ШИШКОПОДІБНА ЗАЛОЗА, РЕПРОДУКТИВНА СИСТЕМА ТА ВАГІТНІСТЬ

A. M. Berbets

Анотація


Мета дослідження. Встановити наявність взаємозв’язку між роботою шишкоподібної залози, репродуктивної системою, та вагітністю.

Матеріали і методи. Дослідження проведено на 20 статевозрілих нелінійних білих щурах Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі, які не народжували (дослідна група). Контрольну групу складали 16 щурів жіночої статі з такими ж параметрами. Після настання вагітності тварини дослідної групи піддавалися освітленню в режимі 24 години на добу за допомогою галогенних ламп «білого» світла, щурі контрольної групи перебували в режимі «12 годин світла/ 12 годин темряви». Після 21 дня з моменту підтвердження вагітності щурів дослідної групи забивали. Матки забитих щурів піддавалися патогістологічному дослідженню.

Результати дослідження і їх обговорення. У всіх щурів дослідної групи виявлено припинення розвитку вагітності, тоді як в контрольній групі вагітності розвивалися нормально. Патогістологічне дослідження підтвердило зміни ендометрію, характерні для вагітності.

Висновок. Пригнічення функції шишкоподібної залози, викликане освітленням, безпосередньо впливає на процес вагітності, і може викликати навіть його переривання.


Ключові слова


вагітність; шишкоподібна залоза; мелатонін.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Hryshchenko, V.I. (1979). Rol epifiza v fiziologii i patologii zhenskoi polovoi sistemy [Role of pineal gland in physiology and pathology of female reproductive system]. Kharkiv: Vyshcha Shkola [in Russian].

Pishak, V.P. (2002). Shyshkopodibne tilo – mistse i rol u khronorytmo-lohichniy orhanizatsii fiziolohichnykh funktsiy [Pineal gland – place and role in chronorhythmologic organization of physiologic functions]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovinian Medical Journal, 3-4, 4-6 [in Ukrainian].

Pishak, V.P. & Bulyk, R.Ye. (2006). Mekhanizmy uchasti shyshkopodibnoi zalozy v zabezpechenni tsirkadiannoi rytmichnosti fiziologichnykh funktsiy [Mechanisms of participation of pineal gland in maintenance of rhythmicity of physiologic functions]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovinian Medical journal, 4, 4-7 [in Ukrainian].

Podolskyi, V.V. & Khomynska, Z.B. & Teterin, V.V. & Hulchiy, M.M. (2005). Rol hormoniv epifiza v systemi antystresornoho zahystu orhanizmu pry psykhoemotsiynomu stresi u zhinok fertylnoho viku [Role of the hormones of pineal gland in system of anti-stress protection of organism in case of psycho-emotional stress in women of reproductive age]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Journal of Scientific Researches, 2, 84-86 [in Ukrainian].

Podolskiy, V.V. & Khomynska, Z.B. & Dronova, V.L. (2005). Rol epifiza v neiroendokrinnoi regulatsii protsessov reproduktsii i adaptatsii [Role of pineal gland in neuro-endocrine regulation of the processes of reproduction and adaptation]. Zdorovye zhenshchiny – Woman’s Health, 1, 91-95 [ in Russian].

Reiter, R.J. & Tan, D.X., & Burkhardt, S. (2002). Reactive oxygen and nitrogen species and cellular and organismal decline: amelioration with melatonin. Mechanisms of Ageing and Development, 123, 1007-1009.

Richter, H.G. & Hansell, J.A. & Raut, Sh. & Giussani, D.A. (2009). Melatonin improves placental efficiency and birth weight and increases the placental expression of antioxidant enzymes in undernourished pregnancy. Journal of Pineal Research, 46, 357 – 364.

Chawdhury, I. & Sengupta, A. & Maitra, S.K. (2008). Melatonin: Fifty years of scientific journey from the discovery in bovine pineal gland to delineation of functions in human. Indian Journal of Biochemistry and Biophysics, 45, 289-304.

Hardeland, R. & Tan, D.X. & Reiter, R.J. (2009). Kynuramines, metabolites of melatonin and other indoles: The resurrection of an almost forgotten class of biogenic amines. Journal of Pineal Research, 47, 109-126.

Zapadniuk, I.P. & Zapadniuk, V.I. & Zakharia, Ye.A. & Zapdniuk, B.V. (1984). Laboratornuye zhyvotnye: razvedenie, soderzhaniye, ispolzovanie v eksperimente [Laboratory animals: breeding, keeping, usage in experiment]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Russian].

Milovanov, A.P. (1999). Patologiya sistemy “Mat-placenta-plod” [Pathology of the system “Mother-placenta-fetus”]. Moscow: Meditsina [in Russian].




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7584

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.