ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ТА СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ РЕПРОДУКТИВНИХ ШЛЯХІВ ЖІНОК-ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ

A. V. Boychuk; I. Yu. Romanenko

doi:10.11603/24116-4944.2020.2.11838

Автор(и)

A. V. Boychuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
I. Yu. Romanenko Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11838

Ключові слова:

внутрішньо переміщені особи, вагітність, загроза переривання вагітності, мікробіоценоз, лабораторна діагностика

Анотація

Мета дослідження – вивчити стан мікробіоценозу репродуктивних шляхів та показники гуморального імунітету жінок-внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із загрозою переривання вагітності (ЗПВ) для вдосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.

Матеріали та методи. Обстежено 51 вагітну в I і II триместрах, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях Луганської області й мали статус ВПО (група I). Контрольну групу (група II) склали 64 вагітних із необтяженим анамнезом та фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну й місця проживання. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження, бактеріоскопічне обстеження вмісту піхви і цервікального каналу, визначення імуноглобулінів класу Ig G до Herpes simplex virus I–II типів (HSV), Cytomegalovirus (CMV) та Epstein–Barr virus (EBV).

Результати дослідження та їх обговорення. Кількість випадків неспецифічного вагініту і бактеріального вагінозу вірогідно частіше (р<0,05) реєстрували у жінок групи I (23,53 і 9,38 % та 19,61 і 6,25 % відповідно), нормоценоз достовірно частіше (р<0,05) виявлено в групі II (82,81 і 52,94 % відповідно). Анти-Ig G HSV виявлено у 90,32 % жінок групи I та у 95,24 % – групи II, анти-IgG CMV – в 80,65 і 85,71 %, анти-IgG до капсидного антигену EBV VCA – в 74,19 і 71,43 % випадків відповідно, антитіла до ранніх антигенів EBV (анти-IgG EBV ЕА) у всіх вагітних були відсутні. Поєднання анти-IgG HSV + анти-IgG CMV відмічено в 70,97 і 71,43 %, серопозитивність анти-IgG HSV + анти-IgG CMV + анти-IgG EBV VCA – в 48,39 і 52,38 % випадках відповідно.

Висновки. Розповсюдженість порушень мікробіоценозу серед вагітних-ВПО із ЗПВ у I та II триместрі становить 47,06 %. Антенатальна оцінка серологічного статусу та стану вагінального біоценозу на початку вагітності незалежно від клінічної симптоматики дозволить індивідуалізувати підхід до ведення і своєчасно розробити в разі потреби коригувальні заходи, які будуть сприяти благополучному завершенню вагітності і впливати на здоровʼя матері та її потомства.

Біографії авторів

A. V. Boychuk, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології ННІПО Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського

I. Yu. Romanenko, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ

кандидат медичних наук, доцент, провідний науковий співробітник кафедри репродуктивної медицини та хірургії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин Міністерства охорони здоров’я України, м. Київ

Посилання

IDCP Global Overview 2015: People internally displaced by conflict and violence (2015). Retrieved from: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf.

Forced displacement in 2018. Global trends. Retrieved from: https://www.unhcr.org/globaltrends2018/.

Global Report on Internal Displacement 2019. Retrieved from: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/publications/documents/2019-IDMC-GRID.pdf.

UNHCR, the UN Refugee Agency. 2020. Retrieved from: https://www.unhcr.org/ua/ %D0 %B2 %D0 %BD %D1 %83 %D1 %82 %D1 %80 %D1 %96 %D1 %88 %D0 %BD %D1 %8C %D0 %BE- %D0 %BF %D0 %B5 %D1 %80 %D0 %B5 %D0 %BC %D1 %96 %D1 %89 %D0 %B5 %D0 %BD %D1 %96- %D0 %BE %D1 %81 %D0 %BE %D0 %B1 %D0 %B8- %D0 %B2 %D0 %BF %D0 %BE#.

