ПАРВОВІРУС В19 – КЛІНІЧНА СИМПТОМАТИКА ТА НАСЛІДКИ ІНФЕКЦІЇ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ.

N. P. Bondarenko

Анотація


Мета дослідження – вивчити особливості клінічної картини та репродуктивних втрат у вагітних жінок, інфікованих парвовірусною інфекцією.

Матеріали та методи. Із загальної кількості обстежених вагітних жінок на TORCH-інфекцію, за період 2011–2016 років, була сформована основна група: 58 (20,13 %) вагітних жінок, у яких була доведена парвовірусна інфекція наявністю імуноглобулінів класу М та імуноблотів IgM й IgG до парвовірусу B19. Контрольну групу склали 40 вагітних із неускладненим перебігом вагітності та відсутністю антитіл класу М до парвовірусу В19 й імуноблотів IgG до парвовірусних білків VP1, NS1, VPL.

Результати дослідження та їх обговорення. 26 (44,8 %) вагітних жінок, у яких було діагностовано парвовірусну інфекцію, не мали симптоматики інфекційного захворювання під час вагітності. Інші вагітні жінки відмітили ряд симптомів. Клінічна картина парвовірусної інфекції у прояві міалгії, загальної втоми, субфебрильної температури, головного болю спостерігалась у 12 (20,6 %) вагітних жінок. Висипку еритематозного характеру на верхніх кінцівках та обличчі відмітили 9 (15,5 %) інфікованих жінок. У 6 (10,3 %) вагітних жінок були прояви суглобного болю. 5 (8,6 %) вагітних жінок мали збільшені пахвові та підщелепні лімфатичні вузли. Відмічено, що найбільші репродуктивні втрати відбуваються при інфікуванні матері у І та ІІ триместрах вагітності (55,1 %). Неімунна водянка плода мала місце у 8,57 % випадків.

Висновки: У половині випадків (44,8 %) інфікування парвовірусом B19 під час вагітності має безсимптомний перебіг. Аналіз репродуктивних втрат при інфікуванні матері парвовірусом В19 показав, що вагітність, яка не розвивається, неімунна водянка плода, антенатальна загибель плода достовірно пов’язані з парвовірусом В19.

 


Ключові слова


парвовірус В19; вагітність; парвовірусна інфекція.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Matveiev, V., Proshchaieva, N., Samoilivich, Ye., & Yermolovich, M. (2008). Kliniko-laboratornaia karakteristika B19 parvovirusnoi infekstii [Clinical-laboratorial characteristics of B19 parvovirus infection]. Infektsoinnyie bolezni – Infectious Diseases, 6 (3), 33-37 [in Russian].

Brown, T., Anand, A., Ritchie, L.D., Clewley, J.P., & Reid, T.M. (1984). Intrauterine parvovirus infection associated with hydropsfetalis. Lancet, 2, 1033-1034.

De Jong, E.P., de Haan T.R., & Kroes, A.C. (2006). Parvovirus B19 infection in pregnancy. J. Clin. Virol., 36 (1), 1-7.

Ergaz, Z., & Ornoy, A. (2006). Parvovirus B19 in pregnancy. Reprod. Toxicol., 21 (4), 421-435.

Goff, M. (2005). Parvovirus B19 in pregnancy. J. Midwifery Women’s Health, 50 (6), 536-538.

Seve, P., Ferry, T., & Charhon, A. (2004). Systemic manifestations of Parvovirus B19 infections. Rev. Med. Interne., 25 (10), 740-751.

Ziyaeyan, M., Rasouli, M., Alborzi, A. (2005). The seroprevalence of parvovirus B19 infection among to-be-married girls, pregnant women and their neonates in Shiraz, Iran. Jpn. J. Infect. Dis., 58 (2), 95-97.

Tohoku J. (2006). Clinical manifestations and outcomes of parvovirus B19 infection during pregnancy in Japan. Exp. Med., 209 (4), 277-283.

Kaisenberg, von C.S., Jonat, W. (2001). Fetal parvovirus B19 infection. Ultrasound Obstet. Gynecol., 18 (3), 280-288.

Kailasam, C., Brennand, J., Cameron, A.D. (2001). Congenital Parvovirus B19 infection: experience of a recent epidemic. Fetal Diagn. Ther., 16(1), 18-22.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7518

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.