https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/issue/feed Здобутки клінічної і експериментальної медицини 2021-12-01T17:00:28+02:00 Бабінець Лілія Степанівна, Коцаба Юлія Ярославівна kotsaba2010@ukr.net Open Journal Systems <p><em>Науково-практичний журнал, присвячений питанням висвітлення механізмів функціонування здорового та хворого організму, молекулярної та клітинної фізіології та патології, моделювання патологічних процесів, морфології та патоморфології, клінічних та експериментальних аспектів діагностики та лікування, особливостей внутрішніх хвороб, проблем акушерства, гінекології, педіатрії, хірургічної патології, трансплантології, проблем неврології та психіатрії, екстремальних станів, екології, доклінічного дослідження лікарських субстанцій синтетичного та природного походження.</em><br><em><strong>ISSN 2415-8836 (Online), ISSN 1811-2471 (Print)</strong><br></em></p> https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12531 ОПТИМІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО РОЗРОДЖЕННЯ ПОРОДІЛЬ ІЗ ПЕРЕДЛЕЖАННЯМ ПЛАЦЕНТИ 2021-11-29T01:37:30+02:00 Д. М. Железов babinets@tdmu.edu.ua <p><strong>Метою </strong>дослідження була оцінка ефективності превентивного лігування маткових судин при виконанні кесаревого розтину у породіль з передлежанням плаценти.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Дослідження проведено на базі Обласного перинатального центру та Пологового будинку № 5 (м. Одеса) за 2000–2020 рр. Проведено аналіз клінічних результатів 90 випадків оперативного розродження при наявності передлежання плаценти, де 50 втручань виконані за традиційним протоколом, а 40 – з виведенням матки в рану і виконанням основного етапу кесаревого розтину після зниження перфузії в передлеглій плаценті. Перев’язку маткових судин здійснювали після вилучення плода. Контролювали обсяг крововтрати, стан породіллі і плода, проводили аналіз перинатальних результатів.</p> <p>Статистична обробка проведена методами дисперсійного і приватного аналізу із застосуванням програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США).</p> <p><strong>Результати.</strong> Середній вік вагітних становив (33,4±1,2) років. Клініка передлежання плаценти під час вагітності була вкрай мізерна. Як правило, діагноз встановлювали при проведенні УЗД моніторингу. У 16 (17,7 %) жінок відзначалася повторна кровотеча зі статевих шляхів без больового синдрому і підвищеного тонусу матки, з розвитком анемії середнього ступеня тяжкості. Одноразова кровотеча відзначалася у 53 (58,9 %) жінок.</p> <p>Крововтрата склала в І групі (1380±112) мл, у ІІ групі – (466±34) мл (p&lt;0,05). Частота анемії в післяопераційному періоді склала відповідно 38,0 % і 17,5 % (p&lt;0,05). Усі новонароджені були виписані на 5–7 день післяпологового періоду в задовільному стані. Випадків дистрес-синдрому не було.</p> <p><strong>Висновки.</strong> 1. Метод контролю крововтрати при передлежанні плаценти шляхом перев’язки маткових артерій є ефективним – крововтрата склала в І групі (1380±112) мл, у ІІ групі – (466±34) мл (p&lt;0,05). 2. Частота анемії в післяопераційному періоді склала відповідно 38,0&nbsp;% в І групі і 17,5 % – у ІІ групі (p&lt;0,05).</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12254 ОПИС КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ ЛАЙМ-КАРДИТУ 2021-07-20T11:07:55+03:00 Н. І. Ярема nyarema@yahoo.com К. В. Миндзів myndziv@tdmu.edu.ua О. І. Коцюба kotsyubaoi@tdmu.edu.ua Д. В. Попович kozak@tdmu.edu.ua <p>Мета роботи – на прикладі клінічного випадку Лайм-кардиту продемонструвати особливості діагностичного процесу з визначенням факторів ризику, клінічних і ЕКГ-змін, важливість своєчасної верифікації діагнозу і проведення етіотропної терапії. У пацієнта виявлені складні порушення ритму та провідності: AV-блокада І ст., транзиторні AV-блокада ІІ (Мобітц 2) та ІІІ ступенів, політопна екстрасистолія. Дані лабораторних обстежень пацієнта свідчили про підвищення маркерів запалення (підвищення рівнів СРП, тропоніну та ШОЕ). Для оцінки ймовірності бореліозної етіології міокардиту проведене анкетування за шкалою SILC (Suspicious Index in Lyme Carditis) – 8 балів, що вказує на високий ризик Лайм-кардиту, серологічне обстеження. Блот-аналіз підтвердив наявність антитіл IgG до <em>Borrelia burgdorferi</em>. Завдяки своєчасній діагностиці, в тому числі серологічній, Лайм-кардиту і призначеному відповідному етіотропному антибактеріальному лікуванню доксицикліном впродовж 21 дня, у хворого було досягнуто як суттєвого клінічного покращення, так і позитивної ЕКГ-динаміки з покращенням AV-провідності.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12501 BAРІАНТИ ПЕРЕБІГУ ГЕРПЕТИЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПРАКТИЦІ ЛІКАРІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ (ЛЕКЦІЯ) 2021-11-24T15:57:46+02:00 В. П. Борак babinets@tdmu.edu.ua Н. І. Ткачук babinets@tdmu.edu.ua Л. Б. Романюк babinets@tdmu.edu.ua Н. Я. Кравець babinets@tdmu.edu.ua <p>Актуальність проблеми герпетичної інфекції (ГІ) пов’язана не тільки зі значною епідеміологічною роллю, а й з великою соціальною значимістю, зумовленою як тяжкістю захворювань, так і ускладненнями та навіть летальністю. За своїми клініко-епідеміологічними характеристиками проблема герпетичної інфекції належить до зони професійних інтересів інфекціоністів, педіатрів, акушерів-гінекологів, окулістів, невропатологів, терапевтів. Необізнаність з приводу ГІ не тільки лікарів первинної ланки обслуговування, а й фахівців інших спеціальностей, приводить до несвоєчасної діагностики та верифікації діагнозу і, відповідно, до відсутності адекватного лікування. До родини герпесвірусів, виділених від людини, належать 8 вірусів, які на підставі притаманних їм біологічних особливостей поділені на 3 підродини: a, b, g. До a-герпесвірусів відносять вірус простого герпесу 1-го (ВПГ-1) і 2-го (ВПГ-2) типів, вірус вітряної віспи – оперізувальний герпес (ВВ-ОГ), до b-герпесвірусів – цитомегаловірус (ЦМВ), вірус герпесу людини 6-го (ВГЛ-6) і 7-го (ВГЛ-7) типів, до g-герпесвірусів – вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) і ВГЛ-8-го типу. Перебіг хронічного інфекційного процесу залежить від стану імунітету вірусоносія і схильності до рецидиву. Значне поширення герпетичної інфекції, можливість довічної персистенції герпесвірусів в організмі людини, їх реактивація на тлі імунодефіциту, особливо зумовленого ВІЛ-інфекцією, що супроводжується несприятливими наслідками і нерідко є безпосередньою причиною смерті, труднощі лабораторної діагностики зумовлюють необхідність подальшого вивчення невирішених аспектів проблеми герпесвірусів, актуальної для науки і практики.