ПРЕКОНЦЕПЦІЙНИЙ ВІДБІР ЖІНОК ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Автор(и)

  • S. V. Khmil Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • L. M. Malanchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • U. Ya. Franchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10911

Ключові слова:

прееклампсія, вітамін D, інгібін А, плацентарний фактор росту, ендотеліальна дисфункція

Анотація

Мета дослідження – оптимізувати сучасні погляди на методи діагностики вагітних жінок групи високого ризику розвитку пізнього гестозу.

Прееклампсія (ПЕ) продовжує залишатися актуальною медико-соціальною проблемою, оскільки це широко розповсюджена патологія з високим ризиком ускладнень. Незважаючи на досягнення сучасної медицини, у світовій структурі материнської смертності впродовж останніх десяти років прееклампсія стабільно посідає 3-тє місце після кровотеч і сепсису. Стосовно патогенезу гестозу хоч і залишається велика кількість нез’ясованих причин, основні його положення є визначеними. Визнано, що центральною патогенетичною ланкою є генералізована дисфункція ендотелію. Враховуючи багатофакторний вплив на процеси ангіогенезу при вагітності, динамічність цих змін, а також принцип «вадного кола», який проявляється при ПЕ, вчені провели дослідження концентрації sFlt-1 та його головного антагоніста – плацентарного фактора роста PlGF, а також їх співвідношення у вагітних із різним ступенем тяжкості ПЕ та супутніми ускладненнями. У світовій медичній практиці можна знайти безліч публікацій, присвячених можливостям прогнозування розвитку ПЕ взагалі, а також тяжких її форм. Серед останніх – інсулінорезистентність та порушення ліпідного обміну, генетичний поліморфізм генів, що визначають функцію ендотеліальної NO-синтетази, артеріовенозний показник (співвідношення пульсаційного індексу грудного відділу аорти та пульсаційного індексу нижньої порожнистої вени), підвищений сироватковий вміст сечової кислоти в першому триместрі вагітності. Відсутність ефективних методів профілактики ПЕ різко зменшує цінність всіх прогностичних тестів.

Висновок. Відсутність ефективних методів профілактики ПЕ різко зменшує цінність всіх прогностичних тестів, тому важливим є вивчення питання сучасних  методів діагностики пізнього гестозу з метою профілактування даної патології.

Посилання

Ventskivska, I.B., Vitovskyi, Ya.M., & Zahorodnia, O.S. (2017). Novi pidkhody do otsinky stanu platsentarnoho krovoobihu pry tiazhkykh formakh preeklampsii [New approaches to the assessment of the status of placental circulation in severe forms of preeclampsia]. Zbirnyk naukovykh prats asotsiatsii akusher-hinekolohiv Ukrainy – Collection of Scientific Papers of the Association of Obstetric Gynecologists of Ukraine, 2 (40), 40-44 [in Ukrainian].

Hryshchenko, O.V., Lakhno, Y.V., Stupak, Y.Y., Korovai, S.V., & Mashchenko, A.A. (2017). Vplyv tradytsiinoho likuvannia na pokaznyky hemodynamiky u zhinok z preeklampsiieiu [Influence of traditional treatment on hemodynamic indices in women with preeclampsia]. Zbirnyk naukovykh prats asotsiatsii akusher-hinekolohiv Ukrainy – Collection of Scientific Papers of the Association of Obstetric Gynecologists of Ukraine, 1 (39), 31-36 [in Ukrainian].

Gureyev, V.V. (2012). Endotelialnaya disfunktsiya – tsentralnoye zveno v patogeneze gestoza [Endothelial dysfunction – the central link in the pathogenesis of gestosis]. Nauchnyye vedomosti Seriya Meditsina. Farmatsiya. – Scientific Reports Series Medicine. Pharmacy, 4 (123), 17/1, 5-12 [in Russian].

Kaminskyi, V.V., & Farkhat, A.H. (2013). Suchasnyi pohliad na patohenez syndromu polikistoznykh yaiechnykiv [Modern view on the pathogenesis of polycystic ovary syndrome]. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia – Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 76, 6, 97-100 [in Ukrainian].

