ПРОБЛЕМИ ВИХОДЖУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИРІШЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11479Ключові слова:
передчасно народжені немовлята, екстремально недоношені діти, дуже недоношені діти, рівень виживання, захворюваність, ранні наслідки виходжуванняАнотація
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності передчасно народжених немовлят (дуже та екстремально недоношених) у перинатальних центрах різних країн.
Матеріали та методи. Ретроспективна оцінка стандартизованих перинатальних та неонатальних даних передчасно народжених немовлят з гестаційним віком від 24+0 до 31+6 тижнів, які народилися у перинатальних центрах Тернополя та Варшави. Проведено порівняльний аналіз антенатальних факторів ризику, особливостей інтранатального періоду, антропометричних показників при народженні дитини, клінічних характеристик у ранньому неонатальному періоді.
Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз показав, що рівень виживання екстремально недоношених немовлят у Варшавському перинатальному центрі достовірно перевищує показники у регіональному центрі (p=0,0076). Показники захворюваності на сепсис (ранній, пізній), некротичний ентероколіт, внутрішньошлуночкові крововиливи були вищими серед передчасно народжених Тернопільського перинатального центру. Більшість екстремально недоношених та третина дуже недоношених немовлят у регіональному центрі мають постнатальну затримку фізичного розвитку на момент виписування зі стаціонару.
Висновки. Порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності серед дуже та екстремально недоношених дітей у Тернопільському та Варшавському перинатальному центрах дозволив з’ясувати ключові відмінності у підходах до виходжування такої категорії пацієнтів, виокремити перинатальні та неонатальні ризики, пов’язані з несприятливим прогнозом, запропонувати можливі шляхи покращання якості надання медичної допомоги.
Посилання
Vogel, J.P., Chawanpaiboon, S., Moller, A.B., Watananirun, K., Bonet, M., & Lumbiganon, P. (2018). The global epidemiology of preterm birth. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 52, 3-12.
(2012). March of Dimes, PMNCH, Save the Children, WHO: Born Too Soon: The Global Action Report on Preterm Birth. Geneva, WHO.
Altimier, L., & Phillips, R. (2016). The neonatal integrative developmental care model: Advanced clinical applications of the seven core measures for neuroprotective family-centered developmental care. Newborn & Infant Nursing Reviews, 16, 230-244. DOI: https://doi.org/10.1053/j.nainr.2016.09.030
Lin, Y.C., Lin, Y.J., & Lin, C.H. (2011). Growth and neurodevelopmental outcomes of extremely low birth weight infants: a single center’s experience. Pediatr. Neonatol, 52, 342-348. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2011.08.008
Minguez-Milio, J.A., Alcázar, J.L., Aubá, M., Ruiz-Zambrana, A., & Minguez, J. (2011). Perinatal outcome and long-term follow-up of extremely low birth weight infants depending on the mode of delivery. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 24 (10), 1235-1238. DOI: https://doi.org/10.3109/14767058.2011.552990
Lee, H.C., & Gould, J.B. (2006). Survival rates and mode of delivery for vertex preterm neonates according to small- or appropriate-for-gestational-age status. Pediatrics, 118, 1836-1844. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2006-1327
Godeluck, A., Gérardin, P., Lenclume, V., Mussard, C., Robillard, P.Y., Sampériz, S., …, & Ramful, D. (2019). Mortality and severe morbidity of very preterm infants: comparison of two French cohort studies. BMC Pediatr., 19, 360. DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-019-1700-7
Petrillo, F., Valenzano, L., Franco, C., Calò, G., Dentico, D., Manzoni, P., …, & Del Vecchio, A. (2019). Pulmonary recruitment strategy in preterm neonates < 29 weeks of gestational age to reduce the need for intubation in the delivery room. Am. J. Perinatol., 36 (02), 115-119. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0039-1692134
