ПРЕКОНЦЕПЦІЙНИЙ ВІДБІР ЖІНОК ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

S. V. Khmil; L. M. Malanchuk; U. Ya. Franchuk

doi:10.11603/24116-4944.2019.2.10911

Автор(и)

S. V. Khmil Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
L. M. Malanchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
U. Ya. Franchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10911

Ключові слова:

прееклампсія, вітамін D, інгібін А, плацентарний фактор росту, ендотеліальна дисфункція

Анотація

Мета дослідження – оптимізувати сучасні погляди на методи діагностики вагітних жінок групи високого ризику розвитку пізнього гестозу.

Прееклампсія (ПЕ) продовжує залишатися актуальною медико-соціальною проблемою, оскільки це широко розповсюджена патологія з високим ризиком ускладнень. Незважаючи на досягнення сучасної медицини, у світовій структурі материнської смертності впродовж останніх десяти років прееклампсія стабільно посідає 3-тє місце після кровотеч і сепсису. Стосовно патогенезу гестозу хоч і залишається велика кількість нез’ясованих причин, основні його положення є визначеними. Визнано, що центральною патогенетичною ланкою є генералізована дисфункція ендотелію. Враховуючи багатофакторний вплив на процеси ангіогенезу при вагітності, динамічність цих змін, а також принцип «вадного кола», який проявляється при ПЕ, вчені провели дослідження концентрації sFlt-1 та його головного антагоніста – плацентарного фактора роста PlGF, а також їх співвідношення у вагітних із різним ступенем тяжкості ПЕ та супутніми ускладненнями. У світовій медичній практиці можна знайти безліч публікацій, присвячених можливостям прогнозування розвитку ПЕ взагалі, а також тяжких її форм. Серед останніх – інсулінорезистентність та порушення ліпідного обміну, генетичний поліморфізм генів, що визначають функцію ендотеліальної NO-синтетази, артеріовенозний показник (співвідношення пульсаційного індексу грудного відділу аорти та пульсаційного індексу нижньої порожнистої вени), підвищений сироватковий вміст сечової кислоти в першому триместрі вагітності. Відсутність ефективних методів профілактики ПЕ різко зменшує цінність всіх прогностичних тестів.

Висновок. Відсутність ефективних методів профілактики ПЕ різко зменшує цінність всіх прогностичних тестів, тому важливим є вивчення питання сучасних методів діагностики пізнього гестозу з метою профілактування даної патології.

Посилання

Ventskivska, I.B., Vitovskyi, Ya.M., & Zahorodnia, O.S. (2017). Novi pidkhody do otsinky stanu platsentarnoho krovoobihu pry tiazhkykh formakh preeklampsii [New approaches to the assessment of the status of placental circulation in severe forms of preeclampsia]. Zbirnyk naukovykh prats asotsiatsii akusher-hinekolohiv Ukrainy – Collection of Scientific Papers of the Association of Obstetric Gynecologists of Ukraine, 2 (40), 40-44 [in Ukrainian].

Hryshchenko, O.V., Lakhno, Y.V., Stupak, Y.Y., Korovai, S.V., & Mashchenko, A.A. (2017). Vplyv tradytsiinoho likuvannia na pokaznyky hemodynamiky u zhinok z preeklampsiieiu [Influence of traditional treatment on hemodynamic indices in women with preeclampsia]. Zbirnyk naukovykh prats asotsiatsii akusher-hinekolohiv Ukrainy – Collection of Scientific Papers of the Association of Obstetric Gynecologists of Ukraine, 1 (39), 31-36 [in Ukrainian].

Gureyev, V.V. (2012). Endotelialnaya disfunktsiya – tsentralnoye zveno v patogeneze gestoza [Endothelial dysfunction – the central link in the pathogenesis of gestosis]. Nauchnyye vedomosti Seriya Meditsina. Farmatsiya. – Scientific Reports Series Medicine. Pharmacy, 4 (123), 17/1, 5-12 [in Russian].

Kaminskyi, V.V., & Farkhat, A.H. (2013). Suchasnyi pohliad na patohenez syndromu polikistoznykh yaiechnykiv [Modern view on the pathogenesis of polycystic ovary syndrome]. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia – Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 76, 6, 97-100 [in Ukrainian].

