ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛАЦЕНТИ

L. B. Markin; T. V. Fartushok

doi:10.11603/24116-4944.2020.2.11847

Автор(и)

L. B. Markin Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
T. V. Fartushok Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11847

Ключові слова:

функціональне диференціювання плодової частини плаценти, дистрес, ехогенність, профілактика

Анотація

Мета дослідження – можливості профілактики ускладнень гестаційного процесу.

Матеріали і методи. Першу групу спостереження склали 25 жінок, у яких при 28–30-тижневому терміні вагітності виникли початкові ознаки порушення життєдіяльності плода. Другу групу склали 25 жінок, яким з метою профілактики передчасних пологів із 22–24-тижневого терміну вагітності призначали вагінально мікронізований прогестерон прогінорм геста 200 мг на добу. Третю групу склали 25 вагітних групи ризику функціонального диференціювання плаценти, які з 22 тижня вагітності приймали прогестерон 200 мг на добу вагінально. Оцінку розвитку плода проводили за допомогою ультразвукової системи SA-8000 EX. Мінімальний об’єм фетометрії включав визначення біпарієтального розміру головки (БПР), довжини стегнової кістки (ДС) і середнього діаметра живота (ДЖ), визначали також кількість генералізованих (ГР) і тривалість епізодів постійних дихальних (ДР) рухів плода, використовували індекс ГР та індекс ДР. Реєстрацію кардіотахограми проводили монітором типу 8030 А фірми «Hewlett-Packard».

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що середній показник біофізичного профілю плода (БПП) у вагітних першої групи дорівнював (5,6±0,3) бала. При цьому базальна частота серцевих скорочень (БЧСС) у плода складала (171,3±4,3) уд./хв, спостерігався ундулюючий тип варіабельності. Амплітуда миттєвих осциляцій – (3,4±0,5) уд./хв, частота – (3,0±0,4) уд./хв, реєструвалися поодинокі (2,2±0,3) акцелерації помірної амплітуди ((16,5±0,8) уд./хв) і тривалості ((17,8±1,6) с). У 24 % випадків відмічені окремі (1,5±0,4) децелерації. Амплітуда останніх складала (18,5±1,7) уд./хв, тривалість (20,4±1,9) с. Було виявлено лише (2,3±0,5) ГР, поодиноких короткочасних ((25,5±3,4) с) епізодів постійних ДР. Індекс ГР складав (2,3±0,4) %, індекс ДР – (2,6±0,4) % (р˂0,05). У першій групі при наявності у 48 % випадків плацента відрізнялась високою ехогенністю. У вагітних другої групи виявили фетальний дистрес у 12 % випадків. У третій групі розлади функціонального диференціювання плодової частини плаценти мали місце у 24 % вагітних.

Висновки. Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу.

Біографії авторів

L. B. Markin, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри акушерства та гінекології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, чл.-кор. НАМН України

T. V. Fartushok, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства та гінекології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Посилання

Mylovanov, A.P., Fuks, M.A., & Chekhonatskaia, M.L. (1990). Morfologicheskye osobennosti ultrazvukovykh kriteryev stadii zrelosti platsenty pri fiziologicheskom techenii beremennosti [Morphological features of ultrasound criteria for the stage of maturity of the placenta in the physiological course of pregnancy]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstet. and Gynecol., 5, 19-22 [in Russian].

Aheeva, M.Y., Ozerskaia, Y.Ia., & Fedorova, E.V. (2006). Dopplerografiya platsentarnogo krovoobrashcheniya. Posobiye dlya vrachey [Doppler ultrasonography of the placental circulation. A guide for doctors]. Moscow: RMAPE [in Russian].

Okhapkyn, M.L., Khytrov, M.V., & Sleptsov, A.R. (1989). Antenatalnaya otsenka zrelosty lehkykh ploda pry ultrazvukovom issledovanii [Antenatal assessment of fetal lung maturity by ultrasound]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstet. and Gynecol., 1, 21-23 [in Russian].

Tytchenko L.Y., Vlasova E.E., & Chechneva M.A. (2000). Znachenye kompleksnogo dopplerometricheskogo izucheniya matochno-plodovo-platsentarnogo krovoobrashcheniya v otsenke vnutryutrobnogo sostoyaniya ploda [The value of a complex Doppler study of the uterine-fetal-placental circulation in the assessment of the intrauterine state of the fetus]. Vestnik Rossiyskoy assotsiatsii akusherov-ginekologov – Bulletin of the Russian Association of Obstetricians and Gynecologists, 1, 50-52 [in Russian].

Sydorova, Y.S., Baranov, A.N., & Volkova, O.Y. (1989). Ekhohrafichni kryterii rozvytku platsenty [Echographic criteria for the development of the placenta]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstet. and Gynecol., 1, 77-80 [in Russian].

Hulkevych, Yu., Makkaveeva, M., & Nykyforov, B. (1968). Patologiya posleda cheloveka i ee vliyanye na plod [Pathology of the human placenta and its effect on the fetus]. Minsk: Belarus [in Russian].

