ДОПЛЕРОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНО-ПЛОДОВОГО КРОВОПЛИНУ У ВАГІТНИХ З ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ

L. B. Markin, O. I. Popovych, A. I. Popovych

Анотація


Мета дослідження – вивчення гемодинамічних процесів у системі мати – плацента – плід у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією.

Матеріали та методи. Проведено доплерометричне дослідження матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровоплину у 43 вагітних із первинною артеріальною гіпотонією та 32 здорових вагітних з нормальним артеріальним тиском у терміни гестації – 20–24 тиж., 28–32 тиж., 37–41 тиж. Для оцінки стану гемодинаміки в системі мати – плацента – плід проводилось доплерометричне дослідження кровоплину з допомогою приладу «SA-8000 EX» (Medison, Південна Корея) в акушерських програмах конвексним датчиком (3,5 МГц). Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових артеріях, артеріях пуповини та середній мозковій артерії плода.

Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено закономірності становлення гемодинамічних процесів у системі мати – плацента – плід у двох групах спостереження. У групі вагітних з первинною артеріальною гіпотонією індекси судинного опору в правій і лівій маткових артеріях були достовірно вищими, ніж у контрольній групі, з переважанням змін у правій матковій артерії. Гемодинамічні прояви при первинній артеріальній гіпотонії з боку матково-плацентарного контуру виглядали при ультразвуковому дослідженні як розширення інтервільозного простору, збільшення поперечного розміру крайового синуса, варикозне розширення параметральних вен. Явища венозного застою у матково-плацентарному контурі супроводжувались вищими показниками індексів судинного опору у маткових артеріях і частіше при динамічному спостереженні призводили до розвитку затримки росту плода. Вивчення гемодинамічних показників в артерії пуповини виявило тенденцію до зростання всіх індексів упродовж вагітності у І групі та зменшення – у ІІ групі; при цьому у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією в ІІІ триместрі спостерігалось достовірне збільшення показників порівняно з контрольною групою. Вивчення плодової гемодинаміки виявило зниження резистентності кровоплину в середній мозковій артерії плода із прогресуванням вагітності та розвитком централізації кровообігу. Посилення мозкового кровообігу плода є компенсаторною реакцією на хронічну тканинну гіпоксію.

Висновки. Порушення матково-плацентарного кровоплину, які розвиваються у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією, починаючи з ІІ триместру вагітності, в подальшому призводять до фетального дистресу. 


Ключові слова


вагітність; первинна артеріальна гіпотонія; матково-плацентарно-плодова гемодинаміка.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Apresova, K.G., & Dzyuba, E.N. (2006). Osobennosti matochno-platsentarnogo krovoobrashcheniya pri arterialnoi hipotonii u beremennykh [Features of utero-placental blood flow during hypotension in pregnant]. Perinatologiya i pediatriya – Perinatology and Pediatrics,3 (27), 81-82 [in Ukrainian].

Vdovichenko, Yu.P., & Sadovyi, A.P. (2011). Osoblyvosti matkovo-platsentarnoi hemodynamiky pry riznykh formakh platsentarnoi dysfunktsii [Features of utero-placental and fetal-placental hemodynamics in various forms of placental dysfunction]. Pediatriya, akucherstvo ta hinekolohiya – Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 73-77 [in Ukrainian].

Volik, K.N. (2012). Metodologicheskiye aspekty dopplerometricheskoi otsenki matochno-platsentarnoi hemodinamiki [Methodological aspects of Doppler assessment utero-placental hemodynamics]. Luchevaya diagnostika, luchevaya terapiya – Beam diagnostics, beam therapy, 4, 77-83[in Ukrainian].

Vorobei, L.I. (2015). Porushennia neirovehetatyvnoi rehulatsii i vahitnist: vplyv na rozvytok hestatsiinykh uskladnen [Irregularities of neurovegetative regulation and pregnancy: impact on the development of gestational complications]. Zdorovye zhenshchiny – Women health, 6 (102), 97-98 [in Ukrainian].

Zhovnir, I.I. (2011). Nestabilnist arterialnogo tysku pry pervynnii arterialnii hipotonii [Unstable blood pressure in primary arterial hypotension]. Viiskova medytsyna Ukrainy – Military Medicine of Ukraine, 11, 3-4; 58-62 [in Ukrainian].

Markin, L.B., & Shatylovych, K.L. (2007). Doplerometriya v akusherstvi: hemodynamichni osoblyvosti funktsionalnoi systemy maty-platsenta-plid [Doppler in obstetrics: hemodynamic features of functional system mother-placenta-fetus]. Reproduktivnoye zdorovye zhenshchiny – Reproductive health of women, 1 (30), 26-39 [in Ukrainian].

Mintser, O.P. & Voronenko, Y.V., & Vlasov, V.V. (2003). Obroblennya klinichnykh i eksperymentalnykh danykh u medytsyni [Treatment of clinical and experimental data in medicine]. Kyiv: High School [in Ukrainian].

Rakhimova, Z.K., Karimova, D.F., Aliyev, E.Sh., & Mirkhodzhayeva, S.A. (2007). Sovremennii podkhod k profilaktike i lecheniyu fetoplatsentarnoi nedostatochnosti pri arterialnoi hipotezii beremennykh [The modern approach to the prevention and treatment of placental insufficiency in patients with arterial hypotension in pregnant]. Reproduktivnoye zdorovye zhenshchiny – Reproductive Health of Women, 4 (33), 39-41[in Ukrainian].

Strizhakov, A.I. , & Grigoryan, G.A. (1990). Anatomo-funktsionalnyye osobennosti hemodinamiky v sisteme mat-platsenta-plod [Anatomical and functional features of gemodynamics in the system mother-placenta-fetus] Akucherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 5, 11-13 [in Ukrainian].

Strizhakov, A.I. , & Ignatko, I.V. (2009). Sovremennyye metody otsenki sostoyaniya materi i ploda pri beremennosti vysokogo riska [Modern methods of assessing the state of the mother and fetus during high-risk pregnancy]. Voprosy ginekologii, akucherstva i perinatologii – Questions of Gynecology, Obstetrics and Perinatology, 2 (8), 5-15 [in Ukrainian].




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7397

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.