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12502 ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ТРАДИЦІЙНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МЕДИЦИНИ В ІНТЕГРАТИВНОМУ ЛІКУВАННІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА COVID-19 В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ 2021-11-24T16:16:39+02:00 О. М. Головчанський babinets@tdmu.edu.ua О. І. Висоцька babinets@tdmu.edu.ua Г. М. Виноградова babinets@tdmu.edu.ua В. І. Висоцький babinets@tdmu.edu.ua А. В. Сковронська babinets@tdmu.edu.ua В. І. Бик babinets@tdmu.edu.ua А. А. Бакуліна babinets@tdmu.edu.ua <p>Активна реалізація інтегративних підходів до лікування хворих на COVID-19 демонструє високу терапевтичну ефективність. Застосування методів традиційної китайської медицини (ТКМ) разом із конвенціональною медициною дозволило знизити рівень смертності і підвищити рівень і якість одужання.</p> <p><strong>Мета – </strong>вивчити особливості використання методів ТКМ (зокрема вплив на точки акупунктури) в інтегративному лікуванні хворих на COVID-19.</p> <p><strong>Матеріал і методи. </strong>Інформаційні бази наукових публікацій, літературні джерела, аналітично-інформаційні матеріали. Використано методи бібліосемантичного дослідження, контент-аналізу, системного підходу.</p> <p><strong>Результати.</strong> Встановлено, що 87&nbsp;% пацієнтів з COVID-19 отримували лікування методами ТКМ (голковколювання і фітотерапію); позитивного результату лікування пацієнтів, які отримували лікування методами ТКМ, досягнуто у 92&nbsp;%.</p> <p><strong>Висновки.</strong> ТКМ має ефективні напрацювання в боротьбі з інфекційними захворюваннями, що варто наукового дослідження і впровадження в клінічну практику на рівні закладів первинної медичної допомоги. Інтеграція конвенціональної та традиційної китайської медицини для профілактики, лікування та реабілітації хворих на COVID-19, реалізована в КНР, показала високу терапевтичну ефективність. Упровадження в практику лікарів загальної практики – сімейної медицини терапевтичних технік ТКМ є перспективним, але потребує системної організаційної роботи, зокрема організації циклів тематичного удосконалення. Актуальною є організація взаємодії лікарів загальної практики-сімейної медицини з лікарями-рефлексотерапевтами для широкого впровадження технічно простих методів ТКМ у реабілітацію постковідних пацієнтів.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12504 ПОРУШЕННЯ СИНТЕЗУ І ФУНКЦІЇ СИРОВАТКОВОГО АЛЬБУМІНУ ПРИ РІЗНИХ ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНАХ ОРГАНІЗМУ 2021-11-24T21:28:49+02:00 Ю. Р. Дзьордзьо babinets@tdmu.edu.ua С. М. Андрейчин babinets@tdmu.edu.ua У. О. Мудра babinets@tdmu.edu.ua <p>В огляді висвітлені дані сучасної літератури про патологічні зміни метаболізму та функції сироваткового альбуміну при різних захворюваннях і патологічних станах.</p> <p><strong>Мета</strong> – провести аналіз публікацій про порушення функції сироваткового альбуміну та їх вплив на організм, а також показати перспективу подальших досліджень у даній сфері.</p> <p><strong>Матеріал і методи. </strong>У дослідженні використано бібліосистематичний та аналітичний методи. Проведено огляд та аналіз сучасної літератури в базах Medline та PubMed.</p> <p><strong>Результати. </strong>Коротко висвітлено сучасні уявлення про синтез і функції людського сироваткового альбуміну, причини збільшення та зменшення його концентрації в плазмі крові, кількісні й якісні зміни при різних патологічних станах. Висвітлено останні дані літератури про транспортні та антиоксидантні властивості альбуміну, його структурні зміни.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Поширеність альбуміну в людському організмі і різноманіття його функцій обумовлює важливість впливу різних патологічних процесів на його метаболізм. Основними факторами, що викликають зміни в метаболізмі альбуміну, є захворювання, що призводять до порушення його утворення, збільшення втрати, перерозподіл між тканинами, а також структурні зміни, що впливають на функції цього білка.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12505 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ХВОРОБИ ЛАЙМА У ДІТЕЙ 2021-11-24T21:38:27+02:00 С. О. Никитюк kovbasyuk_i@tdmu.edu.ua С. І. Климнюк babinets@tdmu.edu.ua <p>Хвороба Лайма має різні клінічні прояви, її слід виключити у всіх пацієнтів з укусом кліща. Хвороба Лайма викликається <em>Borrelia burgdorferi senso lato</em>, збудником гетерогенної групи, з якої три гени систематично асоціюються із хворобою Лайма: B.<em> burgdorferi senso stricto</em>, <em>B</em>. <em>afzelii </em>і B. <em>garinii, </em>і є ендемічною хворобою в Україні.</p> <p>Ранні клінічні маркери Лайм-бореліозу та інші прогностичні фактори, що загрожують життю дитини, ускладнення бореліозної інфекції, все ще перебувають на початку активного дослідження вченими.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Клініцисти, включаючи сімейних лікарів, ревматологів, імунологів та молекулярних кардіологів, повинні брати участь у розробці нових критеріїв, що включають клінічну картину та результати лабораторного дослідження.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12315 СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ФУНКЦІОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ: АНАЛІЗ ПЕДІАТРИЧНИХ КРИТЕРІЇВ РИМУ IV 2021-08-12T23:54:04+03:00 О. М. Шульгай shulgayom@tdmu.edu.ua А.-М. А. Шульгай babinets@tdmu.edu.ua <p>Актуальність проблеми функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГР) не викликає сумнівів, оскільки переважна більшість патологічних станів, що виникають у дітей, мають саме функціональний характер.