Fedorova, M.V., & Kalashnykova, E.P. (1986). Platsenta i ee rol pri beremennosty [Placenta and its role in pregnancy]. Moscow: Medicine [in Russian].

Brusylovskyi, A.Y. (1976). Funktsyonalnaya morfologiya platsentarnogo baryera cheloveka [Functional morphology of the human placental barrier]. Kyiv: Zdorovia [in Ukrainian].

Cavchenkov, Yu.Y., & Lobyntsev, K.S. (2000). Ocherky fyzyolohyy y morfolohyy funktsyonalnoy symstemy mat-plod [Essays on the physiology and morphology of the functional system and mother-fetus]. Moscow: Meditsina [in Russian].

Markin, L.B., Ventskivskyi, B.M., & Voronin, K.V. (1993). Biofizychnyi monitorynh ploda [Biophysical fetal monitoring]. Lviv: Svit [in Ukrainian].

Yablonska, S.V., Veselskyi, S.P., Kondratiuk, O.A., Fartushok, T.V., & Besedin, V.M. (2008). Porushennia lipidnoho skladu i vlastyvostei plazmatychnoi membrany epitelialnykh klityn vorsynchastoho khorionu platsenty pid vplyvom khlamidiinoi infektsii [Destruction of the lipid storage and power of the plasma membrane of the epithelial cells of the villous chorion of the placenta due to the infusion of the clotted infection]. Ukrainskyi biokhimichnyi zhurnal – Ukrainian Biochemistry Journal, 80 (2), 135-140 [in Ukrainian].

Hromova, A.M., & Berezhna, V.A. (2020). Akusherski i antenatalni faktory ryzyku vnutrishnoutrobnoho rostu ploda [Obstetric and antenatal factors of intrauterine growth of the fetus]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 22, 3 (120), 395-401 [in Ukrainian].

Haistruk, N.A., Haistruk, A.N., Melnyk, N.V., Dubas, L.H., & Lovkina, O.L. (1919). Patohenetychna rol defitsytu vitaminu D ta imunozapalnykh porushen u rozvytku dystresu ploda u vahitnykh iz khronichnym bahatovoddiam [The pathogenetic role of vitamin D deficiency and immunosuppressive breakdowns in the development of fetal distress in vaginal and chronic patients with poor health]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 21, 5 (116), 645-649 [in Ukrainian].

Tymoshchuk, O.V., Lembryk, I.S., & Kocherha, Z.R. (2018). Prostahlandyny – universalni biorehuliatory v orhanizmi liudyny (ohliad literatury) [Prostaglandins – universal bioregulators in the body of people (look around the literature)]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zapirozhzhia Medical Journal, 20, 1 (106), 121-127 [in Ukrainian].

Shevchenko, A.O. (2017). Osoblyvosti akusherskoi ta perynatalnoi patolohii na tli zahrozy peredchasnykh polohiv [Features of obstetric and perinatal pathology on the basis of contamination of the front canopy]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 19, 2 (101), 190-194 [in Ukrainian].

Semenyna, H.B., Shatylovych, K.L., Fartushok, T.V., Komissarova, O.S., & Yurchyshyn, O.M. (2020). A new approach to the combination therapy of polycystic ovary syndrome. World Medicine and Biology, 2 (72), 125-128.

Clementi, M., & Stoll, C. (2001). The Euroscan study. Ultrasound Obstet. Gynecol., 18 (4), 297-300.

Anderson, N., Boswell, O., & Duff, G. (1995). Prenatal sonography for the detection of fetal anomalies: results of a prospective study and comparison with prior series. Am. J. Roentgenol., 65, 943-950.

Schwarzler, P., Senat, M., & Holden, D. (1999). Feasibility of the second-trimester fetal ultrasound examination in an unselected population at 18, 20 or 22 weeks of pregnancy: are randomized trial. Ultrasound Obstet. Gynecol., 14 (2), 92-97.

Gable, S. (2001). Obstetrics: normal and problem pregnancies. New York: MeGraw.

Li, C., Hu, Z., & Tang Q. (2000). Clinical study on morphological characteristics of placenta in severe pregnancy induced hypertension. Zhonghua. Fu han. Ke. Za. Zhi., 35 (11), 651-653.

Greenwood, S., Crarson, L., & Sibley, M. (1996). Membrane potential difference and intracellular cation concentration in human placental trophoblast cells in culture. Physiolog., 422-423, 629-640.

Moore, T., & Cayle, J. (1990). The amniotic fluid index in normal pregnancy. Amer. J. Obstet. Gynecol., 162, 1168.

Phelan, J., Smith, C., & Broussart, P. (1987). Amniotic fluid index assessment with four-quadrant technique at 36-42 weeks gestation. J. Reprod. Med., 32 (7), 540-542.

Pijnenborg, R., Anthony, J., & Davey, D. (1991). Placental bed Doppler spiral arteries in the hypertensive disorders of pregnancy. Br. J. Obstet. Gynecol., 98 (7), 648-655.