Behnke, J., Lemyre, B., Czernik, C., Zimmer, K.P., Ehrhardt, H., & Waitz, M. (2019). Non-Invasive Ventilation in Neonatology. Dtsch. Arztebl. Int., 116 (11), 177-183. DOI: https://doi.org/10.3238/arztebl.2019.0177
Ramasethu, J. (2017). Prevention and treatment of neonatal nosocomial infections. Matern. Health Neonatol. Perinatol., 3, 5. DOI: https://doi.org/10.1186/s40748-017-0043-3
Polin, R.A., & Saiman, L. (2003). Nosocomial infections in the neonatal intensive care unit. NeoReviews, 4 (3), 81-89. DOI: https://doi.org/10.1542/neo.4-3-e81
Campbell-Yeo, M.L., Disher, T.C., Benoit, B.L., & Johnston, C.C. (2015). Understanding kangaroo care and its benefits to preterm infants. Pediatric Health Med. Ther., 6, 15-32. DOI: https://doi.org/10.2147/PHMT.S51869
Casper, С., Sarapuk, I., & Pavlyshyn, H. (2018). Regular and prolonged skin-to-skin contact improves short-term outcomes for very preterm infants: A dose-dependent intervention. Archives de Pédiatrie, 25 (8), 469-475. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arcped.2018.09.008
Patel, A.L., Johnson, T.J., Engstrom, J.L., Fogg, L.F., Jegier, B.J., Bigger, H.R., & Meier, P.P. (2013). Impact of early human milk on sepsis and health care costs in very low birth weight infants. J. Perinatol, 33, 514-519. DOI: https://doi.org/10.1038/jp.2013.2
Wight, N.E. (2015). Breastfeeding the NICU infant: What to expect. Clin. Obstet. Gynecol., 58 (4), 840-854. DOI: https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000140
Nanou, C., Paulopoulou, I., Losis, G., Tsoumakas, K., & Saroglou, G. (2015). Risk factors for nosocomial infections in neonatal intensive care units (NICU). Health Sci. J., 9, 9.
Maffei, D., & Schanler, R.J. (2017). Human milk is the feeding strategy to prevent necrotizing enterocolitis! Semin. Perinatol., 41, 36.
Berkhouta, D.J.C., Klaassen, P., Niemarktc, H.J., de Booded, W.P., Cosseye, V., van Goudoever, G.B., …, & de Meij, T.G.J. (2018). Risk factors for necrotizing enterocolitis: A prospective multicenter case-control study. Neonatology, 114, 277-284. DOI: https://doi.org/10.1159/000489677
Ancel, P.Y., Goffinet, F., & EPIPAGE 2 Writing Group. (2014). EPIPAGE 2: a preterm birth cohort in France in 2011. BMC Pediatr., 14, 97. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2431-14-97
Kenet, G., Kuperman, A.A., Strauss, T., & Brenner, B. (2011). Neonatal IVH--mechanisms and management. Thromb. Res., 127, 3, S120. DOI: https://doi.org/10.1016/S0049-3848(11)70032-9
Szpecht, D., Szymankiewicz, M., Nowak, I., & Gadzinowski, J. (2016). Intraventricular hemorrhage in neonates born before 32 weeks of gestation–retrospective analysis of risk factors. Childs. Nerv. Syst., 32, 1399-1404. DOI: https://doi.org/10.1007/s00381-016-3127-x
Been, J.V., Degraeuwe, P.L., Kramer, B.W., & Zimmermann, L.J. (2011). Antenatal steroids and neonatal outcome after chorioamnionitis: a meta-analysis. BJOG, 118, 113. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2010.02751.x
Mohamed, M.A., & Aly, H. (2010). Transport of premature infants is associated with increased risk for intraventricular haemorrhage. ADC Fetal Neonatal Ed., 95, F403. DOI: https://doi.org/10.1136/adc.2010.183236
Amer, R., Moddemann, D., Seshia, M., Alvaro, R.E., Lee, A.S.K., …, & Shah, P. (2018). Neurodevelopmental outcomes of infants born at <29 weeks of gestation admitted to Canadian neonatal intensive care units based on location of birth. J. Pediatr., 196, 31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2017.11.038
Altaany, D., Natarajan, G., Gupta, D., Zidan, M., & Chawla. S. (2015). Severe intraventricular hemorrhage in extremely premature infants: are high carbon dioxide pressure or fluctuations the culprit? Am. J. Perinatol., 32, 839. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0034-1543950
