ANTERIOR PLACENTA POSITION AS A CAUSING FACTOR OF PRE-ECLAMPSIA

L. I. Berlinska; V. G. Marichereda; O. M. Pavlovska; Y. Y. Petrovskiy

doi:10.11603/24116-4944.2020.2.11862

Автор(и)

L. I. Berlinska Одесский национальный медицинский университет
V. G. Marichereda Одеський національний медичний університет
O. M. Pavlovska Одеський національний медичний університет
Y. Y. Petrovskiy Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11862

Ключові слова:

прееклампсія, переднє розташування плаценти, цистатин С, скринінг

Анотація

Мета дослідження – визначити частоту розвитку прееклампсії (ПЕ) у вагітних із переднім розташуванням плаценти та зʼясувати прогностичну значимість у комплексі з маркером гострого пошкодження нирок – цистатином С.

Матеріали та методи. На базі жіночої консультації та акушерського стаціонару КУ Пологовий будинок № 2 м. Одеси у 2018–2020 рр. було проведено проспективне когортне дослідження 91 вагітної жінки у другому триместрі гестації. Групу з переднім розташуванням плаценти склали 47 (51,65 %) вагітних жінок та 44 (48,35 %) – із розташуванням плаценти по задній стінці матки. Дослідження сироваткового цистатину С проводили у жінок без клінічних проявів ПЕ у другому або третьому триместрі гестації (18–36 тижнів), середній термін склав (32,22±0,41) тижня вагітності (р=0,011).

Результати дослідження та їх обговорення. У 28,57 % вагітних жінок у подальшому діагностували прееклампсію (ПЕ), із них у 19 (20,88 %) переднє та у 7 (7,69 %) заднє плацентарне розташування. У базових характеристиках індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності, віку та зросту між групами жінок із переднім розташуванням плаценти залежно від наявності ПЕ статистичної достовірності не відзначено (р>0,05). При аналізі материнських чинників розвитку ПЕ при передньому розташуванні плаценти відношення шансів (ВШ) більше 1,0 відзначено при поєднанні з ожирінням (ВШ 2,38 (95 % CI 0,75–7,53)), віком вагітної більше 35 років (ВШ 1,01 (95 % CI 0,41–2,49)) та з ПЕ під час попередньої вагітності (ВШ 1,38 (95 % ДI 0,21–9,01)), але статистичної достовірності не відзначено (р˃0,05). При аналізі показників цистатину С більше 1,0 ммоль/л щодо переднього розташування плаценти ВШ склало 3,92 (95 % CI 1,45–10,57), чутливість 84,09 %, специфічність 42,55 %, точність 62,64 %, p=0,011. При аналізі частоти розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти ВШ склало 3,59 (95 % CI 1,32–9,71), чутливість 84,09 %, специфічність 40,43 %, точність 61,54 % зі статистичною достовірністю р=0,019.

Висновки. Ризик розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти збільшується у 3,59 раза із прогностичною точністю до 61,54 %. Для підвищення прогностичної значимості щодо виявлення прееклампсії у жінок із переднім розташуванням плаценти доцільним є визначення показників сироваткового цистатину С.

Біографії авторів

L. I. Berlinska, Одесский национальный медицинский университет

асистент кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету

V. G. Marichereda, Одеський національний медичний університет

доктор медичних наук, професор кафедри акушерства і гінекології № 1, проректор з наукової роботи Одеського національного медичного університету

O. M. Pavlovska, Одеський національний медичний університет

кандидат медичних наук, лікар уролог консультативно-діагностичного поліклінічного відділення багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету, провідний фахівець НВК ІТНІБО

Y. Y. Petrovskiy, Одеський національний медичний університет

кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету

Посилання

Poon, L.C., Shennan, A., Hyett, J.A., Kapur, A., Hadar, E., Divakar, H., …, & Hod, M. (2019). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int. J. Gynecol. Obstet., 145 (S1), 1-33. DOI:10.1002/ijgo.12802.

Sotiriadis, A., Hernandez-Andrade, E., da Silva Costa, F., Ghi, T., Glanc, P., Khalil, A., …, & Thilaganathan, B. (2019). ISUOG Practice Guidelines: role of ultrasound in screening for and follow-up of pre-eclampsia. Ultrasound. Obstet. Gynecol., 53 (1), 7-22. DOI:10.1002/uog.20105.

Khong, L.S., Kane, C.S, Brennecke, P.S, & da Silva Costa, F. (2015). First-trimester uterine artery doppler analysis in the prediction of later pregnancy complications. Dis. Markers. DOI:10.1155/2015/679730.

O'Gorman, N., Wright, D., Poon, L.C., Rolnik, D.L., Syngelaki, A., Wright, A., …, & Nicolaides, K.H. (2017). Accuracy of competing-risks model in screening for pre-eclampsia bymaternal factors and biomarkers at 11-13 weeks’gestation. Ultrasound. Obstet. Gynecol, 49, 751-755. DOI:10.1002/uog.17399.

