МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОБІОТИ КИШЕЧНИКА У ВАГІТНИХ

В. Г. Маричереда; І. О. Адоніна

doi:10.11603/24116-4944.2023.2.14339

Автор(и)

В. Г. Маричереда Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-1611-3654
І. О. Адоніна Одеський національний медичний університет https://orcid.org/0009-0009-6712-6218

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14339

Ключові слова:

мікробіоценоз кишечника, дисбіоз, вагітність, діагностика

Анотація

Мета дослідження – визначення переваг та недоліків різних методів відбору проб для вивчення мікробіоти кишечника під час вагітності.

Матеріали та методи. Проведено бібліометричний та контент-аналіз публікацій останніх 5 років, присвячених проблемі дослідження складу мікробіоценозів кишечника у жінок репродуктивного віку та вагітних. Інформаційний пошук здійснено у базах даних PubMed, EMBASE, OVID, CINAHL. Додатково проведено дослідження мікробіоти зразків калу 57 вагітних жінок, в тому числі 27 – з аліментарно-конституційним ожирінням І–ІІ ступенів (основна група), 30 – практично здорових жінок нормотрофного статусу (ІМТ=20–25 кг/м²) із фізіологічним перебігом вагітності. Дослідження було виконано у сертифікованій лабораторії «Синево» (м. Одеса). Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США).

Результати дослідження та їх обговорення. Лише частину з відомих методів дослідження мікробіоценозів кишечника можна застосовувати у вагітних. Перевагу віддають мінімально інвазивним методам, які не потребують складної підготовки кишечника та мають мінімальний ризик вторинної контамінації. Наші власні спостереження показали, що у вагітних з ожирінням частіше трапляється мікробіота кишечника (МК), яка відповідає ІІ ступеню дисбіозу, ніж у контрольній групі, відповідно, 33,3 та 6,7 % (χ²=6,49, df=1, p=0,01). Випадків ІІІ ступеня дисбіозу не було виявлено в жодної вагітної.

Висновки. Серед сучасних методів відбору проб для дослідження мікробіоти кишечника у вагітних найбільш перспективними є аспірація кишкового вмісту, мікробрашинг та застосування «інтелектуальної капсули». У вагітних з ожирінням частіше, ніж у контролі, зустрічається ІІ ступінь дисбіозу (χ²=6,49, df=1, p=0,01).

Біографії авторів

В. Г. Маричереда, Одеський національний медичний університет

проректор з науково-педагогічної роботи Одеського національного медичного університета, професор кафедри акушерства і гінекології Одеського національного медичного університета, д.мед.н., професор

І. О. Адоніна, Одеський національний медичний університет

аспірант кафедри акушерства і гінекології Одеського національного медичного університета

Посилання

Durack, J., & Lynch, S.V. (2019). The gut microbiome: Relationships with disease and opportunities for therapy. J. Exp. Med., 216(1), 20-40. DOI: 10.1084/jem.20180448. Epub 15. PMID: 30322864; PMCID: PMC6314516.

Fan, Y., & Pedersen, O. (2021). Gut microbiota in human metabolic health and disease. Nat Rev Microbiol., 19(1), 55-71. DOI: 10.1038/s41579-020-0433-9. Epub 2020 Sep 4. PMID: 32887946.

Tang, W.H.W, Bäckhed, F., Landmesser, U., & Hazen, S.L. (2019). Intestinal Microbiota in Cardiovascular Health and Disease: JACC State-of-the-Art Review. J. Am. Coll. Cardiol., 30, 73(16), 2089-2105. DOI: 10.1016/j.jacc.2019.03.024. PMID: 31023434; PMCID: PMC6518422.

Yang, H., Guo, R., & Li, S. (2020). Systematic analysis of gut microbiota in pregnant women and its correlations with individual heterogeneity. npj Biofilms Microbiomes, 6, 32. DOI: 10.1038/s41522-020-00142-y.

Gohir, W., Whelan, F.J., Surette, M.G., Moore, C., Schertzer, J.D., & Sloboda, D.M. (2015). Pregnancy-related changes in the maternal gut microbiota are dependent upon the mother's periconceptional diet. Gut Microbes., 6(5), 310-20. DOI: 10.1080/19490976.2015.1086056. PMID: 26322500; PMCID: PMC4826136.

Yao, Y., Cai, X., Chen, C., Fang, H., Zhao, Y., Fei, W., Chen, F., & Zheng, C. (2020). The Role of Microbiomes in Pregnant Women and Offspring: Research Progress of Recent Years. Front. Pharmacol., 8(11), 643. DOI: 10.3389/fphar.2020.00643. PMID: 32457628; PMCID: PMC7225329.

Moubareck, C.A. (2021). Human Milk Microbiota and Oligosaccharides: A Glimpse into Benefits, Diversity, and Correlations. Nutrients, 13(4), 1123. DOI: 10.3390/nu13041123. PMID: 33805503; PMCID: PMC8067037.

Tkach, S.M., Puchkov, K.S., & Syzenko, A.K. (2014). Kishechnaia mykrobyota v norme i pry patolohii. Sovremennyie podkhody k diahnostike i korrektsyi kishechnogo disbioza – Intestinal microbiota in normal and pathological conditions. Modern approaches to the diagnosis and correction of intestinal dysbiosis. Kyiv: Tvisa LTD, 149 [in Russian].

Sarangi, A.N., Goel, A., & Aggarwal, R. (2019). Methods for Studying Gut Microbiota: A Primer for Physicians. J. Clin. Exp. Hepatol., 9(1), 62-73. DOI: 10.1016/j.jceh.2018.04.016. Epub 2018 May 4. PMID: 30774267; PMCID: PMC6363981.

Tang, Q., Jin, G., Wang, G., Liu, T., Liu, X., Wang, B., & Cao, H. (2020). Current Sampling Methods for Gut Microbiota: A Call for More Precise Devices. Front. Cell Infect. Microbiol., 9;10, 151. DOI: 10.3389/fcimb.2020.00151. PMID: 32328469; PMCID: PMC7161087.

Chen, L., Gruzinskyte, L., Jørgensen, S.L., Boisen, A., & Srivastava, S.K. (2020). An Ingestible Self-Polymerizing System for Targeted Sampling of Gut Microbiota and Biomarkers. ACS Nano, 14(9), 12072-12081. DOI: 10.1021/acsnano.0c05426. Epub 2020 Aug 27. PMID: 32830478.

Suther, C., Moore, M.D., Beigelman, A., & Zhou, Y. (2020). The Gut Microbiome and the Big Eight. Nutrients, 12(12), 3728. DOI: 10.3390/nu12123728. PMID: 33287179; PMCID: PMC7761723.

Fetisov, V.S. (2018). Paket statystychnoho analizu danykh STATISTICA – Package of statistical data analysis STATISTICA. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia, 114 [in Ukrainian].

Allegretti, J.R., Kassam, Z., Mullish, B.H., Chiang, A., Carrellas, M., Hurtado, J., Marchesi, J.R., … & Thompson, C. (2020). Effects of Fecal Microbiota Transplantation With Oral Capsules in Obese Patients. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 18(4), 855-863.e2. DOI: 10.1016/j.cgh.2019.07.006. Epub 2019 Jul 10. PMID: 31301451.

Ding, Z., Wang, W., Zhang, K., Ming, F., Yangdai, T., Xu, T., Shi, H., … & Lin, R. (2021). Novel scheme for non-invasive gut bioinformation acquisition with a magnetically controlled sampling capsule endoscope. Gut, 70(12), 2297-2306. DOI: 10.1136/gutjnl-2020-322465. Epub 2021 Jan 15. PMID: 33452177.

Miyauchi, E., Taida, T., Kawasumi, M., Ohkusa, T., Sato, N., & Ohno, H. (2022). Analysis of colonic mucosa-associated microbiota using endoscopically collected lavage. Sci. Rep., 12(1), 1758. DOI: 10.1038/s41598-022-05936-y. PMID: 35110685; PMCID: PMC8810796.

Berlinberg, A.J., Brar, A., Stahly, A., Gerich, M.E., Fennimore, B.P., Scott, F.I., & Kuhn, K.A. (2022). A Novel Approach toward Less Invasive Multiomics Gut Analyses: a Pilot Study. Microbiol. Spectr., 10(2), e0244621. DOI: 10.1128/spectrum.02446-21. Epub 2022 Mar 28. PMID: 35343759; PMCID: PMC9045184.

Huse, S.M., Young, V.B., Morrison, H.G., Antonopoulos, D.A., Kwon, J., Dalal, S., Arrieta, R., … & Raffals, L.E. (2014). Comparison of brush and biopsy sampling methods of the ileal pouch for assessment of mucosa-associated microbiota of human subjects. Microbiome, 2(1), 5. DOI: 10.1186/2049-2618-2-5. PMID: 24529162; PMCID: PMC3931571.

Zmora, N., Zilberman-Schapira, G., Suez, J., Mor, U., Dori-Bachash, M., Bashiardes, S., Kotler, E., … & Elinav, E. (2018). Personalized Gut Mucosal Colonization Resistance to Empiric Probiotics Is Associated with Unique Host and Microbiome Features. Cell, 174(6), 1388-1405.e21. DOI: 10.1016/j.cell.2018.08.041. PMID: 30193112.

Yang, F, Chen, H, Gao, Y, An, N, Li, X, Pan, X, … & Xing, Y. (2020). Gut microbiota-derived short-chain fatty acids and hypertension: Mechanism and treatment. Biomed. Pharmacother., 130, 110503. DOI: 10.1016/j.biopha.2020.110503. Epub 2020 Aug 18. PMID: 34321175.