</p> <p><strong>Мета </strong>– проаналізувати Римські критерії IV та сформувати сучасний алгоритм діагностики функціональних розладів кишечника у дітей на етапі первинної медичної допомоги.</p> <p><strong>Матеріал і методи</strong>. У роботі застосовано інформаційний, бібліографічний та аналітичний методи у міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних, що стосуються Римських критеріїв IV.</p> <p><strong>Результати.</strong> Причиною виникнення ФГР не є біохімічні чи морфологічні порушення у роботі органів травлення, а переважно тимчасові розлади функціонування тих чи інших органів травної системи. У 2016 році були опубліковані Римські критерії IV, згідно з якими відбулося оновлення критеріїв на основі симптомів для діагностики дітей із ФГР. За даними оновленого перегляду для новонароджених та дітей раннього віку «правило трійки» для діагностики малюкових кольок було відмінене, при діагностиці функціонального запору було проведено розмежування між дітьми, які мають навички «охайності» (привчені до туалету), та тими, у кого ці навички відсутні. Для дітей та підлітків описані два нові ФГР – функціональна нудота та функціональне блювання, а також відмічено, що біль не повинен бути провідною скаргою при встановленні діагнозу функціональної диспепсії.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Аналіз засад Римських критеріїв IV дозволяє правильно інтерпретувати результати обстеження дитини та скласти план медичного спостереження за педіатричним пацієнтом для покращення якості його життя.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12506 АНАЛІЗ БЕЗПОСЕРЕДНІХ ТА ВІДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ МЕТОДИК «SUBLAY» ТА TAPP ПРИ ЛІКУВАННІ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ 2021-11-24T21:54:11+02:00 В. С. Дубченко babinets@tdmu.edu.ua <p>Накопиченим клінічним досвідом доведено, що техніка «sublay» дозволяє досягти більшої функціональної активності передньої черевної стінки і є методом вибору в лікуванні вентральних гриж. Використання самоклеючих сіток під час лапароскопічного дослідження трансабдомінальної преперитонеальної пластики (TAPP – Transabdominal Preperitoneal Plastic) у випадку лікування малих і середніх вентральних гриж є безпечним і ефективним, з низькими значеннями післяопераційного больового синдрому і швидким функціональним відновленням після операції, без збільшення випадків рецидивів у короткостроковій перспективі.</p> <p><strong>Метою даної</strong> роботи був аналіз безпосередніх та віддалених результатів методик «sublay» та TAPP при лікуванні вентральних гриж нижньої та серединної локалізації. Автором наголошено, що актуальним і практично значущим є пошук технічних прийомів, спрямованих на зменшення внутрішньочеревного тиску при даній методиці герніопластики.</p> <p><strong>Матеріал і методи. </strong>Робота проведена на базі хірургічного відділення Державного закладу «Спеціалізована багатопрофільна лікарня № 1 Міністерства охорони здоров’я України», кафедрі загальної хірургії Державного закладу «Дніпровський державний медичний університет Міністерства охорони здоров’я України».</p> <p><strong>Результати</strong>. Порівняння безпосередніх та віддалених результатів досліджень товщини очеревини-протез-апоневрозу показало статистично достовірну різницю (при р&lt;0,001) при використанні різних методик. При аналізі відділених результатів були зафіксовані достовірні відмінності (при р&lt;0,001) залежно від статі пацієнтів. Так, у чоловіків, при використанні методики «sublaу» товщина очеревини-протез-апоневрозу була більшою на 1,15 мм (на 42,43 %), порівняно з методикою ТАРР, а у жінок – на 1,16 мм (на 42,09 %) відповідно.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Проведений аналіз безпосередніх та віддалених результатів методик «sublay» та TAPP при лікуванні вентральних гриж нижньої та серединної локалізації показав, що методика «sublay» відрізнялася травматичністю оперативного втручання, зміщенням протеза в один із боків, як наслідок його деформації. При використанні даної методики достовірно більшими були значення товщини очеревини-протез-апоневрозу – на 13,16 % та 42,40 % у ранній та віддалений післяопераційні періоди відповідно. Також при використанні методики ТАРР у віддалений період товщина достовірно зменшувалася (при р&lt;0,0001) на 49,47 %, порівняно з безпосередніми результатами.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12507 МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІМФОЇДНОЇ ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З БРОНХАМИ МОРСЬКИХ СВИНОК, В ДИНАМІЦІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОВАЛЬБУМІН-ІНДУКОВАНОГО АЛЕРГІЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ 2021-11-24T22:34:29+02:00 С. С. Попко babinets@tdmu.edu.ua <p>Актуальною проблемою сучасної медицини є реакція лімфоїдної тканини, асоційованої з бронхами, при хронічних алергічних захворюваннях дихальних шляхів, адже саме від стану місцевої імунної системи легень залежить повноцінне функціонування тканин та клітин дихальної системи організму.&nbsp;</p> <p><strong>Мета </strong>– вивчити морфологічні зміни лімфоїдної тканини, асоційованої з бронхами морських свинок, в динаміці експериментального овальбумін-індукованого алергічного запалення.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> За допомогою гістологічного, морфометричного та статистичного методів вивчили легені 48 самців морської свинки в умовах експериментального овальбумін-індукованого алергічного запалення. Для визначення структурної та функціональної перебудови лімфоїдних вузликів легень визначали величину їх діаметра та їх кількість.</p> <p><strong>Результати.</strong> Встановлено, що сенсибілізація та алергізація овальбуміном призводить до суттєвої структурно-функціональної перебудови лімфоїдної тканини, асоційованої з бронхами морської свинки, у вигляді збільшення їх кількості та розмірів. Найсуттєвіші зміни відбуваються протягом пізнього періоду розвитку алергічного запалення у перибронхіальних лімфоїдних вузликах, що підтверджує максимальний коефіцієнт збільшення – 2,6 (p<sup>*/**</sup>&lt;0,001) діаметра перибронхіальних лімфоїдних вузликів в 4-ій експериментальній групі, порівняно з контролем.