КОНТРОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10177Ключові слова:
гіпоксія, ішемія, енцефалопатія, гіпотермія, новонароджені, лейкомаляціяАнотація
Мета дослідження – визначити вплив коливань температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.
Матеріали та методи. У дослідження включено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією II–IIІ ст. за шкалою Sarnat у термін ≤72 год після пологів. Методом стратифікації немовлят було поділено за часом прийняття у ВАІТН на групу 0–6 год після народження (n=56) та групу понад 6 год життя (n=149). Проаналізовано вплив пасивної гіпотермії 33–35 °С на перебіг та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.
Результати дослідження та їх обговорення. Не виявлено достовірної відмінності поміж досліджуваними групами щодо загальної тривалості респіраторної підтримки (р=0,296), строків, коли було проведено екстубацію трахеї (р=0,468), та тривалості перебування у ВАІТН (р=0,165). Отримано достовірну різницю в загальній тривалості лікування до виписування зі стаціонару між групою до 6 год після народження та групою понад 6 год життя (відповідно, 25 [18,3–33] днів проти 22 [14–29], р=0,032). Крім того, було порівняно профілі температури тіла протягом 72 год лікувальної гіпотермії у новонароджених, в яких у подальшому виникла або не розвинулась церебральна лейкомаляція. Результати проведеного мультиваріантного дисперсійного аналізу (ANOVA) не виявили достовірної відмінності між групами (р=0,890).
Висновок. Пасивна гіпотермія з підтримкою температури тіла 33–35 °С є ефективною процедурою. Коливання температури тіла ±0,5 °С за межі цього коридору, а також початок проведення гіпотермії в термін понад 6 год після народження не мають істотного впливу на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.
Посилання
Allanson, E., Tunçalp, Ö., Gardosi, J., Pattinson, R., Erwich, J., Flenady, V., Frøen, J., … Gülmezoglu, M. (2016). Classifying the causes of perinatal death. Bulletin World Health Organization, 94 (2), 79-79A. doi: 10.2471/BLT.15.168047. DOI: https://doi.org/10.2471/BLT.15.168047
Vogel, J., Souza, J., Mori, R., Morisaki, N., Lumbiganon, P., Laopaiboon, M., Ortiz-Panozo, E., … Gülmezoglu, A. (2014). Maternal complications and perinatal mortality: findings of the World Health Organization Multicountry Survey on Maternal and Newborn Health. BJOG, 121 (1), 76-88. doi: 10.1111/1471-0528.12633. DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.12633
Ghimire, P., Agho, K., Akombi, B., Wali, N., Dibley, M., Raynes-Greenow, C. & Renzaho, A. (2018). Perinatal mortality in South Asia: systematic review of observational studies. Int. J. Environ. Res. Public Health, 15 (7), pii: E1428. doi: 10.3390/ijerph15071428. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph15071428
Wyckoff, M., Aziz, K., Escobedo, M., Kapadia, V., Kattwinkel, J., Perlman, J., Simon, W., … Zaichkin J. (2015). Part 13: Neonatal Resuscitation: 2015 American Heart Association Guidelines Update for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. Circulation, 132 (18 Suppl 2), 543-560. doi: 10.1161/cir.0000000000000267. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000267
Torbenson, V., Tolcher, M., Nesbitt, K., Colby, C., EL-Nashar, S., Gostout, B., Weaver, A., … Famuyide, A. (2017). Intrapartum factors associated with neonatal hypoxic ischemic encephalopathy: a case-controlled study. BMC Pregnancy Childbirth, 17, 415-422. doi: 10.1186/s12884-017-1610-3. DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-017-1610-3
Ahearne, C., Boylan, G. & Murray, D. (2016). Short and long-term prognosis in perinatal asphyxia: An update. World J. Clin. Pediatr., 5 (1), 67-74. doi: 10.5409/wjcp.v5.i1.67. DOI: https://doi.org/10.5409/wjcp.v5.i1.67
Papile, L., Baley, J., Benitz, W., Cummings, J., Carlo, W., Eichenwald, E., Kumar, P., … Wang, K. (2014). Hypothermia and neonatal encephalopathy. Pediatrics, 133 (6), 1146-1150. doi: 10.1542/peds.2014-0899. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2014-0899
McAdams, R. & Juul, S. (2016). Neonatal Encephalopathy: Update on therapeutic hypothermia and other novel therapeutics. Clin. Perinatol., 43 (3), 485-500. doi: 10.1016/j.clp.2016.04.007. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clp.2016.04.007
Davidson, J., Wassink, G., van den Heuij, L., Bennet, L.
& Gunn, A. (2015). Therapeutic hypothermia for neonatal hypoxic–ischemic encephalopathy – where to from here? Front Neurol., 6, 198. doi: 10.3389/fneur.2015.00198. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2015.00198
Fukuda, H., Tomimatsu, T., Watanabe, N., Mu, J., Kohzuki, M., Endo, M., Fujii, E., … Murata, Y. (2001). Post-ischemic hypothermia blocks caspase-3 activation in the newborn rat brain after hypoxia–ischemia. Brain Res., 910 (1-2), 187-191. doi: 10.1016/S0006-8993(01)02659-2. DOI: https://doi.org/10.1016/S0006-8993(01)02659-2
Enari, M., Sakahira, H., Yokoyama, H., Okawa, K., Iwamatsu, A. & Nagata, S. (1998). A caspase-activated DNase that degrades DNA during apoptosis, and its inhibitor ICAD. Nature, 391 (6662), 43-50.