Ali, S.M., & Khalil, R.A. (2015). Genetic, immune and vasoactive factors in the vascular dysfunction associated with hypertension in pregnancy. Expert Opin. Ther. Targets, 19, 11, 1495-1515. DOI: https://doi.org/10.1517/14728222.2015.1067684

Azami, M., Azadi, T., Farhang, S., Rahmati, S., & Pourtaghi, K. (2017). The effects of multi mineral-vitamin D and vitamins (C+E) supplementation in the prevention of preeclampsia: An RCT. Int. J. Reprod. Biomed. (Yazd), 15 (5), 273-278. DOI: https://doi.org/10.29252/ijrm.15.5.273

Broumand, F., Salari Lak, S., Nemati, F., & Mazidi, A. (2018). A study of the diagnostic value of Inhibin A Tests for occurrence of preeclampsia in pregnant women. Electron Physician, 10 (1), 6186-6192. DOI: https://doi.org/10.19082/6186

Charkiewicz, K., Jasinska, E., Goscik, J., Koc-Zorawska, E., Zorawski, M., Kuc, P., …, & Laudanski, P. (2017). Angiogenic factor screening in women with mild preeclampsia - New and significant proteins in plasma. Cytokine, 106, 125-130. doi: 10.1016/j.cyto.2017.10.020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cyto.2017.10.020

Chau, K., Hennessy, A., & Makris, A. (2017). Placental growth factor and pre-eclampsia. J. Hum. Hypertens., 31 (12), 782-786. DOI: https://doi.org/10.1038/jhh.2017.61

Cui, L., Shu, C., Liu, Z., Tong, W., Cui, M., Wei, C., …, & Li, Y. (2018). The expression of serum sEGFR, sFlt-1, sEndoglin and PLGF in preeclampsia. Pregnancy Hypertens., 13, 127-132. DOI: https://doi.org/10.1016/j.preghy.2018.05.011

Dennis, A.T. (2012). Management of pre-eclampsia: issues for anaesthetists. Anaesthesia, 67, 9, 1009-1020. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2044.2012.07195.x

El-Gharib, M.N., & Morad, M. (2011). Maternal serum inhibin-A for predicting preeclampsia. J. Matern. Fetal Neonatal. Med., 24 (4), 595-599. DOI: https://doi.org/10.3109/14767058.2010.511345

Torrens, C., Brawley, L., Anthony, F.W., Dance, C.S., Dunn, R., Jackson, A.A., …, & Hanson, M.A. (2006). Folate supplementation during pregnancy improves offspring cardiovascular dysfunction induced by protein restriction. Hypertension, 47, 982-987. DOI: https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000215580.43711.d1

Say, L., Chou, D., Gemmill, A., Tunçalp, Ö., Moller, A.B., Daniels, J., ..., & Alkema, L. (2014). Global cause sof maternal death: a WHO systematic analysis. Lancet Glob. Health, 2, 6, 323-333. DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(14)70227-X

Holme, A.M., Roland, M.C.P., Henriksen, T., & Michelsen, T.M. (2016). In vivo uteroplacental release of placental growth factor and soluble Fms-like tyrosine kinase-1 in normal and preeclamptic pregnancies. AJOG, 215 (6), 782, e1-782.e9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.07.056

Imarengiaye, C.O., & Isesele, T.O. (2015). Intensive care management and outcome of women with hypertensive diseases of pregnancy. Niger Med. J., 56, 5, 333-337. DOI: https://doi.org/10.4103/0300-1652.170389

Ji, J.L., Muyayalo, K.P., Zhang, Y.H., Hu, X.H., & Liao, A.H. (2017). Immunological function of vitamin D during human pregnancy. Am. J. Reprod. Immunol., 78 (2). DOI: https://doi.org/10.1111/aji.12716

Karras, S.N., Koufakis, T., Fakhoury, H., & Kotsa, K. (2018). Deconvoluting the Biological Roles of Vitamin D-Binding Protein During Pregnancy: A Both Clinical and Theoretical Challenge. Front Endocrinol. (Lausanne), 9, 259. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00259

Melincovici, C.S., Boşca, A.B., Şuşman, S., Mărginean, M., Mihu, C., Istrate, M., ..., & Melincovici, C.S. (2018). Vascular endothelial growth factor (VEGF) - key factor in normal and pathological angiogenesis. Rom. J. Morphol. Embryol., 59 (2), 455-467.

Powers, R.W., Gandley, R.E., Lykins, D.L., & Roberts, J.M. (2004). Moderate hyperhomocysteinemia decreases endothelial–dependent vasorelaxation in pregnant butnotnonpregnantmice. Hypertension, 44, 327-333. DOI: https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000137414.12119.f6

Parchem, J.G., Kanasaki, K., Kanasaki, M., Sugimoto, H., Xie, L., Hamano, Y. …, Kalluri, R. (2018). Loss of placental growth factor ameliorates maternal hypertension and preeclampsia in mice. J. Clin. Invest., 128, 7, 5008-5017. https://doi.org/10.1172/JCI99026. DOI: https://doi.org/10.1172/JCI99026

