На другому етапі проспективно досліджено рівень нейроспецифічних маркерів пошкодження нервової тканини (NSE та S100) у 60 недоношених новонароджених у термінах гестації до 32 тижнів, які були розподілені на дві групи. Основну групу (ОГ) склали 30 недоношених новонароджених, матерям яких вводили сульфат магнію з метою нейропротекції, групу порівняння (ПГ) – 30 недоношених новонароджених, матері яких із різних причин нейропротекцію не отримали.
Результати дослідження та їх обговорення. До факторів ризику народження дітей із ГІЕ належать екстрагенітальна патологія у матері (ВШ 1090,818, 95 % ДІ 64,501–18 447,401), урогенітальні інфекції – хламідіоз (ВШ 21,87, 95 % ДІ 1,264–378,397), недоношеність, низька маса тіла при народженні, ПРПО, хоріонамніоніт (ВШ 17,6, 95 % ДІ 2,288–135,407), оцінка за шкалою Апгар <7 балів, захворюваність у неонатальному періоді. Нейроспецифічна енолаза (NSE) була вірогідно вища у дітей із терміном гестації до 32 тижнів та оцінкою за Апгар менше 6 балів. Нижча концентрація білка S100 у новонароджених основної групи може пояснюватись захисною дією сульфату магнію на ЦНС недоношеного новонародженого.
Висновки. До факторів ризику неврологічних порушень у новонароджених належать екстрагенітальна патологія, урогенітальні інфекції у матері, недоношеність, передчасний розрив плодових оболонок, розвиток хоріонамніоніту, затримка росту плода. Проведення нейропротекції сульфатом магнію перед розродженням є важливим заходом попередження гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку плода та недоношеного новонародженого.
Посилання
Antipkin, Yu.G., Volosovets, A.P., Maidannik, V.G., Berezenko, V.S., Moiseenko, R.A., Vygovskaya, O.V., …, & Mozyrskaya, E.V. (2018). Stan zdorovia dytiachoho naselennia – maibutnie krainy (chastyna 2) [Child health status – the future of the country (part 2)]. Zdorovia dytyny – Child Health, 13 (2), 142-152 [in Ukrainian].
Slabkiy, G.O., Shafranskiy, V.V., & Dudina, O.O. (2016). Invalidnist ditei iak problema hromadskoho zdorovia: profilaktyka ta zabezpechennia efektyvnoi reabilitatsii [Disability of children as a problem of public health: prevention and effective rehabilitation]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 3 (69), 4-9 DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2016.3.7002 [in Ukrainian].
(2019). Stan zdorovia ditei 0–17 rokiv vkliuchno za 2018 rik (analitychno-statystychnyi dovidnyk) [Child health status 0-17 years including for 2018 (analytical and statistical reference book)]. Kyiv: Tsentr medychnoi statystyky MOZ Ukrainy [in Ukrainian].
Dudina, O.O., Haborets, Yu.Yu., & Voloshyna, U.V. (2015). Do stanu zdorovia dytiachoho naselennia [To the сhild health status]. Ukraina. Zdorovia natsii – Ukraine. The Health of the Nation, 3, 10-11 [in Ukrainian].
Moiseienko, R.O., & Martyniuk, V.Yu. (2015). Kontseptsiia sotsialnoi pediatrii (kompleksnoi medyko-sotsialnoi reabilitatsii ditei z obmezhenniamy zhyttyediialnosti) [The concept of social pediatrics (complex medical and social rehabilitation of children with disabilities)]. Reabilitatsiia ta paliatyvna medytsyna – Rehabilitation and Palliative Medicine, 1 (1), 118-121 [in Ukrainian].
Palchik, A.B., & Shabalov, N.P. (2013). Gipoksicheski-ishemicheskaya entsefalopatiya novorozhdennykh [Finger AB Hypoxic-ischemic encephalopathy of newborns]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].
Gopagondanahalli, K.R., Li, J., Fahey, M.C., Hunt, R.W., Jenkin, G., Miller, S.L., & Malhotra, A. (2016). Preterm hypoxic-ischemic encephalopathy. Front. Pediatr., 4, 114. DOI: 10.3389/fped.2016.00114.
LaRosa, D.A., Ellery, S.J., Walker, D.W., & Dickinson, H. (2017). Understanding the full spectrum of organ injury following intrapartum asphyxia. Front. Pediatr., 5, 16. DOI: 10.3389/fped.2017.00016.
Lundgren, C., Brudin, L., Wanby, A.-S., & Blomberg, M. (2018). Ante- and intrapartum risk factors for neonatal hypoxic ischemic encephalopathy. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 31 (12), 1595-1601.
Munoz, D., Hidalgo, M.J., Balut, F., Troncoso, M., Lara, S., Barrios, A., Parra P. (2018). Risk factors for perinatal arterial ischemic stroke: a case-control study. Cell. Med., 10, 2155179018785341. DOI: 10.1177/2155179018785341.