Keren, M., Keren, N., Eden, A., Tsangen, S., Weizman, A., & Zalsman, G. (2015). The complex impact of five years of stress related to life-threatening events on pregnancy outcomes: a preliminary retrospective study. Eur. Psychiatry, 30 (2), 317-321. DOI:10.1016/j.eurpsy.2014.10.004.

Morina, N., Akhtar, A., Barth, J., & Schnyder, U. (2018). Psychiatric disorders in refugees and internally displaced persons after forced displacement: a systematic review. Front. Psychiatry, 9, 433. DOI:10.3389/fpsyt.2018.00433.

Romanenko, I.Yu. (2019). Psykhoemotsiinyi stan zhinok-vnutrishno peremishchenykh osib iz zahrozoiu pereryvannia vahitnosti, yaki prozhyvaiut v Luhanskii oblasti [Psychoemotional state of women-internally displaced persons with a threatened miscarriage, living in the Luhansk region]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 68 (2), 105-109. DOI: 10.26724/2079-8334-2019-2-68-105-109 [in Ukrainian].

Ectopic pregnancy and miscarriage (NICE clinical guideline 154). Royal College of Obstetricians and Gynaecologists (2012). Retrieved from: https://www.rcog.org.uk/en/guidelines-research-services/guidelines/ectopic-pregnancy-and-miscarriage-nice-clinical-guideline-154.

Ahmed. S.R., El-Khatem El-Sammani, M., Al-Alaziz Al-Sheeha, M., Aitallah, A.S., Farhat Jabin Khan, Salah Roshdy Ahmed (2012). Pregnancy outcome in women with threatened miscarriage: a year study. Mater. Sociomed., 24 (1), 26-28. DOI:10.5455/msm.2012.24.26-28.

Weiss, J.L., Malone, F.D., Vidaver, J., Ball, R.H., Nyberg, D.A., Comstock, C.H., & DAlton, M.E. (2004). Threatened abortion: A risk factor for poor pregnancy outcome, a population-based screening study. Am. J. Obstet. Gynecol., 190, 745-750. DOI:10.1016/j.ajog.2003.09.023.

Kanmaz, A.G., İnan, A.H., Beyan, E., & Budak, A. (2019). The effects of threatened abortions on pregnancy outcomes. Ginekol Pol., 90 (4), 195-200. DOI:10.5603/GP.a2019.0035.

Mansour, F., Yousif, A., & Farag, D.S. (2018). Predicting adverse maternal and neonatal outcome in women with threatened abortion and patient compliance to its management. Am. J. Nurs. Res., 6 (6), 562-567. DOI:10.12691/ajnr-6-6-26.

Basama, F.M.S., & Crosfill, F. (2004). The outcome of pregnancies in 182 women with threatened miscarriage. Arch. Gynecol. Obstet., 270, 86-90. DOI:10.1007/s00404-003-0475-z.

Goldenberg, R.L., Hauth, J.C., & Andrews, W.W. (2000). Intrauterine infection and preterm delivery. N. Engl. J. Med., 342 (20), 1500-1507. DOI:10.1056/NEJM200005183422007.

(2007). Preterm birth: causes, consequences, and prevention. Behrman R.E., & Butler, A.S. (Eds.), Institute of Medicine (US) Committee on understanding premature birth and assuring healthy outcomes. Washington (DC): National Academies Press (US). DOI:10.17226/11622. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK11362.

Mathews, T.J., & MacDorman, M.F. (2008). Infant mortality statistics from the 2005 period linked birth/infant death data set. Natl. Vital. Stat. Rep., 30, 57, 1-32.

Prince, A.L., Chu, D.M., Seferovic, M.D., Antony, K.M., Ma, J., & Aagaard, K.M. (2015). The perinatal microbiome and pregnancy: moving beyond the vaginal microbiome. Cold. Spring. Harb. Perspect. Med., 5 (6), a023051. DOI:10.1101/cshperspect.a023051.