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Сенсибілізація та інгаляційна алергізація овальбуміном призводить до структурної реорганізації лімфоїдної тканини, асоційованої з бронхами морських свинок, у вигляді зростання їх кількості та розмірів, яка має односпрямований стадійний характер в залежності від локалізації лімфоїдних вузликів і тривалості експерименту та є проявом проліферативних змін клітинної адаптивної ланки місцевого імунітету легень морських свинок протягом пізнього періоду алергічного запального процесу.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12171 ВПЛИВ КОМОРБІДНОСТІ НОЗОЛОГІЙ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ НА КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ПЕРВИННОГО ОСТЕОАРТРОЗУ І ФУНКЦІОНАЛЬНУ СПРОМОЖНІСТЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ 2021-06-10T15:58:44+03:00 Л. С. Бабінець babinets@tdmu.edu.ua І. М. Галабіцька babinets@tdmu.edu.ua <p>Особливою патогенетичною ланкою у прогресуванні перебігу первинного остеоартрозу (ОА) та гастроентерологічних захворювань, що супроводжуються зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози (ЗСН ПЗ), є активація калікреїн-кінінової системи, яка відіграє надзвичайно важливу роль у регуляції судинного тонусу, діурезу, запалення, коагуляції і рецепції болю.</p> <p><strong>Мета </strong>– вивчити патогенетичні впливи активації калікреїн-кінінової системи на перебіг первинного ОА за умов коморбідності із гастоентерологічними захворюваннями.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Було обстежено 229 пацієнтів з первинним ОА у коморбідності із ЗСН ПЗ при захворюваннях шлунково-кишкового тракту поза загостренням. Визначали протеолітичну активність плазми, активність калікреїну, прекалікреїну, активність a<sub>1</sub>-інгібітора протеїназ і a<sub>2</sub>-макроглобуліну, активність кінінази-ІІ.</p> <p><strong>Результати.</strong> При дослідженні показників калікреїн-кінінової системи було виявлено найбільшу активацію показників у групі пацієнтів із первинним ОА та хронічним панкреатитом (ХП) (р&lt;0,05), статистично достовірно слабшою була активація калікреїн-кінінової системи у групі пацієнтів із коморбідними гепатобіліарними порушеннями (р&lt;0,05), нижчою – при поєднанні ОА з хронічним гастродуоденітом (р&lt;0,05). У групі пацієнтів з ізольованим ОА була виявлена статистично достовірно найслабша активація калікреїн-кінінової системи серед груп порівняння (р&lt;0,05).</p> <p>За результатами кореляційно-регресійного аналізу найвищий статистично достовірний рівень кореляційного зв’язку між рівнем фекальної a-еластази та КК було виявлено у групі пацієнтів з коморбідністю первинного ОА та ХП, статистично достовірно нижчий такий – у групі з поєднаними гепатобіліарнимим порушеннями, а найнижчий – у групі із супутнім хронічним гастродуоденітом.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Результати дослідження довели достовірно значимий вплив активації калікреїн-кінінової системи на перебіг первинного ОА за умов коморбідності із нозологіями травної системи із ЗСН ПЗ, а також на поглиблення функціональної недостатності ПЗ за рівнем фекальної a-еластази.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12508 КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ СТРЕСОВОГО НЕТРИМАННЯ СЕЧІ У ЖІНОК ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ З ОЦІНКОЮ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 2021-11-24T23:23:39+02:00 С. О. Возіанов babinets@tdmu.edu.ua М. П. Захараш babinets@tdmu.edu.ua П. В. Чабанов babinets@tdmu.edu.ua Ю. М. Захараш babinets@tdmu.edu.ua Н. А. Севастьянова babinets@tdmu.edu.ua В. Ю. Угаров babinets@tdmu.edu.ua А. С. Репринцева babinets@tdmu.edu.ua <p class="A4"><strong>Мета </strong>дослідження – підвищення ефективності лікування жінок із стресовим нетриманням сечі.</p> <p class="A4"><strong>Матеріал і методи.</strong> Обстежено 87 жінок зі стресовим нетриманням сечі. Для визначення функціонального стану нервово-м'язового апарату нижніх сечовивідних шляхів використовували електроміографію сечового міхура і його сфінктерного апарату та урофлоуметрію.</p> <p class="A4"><strong>Результати.</strong> При лікуванні жінок зі зниженим тонусом нервово-м'язових структур нижніх сечових шляхів за допомогою електростимуляції отримано позитивний ефект в 79,2 % хворих, що підтверджується поліпшенням клінічної картини і результатами електроміографії та урофлоуметрії.</p> <p class="A4"><strong>Висновки.</strong> Лікування пацієнтів зі стресовим нетриманням сечі за допомогою електростимуляції є ефективним.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12509 МАСОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАМЕР СЕРЦЯ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ 2021-11-25T01:23:13+02:00 Н. М. Гданська babinets@tdmu.edu.ua Л. В. Татарчук babinets@tdmu.edu.ua М. С. Гнатюк babinets@tdmu.edu.ua С. О. Коноваленко babinets@tdmu.edu.ua Р. І. Цицюра babinets@tdmu.edu.ua <p>Видалення значних об’ємів паренхіми печінки нерідко призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, яка ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравохода і шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею, портосистемною енцефалопатією, поліорганною недостатністю.</p> <p><strong>Мета </strong>– встановити особливості масометричних змін камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії.</p> <p><strong>Матеріал і методи. </strong>Масометрично досліджені камери серця 34 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 2 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних практично здорових експериментальних тварин, 2-а – 19 щурів зі змодельованою пострезекційною портальною гіпертензією. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Проводили окреме зважування частин серцевого м’яза, при якому враховували: чисту масу серця, абсолютну масу лівого і правого шлуночків, шлуночковий індекс, індекс Фултона, масу лівого і правого передсердь, відсотки мас шлуночків і передсердь, індекс передсердь, індекс передсердно-шлуночковий правий і лівий. Частини серця досліджували гістологічно. Масометричні параметри камер серця обробляли статистично.</p> <p><strong>Результати. </strong>Встановлено, що резекція лівої та правої бокових часток печінки у щурів призводила до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, яка характеризувалася розширенням та венозним повнокров’ям ворітної печінкової вени, брижових вен, вен стравоходу та шлунка, передньої черевної стінки, спленомегалією, асцитом. Масометричні параметри камер серця при цьому змінювалися. Так, чиста маса серця в умовах змодельованого експерименту збільшилася на 19,5 %, абсолютна маса лівого шлуночка – на 24,1 %. правого – на 11,4 % (р&lt;0,001), лівого передсердя – на 21,0 %, правого – на 8,4 % (р&lt;0,01). Шлуночковий індекс при цьому зменшився на 10,3 %, індекс передсердно-шлуночковий лівий – на 3,7 %, правий – на 2,5 %, індекс Фултона зріс на 17,7 %, індекс передсердь – на 9,8 %, серцевий індекс – на 11,6 %, що свідчило при диспропорційність гіпертрофії камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії і підтверджувалося відсотками їх масометричних параметрів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Проведеним масометричним вивченням особливостей ремоделювання камер серця в умовах пострезекційної портальної гіпертензії встановлено нерівномірне, диспропорційне збільшення мас камер серця з домінуючою гіпертрофією лівого шлуночка та лівого передсердя.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12517 АКТИВНІСТЬ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ІЗ ТОКСИЧНИМ ПАРАЦЕТАМОЛОВИМ ГЕПАТИТОМ ТА ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ГРИБІВ РЕЙШИ 2021-11-27T19:14:51+02:00 І. І. Герасимець babinets@tdmu.edu.ua Л. С. Фіра babinets@tdmu.edu.ua І. І. Медвідь babinets@tdmu.edu.ua Р. І. Цицюра babinets@tdmu.edu.ua <p>Зважаючи на те, що гострий гепатит може призвести до тяжких наслідків, існує необхідність максимально ранньої його діагностики та застосування ефективних гепатопротекторів для лікування та запобігання ускладненням.</p> <p><strong>Мета</strong> – дослідити протизапальні властивості сухого екстракту з грибів рейши в експерименті на щурах із токсичним гепатитом.</p> <p><strong>Матеріал і методи. </strong>Експеримент виконано на 60 білих щурах-самцях, рандомізованих на 10 груп по 6 тварин у кожній. Гострий гепатит моделювали шляхом введення парацетамолу (ацетамінофену) інтрагастрально у дозі 1250 мг/кг 1 раз на добу у вигляді суспензії в 2 % розчині крохмального гелю протягом 2 діб. Для корекції токсичного ураження вводили сухий екстракт грибів рейши інтрагастрально за 2 години до введення ацетамінофену та щоденно після ураження в дозі 100 мг/кг маси тіла тварини. Як препарат порівняння було обрано Силібор (виробник – ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я»), який вводили за тією ж схемою, що й екстракт рейши, в дозі 20&nbsp;мг/кг маси тіла щура. Евтаназію здійснювали на 3-тю, 7-му та 10-ту добу від початку ураження. Для досліджень брали гомогенат печінки та сироватку крові. Динаміку запальних процесів вивчали за вмістом про-, протизапальних цитокінів, С-реактивного протеїну у сироватці крові тварин із парацетамоловим гепатитом, а також після коригуючого впливу екстракту з грибів рейши та препарату порівняння.</p> <p><strong>Результати. </strong>Вивчено вміст прозапальних, протизапальних цитокінів та С-реактивного протеїну у сироватці крові щурів за умов парацетамолового гепатиту. Встановлено, що сухий екстракт грибів рейши достовірно зменшує рівень прозапального IL-6 та С-реактивного протеїну, підвищує рівень протизапального IL-4 в сироватці крові щурів за умов токсичного ураження.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отримані результати свідчать про пригнічення запальних процесів під впливом сухого екстракту з грибів рейши за умов парацетамолового гепатиту у щурів. Протизапальні властивості досліджуваного екстракту є одним із механізмів його стресадаптогенної та гепатопротекторної дії.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12394 ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ СПАДКОВОЇ МОТОРНО-СЕНСОРНОЇ НЕЙРОПАТІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 2021-09-28T20:03:59+03:00 І. О. Говбах irynagovbakh@gmail.com Л. В. Молодан babinets@tdmu.edu.ua О. Я. Гречаніна babinets@tdmu.edu.ua <p>Спадкова моторно-сенсорна нейропатія (СМСН) – це група клінічно та генетично неоднорідних нейропатичних розладів, які поширені по всьому світу й охоплюють усі етнічні групи. Показник поширеності СМСН нерівномірний у різних регіонах. Вивчення територіального та етнічного розподілу СМСН у Полтавській області не проводилося.</p> <p><strong>Мета </strong>– дослідження особливості поширення СМСН у Полтавській області в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та окремих етнічних груп населення.</p> <p><strong>Матеріал і методи</strong>. Для дослідження епідеміологічних особливостей поширення СМСН у Полтавській області розраховували показник поширеності спадкової моторно-сенсорної нейропатії як для різних територіально-адміністративних одиниць Полтавської області, так і для окремих етнічних груп населення.</p> <p><strong>Результати</strong>. Показник поширеності всіх форм СМСН по Полтавській області становить 5,1. Високі значення показника поширеності СМСН у окремих районах області пов’язані з наявністю домінантного типу успадкування і багатодітністю сімей. У Полтавській області частка хворих на СМСН серед міського населення була вищою (64,9 %), ніж серед жителів сільських районів (35,1 %). Виявлено також, що найвищі показники поширеності СМСН спостерігалися районах, що межують із сусідніми областями.