ПРОБЛЕМИ ВИХОДЖУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Автор(и)

  • I. M. Sarapuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • H. A. Pavlyshyn Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • M.-K. Borshevska-Kornatska Варшавський медичний університет
  • O. V. Klishch Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11479

Ключові слова:

передчасно народжені немовлята, екстремально недоношені діти, дуже недоношені діти, рівень виживання, захворюваність, ранні наслідки виходжування

Анотація

Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності передчасно народжених немовлят (дуже та екстремально недоношених) у перинатальних центрах різних країн.

Матеріали та методи. Ретроспективна оцінка стандартизованих перинатальних та неонатальних даних передчасно народжених немовлят з гестаційним віком від 24+0 до 31+6 тижнів, які народилися у перинатальних центрах Тернополя та Варшави. Проведено порівняльний аналіз антенатальних факторів ризику, особливостей інтранатального періоду, антропометричних показників при народженні дитини, клінічних характеристик у ранньому неонатальному періоді.

Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз показав, що рівень виживання екстремально недоношених немовлят у Варшавському перинатальному центрі достовірно перевищує показники у регіональному центрі (p=0,0076). Показники захворюваності на сепсис (ранній, пізній), некротичний ентероколіт, внутрішньошлуночкові крововиливи були вищими серед передчасно народжених Тернопільського перинатального центру. Більшість екстремально недоношених та третина дуже недоношених немовлят у регіональному центрі мають постнатальну затримку фізичного розвитку на момент виписування зі стаціонару.

Висновки. Порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності серед дуже та екстремально недоношених дітей у Тернопільському та Варшавському перинатальному центрах дозволив з’ясувати ключові відмінності у підходах до виходжування такої категорії пацієнтів, виокремити перинатальні та неонатальні ризики, пов’язані з несприятливим прогнозом, запропонувати можливі шляхи покращання якості надання медичної допомоги.

Біографії авторів

I. M. Sarapuk, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії № 2 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

H. A. Pavlyshyn, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедри педіатрії № 2 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

M.-K. Borshevska-Kornatska, Варшавський медичний університет

доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедри педіатрії № 2 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

O. V. Klishch, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

аспірант кафедри педіатрії № 2 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Vogel, J.P., Chawanpaiboon, S., Moller, A.B., Watananirun, K., Bonet, M., & Lumbiganon, P. (2018). The global epidemiology of preterm birth. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 52, 3-12.

(2012). March of Dimes, PMNCH, Save the Children, WHO: Born Too Soon: The Global Action Report on Preterm Birth. Geneva, WHO.

Altimier, L., & Phillips, R. (2016). The neonatal integrative developmental care model: Advanced clinical applications of the seven core measures for neuroprotective family-centered developmental care. Newborn & Infant Nursing Reviews, 16, 230-244. DOI: https://doi.org/10.1053/j.nainr.2016.09.030

Lin, Y.C., Lin, Y.J., & Lin, C.H. (2011). Growth and neurodevelopmental outcomes of extremely low birth weight infants: a single center’s experience. Pediatr. Neonatol, 52, 342-348. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2011.08.008

Minguez-Milio, J.A., Alcázar, J.L., Aubá, M., Ruiz-Zambrana, A., & Minguez, J. (2011). Perinatal outcome and long-term follow-up of extremely low birth weight infants depending on the mode of delivery. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 24 (10), 1235-1238. DOI: https://doi.org/10.3109/14767058.2011.552990

Lee, H.C., & Gould, J.B. (2006). Survival rates and mode of delivery for vertex preterm neonates according to small- or appropriate-for-gestational-age status. Pediatrics, 118, 1836-1844. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2006-1327

Godeluck, A., Gérardin, P., Lenclume, V., Mussard, C., Robillard, P.Y., Sampériz, S., …, & Ramful, D. (2019). Mortality and severe morbidity of very preterm infants: comparison of two French cohort studies. BMC Pediatr., 19, 360. DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-019-1700-7

Petrillo, F., Valenzano, L., Franco, C., Calò, G., Dentico, D., Manzoni, P., …, & Del Vecchio, A. (2019). Pulmonary recruitment strategy in preterm neonates < 29 weeks of gestational age to reduce the need for intubation in the delivery room. Am. J. Perinatol., 36 (02), 115-119. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0039-1692134

Behnke, J., Lemyre, B., Czernik, C., Zimmer, K.P., Ehrhardt, H., & Waitz, M. (2019). Non-Invasive Ventilation in Neonatology. Dtsch. Arztebl. Int., 116 (11), 177-183. DOI: https://doi.org/10.3238/arztebl.2019.0177

Ramasethu, J. (2017). Prevention and treatment of neonatal nosocomial infections. Matern. Health Neonatol. Perinatol., 3, 5. DOI: https://doi.org/10.1186/s40748-017-0043-3

Polin, R.A., & Saiman, L. (2003). Nosocomial infections in the neonatal intensive care unit. NeoReviews, 4 (3), 81-89. DOI: https://doi.org/10.1542/neo.4-3-e81

Campbell-Yeo, M.L., Disher, T.C., Benoit, B.L., & Johnston, C.C. (2015). Understanding kangaroo care and its benefits to preterm infants. Pediatric Health Med. Ther., 6, 15-32. DOI: https://doi.org/10.2147/PHMT.S51869

Casper, С., Sarapuk, I., & Pavlyshyn, H. (2018). Regular and prolonged skin-to-skin contact improves short-term outcomes for very preterm infants: A dose-dependent intervention. Archives de Pédiatrie, 25 (8), 469-475. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arcped.2018.09.008

Patel, A.L., Johnson, T.J., Engstrom, J.L., Fogg, L.F., Jegier, B.J., Bigger, H.R., & Meier, P.P. (2013). Impact of early human milk on sepsis and health care costs in very low birth weight infants. J. Perinatol, 33, 514-519. DOI: https://doi.org/10.1038/jp.2013.2

Wight, N.E. (2015). Breastfeeding the NICU infant: What to expect. Clin. Obstet. Gynecol., 58 (4), 840-854. DOI: https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000140

Nanou, C., Paulopoulou, I., Losis, G., Tsoumakas, K., & Saroglou, G. (2015). Risk factors for nosocomial infections in neonatal intensive care units (NICU). Health Sci. J., 9, 9.

Maffei, D., & Schanler, R.J. (2017). Human milk is the feeding strategy to prevent necrotizing enterocolitis! Semin. Perinatol., 41, 36.

Berkhouta, D.J.C., Klaassen, P., Niemarktc, H.J., de Booded, W.P., Cosseye, V., van Goudoever, G.B., …, & de Meij, T.G.J. (2018). Risk factors for necrotizing enterocolitis: A prospective multicenter case-control study. Neonatology, 114, 277-284. DOI: https://doi.org/10.1159/000489677

Ancel, P.Y., Goffinet, F., & EPIPAGE 2 Writing Group. (2014). EPIPAGE 2: a preterm birth cohort in France in 2011. BMC Pediatr., 14, 97. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2431-14-97

Kenet, G., Kuperman, A.A., Strauss, T., & Brenner, B. (2011). Neonatal IVH--mechanisms and management. Thromb. Res., 127, 3, S120. DOI: https://doi.org/10.1016/S0049-3848(11)70032-9

Szpecht, D., Szymankiewicz, M., Nowak, I., & Gadzinowski, J. (2016). Intraventricular hemorrhage in neonates born before 32 weeks of gestation–retrospective analysis of risk factors. Childs. Nerv. Syst., 32, 1399-1404. DOI: https://doi.org/10.1007/s00381-016-3127-x

Been, J.V., Degraeuwe, P.L., Kramer, B.W., & Zimmer­mann, L.J. (2011). Antenatal steroids and neonatal outcome after chorioamnionitis: a meta-analysis. BJOG, 118, 113. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2010.02751.x

Mohamed, M.A., & Aly, H. (2010). Transport of premature infants is associated with increased risk for intraventricular haemorrhage. ADC Fetal Neonatal Ed., 95, F403. DOI: https://doi.org/10.1136/adc.2010.183236

Amer, R., Moddemann, D., Seshia, M., Alvaro, R.E., Lee, A.S.K., …, & Shah, P. (2018). Neurodevelopmental outcomes of infants born at <29 weeks of gestation admitted to Canadian neonatal intensive care units based on location of birth. J. Pediatr., 196, 31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2017.11.038

Altaany, D., Natarajan, G., Gupta, D., Zidan, M., & Chawla. S. (2015). Severe intraventricular hemorrhage in extremely premature infants: are high carbon dioxide pressure or fluctuations the culprit? Am. J. Perinatol., 32, 839. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0034-1543950

