ЛІКУВАННЯ ХРОНІ ЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ В ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ І ПРЕМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.7803Ключові слова:
хронічний ендометрит, пізній репродуктивний вік, пременопауза, озонотерапія.Анотація
Мета дослідження – оцінити ефективність внутрішньоматкової озонотерапії в комплексному лікуванні ХЕ.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 204 жінки у віці 35–54 років з ХЕ. Залежно від способу лікування даної патології пацієнтки були розділені на дві групи: в I групі (n=91) в комплексному лікуванні ХЕ була використана озонотерапія, в II групі (n=113) – традиційна схема. Вивчено анамнез захворювання, результати загальноклінічного і гістероскопічного обстежень, дані морфологічного й імуногістохімічного досліджень, результати лікування ХЕ.
Результати дослідження та їх обговорення. Групи не відрізнялися за акушерсько-гінекологічним, соматичним анамнезом, характером скарг, основною та супутньою патологією. Необхідно відзначити, що найбільш частою патологією ендометрія, яка виникає у жінок з ХЕ, були поліпи ендометрія (28,6 % і 33,6 %). Вивчення віддалених результатів лікування ХЕ показало, що знову виявлена патологія порожнини матки в I групі реєструвалася рідше в 1,9 раза (p<0,05), в той час як частота настання вагітності була вище в 3,1 раза (p<0,05). В результаті проведеного лікування практично у всіх пацієнток зникли скарги на порушення циклу і болі внизу живота. Серед жінок I групи не з’являлися побічні реакції на внутрішньоматкове введення озонованого розчину.
Висновки. Проведене дослідження дало можливість зробити висновок про те, що застосування озонотерапії в комплексно му лікуванні ХЕ в пізньому репродуктивному і пременопаузальному віці дозволяє значимо підвищити ефективність лікування, знизити частоту знову виявленої внутрішньоматкової патології, особливо міом матки, і збільшити частоту настання вагітності.
Посилання
Sharkey, A.M., & Smith S.K. (2003). The endometrium as a cause of implantation failure. Best Practice & Research Clinical Obstetrics Gynecology, 17 (2), 289-307.
Suhih, G.T., & Shurshalina, A.V. (2010). Khronicheskiy endometrit [Chronic endometritis]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
Kuznetsova, A.V. (2000). Khronicheskiy endometrit [Chronic endometritis]. Arkhiv patolohii – Archive of Pathology, 3 (62), 48-52 [in Russian].
Krasnopolskiy, V.I., Serova, O.F., & Tumanova, V.A. (2004). Vliyanie infektsii na reproduktivnuyu sistemu zhenshchin [Influence of infections on the reproductive system of women].
Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – Russian Journal of the Obstetrician-Gynecologist, 5, 26-29.
Glasser, S.R., Aplin, J.D., & Guidance, L.C. (2002). The endometrium. London, New York: Taylor and Francis, 25, 352–364.
Mount, S., Mead, P., & Cooper, K. (2001). Chlamydia trachomatis in the endometrium: can surgical pathologists identify plasma cell. Adv. Anat. Pathol., 8 (6), 327-329.
Stern, R.A., Svoboda-Newman, S.M., & Frank, T.S. (1996). Analysis of chronic endometritis for Chlamydia trachomatis by polymerase chain reaction. Hum. Pathol., 27 (10), 1085-1088.
Silantyeva, E.S. (2007). Fizicheskie metody strukturno-funktsionalnogo remodelirovaniya endometriya u zhenshchin s narusheniem reproduktivnoy funktsii [Physical methods of structural and functional remodeling of endometrium in women with reproductive failure]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow.
Unanyan, A.L., & Kossovich, Yu.M. (2012). Khronicheskiy endometrit: etiopatogenez, diagnostika, klinika i lechenie. Rol antifibroziruyushchey terapii [Chronic endometritis: etiopathogenesis, diagnosis, clinic and treatment. Role of antifibrotic therapy]. Lechashchiy Vrach - Attending Physician, 11, 35-37.
Rudakova, E.B., Mozgovoy, S.I., Pilipenko, M.A., Burova, O.M., Luzin, A.A., & Bogdanova, O.N. (2008). Khronicheskiy endometrit: ot sovershenstvovaniya diagnosticheskogo podkhoda k optimizatsii lecheniya [Chronic endometritis: from improving the diagnostic approach to optimizing treatment]. Lechashchiy Vrach – Attending Physician, 10, 6-10.
Korniyenko, S.M. (2015). Morfofunktsionalnoe sostoyanie endometriya u patsiyentok pozdnego reproduktivnogo vozrasta c besplodiem [Morphofunctional state of endometrium in patients of late reproductive age with infertility]. Zdorovye zhenshchini – Women's Health, 5, 141-144.
Mikhnina, E.I. (2009). Morfofunktsionalnoe sostoyanie endometriya u zhenshchin s besplodiem i nevinashivaniem beremennosti [Morphofunctional state of endometrium in women with infertility and miscarriage]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Saint-Petersburg.
Hashukoeva, A.Z., Vodyanik, N.D., Khlynova, S.A., & Tsomaeva, E.A. (2012). Khronicheskiy endometrit – problema i resheniya [Chronic endometritis – problem and solutions]. Lechashchiy Vrach – Attending Physician, 3, 42-45.
Grechkanev, G.O. (2002). Ispolzovanie ozonoterapii v kompleksnom lechenii endometrita [The use of ozonotherapy in the complex treatment of endometritis]. Nauchno metodicheskiy zhurnal – Scientific and Methodical Journal, 2, 19.
Naji, A.Z. (2012). Enhance and prove diagnosis of chronic endometritis with CD-138 immunostain. Medical Journal of Babylon, 3 (9), 598-603.
Baranov, V.N. (2002). Khronicheskie vospalitelnie zabolevaniya matki i pridatkov i ikh otdalennie posledstviya: osobennosti patogeneza, kliniko-morfologicheskaya kharakteristika, lechenie i meditsinskaya reabilitatsiya [Chronic inflammatory diseases of the uterus and appendages and their long-term consequences: features of pathogenesis, clinical and morphological characteristics, treatment and medical rehabilitation]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Chelyabinsk.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).