МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТИ ПРИ ПЕРЕНОШЕНІЙ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.7693Ключові слова:
переношена вагітність, морфологія плаценти.Анотація
Мета дослідження – вивчити морфофункціональні особливості плаценти у породіль з переношеною вагітністю.
Матеріали та методи. Проведено динамічне спостереження за 15-ма вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки розподілені на 2 групи: перша група – 10 жінок із переношеною вагітністю 42 тижні; друга група – 5 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Після пологів забирали амніотичну оболонку, пуповину та плаценту. Проводили макроскопічне та мікроскопічне дослідження. Після макроскопічного обстеження плаценти вирізали кусочки амніона, пуповини та плаценти (з біля пуповинної, середньої частини та крайової ділянки). Гістологічний матеріал фіксували у 4 % нейтральному формаліні.
Результати дослідження та їх обговорення. Показано, що перебіг пологів при переношеній вагітності характеризується такими ускладненнями, як: передчасне вилиття навколоплодових вод, аномалії пологової діяльності, дистрес плода, травми родових шляхів, збільшення оперативних втручань у пологах, що обумовлює підготовку родових шляхів та своєчасного розв’язання пологів. На основі морфофункціональних досліджень плаценти констатували, що переношена вагітність характеризується більш вираженими патологічними змінами плаценти, у тому числі патологічною незрілістю і значною перевагою дрібних та проміжних ворсинок різної форми, масивними депозитами фібриноїду як навколо ворсинок, так і у міжворсинчастому просторі та агрегацією термінальних ворсин, витонченням синцитіотрофобласта на тлі слабовиражених компенсаторних реакцій.
Висновки. Морфофункціональні зміни у плаценті жінок із переношеною вагітністю із зміною структури плацентарного бар’єра можуть бути однією з причин переношування вагітності. Дистрофічні процеси амніона, зниження продукції та резорбції амніотичної рідини, набряк компактного шару амніона та вартонових драглів пуповини, розшарування стінки артерій пуповини – ознака порушення процесів плодово-плацентарного кровопостачання і є фактором ризику негативного впливу на життєдіяльність плода.
Посилання
Majevskyj, O,Je. (2014). Involjutyvno-deheneratyvni zminy poslidu pry fiziolohichnomu starinni placenty ta fetoplacentarnij nedostatnosti [Involutive and degenerative changes of afterbirth during physiological aging of placenta and fetoplacental insufficiency]. Biomedical biosocial anthropology, 23, 254-257 [In Ukrainian].
Markin L.B., & Smutok S.R. (2011). Dyferencijovanyj pidkhid do vedennja vahitnosti pislja 41-ho tygnja [Differentiated approach to the management of pregnancy after 41 weeks]. Medicynskije aspekty zdorovja genshchiny - Medical aspects of women's health, 2, 5-9 [In Ukrainian].
Markin L.B., & Yashchenko A.M. (2016). Kliniko-morfolohichni aspekty prolonhovanoji ta perenoshenoji vahitnosti [Clinical and morphological aspects of prolonged and post-term pregnancy]. Aktualni pytannja pediatriji, akusherstva i hinekolohiji - Current issues of pediatry, obstetrics and gynecology, 1, 93-96 [In Ukrainian].
Milovanov A.P., & Fedorova M.V. (2011). Koreljacyonnyje svjazi morphologicheskikh i funkcionalnykh pokazatelej placenty i novorogdjonnoho pri normalnoj donoshennoj, prolohirovannoj i istinno perenoshenoj beremennosti [Correlation between the morphological and functional parameters of the placenta and newborn at normal term, prolonged and truly postponed pregnancy]. Arkhiv patolohiji – Pathology archive, 3, 50-53 [In Russian].
Fedorova M.V. (2013). Patofiziolohicheskije razlichija posledov pri prolonhirovannoj I perenoshenoj beremennosti [Pathomorphological differences of the afterbirths during prolonged and post-term pregnancy]. Extended abstract of candidate’s thesis. Moskva: Moskow [In Russian].
Chernukha E.A. (2007). Perenoshenaja I prolonhirovannaja beremennost [Post-term and prolonged pregnancy]. Moskow: HEOTAR-Media [In Russian].
Radzynskij V.E., Milovanov A.P., & Ordijanc I.M. (2004). Ekstraembrionalnyje I okoloplodnyje struktury pri normalnoj I oslognjonnoj beremennosti [Extraembryonic and amniotic structures in a normal and complicated pregnancy]. Moskow: Medicynskoje informacyonnoje ahentstvo [In Russian].
Lam H., Leung W.S., Lee C.P., Lao T.T. (2006). Amniotic fluid volume at 41 weeks and infant outcome. J Reprod Med., 51, (6), 484-488.
Benirschke K., , Burton G.J., Baergen R.N. (2012). Heidelberg Pathology of the human placenta. Springer.
Guttmacher A.E., Maddox Y.T., Spong C.Y. (2014). The Human Placenta Project: placental structure, development, and function in real time. Placenta, 35, 303–304.
Sankar K.D., Bhanu P.S., Ramalingam K., Kiran S., Ramakrishna B.A. (2013). Histomorphological and morphometrical changes of placental terminal villi of normotensive and preeclamptic mothers. Anat Cell Biol., 46, (4), 285-90.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
