ОСОБЛИВОСТІ КРОВОПОСТАЧАННЯ ЕНДОМЕТРІЯ У ПАЦІЄНТОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ВНАСЛІДОК ЗНИЖЕНОГО ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9372Ключові слова:
доплерометрія, ендометрій, безпліддя, оваріальний резервАнотація
Мета дослідження – вивчення стану кровоплину ендометрія в жінок із безпліддям внаслідок зниженого оваріального резерву з невдалими спробами ЕКЗ.
Матеріали та методи. Було обстежено 120 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям у зв’язку зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ. Всі жінки були розподілені на дві групи: основну (n=60) та порівняння (n=60). В кожній групі були дві підгрупи: підгрупи пацієнток зі зниженим оваріальним резервом у зв’язку з оперативними втручаннями на яєчниках в минулому та підгрупи з генетично зниженим оваріальним резервом. Для визначення стану ендометрія використовували двовимірну та тривимірну ехографію й тривимірну енергетичну доплерографію. Дослідження проводили на 7-й день менструального циклу, що передував кріоембріотрансферу.
Результати дослідження та їх обговорення. Автором не було зареєстровано різниці між підгрупами за об’ємом ендометрія ((2,21±0,03); (2,23±0,04); (2,28±0,06) та (2,17±0,06) см3 відповідно по підгрупах, p>0,05) й індексом васкуляризації ((12,23±1,19); (14,09±1,31); (11,84±1,54) та (12,56±1,43) % відповідно до підгруп, p>0,05). У той час як індекс кровоплину був менший за такий, вказаний у літературі, в гінекологічно здорових жінок. Визначення васкуляризаційно-потокового індексу показало його майже трикратне зниження порівняно з даними інших авторів у здорових жінок. При цьому вказаний індекс був вірогідно (p<0,05) нижчий у пацієнток із генетично зниженим оваріальним резервом (0,82±0,03 та 0,87±0,03) порівняно з жінками, у яких оваріальний резерв був знижений внаслідок оперативних втручань (1,06±0,03 та 1,11±0,04).
Висновок. Жінки з безпліддям на тлі зниженого оваріального резерву мають значно гірше кровопостачання ендометрія, ніж здорові жінки, але у пацієнток з оперованими яєчниками воно краще порівняно з жінками з генетично обумовленним зниженням оваріального резерву.
Посилання
Palyga, I.E. (2013). Klinicheskiy analiz neudachnykh popytok ispolzovaniya vspomagatelnykh reproduktivnykh tekhnologiy [Clinical analysis of failed attempts to use assisted reproductive technologies]. Zdorovye zhenshchiny – Woman’s Health, 8 (84), 164-166 [in Russian].
Gyudays, L.S. (2009). Implantiruyuschayasya oplodotvorennaya yaytsekletka i materinskiy organizm [Implantable fertilized egg and maternal organism]. Problemy endokrinologii – Problems of Endocrinology, 5, 30-32 [in Russian].
Baskakov, V.P. (2005). Sostoyanie reproduktivnoy sistemy zhenshchiny pri endometrioze [Condition of the reproductive system of a woman with endometriosis]. Problemy reproduktsii – Problems of Reproduction, 2, 15-18 [in Russian].
Babenko, I.V. (2013). Vykorystannia modyfikovanoho pryrodnoho tsyklu v dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohiiakh u patsientok z neplidnistiu i znyzhenym yaiechnykovym rezervom [Use of the modified natural cycle in assisted reproductive technologies in patients with infertility and reduced ovarian reserve]. Proceedings from: Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy – Collection of Scientific Works of the Association of Obstetricians-Gynecologists of Ukraine. (pp 18-19). Kyiv: “Polihraf plius” [in Ukrainian].
Sudoma, I.A., Zadorozhnaya, T.D., & Berestovoy, O.A. (2004). Endometrialnyye naturalnyye killery u patsiyentok s neudachami implantatsii v tsiklakh ekstrakorporalnogo oplodotvoreniya [Endometrial natural killers in patients with failure of implantation in cycles of in vitro fertilization]. Zdorovye zhenshchiny – Woman’s Health, 17, (1), 82-86 [in Russian].
Chayka, V.K., Chayka, A.V., Nosenko, E.N., Suslikova, L.V., Gyulmamedova, I.D., Doroshenko, V.E., & Saenko, A.I. (2011). Retseptivnost endometriya u patsientok s besplodiem [Endometrial receptivity in patients with infertility]. Donetsk: Izdatelstvo Noulidzh, Donetskoe otdelenie [in Russian].
Romanova, N.V., Smolnikova, V.Yu., & Kuzmichev, L.N. (2010). Povtornyye neudachi implantatsii i primeneniye PGD dlya optimizatsii programm VRT (obzor literatury) [Repeated implantation failure and the use of PGD to optimize ART (review) programs]. Probl. Reproduktsii – Problems of Reproduction, 1, 63-67 [in Russian].
Levi Setti, P.E., Colombo, G.V., Savasi, V., Bulletti, C., Albani, E., & Ferrazzi, E. (2004). Implantation failure in assisted reproduction technology and a critical approach to treatment. Ann. N Y Acad. Sci., 1034, 184-199.
Afanasova, E.A. (2014). Informativnyye i prognosticheskie sotsialno-ekonomicheskie faktory riska ostrogo endometrita [Informative and prognostic socio-economic risk factors for acute endometritis]. Izvestiya Yugo- Zapadnogo gosudarstvennogo universiteta. Ser. Upravlenie, vyichislitelnaya tekhnika, informatika. Meditsinskoe priborostroenie – News of the South-Western State University. Ser. Management, Computer Facilities, Informatics. Medical Instrument Making, 4, 63-69 [in Russian].
Gyulmamedova, I.D. (2008). Problemy implantatsii v programme IVF [Problems of implantation in the IVF program]. Novosti meditsinskoy farmatsii. Ginekologiya – News of Medical Pharmacy. Gynecology. 253, 17-27 [in Russian].
Gayvoronskaya, S.I., Grishchenko, N.G., & Paraschuk, V.Yu. (2015). Vliyanie faktorov riska na razvitie sindroma giperstimulyatsii yaichnikov v programme vspomogatelnykh reproduktivnykh tekhnologiy [Influence of risk factors on the development of ovarian hyperstimulation syndrome in the program of auxiliary reproductive technologies]. Teoretychni ta praktychni aspekty rozvytku suchasnoi medytsyny – Theoretical and Practical Aspects of the Development of Modern Medicine: Proceedings of the International Scientific-practical Conference. (pp.17-18). Lviv: Lviv Medical Society [in Russian].
Dakhno, F.V., & Kaminskyi, V.V. (Eds.). (2011). Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohii likuvannia bezpliddia: navchalnyi posibnyk dlia likariv-slukhachiv zakl. (f-tiv) pisliadyplom. osvity [Assisted reproductive infertility treatment technologies: A manual for doctors-listeners postgraduate education courses]. Kyiv [in Ukrainian].
Lee, A., Sator, M., Kratochwil, A., Deutinger, J., Vytiska-Binsdorfer, E., & Bernaschek, G. (1997). Endometrial volume change during spontaneous menstrual cycles: volumetry by transvaginal three-dimensional ultrasound. Fertil Steril, 68, 831-835.
Raine-Fenning, N.J., Campbell, B.K., Clewes, J.S., Kendall, N.R., & Johnson, I.R. (2004). Defining endometrial growth during the menstrual cycle with three-dimensional ultrasound. BJOG. 111 (9), 944-949.
Alcazar, J.L. (2006). Three-dimensional ultrasound assessment of endometrial receptivity: a review. Reproductive Biology and Endocrinology, 4 (1), 56.
Jokubkiene, L., Sladkevicius, P., Rovas, L., & Valentin, L. (2006). Assessment of changes in endometrial and subendometrial volume and vascularity during the normal menstrual cycle using three-dimensional power Doppler ultrasound. Ultrasound Obstet. Gynecol. 27, 672-679.
Ozerskaya, I.A., Shcheglova, E.A., Sirotinkina, E.V., Dolgova, E.P., & Shulgina, S.V. Fiziologicheskie izmeneniya gemodinamiki matki u zhenshchin reproduktivnogo, peri- i postmenopauzalnogo periodov [Physiological changes in hemodynamics of the uterus in women of reproductive, peri-and postmenopausal periods]. SonoAce Ultrasound, 21. Retrieved from: https://www.medison.ru/si/art319.htm [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).