Namura, S., Zhu, J., Fink, K., Endres, M., Srinivasan, A., Tomaselli, K., Yuan, J. & Moskowitz, M. (1998). Activation and cleavage of caspase-3 in apoptosis induced by experimental cerebral ischemia. J. Neurosci., 18 (10), 3659-3668. DOI: https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.18-10-03659.1998
Azzopardi, D., Strohm, B., Marlow, N., Brocklehurst, P.,
Deierl, A., Eddama, O., Goodwin, J., ... Linsell, L., for the TOBY Study Group. (2014). Effects of hypothermia for perinatal asphyxia on childhood outcomes. New England Journal of Medicine, 371 (2), 140-149. doi: 10.1056/NEJMoa1315788. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1315788
Shankaran, S., Natarajan, G., Chalak, L., Pappas, A., McDonald, S. & Laptook, A. (2016). Hypothermia for neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy: NICHD Neonatal Research Network contribution to the field. Semin. Perinatol., 40 (6), 385-390. doi: 10.1053/j.semperi.2016.05.009. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2016.05.009
Natarajan, G., Pappas, A. & Shankaran, S. (2016). Outcomes in childhood following therapeutic hypothermia for neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE). Semin. Perinatol., 40 (8), 549-555. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.007. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2016.09.007
Tsuda, K., Mukai, T., Iwata, S., Shibasaki, J., Tokuhisa, T., Ioroi, T., Sano, H., ... Iwata, O. (2017). Therapeutic hypothermia for neonatal encephalopathy: a report from the first 3 years of the Baby Cooling Registry of Japan. Sci. Rep., 7, 39508. doi: 10.1038/srep39508. DOI: https://doi.org/10.1038/srep39508
Shankaran, S., Laptook, A., Pappas, A., McDonald, S.,
Das, A., Tyson, J., Poindexter, B., ... Higgins, R. (2014). Effect of depth and duration of cooling on deaths in the NICU among neonates with hypoxic ischemic encephalopathy: a randomized clinical trial. JAMA, 312 (24), 2629-2639. doi: 10.1001/jama.2014.16058. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2014.16058
Laptook, A., Shankaran, S., Tyson, J., Munoz, B., Bell, E., Goldberg, R., Parikh, N., ... Higgins, R. (2017). Effect of therapeutic hypothermia initiated after 6 hours of age on death or disability among newborns with hypoxic-ischemic encephalopathy: a randomized clinical trial. JAMA, 318 (16), 1550-1560. doi: 10.1001/jama.2017.14972. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2017.14972
O'Reilly, D., Labrecque, M., O'Melia, M., Bacic, J., Hansen, A. & Soul, J. (2013). Passive cooling during transport of asphyxiated term newborns. J. Perinatol., 33 (6), 435-440. doi: 10.1038/jp.2012.138. DOI: https://doi.org/10.1038/jp.2012.138
Sellam, A., Lode, N., Ayachi, A., Jourdain, G., Dauger, S. & Jones, P. (2017). Passive hypothermia (≥35 - <36°C) during transport of newborns with hypoxic-ischaemic encephalopathy. PLoS One, 12 (3), e0170100. doi: 10.1371/journal.pone.0170100. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0170100
Lemyre, B., Ly, L., Chau, V., Chacko, A., Barrowman, N.,
Whyte, H. & Miller, S. (2017). Initiation of passive cooling at referring centre is most predictive of achieving early therapeutic hypothermia in asphyxiated newborns. Paediatr. Child Health, 22 (5), 264-268. doi: 10.1093/pch/pxx062. DOI: https://doi.org/10.1093/pch/pxx062
Dix, L., van Bel, F. & Lemmers, P. (2017). Monitoring cerebral oxygenation in neonates: an update. Front Pediatr., 5, 46. doi: 10.3389/fped.2017.00046. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2017.00046
Baik, N., Urlesberger, B., Schwaberger, B., Schmölzer, G.,
Mileder, L., Avian, A. & Pichler G. (2015). Reference ranges for cerebral tissue oxygen saturation index in term neonates during immediate neonatal transition after birth. Neonatology, 108 (4), 283-286. doi: 10.1159/000438450. DOI: https://doi.org/10.1159/000438450
Sood, B., McLaughlin, K. & Cortez J. (2015). Near-infrared spectroscopy: applications in neonates. Semin. Fetal Neonatal. Med., 20 (3), 164-172. doi: 10.1016/j.siny.2015.03.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.03.008
Jova, A. (2005). Evaluation of the severity of intraventricular hemorrhages in newborns. Retrieved from: http://www.airspb.ru/persp_31.shtml [Accessed 5 Mar. 2019].
Peres, J., Feldman, A. & Alpan, G. (2015). Treating hypoxic ischemic encephalopathy with hypothermia. NeoReviews, 16 (7), e413-e419. doi: 10.1542/neo.16-7-e413 DOI: https://doi.org/10.1542/neo.16-7-e413
Ergenekon E. (2016). Therapeutic hypothermia in neonatal intensive care unit: Challenges and practical points. J. Clin. Neonatol., 5 (1), 8-17. doi: 10.4103/2249-4847.173271 DOI: https://doi.org/10.4103/2249-4847.173271
Chiang, M., Jong, Y. & Lin, C. (2017). Therapeutic hypothermia for neonates with hypoxic ischemic encephalopathy. Pediatr. Neonatol., 58 (6), 475-483. doi: 10.1016/j.pedneo.2016.11.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2016.11.001
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