Pinheiro, C.C., Rayol, P., Gozzani, L., Reis, L.M., Zampieri, G., Dias, C.B., & Woronik, V. (2014). The relationship of angiogenic factors to maternal and neonatal manifestations of early-onset and late-onset preeclampsia. Prenat. Diagn., 34 (11), 1084-1092. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.4432

Bayhan, G., Koçyigit, Y., Atamer, A., Atamer, Y., & Akkus, Z. (2005). Potential atherogenic roles of lipids, lipoprotein(a) and lipid peroxidation in preeclampsia. Gynecol Endocrinol., 21, 1, 1-6. DOI: https://doi.org/10.1080/09513590500097382

Steegers, E.A., von Dadelszen, P., Duvekot, J.J., & Pijnenborg, R. (2010). Pre-eclampsia. Lancet, 376, 9741, 631-644. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)60279-6

Purswani, J.M., Gala, P., Dwarkanath, P., Larkin, H.M., Kurpad, A., & Mehta, S. (2017). The role of vitamin D in pre-eclampsia: a systematic review. BMC Pregnancy Childbirth, 17 (1), 231. doi: 10.1186/s12884-017-1408-3. DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-017-1408-3

Rana, S., Salahuddin, S., Mueller, A., Berg, A.H., Thadhani, R.I., & Karumanchi, S.A. (2018). Angiogenic biomarkers in triage and risk for preeclampsia with severe features. Pregnancy Hypertens, 13, 100-106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.preghy.2018.05.008

Redman, C. (2014). Pre-eclampsia: A complex and variable disease. Pregnancy Hypertens., 4 (3), 241-242. DOI: https://doi.org/10.1016/j.preghy.2014.04.009

Ree, P.H., Hahn, W.B., Chang, S.W., Jung, S.H., Kang, J.H., Cha, D.H., …, & Huh, J.Y. (2011). Early detection of preeclampsia using inhibin and other second-trimester serum markers. Fetal. Diagn. Ther., 29 (4), 280-286. DOI: https://doi.org/10.1159/000322742

Rehfeldt, M., Eklund, E., Struck, J., Sparwasser, A., O'Brien, B., Palomaki, G.E., Köhrle, J., Bergmann, A., & Lambert-Messerlian, G. (2017). Relaxin-2 connecting peptide (pro-RLX2) levels in second trimester serum samples to predict preeclampsia. Pregnancy Hypertens., 124-128.

Serrano-Díaz, N.C., Gamboa-Delgado, E.M., Domínguez-Urrego, C.L., Vesga-Varela, A.L., Serrano-Gómez, S.E., & Quintero-Lesmes, D.C. (2018). Vitamin D and risk of preeclampsia: A systematic review and meta-analysis. Biomedica, 38, 1, 43-53. doi: 10.7705/biomedica.v38i0.3683. DOI: https://doi.org/10.7705/biomedica.v38i0.3683

Shen, Z., Cai, L.Y., Suprapto, I.S., Shenoy, P., & Zhou, X. (2011). Placental and maternal serum inhibin A in patients with preeclampsia and small-for-gestational-age. J. Obstet. Gynaecol. Res., 37 (10), 1290-1296. doi: 10.1111/j.1447-0756.2010.01513.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2010.01513.x

Lowe, S.A., Bowyer, L., Lust, K., McMahon, L.P., Morton, M., North, R.A., ..., & Said, J.M. (2015). Somanz guidelines for the management of hypertensive disorders of pregnancy 2014. J. Obstet. Gynaecol., 55, 5, 1-29.

Tardif, C., Dumontet, E., Caillon, H., Misbert, E., Dochez, V., Masson, D., & Winer, N. (2017). Angiogenic factors sFlt-1 and PlGF in preeclampsia: Prediction of risk and prognosis in a high-risk obstetric population. J. Gynecol. Obstet. Hum. Reprod., 47 (1), 17-21.

Babinets, L.S., Smiyan, S.I., Masyk, O.M., Zhulkevych, I.V., & Korylchuk, N.I. (2002). Pokaznyky mineralnoi shchilnosti kistkovoi tkanyny u zdorovykh zhyteliv Ukrainy (na prykladi Ternopilskoi oblasti) za rezultatamy dvofotonnoi renthenivskoi densytometrii. Povidomlennia I: zhinoche naselennia. [Mineral bone density indices in healthy residents of Ukraine (on the example of Ternopil region) by results of two-photon X-ray densitometry. Message I: Female population]. Problemy osteolohii – Problems of Osteology, 2, 9-16 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-04

Як цитувати

Khmil, S. V., Malanchuk, L. M., & Franchuk, U. Y. (2020). ПРЕКОНЦЕПЦІЙНИЙ ВІДБІР ЖІНОК ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ). Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 98–102. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10911

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія