СТАН СУДИННОГО ГОМЕОСТАЗУ У ЖІНОК З НЕПЛІДДЯМ ПІСЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

Автор(и)

  • A. G. Boychuk Івано-Франківський національний медичний університет
  • O. H. Boychuk-Tovsta Івано-Франківський національний медичний університет
  • I. T. Kyshakevych Івано-Франківський національний медичний університет
  • M. I. Rymarchuk Івано-Франківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7462

Ключові слова:

вагітність, допоміжні репродуктивні технології, печінка, акушерські ускладнення, ендотелій.

Анотація

Мета – встановити роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику.

Методи дослідження. Обстежено 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій із непліддям гормонального генезу (основна група), 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій внаслідок трубно-перитонеального фактору непліддя (група порівняння) і 50 соматично здорових жінок із неіндукованою вагітністю (контрольна група) у терміні гестації 14–16 тижнів. Рівень гомоцистеїну визначено методом ферментативної циклічної реакції, за допомогою набору Diasyis (Німеччина) з використанням аналізатора Respons 920 (Німеччина) за методикою виробника. Вміст L"аргініну в крові визначено за допомогою фотометричного методу, в основу якого покладено реакцію L"нафтола з гіпобромідним реактивом. Для кількісного визначення плацентарного фактора росту людини (PLGF) в зразках плазми крові використано імунохімічний метод з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECLIA).

Результати. Для визначення ролі порушень регуляції судинного гомеостазу у виникненні ускладнень вагітності в основній групі виділено 2 підгрупи: 1"ша – 9 жінок із суттєвими акушерськими й перинатальними порушеннями (викидні та завмерлі вагітності, прееклампсія тяжкого ступеня, декомпенсований дистрес плода), 2"га – 31 жінка без таких порушень. Встановлено, що вагітність після програм допоміжних репродуктивних технологій проходила з особливо тяжкими ускладненнями в тих жінок із непліддям гормонального генезу, в яких вже на початку вагітності формування і розвиток плаценти відбувались в умовах ендотеліальної дисфункції: негативної дії гомоцистеїну, порушень процесів ангіогенезу.

Отже, ці фактори можуть бути ранніми прогностичними маркерами тяжких акушерських і перинатальних порушень при індукованій вагітності в жінок із непліддям різного генезу.                          

Висновки. В умовах гомеостатичного дисбалансу в даної категорії жінок порушення ендотелію та факторів судинної регуляції лежать в основі патогенезу репродуктивних, акушерських і перинатальних ускладнень, що є теоретичною передумовою для розробки патогенетично обґрунтованого комплексу профілактики й лікування, спрямованого на корекцію виявлених порушень. 

Посилання

Komissarova, Yu.V., & Kuzmichev, L.N. (2010). Trubno-peritonealnoe besplodie: klinicheskoe znachenie opredelenya sosudisto-endotelialnogo faktora rosta v prognozirovanii sindroma giperstimuliatsii yaichnikov [Tuboperitoneal infertility: clinical value of determination of vascular endothelial growth factor in the prediction of ovarian hyperstimulation syndrome]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 4, 50-54 [in Russian].

Ermolov, S.Yu., Radchenko, V.G., & Shatrov, A.V. (2000). Dysfunktsiya endoteliya pechenochnykh gemokapilliarov: otsenka I korektsyia gemodynamiki v terapii khronicheskikh zabolevaniy pecheni [Endothelial dysfunction of liver hemocapillars: evaluation and correction of hemodynamics in the treatment of chronic liver diseases]. Sankt-Peterburg [in Russian].

Matyakubova, S.A. (2015). Korrektsyia dysfunktsyi endoteliya u zhenshchin gruppy riska razvitiya gestatsyonnoi gipertenzii [Correction of endothelial dysfunction in women at risk for gestational hypertension]. Arkhiv vnutrennei meditsiny – Archive of Internal Medicine, 3, 26-29 [in Russian].

Murashko, L.E., Faizullin, L.Z., & Badoeva, F.S. (2012). Soderzhanie gomotsysteina, frolatov I vitamina B12 v krovi beremennykh s preeklampsiey [Homocysteine, folate and vitamin B12 in the blood of pregnant women with pre-eclampsia]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 4, 22-25 [in Russian].

Paltsev, M., Volkova L., Paltseva, E., & Alyautdina O. (2011). Otsenka sostoyaniya sosudistogo endoteliya pri razlichnykh akusherskikh patologiyakh [Assessment of the vascular endothelium at various obstetric pathologies]. Vrach – Doctor, 5, 86-87 [in Russian].

Petrishchev, N.N. (2003). Dysfunktsyia endoteliya. Prichiny, mekhanizmy, farmakologicheskaya korrektsyia [Endothelial dysfunction. Causes, mechanisms and pharmacological correction]. Sankt-Peterburg [in Russian].

Podolskyi, V.V., Rakovska, N.I., & Badiuk V.M. (2009). Zastosuvannia suchasnykh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii ta yikh znachennia dlia vyrishennia pytan reproduktyvnoho zdorovya [Modern assisted reproductive technology and their importance to the issues of reproductive health]. Zdorovye zhenshchiny – Health of a Woman, 2009, 40 (4),175-179 [in Ukrainian].

Romanenko, T.G., Zhaloba, G.N., & Morozova, O.V. (2009). Profilaktika preeklampsii u beremennykh s patologiyey pecheni [Prevention of preeclampsia in pregnant women with liver disease]. Zdorovye zhenshchiny – Health of a Woman, 3, 74-76 [in Russian].

Rudakova, E.B., & Besman, I.V. (2010).

Vspomogatelnie reproduktivnye tekhnologii. Problemy poter beremennosti [Assisted reproductive technologies. Problems of pregnancy loss]. Lechashchii vrach – Doctor in Charge, 3, 46-48 [in Russian].

Kim, S.C., Joo, J.K, & Suh, D.S. (2012). Decreased expressions of vascular endothelial growth factor and visfatin in the placental bed of pregnancies complicated by preeclampsia. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research, 4 (38), 665-673.

Henriques, A.C., Carvalho, F.H., & Feitosa, H.N. (2014). Endothelial dysfunction after pregnancy–induced hypertension. Int. J. Gynaecol. Obstet., 3 (124), 230-234.

Panther, E., & Blum, H.E. (2008). Liver diseases in pregnancy. Dtsch. Med. Wochenschr., 44 (133), 2283-2287.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-27

Як цитувати

Boychuk, A. G., Boychuk-Tovsta, O. H., Kyshakevych, I. T., & Rymarchuk, M. I. (2017). СТАН СУДИННОГО ГОМЕОСТАЗУ У ЖІНОК З НЕПЛІДДЯМ ПІСЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1). https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7462

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія