ПОРІВНЯННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ ТА ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ У ЖІНОК ІЗ СИМПТОМНОЮ ЛЕЙОМІОМОЮ МАТКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11836Ключові слова:
лейоміома матки, емболізація маткових артерій, консервативна міомектоміяАнотація
Мета дослідження – порівняння ефективності, безпеки захворюваності та репродуктивних наслідків лікування лейоміоми тіла матки (ЛТМ), виконаних лапароскопічним доступом і технікою емболізації маткових артерій (ЕМА).
Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі гінекологічного відділення КНП «ТКМЛ № 2». За період із 2018 до 2020 р. було проведено 112 лапароскопічних втручань і 52 методики емболізації маткових артерій. Із метою діагностики ЛТМ проводили ультразвукове обстеження органів малого таза, для виконання ЕМА обов’язковою умовою було проведення цитологічного аспірату із порожнини матки. ЕМА проводили в умовах операційної, обладнаної ангіографічним апаратом.
Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік жінок, яким проводили лапароскопічне втручання, перебував у межах 38–42 років, індекс маси тіла – від 25,0 до 31,0, середня кількість видалених вузлів – від 2 до 5. Середній діаметр вузлів коливався в межах від 4 до 6 см. Крововтрата під час операції склала 100–150 мл із застосуванням біполярної діатермії, середня тривалість операції склала 50–60 хв. Післяопераційні ускладнення було відмічено у 30 % жінок.
У групі жінок, яким проводили ЕМА, середній вік перебував у межах 36–45 років. Індекс маси тіла становов 34,2. Середня кількість вузлів, які піддавали емболізації (склерозуванню), складала в основному 2–3 вузли. Крововтрата під час проведення операції емболізації маткових артерій була відсутня. Середня тривалість операції – 50–60 хв. Тривалість перебування в стаціонарі – 3–4 ліжко-дні.
Жінки, які планували вагітність, – це 26,7 % – 30 пацієнток після лапароскопії, і 38,4 % – 20 пацієнток після ЕМА. Змогли виконати дітородну функцію у першій групі 40 % – 12 жінок, у другій групі 25 % – 5 жінок.
Висновки. Підсумовуючи результати обох методів лікування лейоміоми матки, ми не отримали даних, які б свідчили про переваги того чи іншого методу. Втім, слід сказати, що ЕМА може бути альтернативою лапароскопії, особливо у групі жінок, які хотіли б виконати репродуктивну функцію в плані дітонародження.
Посилання
Pamfamirov, Yu.K., Zabolotnov, V.A., & Karapetyan, O.V. (2013). Organosberegayushchiy podkhod v lechenii miomy matki [Organ-saving approach in the treatment of uterine fibroids]. Zdorovye zhenshchiny – Women's Health, 1, 162-164 [in Russian].
Dorohaya, O.P. (2014). Optymizatsiia metodu vidnovlennia reproduktyvnoi funktsii u zhinok iz submukoznoiu miomoiu matky [Optimization of the method of restoring reproductive function in women with submucosal uterine fibroids]. Klinich. endokrynol. endokr. khir. – Clin. Endocrinol. Endocr. Surg., 3 (48), 47-52 [in Ukrainian].
Sabry, M. (2012). Innovative oral treatments of uterine leiomyoma. Obstet. Gynecol. Int., 2, 1-10.
Kichigin, O.V., Arestova, I.M., & Zanko, Yu.V. (2013). Faktory riska razvitiya miomy matki i kachestvo zhizni patsiyentok, operirovannykh po povodu miomy matki [Risk factors for the development of uterine fibroids and the quality of life of patients operated on for uterine fibroids]. Okhrana materinstva i detstva – Protection of Motherhood and Childhood, 2 (22), 36-41 [in Russian].
Tropeano, G., Amoroso, S., & Stasi, C. (2011). The timing of natural menopause after uterine fibroid embolization: a prospective cohort study. Fertil. Steril., 96, 980-984.
Sidorova, I.S., Unanyan, A.L., Kogan, Ye.A., & Guriyev, T.D. (2012). Mioma matki u bolnykh molodogo vozrasta: kliniko-patogeneticheskiye osobennosti [Uterine fibroids in young patients: clinical and pathogenetic features]. Akusherstvo, ginekologiya, reproduktsiya – Obstet. Gynecol. Reprod., 4 (1), 16-20 [in Russian].
Makarchuk, O.M., & Havrylyuk, H.M. (2016). Porivnialne otsiniuvannia pokaznykiv yakosti zhyttia u patsiientok pislia operatyvnoho likuvannia z pryvodu miomy matky [Comparative assessment of quality of life in patients after surgical treatment for uterine fibroids]. Zdorove zhenshchyny – Women's Health, 8 (114), 94-97 [in Ukrainian].
Sharafutdynov, B.M., Akberov, R.F., & Sharafeev, A.Z. (2015). Optimizatsiya renthenendovaskulyarnoy embolizatsii matochnykh arteriy pri lechenii bolnykh s miomami matki y matochnymi krovotecheniyami [Optimization of endovascular embolization of uterine arteries in the treatment of patients with uterine fibroids and uterine bleeding]. Praktycheskaya medytsyna – Practical Medicine, 1 (86), 94-97 [in Russian].