Macintyre, D.A., Chandiramani, M., Lee, Y.S., Kindinger, L., Smith, A., Angelopoulos, N., …, & Bennett, P.R. (2015). The vaginal microbiome during pregnancy and the postpartum period in a European population. Sci. Rep., 5, 8988. DOI:10.1038/srep08988.

Wei, S.Q., Fraser, W., & Luo, Z.C. (2010). Inflammatory cytokines and spontaneous preterm birth in asymptomatic women: a systematic review. Obstet. Gynecol., 116 (2 Pt 1), 393-401. DOI:10.1097/AOG.0b013e3181e6dbc0.

Xu, F., Du, X., & Xie, L. (2015). Vaginitis in pregnancy is related to adverse perinatal outcome. Pak. J. Med. Sci., 31 (3), 582-586. DOI:10.12669/pjms.313.6752.

Bhatt, P., & Vidyashree, R. (2020). Clinicopathological vaginal discharge among pregnant women: Pattern of occurrence and associated complications. Indian J. Obstet. Gynecol. Res., 7 (2), 193-195. DOI:10.18231/j.ijogr.2020.040.

Işik, G., Demirezen, Ş., Dönmez, H.G., & Beksaç, M.S. (2016). Bacterial vaginosis in association with spontaneous abortion and recurrent pregnancy losses. J Cytol., 33 (3), 135-140. DOI:10.4103/0970-9371.188050.

Nigeen, W., Bhat, A.S., Gulzar, K., & Taing, S. (2015). Correlation of bacterial vaginosis with preterm labour: a case control study. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol., 4, 1868-1874. DOI:10.18203/2320-1770.ijrcog20151276.

Ibrahim, S., Bukar, M., & Audu, B.M. (2016). Management of abnormal vaginal discharge in pregnancy. In eBook: Genital Infections and Infertility, M. Darwish Ed. Retrieved from: https://www.intechopen.com/books/genital-infections-and-infertility/management-of-abnormal-vaginal-discharge-in-pregnancy. DOI:10.5772/62599.

Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J. Med. Life., 12 (3), 266-270.

Koumans, E.H., Markowitz, L.E., & Hogan, V. (2002). Indications for therapy and treatment recommendations for bacterial vaginosis in nonpregnant and pregnant women: a synthesis of data. Clin. Infect. Dis., 35 (2), S152-S172. DOI:10.1086/342103.

Kamga, Y.M., Ngunde, J.P., & Akoachere, J.K.T. (2019). Prevalence of bacterial vaginosis and associated risk factors in pregnant women receiving antenatal care at the Kumba Health District (KHD), Cameroon. BMC. Pregnancy Childbirth, 19 (1), 166. DOI:10.1186/s12884-019-2312-9.

Desseauve, D., Chantrel, J., Fruchart, A., Khoshnood, B., Brabant, G., Ancel, P.Y., & Subtil, D. (2012). Prevalence and risk factors of bacterial vaginosis during the first trimester of pregnancy in a large French population-based study. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 163 (1), 30-34. DOI:10.1016/j.ejogrb.2012.04.007.

Afolabi, B.B., Olusanjo, E.M., & Oyinlola, O.O. (2016). Bacterial vaginosis and pregnancy outcome in Lagos, Nigeria. Open. Forum. Infect. Dis., 3 (1), ofw030. DOI:10.1093/ofid/ofw030.

Nelson, D.B., Hanlon, A.L., Wu, G., Liu, C., & Fredricks, D.N. (2015). First trimester levels of bv-associated bacteria and risk of miscarriage among women early in pregnancy. Matern. Child. Health J., 19 (12), 2682-2687. DOI:10.1007/s10995-015-1790-2.

Savicheva, A.M., Vorobeva, N.E., Vagoras, A., Sokolovskiy, E., Gallen, A., & Domeyka, M. (2008). Ispolzovanie metoda pryamoy mikroskopii urogenitalnykh mazkov na ambulatornom priyome s tselyu optimizatsii diagnostiki urogenitalnyih infektsiy [Using direct microscopy of urogenital smears at an outpatient clinic to optimize the diagnosis of urogenital infections]. Trudnyiy patsient – Difficult Patient, 6 (1), 9-12 [in Russian].

Colugnati, F.A., Staras, S.A., Dollard, S.C., & Cannon, M.J. (2007). Incidence of cytomegalovirus infection among the general population and pregnant women in the United States. BMC. Infect. Dis., 7, 71. DOI:10.1186/1471-2334-7-71.

Guerra, A.B., Siravenha, L.Q., Laurentino, R.V., Feitosa, R.N.M., Azevedo, V.N., & Vallinoto, A.C.R. (2018). Seroprevalence of HIV, HTLV, CMV, HBV and rubella virus infections in pregnant adolescents who received care in the city of Belem, Para, Northern Brazil. BMC. Pregnancy Childbirth, 18 (1), 169-169. DOI: 10.1186/s12884-018-1753-x.

Jin, Q., Su, J., & Wu, S. (2017). Cytomegalovirus Infection among pregnant women in beijing: seroepidemiological survey and intrauterine transmissions. Microbiol. Biotechnol., 27 (5), 1005-1009. DOI:10.4014/jmb.1612.12020.

Torii, Y., Yoshida, S., Yanase, Y., Mitsui, T., Horiba, K., & Okumura, T., (2017). Serological screening of immunoglobulin M and immunoglobulin G during pregnancy for predicting congenital cytomegalovirus infection. BMC. Pregnancy Childbirth., 19, 205. DOI:10.1186/s12884-019-2360-1.

Patton, M.E., Bernstein, K., Liu, G., Zaidi, A., & Markowitz, L.E. (2018). Seroprevalence of herpes simplex virus types 1 and 2 among pregnant women and sexually active, nonpregnant women in the united states. Clin. Infect. Dis., 67 (10), 1535-1542. DOI:10.1093/cid/ciy318.

Okonko, I.O., & Cookey, T.I. (2015). Seropositivity and determinants of immunoglobulin-G (IgG) antibodies against Herpes simplex virus (HSV) types -1 and -2 in pregnant women in Port Harcourt, Nigeria. Afr. Health. Sci., 15 (3), 737-747. DOI:10.4314/ahs.v15i3.6.

Marchi, S., Trombetta, C.M., Gasparini, R., Temperton, N., & Montomoli, E. (2017). Epidemiology of herpes simplex virus type 1 and 2 in Italy: a seroprevalence study from 2000 to 2014. J. Prev. Med. Hyg., 58 (1), E27-E33.

Eskild, A., Bruu, A.-L., Stray-Pedersen, B., & Jenum, P. (2005). Epstein–Barr virus infection during pregnancy and the risk of adverse pregnancy outcome. BJOG: Int. J. Obstet. Gynaecol., 112: 1620-1624. DOI:10.1111/j.1471-0528.2005.00764.x.

Kostadinova, Ts., Ivanova, L., Tsaneva, D., Ermenlieva, N., Stoykova, Zh., & Tsankova, G. (2019). Distribution of Epstein-Barr virus among women of reproductive age and children up to 1 year in the Varna region. J. of IMAB., 25 (1), 2369-2372. DOI:10.5272/jimab.2019251.2369.

Karapetyan, T.E., Ankirskaya, A.S., & MuravYova, V.V. (2015). Bakterialnyiy vaginoz v pervom trimestre beremennosti [Bacterial vaginosis in the first trimester of pregnancy]. Meditsinskiy sovet – Medical Council, XX, 68-71. DOI:10.21518/2079-701X-2015-XX-68-71 [in Russian].

Nenadić, D.B., & Pavlović, M.D. (2008). Cervical fluid cytokines in pregnant women: relation to vaginal wet mount findings and polymorphonuclear leukocyte counts. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 140 (2), 165-170. DOI:10.1016/j.ejogrb.2008.02.020.