КОРЕКЦІЯ ЛАКТАЗНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ З ПРОЯВАМИ АЛЕРГІЇ НА ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.7796Ключові слова:
харчова алергія, гастроінтестинальний синдром, лактазна недостатність, препарат лактази.Анотація
Мета дослідження – вивчити вплив корекції лактазної недостатності на стан здоров’я дітей грудного віку з проявами алергії на продукти харчування.
Матеріали та методи. Обстежено 35 дітей віком від 2 до 14 місяців з харчовою алергією. В дослідження були включені пацієнти з передбачуваною лактазною недостатністю за результатами попереднього визначення рН калу (значення нижче 5,5). Дітям проведено загальноклінічне обстеження, копрологічне дослідження випорожнень з визначенням pH калу, посів калу на дисбактеріоз у динаміці.
Результати дослідження та їх обговорення. В усіх дітей відмічались ті чи інші прояви харчової алергії. Діти перебували на природному – 16 (45,7 %), частково грудному – 14 (40 %) і штучному – 5 (14,3 %) вигодовуванні. При дослідженні мікробного пейзажу кишечника у більшості дітей загальна кількість кишкової палички залишалась у межах норми, зменшення кількості біфідо- і лактобактерій спостерігалось, відповідно, у 25,7 та 60,0 % пацієнтів. У абсолютної більшості обстежуваних висівалася умовно-патогенна мікрофлора. Після обстеження всім дітям було призначено лікування, яке включало гіпоалергенну дієту для матері-годувальниці та/або дитини, замісну ферментну терапію препаратом лактази «Мамалак». Форма випуску – краплі, які містять в 1 мл розчину 3000 ALU лактази. Препарат призначався з розрахунку 750 ALU лактази (5 крапель) на 100 мл грудного молока або молочної суміші перед кожним годуванням терміном 60 днів. Через 30 діб клінічне покращення перебігу шкірного і гастроінтестинального синдромів відмічено у кожної третьої дитини (11–31,4 %), у частини дітей (близько 25 %) спостерігалися позитивні зміни у складі мікрофлори кишечника. До кінця терміну спостереження кількість дітей з позитивними клінічними результатами збільшилась до 29 (82,9 %).
Висновки. У дітей грудного віку з проявами алергії на харчові продукти можливе формування лактазної недостатності.
Додавання препарату лактази до комплексної терапії, рекомендованої при алергічних захворюваннях, сприяло покращенню
стану здоров’я дітей у абсолютній більшості випадків.
Посилання
Borovyk, T.E., Gribankin, S.G., & Makarova, S.G. (2011). Mekhanizmy razvitiya pishchevoy allergii [Development mechanisms of the food allergy]. Pediatriya – Paediatrics, 86, 128-134 [in Russian].
Volosovets, A.P., Kryvopustov, S.P., & Makukha, N.T. (2013). Teoreticheskoe obosnovanie preventivnoy roli kishechnoy mikrobioty v geneze allergicheskykh zabolevaniy u detey [Theoretical grounding of the preventive role of intestinal microbiome in the nature of allergic diseases in children]. Dytyachyi likar – Paediatrician, 4 (25), 5-8 [in Russian].
Okhotnikova, O.M., Hladush, Yu.I., Bondarenko, L.V., Mellina, K.V., Fedushka, G.M., & Pidvyshenna, T.V. (2015). Hastrointestinalna forma kharchovoi alerhii u ditei – aktualna problema suchasnosti [Gastrointestinal form of food allergy in children is a relevant problem of the modern age]. Zdorovye rebenka – Child’s Health, 3, 20-26 [in Ukrainian].
Revyakina, V.A. (2013). Pishchevaya allergiya, gastrointestinalnye proyavleniya [Food allergy, gastrointestinal manifestations]. Lechashchiy vrach – Consulting Physician, 4, 13-17 [in Russian].
Okhotnikova, E.N. (2013). Gastrointestinalnaya pishchevaya allergiya u detey [Gastrointestinal food allergy in children]. Klinichna imunologiya. Alergologiya. Infektologiya – Clinical Immunology. Allergology. Infectology, 2, 5-13 [in Russian].
Belitskaya, M.Yu., Sentsova, T.B., Denisova, S.N., & Kon, I.Ya. (2010). Osobennosti techeniya gastrointestinalnogo sindroma u detey pervogo goda zhizni, nahodyashchihsya na estestvennom vskarmlivanii [Characteristics of gastrointestinal syndrome in infants who are naturally feeded]. Rossiyskiy vestnik perinatologii i pediatrii – Russian Journal of Perinatal Medicine and Paediatrics, 5, 45-51 [in Russian].