Ambalavanan, N., Carlo, W.A., Wrage, L.A., Das, A., Laughon, M., Cotton, C.M., …, & Higgins, R.D. (2015). PaCO2 in surfactant, positive pressure, and oxygenation randomised trial (SUPPORT). ADC Fetal Neonatal Ed., 100, F145. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2014-306802
Vesoulis, Z.A., Bank, R.L., Lake, D., Wallman-Stokes, A., Sahni, R., Moorman, J.R., …, & Mathur, A.M. (2019). Early hypoxemia burden is strongly associated with severe intracranial hemorrhage in preterm infants. J. Perinatol., 39, 48. DOI: https://doi.org/10.1038/s41372-018-0236-2
Korraa, A.A., Nagger, A.A., Mohamed, R.A., & Helmy, N.M. (2014). Impact of kangaroo mother care on cerebral blood flow of preterm infants. Ital. J. Pediatr., 40, 83. DOI: https://doi.org/10.1186/s13052-014-0083-5
Davidson, L.M., & Berkelhamer, S.K. (2017). Bronchopulmonary dysplasia: chronic lung disease of infancy and long-term pulmonary outcomes. J. Clin. Med., 6 (1), pii: E4 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm6010004
Siffel, C., Kistler, K.D., Lewis, J.F.M., & Sarda, S.P. (2019). Global incidence of bronchopulmonary dysplasia among extremely preterm infants: a systematic literature review. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 9, 1-11. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1646240
Committee on Fetus and Newborn. American Academy of Pediatrics and Canadian Paediatric Society. (2002). Postnatal cotricosteroids to treat or prevent chronic lung disease in preterm infants. Pediatrics, 109 (2), 330-338.
Nelin, L.D., & Bhandari, V. (2017). How to decrease bronchopulmonary dysplasia in your neonatal intensive care unit today and “tomorrow”. F1000Res., 6, 539. DOI: https://doi.org/10.12688/f1000research.10832.1
Saugstad, O.D., Aune, D., Aguar, M., Kapadia, V., Finer, N., & Vento, M. (2014). Systematic review and meta-analysis of optimal initial fraction of oxygen levels in the delivery room at ≤32 weeks. Acta Paediatr., 103 (7), 744-751. DOI: https://doi.org/10.1111/apa.12656
Oei, J.L., Vento, M., Rabi, Y., Wright, I., Finer, N., Rich, W., …, & Saugstad, O.D. (2017). Higher or lower oxygen for delivery room resuscitation of preterm infants below 28 completed weeks gestation: a metaanalysis. ADC Fetal Neonatal Ed., 102 (1), F24-F30. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2016-310435
Bubramaniam, P., Ho, J.J., & Davis, P.G. (2016). Prophylactic nasal continuous positive airway pressure for preventing morbidity and mortality in very preterm infants. Cochrane Database Syst. Rev., 6, 1465-1858.
Fenton, T.R., & Kim, J.H. (2013). A systematic review and meta-analysis to revise the fenton growth chart for preterm infants. BMC Pediatr., 13, 59. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2431-13-59
Li, Y.W., Yan, C.Y., Yang, L., & Han, Z.L. (2017). Effect of breastfeeding versus formula milk feeding on preterm infants in the neonatal intensive care unit. Chin. J. Contemp. Pediatr., 19 (5), 572-575.
Mihatsch, W.A., Braegger, C., Bronsky, J., Cai, W., Campoy, C., Carnielli, V., …, & Yan, W. (2018). ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition. Clin. Nutr., 37, (6 Pt B), 2303-2305. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2018.05.029
Villar, J., Giuliani, F., Bhutta, Z., Bertino, E., Ohuma, E.O., Ismail, L.C., …, & Kennedy, S.H. (2015). Postnatal growth standards for preterm infants: the Preterm Postnatal Follow-up Study of the INTERGROWTH-21st Project. Lancet Glob. Health, 3 (11), 681-691. DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(15)00163-1
Rover, M.M., Viera, C.S., Silveira, R.C., Guimaraes, A.T., & Grassiolli, S. (2016). Risk factors associated with growth failure in the follow-up of very low birth weight newborns. J. Pediatr. (Rio J.), 92, 307-313. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jped.2015.09.006
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