Ambalavanan, N., Carlo, W.A., Wrage, L.A., Das, A., Laughon, M., Cotton, C.M., …, & Higgins, R.D. (2015). PaCO2 in surfactant, positive pressure, and oxygenation randomised trial (SUPPORT). ADC Fetal Neonatal Ed., 100, F145. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2014-306802

Vesoulis, Z.A., Bank, R.L., Lake, D., Wallman-Stokes, A., Sahni, R., Moorman, J.R., …, & Mathur, A.M. (2019). Early hypoxemia burden is strongly associated with severe intracranial hemorrhage in preterm infants. J. Perinatol., 39, 48. DOI: https://doi.org/10.1038/s41372-018-0236-2

Korraa, A.A., Nagger, A.A., Mohamed, R.A., & Helmy, N.M. (2014). Impact of kangaroo mother care on cerebral blood flow of preterm infants. Ital. J. Pediatr., 40, 83. DOI: https://doi.org/10.1186/s13052-014-0083-5

Davidson, L.M., & Berkelhamer, S.K. (2017). Bronchopulmonary dysplasia: chronic lung disease of infancy and long-term pulmonary outcomes. J. Clin. Med., 6 (1), pii: E4 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm6010004

Siffel, C., Kistler, K.D., Lewis, J.F.M., & Sarda, S.P. (2019). Global incidence of bronchopulmonary dysplasia among extremely preterm infants: a systematic literature review. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 9, 1-11. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1646240

Committee on Fetus and Newborn. American Academy of Pediatrics and Canadian Paediatric Society. (2002). Postnatal cotricosteroids to treat or prevent chronic lung disease in preterm infants. Pediatrics, 109 (2), 330-338.

Nelin, L.D., & Bhandari, V. (2017). How to decrease bronchopulmonary dysplasia in your neonatal intensive care unit today and “tomorrow”. F1000Res., 6, 539. DOI: https://doi.org/10.12688/f1000research.10832.1

Saugstad, O.D., Aune, D., Aguar, M., Kapadia, V., Finer, N., & Vento, M. (2014). Systematic review and meta-analysis of optimal initial fraction of oxygen levels in the delivery room at ≤32 weeks. Acta Paediatr., 103 (7), 744-751. DOI: https://doi.org/10.1111/apa.12656

Oei, J.L., Vento, M., Rabi, Y., Wright, I., Finer, N., Rich, W., …, & Saugstad, O.D. (2017). Higher or lower oxygen for delivery room resuscitation of preterm infants below 28 completed weeks gestation: a metaanalysis. ADC Fetal Neonatal Ed., 102 (1), F24-F30. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2016-310435

Bubramaniam, P., Ho, J.J., & Davis, P.G. (2016). Prophylactic nasal continuous positive airway pressure for preventing morbidity and mortality in very preterm infants. Cochrane Database Syst. Rev., 6, 1465-1858.

Fenton, T.R., & Kim, J.H. (2013). A systematic review and meta-analysis to revise the fenton growth chart for preterm infants. BMC Pediatr., 13, 59. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2431-13-59

Li, Y.W., Yan, C.Y., Yang, L., & Han, Z.L. (2017). Effect of breastfeeding versus formula milk feeding on preterm infants in the neonatal intensive care unit. Chin. J. Contemp. Pediatr., 19 (5), 572-575.

Mihatsch, W.A., Braegger, C., Bronsky, J., Cai, W., Campoy, C., Carnielli, V., …, & Yan, W. (2018). ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition. Clin. Nutr., 37, (6 Pt B), 2303-2305. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2018.05.029

Villar, J., Giuliani, F., Bhutta, Z., Bertino, E., Ohuma, E.O., Ismail, L.C., …, & Kennedy, S.H. (2015). Postnatal growth standards for preterm infants: the Preterm Postnatal Follow-up Study of the INTERGROWTH-21st Project. Lancet Glob. Health, 3 (11), 681-691. DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(15)00163-1

Rover, M.M., Viera, C.S., Silveira, R.C., Guimaraes, A.T., & Grassiolli, S. (2016). Risk factors associated with growth failure in the follow-up of very low birth weight newborns. J. Pediatr. (Rio J.), 92, 307-313. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jped.2015.09.006

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-29

Як цитувати

Sarapuk, I. M., Pavlyshyn, H. A., Borshevska-Kornatska, M.-K., & Klishch, O. V. (2020). ПРОБЛЕМИ ВИХОДЖУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИРІШЕННЯ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1), 23–30. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11479

Номер

Розділ

Педіатрія