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Показник поширеності всіх форм СМСН по Полтавській області розподілений нерівномірно. Накопичення окремих форм СМСН у прикордонних зонах відображає вплив міграцій на формування структури генофонду і обтяженість спадковою патологією населення Полтавської області. </p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12518 КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ КАЛЬЦИФІКУЮЧОГО ТЕНДИНІТУ ПЛЕЧА 2021-11-27T19:45:57+02:00 Ю. О. Грубар babinets@tdmu.edu.ua М. Ю. Грубар babinets@tdmu.edu.ua Ю. Ю. Грубар babinets@tdmu.edu.ua Р. І. Цицюра babinets@tdmu.edu.ua <p>Кальцифікуючий тендиніт є захворюванням плечового суглоба з характерним накопиченням гідроксиапатиту кальцію в сухожилля обертової манжети та супроводжується локальним запаленням і больовим синдромом, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів.</p> <p><strong>Мета </strong>– визначити характерні клінічні симптоми та ефективність додаткових методів дослідження для покращення діагностики та визначення подальшої тактики лікування вказаної патології.</p> <p><strong>Матеріал і методи</strong>. Проведено обстеження 58 (17,90 %) пацієнтів з кальцифікуючим тендинітом сухожилків обертальної манжети плеча. Середній вік пацієнтів становив (43,7±1,6) років, чоловіків було 23 (39,65 %), жінок 35 (60,35 %). Обстеження пацієнтів проводили згідно з клінічними протоколами надання медичної допомоги. Вони включали загальноклінічні та інструментальні методи дослідження, а саме – огляд пацієнта, рентгенографію, сонографію, при показаннях – магніторезонансну томографію.</p> <p><strong>Результати.</strong> Маніфестація симптомів залежала від фази захворювання. Серед провідних симптомів виявилися больовий синдром та обмеження обсягу активних та пасивних рухів, особливо відведення у плечовому суглобі. Рентгенологічні ознаки кальцифікуючого тендиніту виявлено у 87,93 % пацієнтів. Сонографічні ознаки патології були виявлені практично в усіх випадках і вони залежали від типу осифіката. Магніторезонансна томографія проводилася за показаннями.</p> <p><strong>Висновки. </strong>При клінічному дослідженні пацієнтів провідними симптомами виявилися біль різної інтенсивності та обмеження обсягу активних і пасивних рухів у суглобі. Рентгенографія та сонографія дозволяють в повній мірі визначити розміри та локалізацію відкладень гідроксиапатиту кальцію в сухожилля обертальної манжети плеча та визначити подальшу лікувальну тактику.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12519 ШТРИХИ ДО ПАРАКЛІНІЧНОГО «ПОРТРЕТУ» ХВОРОГО З ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ В ПОЄДНАННІ З КРИТИЧНОЮ ІШЕМІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК 2021-11-27T20:44:19+02:00 Т. О. Добрянський babinets@tdmu.edu.ua М. І. Швед babinets@tdmu.edu.ua І. К. Венгер babinets@tdmu.edu.ua <p>Частота мультифокального атеросклерозу (МФА) варіює від 18 до 54&nbsp;% і значно ускладнює діагностику, прогноз та вибір об’єму і методики лікування.</p> <p><strong>Мета </strong>– визначити вплив критичної ішемії нижніх кінцівок на вираженість змін лабораторно-інструментальних параметрів та тяжкість клінічного перебігу і прогноз у хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Обстежено 105 хворих на ГКСл ST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) унаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента (ІІІ–ІV ст. ХАІ) та 38&nbsp;хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST без КІНК (група порівняння). Окрім загальноклінічних методів проводили детальне лабораторне та інструментальне обстеження: біохімічний аналіз крові, ЕКГ, УЗД аорто-стегнових артеріальних сегментів, трансторакальну ЕхоКГ та КАГ для оцінки тяжкості анатомічного ураження ВА. Ризик внутрішньогоспітальної летальності прогнозували за шкалою GRACE.</p> <p><strong>Результати. </strong>В доповнення до «клінічного портрету» хворого на ГКС (ІМ) в поєднанні з КІНК, який у 73&nbsp;% випадків представлений чоловіками у віці понад 55 років, з наявними коморбідними станами (АГ, некомпенсованим ЦД 2-го типу, МС, ХОЗЛ, дисфункцією ЩЗ) та факторами ризику ІХС (дисліпідемія, куріння, вживання надмірних доз алкоголю та обтяжена спадковість), тяжким і ускладненим перебігом хвороби, зумовленим наявністю комбінованого багатосудинного ураження вінцевих артерій та великим об’ємом міокардіального некрозу, «параклінічний портрет» доповнюється такими лабораторно-інструментальними рисами (ознаками) як виражені прояви некро-резорбтивного та запального синдромів: лейкоцитоз понад 11×10<sup>9</sup>/л, ШОЕ понад 20 мм/год, гіперглікемія &gt;8,4 ммоль/л, гіпераспартатамінотрансфераземія &gt;60 Од/л, Т-тропонінемія понад 600 нг/мл та МВ-креатинфосфатемія понад 50 Од/л і симптомами систолічної (ФВ менше 50&nbsp;%) та діастолічної дисфункції серця за рахунок його післяінфарктного ремоделювання.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Для «параклінічного портрету» хворого на ГКСлST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) внаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента характерні яскраво виражені прояви некро-резорбтивного та запального синдромів у комбінації з високою частотою розвитку загрозливих для життя ускладнень, симптомами систолічної (ФВ менше 50&nbsp;%) та діастолічної дисфункції серця за рахунок його післяінфарктного ремоделювання та ризиком серцевої смерті (понад 160 балів за шкалою GRACE).</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12520 МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГІНГІВІТІ ІЗ ГІПОЕРГІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 2021-11-27T21:29:39+02:00 Р. О. Древніцька babinets@tdmu.edu.ua З. М. Небесна babinets@tdmu.edu.ua О. В. Авдєєв babinets@tdmu.edu.ua А. Б. Бойків babinets@tdmu.edu.ua Б. О. Авдєєв babinets@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета</strong> – дослідити морфологічні зміни тканин пародонта при експериментальному гінгівіті з гіпоергічним перебігом запального процесу.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Гістологічному дослідженню піддавали альвеолярний відросток із зубами і тканинами пародонта інтактних щурів і щурів з експериментальним гінгівітом. Виготовляли зрізи товщиною 6–7 мкм, які зафарбовували гематоксиліном і еозином.</p> <p><strong>Результати.