ЗНАЧЕННЯ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА НА ФОНІ ВРОДЖЕНИХ ФОРМ ТРОМБОФІЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7381Ключові слова:
прегравідарна підготовка, вроджена тромбофілія, синдром втрати плода, вагітність, гестаційні ускладнення.Анотація
Мета дослідження – аналіз значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованої форми тромбофілії.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз перебігу вагітностей у 42 пацієнток із синдромом втрати плода на фоні вродженої тромбофілії. З них 22 жінки отримували прегравідарну підготовку та 20 жінок, вагітність у яких наступила без запропонованої нами прегравідарної підготовки. Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Використано такі методи дослідження як: клінічні, функціональні (ехографічні, кардіотокографічні, доплерометричні), гемостазіологічні та морфологічні.
Результати дослідження та їх обговорення. Так, у жінок із генетично детермінованими формами тромбофілії, вагітність у яких настала без прегравідарної підготовки, були зафіксовані такі ускладнення як: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у 4,76 % (2) жінок, загроза мимовільних викиднів у 9 (21,4 %) осіб, загроза передчасних пологів у 7 (16,7 %) жінок, плацентарна дисфункція у 10 (2,4 %) пацієнток, в той час як у жінок із прегравідарною підготовкою даної патології виявлено менше (загроза мимовільного викидня у 5 (11,9 %) осіб, загроза передчасних пологів у 3 (7,1 %) жінок, плацентарна дисфункція у 4 (9,5 %)). УЗ-дослідження фетометричних показників плода та антенатальна оцінка структури плаценти дозволили діагностувати синдром затримки розвитку плода у 11,9 % (5) пацієнток із тромбофіліями без прегравідарної підготовки.
Висновок. Отже, прегравідарна підготовка жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованих форм тромбофілії дуже важлива і допомагає зменшити частоту гестаційних ускладнень.
Посилання
Ventskovskyi, B.M., Zahorodniaia, A.S. & Leush, S.St. (2015). Polimorfizm genov folatnogo obmena kak prychyna prezhdevremennykh rodov [Polymorphism of genes of folate metabolism as a reason of preterm delivery]. Reproduktivnoe zdorove – Reproductive Health, 8-15 [in Russian].
Makatsariya, A.D., Bitsadze, V.O. & Akinyshyna, S.V. (2007). Trombozy i tromboembolii v akushersko-ginekologicheskoy praktike [Thrombosis and thromboembolism in obstetric gynecological practice]. 172-216 [in Russian].
Putilova, N.V. &Bashmakova, N.V. (2012). Sovremennyie pryntsypy vedeniya patsyentok s tromboemboliyey s pozitsyi dokazatyelnoi meditsyny [Modern principles of conducting patients with thrombophilia from the perspective of evidence-based medicine]. Nauchno-praktycheskiy zhurnal «Akusherstvo i gynekologiya» – Scientific and Practical Journal of «Obstetrics and Gynecology», 6, 15-19 [in Russian].
Rybalka, A.N. & Ehorova, Ya.F. (2012). Platsentarnaya dysfunktsiya i perynatalnye potery [Placental dysfunction and perinatal loss]. Krymskiy zhurnal eksperymentalnoy i klinicheskoy medytsyny – Crimean Journal of Experimental and Clinical Medicine, 3-4 (7-8), (2), 50-54 [in Ukrainian].
Smorzhevskyi, V.Y. & Prysiazhna, N.R. (2012). Hostryi venoznyi tromboz u vahitnykh na tretiomu trymestri vahitnosti. Profilaktyka tromboembolichnykh uskladnen [Acute venous thrombosis in pregnant women in the third trimester of pregnancy. Prophylaxis of thromboembolic complications]. 117-118 [in Ukrainian].
Frolova, N.I., Byelokrynytskaya, T.Ye. & Strambovskaya, N.N. (2014). Prekontseptsyonnyi molekuliarno-geneticheskiy skrining molodykh zdorovykh zhenshchin na preduktsyiu oslozhneniy beremennosti [Preconceptional molecular-genetic screening of young healthy women on preduction of pregnncy complications]. Akusherstvo, ginekolohiya, perynatologiya, pediatriya – Obstetrics, Gynecology, Perinatology, Pediatrics, 5(4), (16), 1485-1487 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