Rana, S., Lemoine, E., Granger, J.P., & Karumanchi, S.A. (2019). Preeclampsia pathophysiology, challenges, and perspectives. Circ. Res., 124 (7), 1094-1112. DOI:10.1161/CIRCRESAHA.118.313276.

Ojha, K., Rawal, S., & Jha, A. (2018). Placental pathology in severe pre-eclampsia and eclampsia. Nep. Med. J., 1 (1), 32-35.

Brown, M.A., Magee, L.A., Kenny, L.C. , Karumanchi, S.A., McCarthy, F.P., Saito, S., …, & Ishaku, S. (2018). The hypertensive disorders of pregnancy: ISSHP classiﬁcation, diagnosis and management recommendations for international practice. Pregnancy Hypertens., 13, 291-310. DOI:10.1016/j.preghy.2018.05.004.

Marichereda, V.G., Holubenko, M.Yu., & Berlinska, L.I. (2020). Priorytetnist cystatynu C pomizh nyrkovyx biomarkeriv v diagnostyci preeklampsiyi [Priority of cystatin C among other renal biomarkers for pre-eclampsia diagnosing]. Počki – Kidney, 9 (2), 87-91. DOI:10.22141/2307-1257.9.2.2020 [in Ukrainian].

Feig D.S., Shah B.R., Lipscombe L.L., Wu C.F., Ray J.G. et al. (2013) Preeclampsia as a risk factor for diabetes: a population-based cohort study. PLoS Med., 10 (4), e1001425. DOI:10.1371/journal.pmed.1001425.

Bergen, N.E., Schalekamp-Timmermans, S., Roos-Hesselink, J., Roeters van Lennep, J.E., Jaddoe, V.V.W., & Steegers, E.A.P. (2018). Hypertensive disorders of pregnancy and subsequent maternal cardiovascular health. Eur. J. Epidemiol., 33, 763-771. DOI:10.1007/s10654-018-0400-1.

Lopes, V.A., Spaan, J.J., & Cornelis, T. (2017). Prevalence of chronic kidney disease after preeclampsia. J. Nephrol., 30, 403-409. DOI:10.1007/s40620-016-0342-1.

Chaudhry, R., & Chaudhry, K. (2020). Anatomy, abdomen and pelvis, uterine arteries. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, 2020.

Kozlov, S.V., Dvoretskii, D.D., Alekseenko, L.A., Omelchenko, A., & Kartamysheva, V.D. (2018). Variantnaya anatomiya arteriy matki [Anatomical variants of uterine arteries]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu – Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 3, 4 (13), 32-37 [in Russian].

Nair, V.V., Nair, S.S., & Radhamany, K. (2019). Study of placental location and pregnancy outcome. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol., 8 (4), 1393-1397.

Prathima, A., & Reddi Rani, P. (2019). Association of placental position with the development of hypertension in pregnancy. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol., 8 (1), 238-242.

Keshavarz, E., Sadeghian, A., Hakemi, A.G., & Khtibi, F.T. (2017). Prediction of pre-eclampsia development by placenta location: a simple predictor. J. Obstet. Gynecol. Cancer. Res., 2 (4), e11945.

Priyadarshini, A., Upreti, P., Nautiyal, R., & Goyal, M. (2019). Placental location and development of preeclampsia: a longitudinal study. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol., 8 (4), DOI:10.18203/2320-1770.ijrcog20191005.

Sandhya, K., Madhavi, G.B., & Chandramathi, M. (2015). Placental laterality as a predictor of preeclampsiа. Am. J. Phytomed. Clin. Ther., 3 (3), 231-236. DOI:10.1007/s13224-012-0241-x.

Rai, A., Thatal, A., Sharma, B.K., & Narwat, Y. (2020). Lateral placenta as a predictor for development of preeclampsia. Indian J. Obstet. Gynecol. Res., 7 (2), 216-221.

Salama-Bello, R., Duncan, J.R., Howard, S.L., Song, J., & Schenone, M.H. (2019). Placental location and the development of hypertensive disorders of pregnancy. J. Ultrasound. Med., 38, 173-177. DOI:10.1002/jum.14681.

Jenabi, E., Veisani, Y., & Khazae, S. (2020). The association between placenta previa and pre-eclampsia: a meta-analysis. Erciyes Med. J., 42 (1), 3-6.

Zia, S. (2013). Placental location and pregnancy outcome. J. Turkish-German Gynecol. Assoc., 14, 190-193. DOI:10.5152/jtgga.2013.92609.

Belachewa, J., Eureniusa, K., Mulic-Lutvicaa, A., & Axelsson, O. (2017). Placental location, postpartum hemorrhage and retained placenta in women with a previous cesarean section delivery: a prospective cohort study. Upsala J. Med. Sci., 122 (3), 185-189. DOI: 10.1080/03009734.2017.1356405.

Marichereda, V.G., Gladchuk, I.Z., & Berlinska, L.I. (2019). Znachushhist tsystatynu C v doklinichnii diahnostytsi preeklampsii u vahitnykh [The significance of cystatine С in pre-clinical diagnosing of pre-eclampsia in pregnant women]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 133-137. DOI:10.11603/24116-4944.2019.2.10933 [in Ukrainian].