ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ НА ВИНИКНЕННЯ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.7793Ключові слова:
лейоміома матки, щитоподібна залоза, гормональний дисбаланс, емболізація маткових артерій.Анотація
У статті наведені дані щодо сучасних поглядів на розвиток найчастішої гінекологічної патології – лейоміоми матки. Проведено аналіз даних щодо зв’язку виникнення даного захворювання із змінами гормонального, імунного балансу організму та ролі генетичних чинників у цьому процесі. Проаналізовано значення порушення тиреоїдної функції в розвитку гіперпластичних процесів органів репродуктивної системи. Вказано на необхідність вибору методів лікування, які дозволяють зберегти репродуктивну функцію жінки та покращити якість життя в післяопераційному періоді. Враховуючи те, що лейоміома матки – це захворювання не одного органа, а всього організму, відмічено, що лікування та профілактика рецидиву міоматозних вузлів потребують сукупності заходів, спрямованих на регуляцію зв’язків гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової cистеми і порушеного метаболічного та імунного гомеостазу, відновлення периферичної гемодинаміки, усунення запалення. Проаналізовано результати досліджень із використанням лікарських засобів різних груп. Представлено досвід використання антипрогестеронових засобів та речовин, які модулюють активність прогестеронових рецепторів та можуть бути використані у лікуванні лейоміоми матки.Посилання
Tatarchuk, T. F. & Kosey, N. V. (2008). Dyferentsyalnyye podkhody k organosokhariayushchey terapii leyomiomy matky v razlychnyye vozrastnyye periody [Differential approaches to organ-preserving therapy of uterine leiomyoma in different age periods]. Medytsynskyye aspekty zdorovya zhenshchyny – Medical aspects of women's health, 4, 24–29 [in Russian].
Ming-Huei Cheng. Uterine myoma: a condition amendable to medical therapy? Ming-Huei Cheng, Peng-Hui Wang. (2008). Expert Opinion on Emerging Drugs., 13, (Is. 1), 119-133.
Buyanova, S. N., Mheliashvily, M. V., & Petrakova, S. A. (2008). Sovremennyye predstavleniya ob etyologii, patoheneze i morfoheneze miomy matky [Modern ideas about the etiology, pathogenesis and morphogenesis of uterine myomas]. Rossiyskyi vestnik akushera-ginekologa – The Russian bulletin of the obstetrician-gynecologist, 6, 45–51 [in Russian].
Stryzhakov, A. N. (2008). Mioma matky: patohenez, diahnostika, lyecheniye [Myoma of the uterus: pathogenesis, diagnosis, treatment]. Voprosy ginekologii, akusherstva I perynatologii – Questions of gynecology, obstetrics and perinatology, 4, 7–18 [in Russian].
Tropeano, G. Amoroso, S., Stasi C. (2011). The timing of natural menopause after uterine fibroid embolization: a prospective cohort study. Fertil Steril, 96, 980–984.
Malyshkina, A. I., Fetysova, I. N., Diuzhev, Zh. A., Sytnikova, O. H., & Dobrynina, M. L. (2011). Deletsyy genov hlytation-S-transferaz I oksydativnyy stress kak faktora bystroho rosta miomy matky [Deletion of glutathione-S-transferase and oxidative stress as factors of rapid growth of uterine fibroids]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Current issues of obstetrics and gynecology, 1, 213–216 [in Ukrainian].
Sydorova, I. S., Unanian, A. L., Kohan, Ye. A., & Huriyev, T. D. (2012). Mioma matky u bolnykh molodoho vozrasta: kliniko-patoheneticheskiye osobennosty [Myoma of the uterus in patients of young age: clinical and pathogenetic features]. Akusherstvo, hinekolohiya, reproduktsiya – Obstetrics, Gynecology, Reproduction, 1, (4), 16–20 [in Russian].
Ivaniuta, L. I. & Ivaniuta, I. S. (2012). Histeroskopichna otsinka stanu matky u zhinok z leyomiomoiu matky ta dysfunktsionalnymy zakhvoriuvanniamy molochnoi zalozy [Hysteroscopic evaluation of the uterus in women with dysfunctional uterine leiomyoma and breast disease]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Current issues of obstetrics and gynecology, 2, 55–57 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