Kaznacheeva, L.F. (2010). Gastrointestinalnaya forma pishchevoy allergii u detey [Gastrointestinal form of food allergy in children]. Prakticheskaya meditsina – Applied Medicine, 45, 88-92 [in Russian].
Klykova, T.V., Agafonova, E.V., & Reshetnikova, I.D. (2011). Pishchevaya allergiya u detey rannego vozrasta:podkhody k diagnostike i lecheniyu [Food allergy in infants: approaches
to diagnostic and treatment]. Prakticheskaya meditsina – Applied Medicine, 51, 125-131 [in Russian].
Abaturov, A.E., Nikylina, A.A., & Demidenko, Yu.V. (2016). Klinicheskoe znachenie izbytochnogo soderzhaniya laktozy v diete (chast 1) [The clinical relevance of excess lactose in the diet (part 1). Zdorovye rebenka – Child’s Health, 1 (69), 104-109 [in Russian].
Abaturov, A.E., Nikylina, A.A., Petrenko, L.L. (2015). Laktaznaya nedostatochnost u detey [Lactase deficiency in children]. Mezhdunarodnyy zhurnal pediatrii, akusherstva i ginekologii – International Journal of Paediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2 (7), 51-62 [in Russian].
Shrainer, E.V., & Denisov, M.Yu. (2009). Laktaznaya nedostatochnost u detey: sovremennoe sostoyanie problem [Lactase deficiency in children: the current state of the problem]. Vestnik NGU. Seriya: Biologiya, klinicheskaya meditsina – NGU Journal. Series: Biology, Clinical Medicine, 7, 154-157 [in Russian].
Korniyenko, E.A., Minina, S.N., Fadina, S.A., Loboda, T.B. (2009). Klinika, diagnostika i lechenie lyamblioza u detey [Clinical picture, diagnostics and treatment of giardiasis in children].
Pediatricheskaya farmakologiya – Paediatric Pharmacology, 6 (4), 40-46 [in Russian].
Reshetilov, Yu.I., & Pedko, I.I., & Protsenko, N.M., & Kuznetsova, L.P., & Vasyltchenko, O.Yu., & Bohoslav, T.V. (2014). Aktualni pytannia diahnostyky ta korektsii laktaznoi nedostatnosti v ditei ta doroslykh [Relevant questions of diagnostics and management of lactase deficiency in children and adults]. Hastroenterolohiia – Gastroenterology, 4 (54), 70-75 [in Ukrainian].
Haliullina, S.V., Gutor, I.A., Amerkhanova, A.M., & Alyoskin, A.V. (2010). Vtorichnaya laktaznaya nedostatochnost v klinike rotavirusnykh kishechnykh infektsiy u detey [Secondary lactase deficiency in clinical picture of rotaviral enteric infections in children]. Prakticheskaya meditsina – Applied Medicine, 6 (45), 110-113 [in Russian].
Misnik, V.P. (2007). Neperenosimost laktozy. Sovremennye printsipy patogeneticheskoy terapii [Lactose intolerance. Modern guidelines of pathogenetic therapy]. Therapiia Ukrainskyi
medychnyi visnyk – Therapia Ukrainian Medical Journal, 12 (21) [in Russian].
Kondrakova, O.A., & Mazankova, L.M., & Zatevalov, A.M., & Begiashvili, L.V., & Babin, V.N., & Dubinin, A.V. (2008). Narusheniya mikrobiotsenoza kishechnika u detey rannego vozrasta s vtorichnoy laktaznoy nedostatochnostyu [Defects of intestinal micribiocenosis in infants with secondary lactase deficiency]. Rossiyskiy vestnik perinatologii i pediatrii – Russian Journal of Perinatal Medicine and Paediatrics, 2, 74-81 [in Russian].
Shumatova, T.A., Prikhodchenko, N.G., & Grygoryan, L.A. (2011). Patogeneticheskie i klinicheskie aspekty formirovaniya pishchevoy intolerantnosti [Pathogenetic and clinical aspects of developing of the food intolerance]. Tihookeanskiy meditsinskiy zhurnal – Pacific Medical Journal, 2, 62-65 [in Russian].
Abaturov, A.E., Nikylina, A.A., & Demidenko, Yu.V. (2016). Klinicheskoe znachenie izbytochnogo soderzhaniya laktozy v diete (chast 2) [The clinical relevance of excess lactose
in the diet (part 2). Zdorovye rebenka – Child’s Health, 2 (70), 151-157 [in Russian].
Kruglova, L.S. (2012). Simptomokompleks disbioza u bolnykh atopicheskim dermatitom i metody ego korrektsii [Set of symptoms of dysbiosis in patients with atopic dermatitis and the
methods of its management]. Lechashchiy vrach – Consulting Physician, 5, 38-44 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
