ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ЯЄЧНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.8043Ключові слова:
рак яєчників, лікування, платинорезистентність, прогнозування, платина, дисрегуляційні порушення, саногенез.Анотація
Мета дослідження – вивчення медико-біологічних основ прогнозування ефективності платинової хіміотерапії та підвищення чутливості пухлини до хіміотерапії першої лінії.
Матеріали та методи. З 2007 до 2011 року було обстежено 189 пацієнток з аденокарциномою яєчників III–IV стадії, яким після субоптимальної або неоптимальної циторедуктивної операції у післяопераційному періоді були проведені курси ад’ювантної хіміотерапії препаратами платини. Критерієм розподілу на групи була чутливість пухлини до препаратів платини. Результати дослідження та їх обговорення. Показано, що для пацієнток з РЯ є характерним напруження саногенетичних механізмів організму. Стан саногенезу в організмі пацієнток, хворих на рак яєчників, впливає на чутливість або рефрактерність пухлини до хіміотерапії препаратами платини. До маркерів прогнозу платинорезистентності відносяться генетична обтяженість (наявність мутантних алелів поліморфізмів BRCA1 5832insC та BRCA2 6174delAG у гетеро- та гомозиготному варіантах, мікросателітної нестабільності), висока активність циклінів D та E, підвищення рівнів катехоламінів, високий ступінь експресії оксиду азоту, ступінь гіперурикемії, активність експресії рецепторів до епідермального фактора росту та активність CAS 20q13. У жінок з наявністю вказаних факторів доцільно застосовувати медикаментозну корекцію дисрегуляційних порушень.
Висновок. При ймовірній платинорезистентності доцільно на фоні стандартної терапії першої лінії застосовувати медикаментозну корекцію дисрегуляційних порушень (донатори оксиду азоту, детоксиканти, антиурикемічні засоби). При прогнозованій платиночутливості стандартна терапія першої лінії може бути доповнена засобами, які покращують переносимість терапії, але використання медикаментозної корекції дисрегуляційних порушень є недоцільним.
Посилання
Axel, M.A., Barinov, V.V., & Bokina, L.I. (2009). Lektsii po onkoginekologii [Lectures on oncogynecology]. Mosсow: MEDpressinform [in Russian].
Bohman, Ya.V. (2007). Lektsii po onkoginekologii [Lectures on oncogynecology]. Moscow: MIA [in Russian].
Vazhenin, A.V., Zharov, A.V., & Shimotkina, I.G. (2010). Aktualnye voprosy klinicheskoy onkoginekologii [Actual questions of clinical oncogynecology]. Mosсow: STROM [in Russian].
Zaporozhyan, V.M. (Ed.) (2004). Henetyka pukhlyn zhinochyh reproduktivnykh orhanіv [Genetics of the femalereproductive organs]. Odesa derzh. med. un-t [in Ukrainian].
Zaporozhan, V.N., Kordyum, V.A., & Bazhora, Y. (Ed. Zaporozhyan, V.N.) (2008). Geneticheskaya meditsyna [Genetic medicine]. Odesa: ONMEDU [in Ukrainian].
Dubinina, V.G., Rybin, A.I., Lukyanchuk, O.V., & Kuznetsova, O.V. (2013). Analiz mutatsii geniv BRCA-1 i BRCA-2 u platynorefrakternyh patsientok z rakom yaichnikov [Analysis of mutation of BRCA-1 and BRCA-2 genes in platinum-refractory patients with ovarian cancer]. News of Naval Medicine, 1, 46-52 [in Russian].
Dubinina, V.G., Rybin, A.I., Kuznetsova, O.V., & Morozyuk, O.N. (2015). Aktivnost belka p53 u bolnykh z rakom yaichnikov v zavisimosti ot chuvstvitelnosti k preparatam platiny. [Activity of p53 protein in patients with ovarian cancer, depending on sensitivity to platinum preparations]. Klinichna onkolohiia – Clinical oncology, 4, 1-4 [in Russian].
Buchinska, L.G., Grinkevich, V.M., Yurchenko, N.P. (2009). Ekspressia of p53, VEGF i CD34 v tkani opuholi i vyzhivaemost bolnykh seroznym rakom yaichnikov [Expression of p53, VEGF and CD34 in tumor tissues and survilance of patients with the serous ovarian cancer]. Onkolohiia – Oncology, (11), 2, p. 109-112 [in Russian].
Kozachenko, V. P. (Ed). (2005). Klinicheskaya onkoginekologia [Clinical oncogynecology]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Philip, J., Dysay, & William, T. Krisman (2011). Klinicheskaya onkoginekologia: v 3 tomakh [Clinical oncogynecology: in 3 volumes]. Moscow: Prakticheskaya meditsyna [in Russian].
Кolesnik, O.O. (Ed). Fedorenko, Z.P., Mykhailovych, Yu.Y., Hulak L.O. (2016). Rak v Ukraini, 2014-2015. Zakhvoriuvanist, smertnist, pokaznyki diialnosti onkolohichnoi sluzhby [Cancer in Ukraine, 2014-2015. Morbidity, mortality, the indeces of oncological service activity]. Кyiv [in Ukrainian].
Svintsitskyy, V.S. (2015). Seroznyi rak yaichnikov:testirovanie mutatsyy genov BRCA1 and BRCA2 v Ukraini
[Serous ovarian cancer: testing of mutations in the BRCA1 and BRCA2 genes in Ukraine]. Eurasian oncology journal (attachment), 79-82 [in Russian].
Urmancheeva, A.F., Tyulyandina, S.A., & Moiseenko, V.M. (2008). Prakticheskaya onkoginekologia; izbrannye lektsii [Practical oncogynecology: selected lectures]. St.-Petersburg: "TOMM" [in Russian].
Chu, E., & De Vita, V.T. (Ed.) (2008). Khimioterapia zlokachestvennyh opuholei [Chemotherapy of malignant
neoplasms] / (translated from English). Moscow: Practice [in Russian].
Ambudakar, S.V., Dey, S., & Hrycyna, C.A. (1999). Biochemical, cellular and pharmacological aspects of the multidrug transporter. Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. (39), 361-398.16. Chu, G. (2004). Cellular responses to cisplatin. J. Biol. Chem. (2269), 787-790.
Lynch, H.T., Casey, M.J., & Snyder C.L. (2009). Hereditary ovarian carcinoma: heterogeneity, molecular genetics, pathology, and management. Mol. Oncol. 3, 97-137.
Rybin, A. I. (2016). Personalized managing of the patients with serous ovarian cancer. ESGO Prevention in gynecological malignancies, 08-10, Antalya, Turkey. 35 p.
Shulman, L.P., & Dungan, J.S. (2010). Cancer genetics: risks and mechanisms of cancer in women with inherited susceptibility to epithelial ovarian cancer. Cancer Treat Res., 156, 69-85.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