Hirvonen, M., Ojala, R., Korhonen, P., Haataja, P., Eriksson, K., Gissler, M., ..., & Tammela O. (2014). Cerebral palsy among children born moderately and late preterm. Pediatrics, 134 (6), e1584-93. DOI: 10.1542/peds.2014-0945.
Lees, C.C., Marlow, N., van Wassenaer-Leemhuis, A., Arabin, B., Bilardo, C.M., Brezinka, C., …, & Wolf, H. (2015). 2 year neurodevelopmental and intermediate perinatal outcomes in infants with very preterm fetal growth restriction (TRUFFLE): a randomised trial. Lancet, 385 (9983), 2162-2172. DOI: 10.1016/S0140-6736(14)62049-3.
Linsell, L., Malouf, R., Morris, J., Kurinczuk, J.J., & Marlow, N. (2016). Prognostic factors for cerebral palsy and motor impairment in children born very preterm or very low birthweight: a systematic review. Dev. Med. Child. Neurol., 58 (6), 554-569. DOI: 10.1111/dmcn.12972.
Oskoui, M., Coutinho, F., Dykeman, J., Jetté, N., & Pringsheim, T. (2013). An update on the prevalence of cerebral palsy: a systematic review and meta-analysis. Dev. Med. Child. Neurol., 55 (6), 509-519. DOI: 10.1111/dmcn.12080.
Stavsky, M., Mor, O., Mastrolia, S.A., Greenbaum, S., Than, N.G., & Erez, O. (2017). Cerebral palsy-trends in epidemology and recent development in prenatal mechanism of disease, treatment and prevention. Front. Pediatr., 5, 21. DOI: 10.3389/fped.2017.00021.
Sellier, E., Platt, M.J., Anderson, G.L., Krägeloh-Mann, I., De La Cruz, J., Cans, C. (2016). Decreasing prevalence in cerebral palsy: a multi-site European population based-study 1980 to 2003. Dev. Med. Child. Neurol., 58 (1), 85-92. DOI: 10.1111/dmcn.12865.
Blume, N.K., Li, C.I., Loch, C.M., & Koepsell, T.D. (2008). Intrapartum fever and chorioamnionitis as risk for encephalopathy in term newborns: a case-control study. Dev. Med. Child. Neurol., 50 (1), 19-24. DOI: 10.1111/j.1469-8749.2007.02007.x.
Galinsky, R., Lear, C.A., Dean, J.M., Wassink, G., Dhillon, S.K., Fraser, M., …, & Gunn, A.J. (2018). Complex interactions between hypoxia-ischemia and inflammation in preterm -brain injury. Dev. Med. Child. Neurol., 60 (2), 126-133. DOI: 10.1111/dmcn.13629.
WHO Reproductive Health Library. WHO recommendation on the use of magnesium sulfate for fetal protection from neurological complications (November 2015). The WHO Reproductive Health Library; Geneva: World Health Organization.
Magee, L., DeSilva, D., Sawchuk, D., & von Dadelszen, P. (2019). SOGC clinical practical guideline. Magnesium sulfate for fetal neuroprotection. J. Obstet. Gynaecol. Can., 41 (4), 505-522. DOI: 10.1016/S1701-2163(16)34886-1.
(2010). Committee Opinion No 455: Magnesium sulfate before anticipated preterm birth for neuroprotection. J. Obset. Gynecol., 115 (3), 669-671. DOI: 10.1097/AOG.0b013e3181d4ffa5.
Klevebro, S., Juu, S.E., & Wood, T. (2020). A more comprehensive approach to the neuroprotective potential of long-chain polyunsaturated fatty acids in preterm infants is needed–should we consider maternal diet and the n-6:n-3 fatty acid ratio? Front. Pediatr., 7, 533. DOI: 10.3389/fped.2019.00533.
Prikhodko, A.M., Kirtbaya, A.R., Romanov, A.Yu., & Bayev, O.R. (2018). Biomarkery povrezhdeniya golovnogo mozga u novorozhdennykh [Biomarkers of brain damage in newborns]. Neonatologiya: novosti, mneniya, obucheniye – Neonatology: News, Opinions, Training, 7 (1), 70-76 [in Russian].
Amer-Wåhlin, I., Herbst, A., Lindoff, C., Thorngren-Jerneck, K., Marsál, K., & Alling, C. (2001). Brain-specific NSE and S-100 proteins in umbilical blood after normal delivery. Clin. Chim. Acta., 304 (1–2), 57-63. DOI: 10.1016/s0009-8981(00)00408-3.
Roka, A., Kelen, D., Halasz, J., Beko, G., Azzopardi, D., & Szabo, M. (2012). Serum S100B and neuron-specific enolase levels in normothermic and hypothermic infants after perinatal asphyxia. Acta. Paediatr., 101 (3), 1184-1188. DOI: 10.1111/j.1651-2227.2011.02480.x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
