МІНЛИВІСТЬ ВМІСТУ АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ У ДРУГОМУ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ У ПАЦІЄНТОК З РАННІМ ГЕСТОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7363Ключові слова:
антифосфоліпідні антитіла, ранній гестоз.Анотація
Мета дослідження – дослідити мінливість циркуляції антифосфоліпідних антитіл у вагітних залежно від перебігу першого триместру вагітності.
Матеріали та методи. Обстежено 109 вагітних з гестаційним терміном 11–12 тижнів, яких було розділено на 2 групи. Групу 1 утворили 58 вагітних, що мали прояви раннього гестозу, групу 2 – 51 вагітна з неускладненим перебігом першого триместру вагітності. У всіх вагітних в 11–12 та в 20 тижнів методом імуноферментного аналізу було визначено циркуляцію антитіл до основних фосфоліпідів, проаналізовано частоту виявлення різних субтипів антитіл при першому та другому обстеженні залежно від перебігу першого триместру вагітності.
Результати дослідження та їх обговорення. Частота виявлення антифосфоліпідних антитіл в першому триместрі вагітності в обох групах не перевищувала 3,4–3,9 %, не більше 1-2 вагітних у кожній групі мали циркуляцію двох або більше субтипів антитіл. Переважним субтипом, що його було виявлено в обох групах, були Ig G до кардіоліпіну. Вже в 20 тижнів між групами було виявлено відмінності – в групі 2 частота виявлення антитіл до негативно зарядженого фосфатидилсерину сягнула 13,7 %, а нейтрального фосфатидилетаноламіну – 17,6 %, в групі частка вагітних з виявленими антитілами до фосфоліпідів залишилась сталою.
Висновки. Вагітним властива мінливість концентрації АФА протягом першої половини гестації – від незначної частоти виявлення їх в 11–12 тижнів до значного зростання в 20 тижнів. Враховуючи домінування антифосфоліпідних антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів у вагітних в 20 тижнів, які не мали їх у першому триместрі, їх поява може бути свідченням початку ендотеліальної дисфункції, що лежить в основі більшості акушерських ускладнень. Частота появи АФА до негативно заряджених фосфоліпідів є меншою серед пацієнток з раннім гестозом, ніж серед жінок з неускладненим перебігом першого гестаційного триместру.
Посилання
Makatsariia, A.D. (2001). Antifosfolipidnyi sindrom v akusherskoi praktike [Antiphospolipid syndrome in obstetrics practice]. Moskow: Russo [in Russian].
Zagorodnia, O.S. (2014). Vplyv antyfosfolipidnoho syndromu na perebih polohiv [Antyphospholipid syndrome on labour course]. Ukrainskyi zhurnal klinichnoii ta laboratonoii medytsyny – Ukrainian Journal of Clinical and Laboratory Medicine, 4, 23-27 [in Ukrainian].
Ventskivska, I.B., Zahorodnia, O.S., & Ventskivskyi, K. (2008). Nosiistvo antyfosfolipidnykh antytil v patohenezi peredchasnoho vidsharuvannia platsenty [Antyphospholipid antibodies circulation in preterm placenta abruption pathogenesis]. Zdobutky klinichnoii ta eksperymentalnoii medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 16-18.
Makatsariia, A.D., Bitsadze, V.O., Baimuradova, S.M., Perederiaieva E.B., & Pshenichnikova, T. B. (2008). Profilaktika povtornykh oslozhnenii beremennosti v usloviiakh trombofilii [Prevention of repeat pregnancy loss by thrombophiliia].Moskow: Triada-X [in Russian].
Alijotas-Reig, J., Ferrer-Oliveras, R., & Rodrigo-Anoro, M. (2009). Anti-beta(2)-glycoprotein-I and anti-phosphatidylserine antibodies in women with spontaneous pregnancy loss. Fertil. Steril., 16, 67.
Nasonov, Ye.L. (2007). Antifosfolipidnyi sindrom [Antiphospholipid syndrome].Moskow: Littera [in Russian].
McNeil, H., Chesterman, C., & Krilis, S. (1991). Immunology and clinical importance of antiphospholipid antibodies. Adv. Immunol., 49, 193-280.
Schroit, A., & Zwaal, R. (1991). Transbilayer movement of phospholipids in red cell and platelet membrane. Biochem. Biophys. Acta., 1071, 313-329.
Devaux, P. (1992). Protein involvement in transmembrane lipid asymmetry. Ann. Rev. Biophys. Biomol. Struct., 21, 417-439.
Mulla, M., Brosens, J., & Chamley, L. (2009). Antiphospholipid antibodies induce a pro-inflammatory response in first trimester trophoblast via the TLR4/MyD88 pathway. Am. J. Reprod. Immunol., 62(2), 96-111.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
