ОЦІНКА ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ ПРОСВІТУ ТОВСТОЇ КИШКИ У ЩУРІВ ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ІНГАЛЯЦІЙНОМУ ВПЛИВІ НІТРОКСОЛІНУ

Анотація

Резюме. Важливим у схемі досліджень по гігієнічному обгрунтуванню гігієнічних регламентів допустимого вмісту лікарських засобів у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств є встановлення параметрів токсичності, алергічної, ембріотоксичної, дисбіотичної дії.

Мета. Оцінка видового складу мікрофлори просвіту прямого відділу товстого кишківника у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну.

Матеріали і методи. Дисбіотичну дію нітроксоліну вивчали на щурах, яких упродовж 30 днів піддавали впливу лікарського засобу у концентраціях 5 мг/м³, 15 мг/м³, 45 мг/м³, шляхом інтраназального введення.

Результати та обговорення. Домінантними представниками нормобіоти фекального біотопу є біфідобактерії, лактобактерії, бактерії групи кишкових паличок, зокрема Е. coli, ентерококи, стафілококи, які виявляли у випорожненнях 100,0 % тварин. Частота зустрічності пептострептококів та стрептококів коливалася в межах 33,3 % - 66,7 %, протею – 16,7 % - 50,0 %, грибів роду кандіда – 16,7 % - 33,3 % , плісені – 0% - 16,7 %. При концентраціях нітроксоліну 5 мг/м³, 15 мг/м³, 45 мг/м³ показник частоти зустрічності для домінуючих бактеріальних популяцій: біфідо-, лактобактерій, БГКП, ентерококів і стафілококів залишався незмінним – 100,0 %. Нітроксолін у концентрації 5 мг/м³ не викликав змін в структурі мікробіоти кишківника. Концентрації 15 мг/м³, 45 мг/м³ викликали зростання частоти виявлення умовно-патогенних штамів та зниження пептострептококів і стрептококів. Наприкінці відновного періоду частота зустрічності протею, грибів роду кандіда, плісеневих грибів у фекальному біотопі щурів другої (15 мг/м³) та третьої дослідної групи (45 мг/м³) утримувалися на рівні показників 4 тижня експерименту.

Висновки. Багаторазова інгаляційна дія нітроксоліну у концентрації 15 мг/м³ викликає дисбактеріоз товстого кишківника у щурів, при цьому концентрація сполуки 15мг/м³ є пороговою для цього ефекту.