СТАН БІОЦЕНОЗУ ПІХВИ ВАГІТНИХ З АНТЕНАТАЛЬНОЮ ЗАГИБЕЛЛЮ ПЛОДА
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.7800Ключові слова:
антенатальна загибель плода, біоценоз піхви, інфікування, бактеріоскопія, бактеріологія.Анотація
Мета дослідження. Метою нашого дослідження було вивчення мікробного біоценозу піхви вагітних з антенатальною загибелл
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 55 жінок, з них 30 жінок з антенатальною загибеллю плода (АЗП, основна група) та 25 жінок з народженням живих дітей (контрольна група), порівняних за віком, паритетом, соматичною патологією. Дослідження інфекційного статусу включало: мікроскопічне дослідження вагінальних мазків; бактеріологічний посів на флору вмісту цервікального каналу; ПЛР-діагностику вмісту цервікального каналу.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведений аналіз показав, що серед жінок з АЗП коефіцієнт захворюваності (число захворювань на одну людину) становив 0,77 або 76,7 ± 4,3%, це в 2,4 рази більше, ніж у вагітних контрольної групи (коефіцієнт захворюваності 0, 32 або 32 ± 3,1%, р <0,05). Достовірно частіше у пацієнток основної групи вагітність супроводжувалася ранніми та пізніми гестозами, загрозливим абортом, анемією (р <0,05). Рівень інфікування піхви при взятті на облік в основній групі був у2,6 рази вищим, ніж у контрольній (р <0,05). Всім жінкам з інфікуванням піхви була проведена санація. При надходженні в стаціонар при порівнянні мікробіоценозу цервікального каналу у жінок з АЗП і нормальним перебігом вагітності виявлені значні відмінності в кількісному і якісному складі мікрофлори.
Висновки. У вагітних з АЗП основними факторами ризику внутрішньоутробного інфікування плода є урогенітальні інфекції у матері, хронічні вогнища інфекції в організмі жінки, їх загострення під час вагітності, інфекційні захворювання в період гестації, наявність обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу. Активація умовно-патогенної флори і тривалий вплив інфекційного агента сприяють розвитку імунних порушень, які, в свою чергу, ще більше посилюють дисбіотичний стан, підтримуючи тим самим запальний процес і значно підвищуючи ризик внутрішньоутробного інфікування плода аж до його антенатальної загибелі.
Посилання
Zhuk, S.I., Kosyanenko, S.N., & Noshvina, E.A. (2007). Risk vnutriutrobnogo infitsirovaniya ploda pri disbioticheskim sostoyanii [The risk of intrauterine infection of the fetus with a dysbiotic state]. Addition of Scientific Works of Association of Obstetricians Gynecologists of Ukraine. – Kyiv: Intermed [in Russian].
Zhuk, S.I., & Taran, O.A. (2013). Osobennosti klinicheskogo menedzhmenta u zhenshchin vysokogo riska na razvitie vnutriutrobnoy infektsii [Features of clinical management in women with intrauterine infection of the fetus against the background of cervical pathology]. Mediko-sotsialnye problemy semyi – Medical and Social Problems of the Family, 18 (2) [in Russian].
Polyanchikova, O.L., Kuznetsova, V.A., & Troshina, I.N. (2010). Perinatalnye iskhody beremennosti vysokogo riska na razvitie vnutriutrobnoy infektsii [Perinatal outcomes of high-risk pregnancy for the development of intrauterine infection]. Proceedings of the V Annual Congress of Perinatal Medicine "Modern Perinatology: Organization, Technology and Quality". Moscow.
Troshina, I.N., & Polyanchikova, O.L. (2011). Sostoyanie fetoplatsentarnoy sistemy pri beremennosti, oslozhnennoy vnutriutrobnoy infektsyey [The state of the fetoplacental system in pregnancy complicated by intrauterine infection]. Materials of the XII All-Russian Scientific Forum "Mother and Child" [in Russian].
Fretts, R.C. (2005). Etiology and prevention of stillbirth. Am. J. Obstet. Gynecol., 193 (6), 1923-1935.
Goldenberg, R.L., & Thompson, C. (2009). The infectious origins of stillbirth. Am. J. Obstet. Gynecol., 189 (3), 861-873.
Reddy, U.M. (2007). Prediction and prevention of recurrent stillbirth. Obstet. Gynecol., 110 (5), 1151-1164.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