Vilos, G.A., Allaire, C., Laberge, P.Y., & Leyland, N. (2015). The management of uterine leiomyomas. J. Obstet. Gynaecol. Can., 37 (2), 157-178.
Czuczwar, P., Stepniak, A., Milart, P., Paszkowski, T., & Wozniak, S. (2018). Comparison of the influence of three fibroid treatment options: supracervical hysterectomy, ulipristal acetate and uterine artery embolization on ovarian reserve – an observational study. J. Ovarian. Res., 11 (1), 45. DOI:10.1186/s13048-018-0420-1.
Zaporozhchenko, M.B. (2015). Leiomioma matky – alhorytmy likuvannia zhinok reproduktyvnoho viku [Leiomyoma of the uterus – algorithms for the treatment of women of reproductive age]. Zdorovye zhenshchiny – Woman᾽s Health, 5, 55-58 [in Ukrainian].
Oliynyk, N.S. (2016). Dyferentsiiovanyi pidkhid do vykorystannia innovatsiinykh tekhnolohii v likuvanni miomy matky [Differentiated approach to the use of innovative technologies in the treatment of uterine fibroids]. Candidate᾽s thesis. Zaporizhzhia: ZMAPO [in Ukrainian].
Lytvynenko, O.V. (2015). Vplyv profilaktychnoho zastosuvannia antykoahuliantiv na efektyvnist embolizatsii matkovykh arterii z pryvodu leiomiomy matky [Influence of prophylactic use of anticoagulants on the efficiency of uterine artery embolization due to uterine leiomyoma]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bull. Probl. Biol. Med., 3 (120), 2, 171-175 [in Ukrainian].
Lytvynenko, A.V. (2015). Profilaktika tromboembolicheskikh oslozhneniy posle embolizatsii matochnykh arterii pri leyomiome matki [Prevention of thromboembolic complications after uterine artery embolization in uterine leiomyoma]. Reprod. zdorovye. Vostochn. Evropa – Reprod. Health. East. Eur., 3 (39), 40-46 [in Russian].
Gromova, A., Litvinenko, O., & Gromova, O. (2015). Influence of uterine arterial embolization on endometrial hyperplasia progress: Proceedings of the 16th World Congress on Human Reproduction. Berlin.
Kukharchik, Yu.V., Gutikova, L.V., & Kolesnikova, T.A. (2017). Techeniye beremennosti i rodov u zhenshchin s miomoy matki [The course of pregnancy and childbirth in women with uterine fibroids]. Sb. nauch. trudov “Sovremennyye perinatalnyye meditsinskiye tekhnologii v reshenii problem demograficheskoy bezopasnosti” – Collection of scientific works “Modern perinatal medical technologies in solving problems of demographic security”. Minsk: GU RNPTs “Mat i ditya” [in Russian].
Kongnyuy, E.J., & Wiysonge, C. (2014). Interventions to reduce haemorrhage during myomectomy for the treatment of fibroids (Cochrane Review). Cochrane Database Sys. Rev., 8, CD005355. DOI:10.1002/14651858.CD005355.
Gennaro Della Rossa, M.N., Navarro Santana, B., Rodriguez Verdejo-Arias, M., Valer Cardenas, E., & Plaza Arranz, J. (2016). Uterine reconstruction due to a giant myoma. A case report and literature review. Open J. Obstet. Gynecol., 6, 64-72. DOI:10.4236/ojog.2016.61008.
Moroni, R.M., Vieira, C.S., Ferriani, R.A., dos Reis, R.M., Nogueira, A.A., & Oliveira Brito, L.G. (2015). Presentation and treatment of uterine leiomyoma in adolescence: a systematic review. BMC. Womens Health, 4, 15. DOI:10.1186/s12905-015-0162-9.
Gutikova, L.V., & Kukharchik, Yu.V. (2020). Mioma matki bolshikh razmerov: taktika vedeniya na etape pregravidarnoy podgotovki, vynashivaniya beremennosti i rodorazresheniya [Large uterine fibroids: management tactics at the stage of pregravid preparation, gestation and delivery]. RMZh. Mat i ditya – RMJ. Woman and Child, 2, 83-87. DOI:10.32364/2618-8430-2020-3-2-83-87 [in Russian].
Tsigkou, A., Reis, F.M., Lee, M.H., Jiang, B., Tosti, C., Centini, G., …, & Petraglia, F. (2015). Increased progesterone receptor expression in uterine leiomyoma: correlation with age, number of leiomyomas, and clinical symptoms. Fertil. Steril., 104 (1), 170-175.e1.
Donnez, J., & Dolmans, M.M. (2016). Uterine fibroid management: from the present to the future. Hum. Reprod. Update, 22 (6), 665-686.
Munro, M.G. (2017). Practical aspects of the two FIGO systems for management of abnormal uterine bleeding in the reproductive years. Best. Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 40, 3-22.
Ferrero, S., Racca, A., Tafi, E., Alessandri, F., Venturini, P.L., & Roberti Maggiore, U.L. (2016). Ulipristal acetate before high complexity hysteroscopic myomectomy: a retrospective comparative study. J. Minim. Invasive Gynecol., 23 (3), 390-395.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