Ali, S.M., & Khalil, R.A. (2015). Genetic, immune and vasoactive factors in the vascular dysfunction associated with hypertension in pregnancy. Expert Opin. Ther. Targets, 19, 11, 1495-1515. DOI: https://doi.org/10.1517/14728222.2015.1067684

Azami, M., Azadi, T., Farhang, S., Rahmati, S., & Pourtaghi, K. (2017). The effects of multi mineral-vitamin D and vitamins (C+E) supplementation in the prevention of preeclampsia: An RCT. Int. J. Reprod. Biomed. (Yazd), 15 (5), 273-278. DOI: https://doi.org/10.29252/ijrm.15.5.273

Broumand, F., Salari Lak, S., Nemati, F., & Mazidi, A. (2018). A study of the diagnostic value of Inhibin A Tests for occurrence of preeclampsia in pregnant women. Electron Physician, 10 (1), 6186-6192. DOI: https://doi.org/10.19082/6186

Charkiewicz, K., Jasinska, E., Goscik, J., Koc-Zorawska, E., Zorawski, M., Kuc, P., …, & Laudanski, P. (2017). Angiogenic factor screening in women with mild preeclampsia - New and significant proteins in plasma. Cytokine, 106, 125-130. doi: 10.1016/j.cyto.2017.10.020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cyto.2017.10.020

Chau, K., Hennessy, A., & Makris, A. (2017). Placental growth factor and pre-eclampsia. J. Hum. Hypertens., 31 (12), 782-786. DOI: https://doi.org/10.1038/jhh.2017.61

Cui, L., Shu, C., Liu, Z., Tong, W., Cui, M., Wei, C., …, & Li, Y. (2018). The expression of serum sEGFR, sFlt-1, sEndoglin and PLGF in preeclampsia. Pregnancy Hypertens., 13, 127-132. DOI: https://doi.org/10.1016/j.preghy.2018.05.011

Dennis, A.T. (2012). Management of pre-eclampsia: issues for anaesthetists. Anaesthesia, 67, 9, 1009-1020. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2044.2012.07195.x

El-Gharib, M.N., & Morad, M. (2011). Maternal serum inhibin-A for predicting preeclampsia. J. Matern. Fetal Neonatal. Med., 24 (4), 595-599. DOI: https://doi.org/10.3109/14767058.2010.511345

Torrens, C., Brawley, L., Anthony, F.W., Dance, C.S., Dunn, R., Jackson, A.A., …, & Hanson, M.A. (2006). Folate supplementation during pregnancy improves offspring cardiovascular dysfunction induced by protein restriction. Hypertension, 47, 982-987. DOI: https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000215580.43711.d1

Say, L., Chou, D., Gemmill, A., Tunçalp, Ö., Moller, A.B., Daniels, J., ..., & Alkema, L. (2014). Global cause sof maternal death: a WHO systematic analysis. Lancet Glob. Health, 2, 6, 323-333. DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(14)70227-X

Holme, A.M., Roland, M.C.P., Henriksen, T., & Michelsen, T.M. (2016). In vivo uteroplacental release of placental growth factor and soluble Fms-like tyrosine kinase-1 in normal and preeclamptic pregnancies. AJOG, 215 (6), 782, e1-782.e9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.07.056

Imarengiaye, C.O., & Isesele, T.O. (2015). Intensive care management and outcome of women with hypertensive diseases of pregnancy. Niger Med. J., 56, 5, 333-337. DOI: https://doi.org/10.4103/0300-1652.170389

Ji, J.L., Muyayalo, K.P., Zhang, Y.H., Hu, X.H., & Liao, A.H. (2017). Immunological function of vitamin D during human pregnancy. Am. J. Reprod. Immunol., 78 (2). DOI: https://doi.org/10.1111/aji.12716

Karras, S.N., Koufakis, T., Fakhoury, H., & Kotsa, K. (2018). Deconvoluting the Biological Roles of Vitamin D-Binding Protein During Pregnancy: A Both Clinical and Theoretical Challenge. Front Endocrinol. (Lausanne), 9, 259. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00259

Melincovici, C.S., Boşca, A.B., Şuşman, S., Mărginean, M., Mihu, C., Istrate, M., ..., & Melincovici, C.S. (2018). Vascular endothelial growth factor (VEGF) - key factor in normal and pathological angiogenesis. Rom. J. Morphol. Embryol., 59 (2), 455-467.