</strong> Морфологічна картина гінгівіту в гіпоергічній групі характеризувалась не тільки запальними змінами, одночасно з ними розвивалися дистрофічні і регенераторні процеси. Спостерігається виражений акантоз зі збільшенням епідермальних відростків, що є, швидше за все, результатом уповільнення дозрівання та диференціювання епітеліоцитів унаслідок мітостатичної дії циклофосфаміду.</p> <p>Підтвердженням цього є мала кількість мітозів у клітинах базального шару. В епітелії міжзубних сосочків часто зустрічаються кістоподібні утворення з елементами ороговіння всередині.</p> <p>Зустрічався паракератоз – порушення процесу ороговіння, коли зернистий шар практично відсутній, а в роговому визначаються клітини з пікнотичними паличкоподібними ядрами.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Морфологічними дослідженнями встановлено, що при експериментальному гінгівіті без зміни реактивності організму були наявними деструктивні зміни епітеліального та сполучнотканинного шарів слизової оболонки ясен: набряк, лейкоцитарна інфільтрація у сполучнотканинному шарі; ущільнювалися зернистий та остистий шари епітелію.</p> <p>Особливістю запального процесу в яснах при його гіпоергічному перебігу була лейкоцитарна інфільтрація як епітелію, так і субепітеліальних тканин, поява акантозу зі збільшенням епідермальних відростків і паракератозу.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12521 ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ЛАМІНАРНОГО ПНЕВМОЗАХИСТУ ДЛЯ ПРОТИДІЇ ПРОНИКНЕННЮ БАКТЕРІЙНИХ АГЕНТІВ 2021-11-27T21:41:16+02:00 І. М. Кліщ klishch@tdmu.edu.ua А. О. Ковальчук babinets@tdmu.edu.ua І. І. Медвідь babinets@tdmu.edu.ua А. В. Павлишин babinets@tdmu.edu.ua С. І. Климнюк babinets@tdmu.edu.ua <p>Пандемія коронавірусу COVID-19 зумовила потребу в розробці нових засобів індивідуального захисту органів дихання, які б поєднували у собі надійність та ергономічність використання. У дослідженні проводилась експериментальна оцінка бактеріальної непроникності інноваційної концепт-моделі пневмошолома з ламінарною системою подачі повітря.</p> <p><strong>Мета</strong> – провести порівняльну оцінку фільтрувальної здатності запропонованої концепт-моделі пневмошолома з визначенням її проникності для бактерійної культури мікрококів. Оцінити особливості потенційного бактерійного обсіменіння у внутрішньому просторі пристрою.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Проведено тестування розробленої концепт-моделі пневмошолома для визначення її стійкості проти бактерійних агентів (<em>Micrococcus luteus</em>) при шестигодинній безперервній експлуатації. Мікроорганізми подавалися у вигляді аерозолю на зовнішній фільтр діючого пристрою з подальшим титруванням і посівом. Оцінку бактерійного обсіменіння проводили шляхом підрахунку колонієутворювальних одиниць. Для вивчення особливостей потенційного бактерійного обсіменіння у внутрішньому просторі пристрою використовувалась шефілдська голова-манекен. Дослідження повторювали при заміні фільтрів марлевими масками та при їх вилученні. У якості контролю було розміщено ємність із живильним середовищем усередину вимкненого пневмошолома на зазначений термін.</p> <p><strong>Результати.</strong> Використання пневмошолома у повній комплектації протидіяло просоченню бактерійного аерозолю, що проявлялось у відсутності росту на поживних середовищах. При відсутності фільтруючих складових найбільші рівні бактерійного обсіменіння визначались на внутрішній поверхні скла та верхній частині обличчя шефілдської голови-манекена. При заміні фільтрів на марлеві маски вдалось затримати 98,8 % мікроорганізмів у порівнянні з результатами застосування пневмошолома без захисних бар’єрів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Підтвердження ефективності фільтраційної та ізолювальної здатності пропонованої системи стосовно її непроникності для тестової культури із відсутністю росту на живильних середовищах впродовж шести годин безперервної роботи. Підтверджена захищеність нижнього контуру пневмошолома від мікроорганізмів.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12522 ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ГУМОРАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ФЕТАЛЬНИХ НЕРВОВИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ЦИТОТОКСИЧНУ АКТИВНІСТЬ СПЛЕНОЦИТІВ ЩУРІВ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ 2021-11-27T22:26:35+02:00 М. І. Лісяний babinets@tdmu.edu.ua Л. М. Бельська babinets@tdmu.edu.ua А. В. Паламарьова babinets@tdmu.edu.ua Д. М. Станецька babinets@tdmu.edu.ua А. І. Ключникова babinets@tdmu.edu.ua <p>В патогенезі ЧМТ традиційно виділяється дві фази. Перша фаза обумовлена пошкодженням головного мозку при прямій дії травмуючого чинника, що призводить до механічного пошкодження цілісності нейронів, глії, судин мозку. Друга фаза, у якій виникають так звані вторинні порушення, починається через кілька годин після ЧМТ і триває від кількох днів до кількох тижнів, характеризується надходженням кальцію в нейрони, утворенням вільних радикалів, оксидантним стресом, синтезом прозапальних цитокінів та розвитком імунопатологічних реакцій, що призводить до некрозу та апоптозу нейронів. Одним з підходів до лікування наслідків ЧМТ є клітинна терапія різними стовбуровими клітинами (СК) та їх гуморальними чинниками, які показали себе як перспективний метод лікування.</p> <p><strong>Мета </strong>– вивчення впливу на цитотоксичну активність спленоцитів щурів у першу та 5 добу після ЧМТ гуморальних чинників, які продукуються в культурі клітин <em>in vitro</em> ембріональними нейрональними клітинами.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> В роботі використані статевозрілі щури (n=36), розведені у віварії ДУ «ІНХ НАМН». Усі роботи з експериментальними тваринами проводили з дотриманням законодавчих норм та вимог Закону України № 3447 IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), з урахуванням принципів біоетики та норм біологічної безпеки. Тварин утримували у стандартних умовах акредитованого віварію. Черепно-мозкову травму у щурів моделювали згідно з рекомендаціями Романова Г. А. та інших (2015) шляхом падіння вантажу (вагою 100 г) з висоти 120 см на голову щурів, що були занаркотизовані внутрішньоочеревинно 0,5 мл суміші кетаміну (70,0 мг/кг) та седазину (15 мг/кг) [22].