ШИШКОПОДІБНА ЗАЛОЗА, РЕПРОДУКТИВНА СИСТЕМА ТА ВАГІТНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7584Ключові слова:
вагітність, шишкоподібна залоза, мелатонін.Анотація
Мета дослідження. Встановити наявність взаємозв’язку між роботою шишкоподібної залози, репродуктивної системою, та вагітністю.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 20 статевозрілих нелінійних білих щурах Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі, які не народжували (дослідна група). Контрольну групу складали 16 щурів жіночої статі з такими ж параметрами. Після настання вагітності тварини дослідної групи піддавалися освітленню в режимі 24 години на добу за допомогою галогенних ламп «білого» світла, щурі контрольної групи перебували в режимі «12 годин світла/ 12 годин темряви». Після 21 дня з моменту підтвердження вагітності щурів дослідної групи забивали. Матки забитих щурів піддавалися патогістологічному дослідженню.
Результати дослідження і їх обговорення. У всіх щурів дослідної групи виявлено припинення розвитку вагітності, тоді як в контрольній групі вагітності розвивалися нормально. Патогістологічне дослідження підтвердило зміни ендометрію, характерні для вагітності.
Висновок. Пригнічення функції шишкоподібної залози, викликане освітленням, безпосередньо впливає на процес вагітності, і може викликати навіть його переривання.
Посилання
Hryshchenko, V.I. (1979). Rol epifiza v fiziologii i patologii zhenskoi polovoi sistemy [Role of pineal gland in physiology and pathology of female reproductive system]. Kharkiv: Vyshcha Shkola [in Russian].
Pishak, V.P. (2002). Shyshkopodibne tilo – mistse i rol u khronorytmo-lohichniy orhanizatsii fiziolohichnykh funktsiy [Pineal gland – place and role in chronorhythmologic organization of physiologic functions]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovinian Medical Journal, 3-4, 4-6 [in Ukrainian].
Pishak, V.P. & Bulyk, R.Ye. (2006). Mekhanizmy uchasti shyshkopodibnoi zalozy v zabezpechenni tsirkadiannoi rytmichnosti fiziologichnykh funktsiy [Mechanisms of participation of pineal gland in maintenance of rhythmicity of physiologic functions]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovinian Medical journal, 4, 4-7 [in Ukrainian].
Podolskyi, V.V. & Khomynska, Z.B. & Teterin, V.V. & Hulchiy, M.M. (2005). Rol hormoniv epifiza v systemi antystresornoho zahystu orhanizmu pry psykhoemotsiynomu stresi u zhinok fertylnoho viku [Role of the hormones of pineal gland in system of anti-stress protection of organism in case of psycho-emotional stress in women of reproductive age]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Journal of Scientific Researches, 2, 84-86 [in Ukrainian].
Podolskiy, V.V. & Khomynska, Z.B. & Dronova, V.L. (2005). Rol epifiza v neiroendokrinnoi regulatsii protsessov reproduktsii i adaptatsii [Role of pineal gland in neuro-endocrine regulation of the processes of reproduction and adaptation]. Zdorovye zhenshchiny – Woman’s Health, 1, 91-95 [ in Russian].
Reiter, R.J. & Tan, D.X., & Burkhardt, S. (2002). Reactive oxygen and nitrogen species and cellular and organismal decline: amelioration with melatonin. Mechanisms of Ageing and Development, 123, 1007-1009.
Richter, H.G. & Hansell, J.A. & Raut, Sh. & Giussani, D.A. (2009). Melatonin improves placental efficiency and birth weight and increases the placental expression of antioxidant enzymes in undernourished pregnancy. Journal of Pineal Research, 46, 357 – 364.
Chawdhury, I. & Sengupta, A. & Maitra, S.K. (2008). Melatonin: Fifty years of scientific journey from the discovery in bovine pineal gland to delineation of functions in human. Indian Journal of Biochemistry and Biophysics, 45, 289-304.
Hardeland, R. & Tan, D.X. & Reiter, R.J. (2009). Kynuramines, metabolites of melatonin and other indoles: The resurrection of an almost forgotten class of biogenic amines. Journal of Pineal Research, 47, 109-126.
Zapadniuk, I.P. & Zapadniuk, V.I. & Zakharia, Ye.A. & Zapdniuk, B.V. (1984). Laboratornuye zhyvotnye: razvedenie, soderzhaniye, ispolzovanie v eksperimente [Laboratory animals: breeding, keeping, usage in experiment]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Russian].
Milovanov, A.P. (1999). Patologiya sistemy “Mat-placenta-plod” [Pathology of the system “Mother-placenta-fetus”]. Moscow: Meditsina [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