Powers, R.W., Gandley, R.E., Lykins, D.L., & Roberts, J.M. (2004). Moderate hyperhomocysteinemia decreases endothelial–dependent vasorelaxation in pregnant butnotnonpregnantmice. Hypertension, 44, 327-333. DOI: https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000137414.12119.f6

Parchem, J.G., Kanasaki, K., Kanasaki, M., Sugimoto, H., Xie, L., Hamano, Y. …, Kalluri, R. (2018). Loss of placental growth factor ameliorates maternal hypertension and preeclampsia in mice. J. Clin. Invest., 128, 7, 5008-5017. https://doi.org/10.1172/JCI99026. DOI: https://doi.org/10.1172/JCI99026

Pinheiro, C.C., Rayol, P., Gozzani, L., Reis, L.M., Zampieri, G., Dias, C.B., & Woronik, V. (2014). The relationship of angiogenic factors to maternal and neonatal manifestations of early-onset and late-onset preeclampsia. Prenat. Diagn., 34 (11), 1084-1092. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.4432

Bayhan, G., Koçyigit, Y., Atamer, A., Atamer, Y., & Akkus, Z. (2005). Potential atherogenic roles of lipids, lipoprotein(a) and lipid peroxidation in preeclampsia. Gynecol Endocrinol., 21, 1, 1-6. DOI: https://doi.org/10.1080/09513590500097382

Steegers, E.A., von Dadelszen, P., Duvekot, J.J., & Pijnenborg, R. (2010). Pre-eclampsia. Lancet, 376, 9741, 631-644. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)60279-6

Purswani, J.M., Gala, P., Dwarkanath, P., Larkin, H.M., Kurpad, A., & Mehta, S. (2017). The role of vitamin D in pre-eclampsia: a systematic review. BMC Pregnancy Childbirth, 17 (1), 231. doi: 10.1186/s12884-017-1408-3. DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-017-1408-3

Rana, S., Salahuddin, S., Mueller, A., Berg, A.H., Thadhani, R.I., & Karumanchi, S.A. (2018). Angiogenic biomarkers in triage and risk for preeclampsia with severe features. Pregnancy Hypertens, 13, 100-106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.preghy.2018.05.008

Redman, C. (2014). Pre-eclampsia: A complex and variable disease. Pregnancy Hypertens., 4 (3), 241-242. DOI: https://doi.org/10.1016/j.preghy.2014.04.009

Ree, P.H., Hahn, W.B., Chang, S.W., Jung, S.H., Kang, J.H., Cha, D.H., …, & Huh, J.Y. (2011). Early detection of preeclampsia using inhibin and other second-trimester serum markers. Fetal. Diagn. Ther., 29 (4), 280-286. DOI: https://doi.org/10.1159/000322742

Rehfeldt, M., Eklund, E., Struck, J., Sparwasser, A., O'Brien, B., Palomaki, G.E., Köhrle, J., Bergmann, A., & Lambert-Messerlian, G. (2017). Relaxin-2 connecting peptide (pro-RLX2) levels in second trimester serum samples to predict preeclampsia. Pregnancy Hypertens., 124-128.

Serrano-Díaz, N.C., Gamboa-Delgado, E.M., Domínguez-Urrego, C.L., Vesga-Varela, A.L., Serrano-Gómez, S.E., & Quintero-Lesmes, D.C. (2018). Vitamin D and risk of preeclampsia: A systematic review and meta-analysis. Biomedica, 38, 1, 43-53. doi: 10.7705/biomedica.v38i0.3683. DOI: https://doi.org/10.7705/biomedica.v38i0.3683

Shen, Z., Cai, L.Y., Suprapto, I.S., Shenoy, P., & Zhou, X. (2011). Placental and maternal serum inhibin A in patients with preeclampsia and small-for-gestational-age. J. Obstet. Gynaecol. Res., 37 (10), 1290-1296. doi: 10.1111/j.1447-0756.2010.01513.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2010.01513.x

Lowe, S.A., Bowyer, L., Lust, K., McMahon, L.P., Morton, M., North, R.A., ..., & Said, J.M. (2015). Somanz guidelines for the management of hypertensive disorders of pregnancy 2014. J. Obstet. Gynaecol., 55, 5, 1-29.

Tardif, C., Dumontet, E., Caillon, H., Misbert, E., Dochez, V., Masson, D., & Winer, N. (2017). Angiogenic factors sFlt-1 and PlGF in preeclampsia: Prediction of risk and prognosis in a high-risk obstetric population. J. Gynecol. Obstet. Hum. Reprod., 47 (1), 17-21.

Babinets, L.S., Smiyan, S.I., Masyk, O.M., Zhulkevych, I.V., & Korylchuk, N.I. (2002). Pokaznyky mineralnoi shchilnosti kistkovoi tkanyny u zdorovykh zhyteliv Ukrainy (na prykladi Ternopilskoi oblasti) za rezultatamy dvofotonnoi renthenivskoi densytometrii. Povidomlennia I: zhinoche naselennia. [Mineral bone density indices in healthy residents of Ukraine (on the example of Ternopil region) by results of two-photon X-ray densitometry. Message I: Female population]. Problemy osteolohii – Problems of Osteology, 2, 9-16 [in Ukrainian].