</p> <p>У роботі визначали цитотоксичну активність спленоцитів щодо еритроцитів барана за спектрофотометричним методом, описаним [23].</p> <p>Отримання фракцій кондиційного середовища з культур ембріональних клітин головного мозку щурів проводили за розробленою методикою [24]. Головний мозок вилучений у стерильних умовах з плодів наркотизованих ефіром самиць (Е16-18 день вагітності), звільняли від судин та оболонок та багатократним пікетуванням суспендували в середовищі [24]. Отримані клітинні суспензії висівали на дно пластикових чашок Петрі та культивували 48 годин у поживному середовищі без ембріонального телячої сироватки. Супернатанти культур клітин мозку, так звані кондиційні середовища (КС), використовували для лікування тварин з ЧМТ.</p> <p><strong>Результати.</strong> При ЧМТ у щурів відмічається підвищення прямої та антитілозалежної цитотоксичності клітин селезінки, яка реєструється через 24 години після травми з поступовим подальшим зростанням до 5 доби. Одноразове введення трофічних чинників, які продукуються в культурі клітин ембріональними нервовими клітинами в кондиційне середовище, щурам одразу після травми викликає вірогідне зниження показників обох типів цитотоксичності. Введення кондиційних середовищ ембріональних нервових клітин щурам з ЧМТ на 1, 2, 3 добу після травми викликає на 5 добу вірогідне гальмування підвищеної прямої та антитілозалежної цитотоксичності, що свідчить про імуносупресивну дію цих трофічних чинників.</p> <p><strong>Висновок.</strong> При ЧМТ у щурів спостерігається підвищення цитотоксичної активності спленоцитів вже через 24&nbsp;години після травми, яка може бути загальмована введенням трофічних чинників, що продукуються ембріональними клітинами головного мозку щурів.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12523 ДОСВІД ХІРУРГІЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕЛОМІВ РЕБЕР 2021-11-27T22:46:15+02:00 В. В. Мальований babinets@tdmu.edu.ua Л. Є. Війтович babinets@tdmu.edu.ua С. О. Нестерук babinets@tdmu.edu.ua <p>Еволюція техніки оперативних утручань пройшла шлях від накладання простих фіксуючих дротяних швів під час торакотомії до застосування спеціальних анатомічних металевих пластин. У зв’язку з цим розширювалися і дещо видозмінювалися показання до хірургічного лікування переломів ребер.</p> <p><strong>Мета </strong>– узагальнити досвід металоостеосинтезу ребер при травмі грудної клітки.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> На базі відділення торакальної хірургії КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР за період 2015–2020&nbsp;рр. проліковано 487 хворих з травмою грудної клітки.</p> <p><strong>Результати й обговорення</strong>. Багато дискусій виникає щодо термінів оперативного втручання для стабілізації переломів ребер. Важливим є детальне передопераційне планування. У 207 пацієнтів проведено МОС ребер за допомогою блокованих компресуючих пластин (LCP) та гвинтів. Ця методика сприяє ранній мобілізації пацієнтів, забезпечуючи стійку фіксацію уламків в умовах постійної рухомості грудної клітки. Контроль над болем та мобілізація грудної клітки є відправними точками у лікуванні ізольованої травми грудної клітки.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Основними показаннями до металоостеосинтезу ребер є множинні флотуючі переломи ребер з порушенням каркасності грудної стінки, переломи ребер зі зміщенням уламків, з внутрішньоплевральними ускладненнями, вираженим больовим синдромом, дихальними розладами, а також деформації грудної клітки. Важливим є усунення загрози травмування легеневої паренхіми уламками ребер.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12524 ОКИСНА ДЕСТРУКЦІЯ БІЛКІВ ПРИ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕННЯХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ЕТАПАХ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ 2021-11-27T23:04:14+02:00 Д. С. Маньковський babinets@tdmu.edu.ua <p>Роль вільнорадикального окиснення білків крові в механізмах розвитку гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) та у ефективності функціонування гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ) залежить від ендотеліальних клітин, астроцитів і перицитів, порушення функцій яких викликає дисфункцію ГЕБ, зокрема за рахунок окиснення білкових фрагментів.</p> <p><strong>Мета</strong> – вивчення особливостей окиснення білкових фрагментів клітин та нуклеїнових кислот у пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями до та після кардіохірургічних втручань з використанням штучного кровообігу.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Наведені результати обстеження 38 пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку після кардіохірургічних втручань; діагностику неврологічного статусу виконували згідно з клінічними протоколами. Метаболічні зміни щодо окисної модифікації білків (ОМБ) та нуклеїнових кислот (ОМНК) досліджено у спонтанних та індукованих (Fe<sup>++</sup>) реакціях на доопераційному (за 3–5 діб) та післяопераційному (через 5–7 діб) етапах. Вивчено вміст білкових компонентів у сироватці крові – 2,4 – динітрофенілгідрозонів (ДНФГ).</p> <p><strong>Результати.</strong> Спонтанна ОМБ на етапах КХВ характеризується достовірними (р&lt;0,001) змінами у накопиченні як альдегідних, так і карбонільних продуктів, а також у зміні ступеня (глибини) деструкції білків. В індукованих реакціях ОМБ виявлено зростання (з (0,303±0,007) у.о./мг білка до (0,396±0,003)у.о./мг білка) ступеня (глибини) деструкції білка за рахунок білкових фрагментів середнього розміру та достовірного збільшення питомої ваги фрагментів малого розміру, що є найінформативнішою ознакою впливу на метаболічні резерви ОМБ у хворих.</p> <p><strong>Висновки.</strong> На етапах кардіохірургічного втручання формуються передумови, що сприяють інтенсифікації процесу ОМБ плазми крові та ОМНК. Особливістю змін стану ОМНК та ОМБ є найбільш виразне зростання їх вмісту в післяопераційний період на тлі відносного зростання вмісту альдегідних та карбонільних продуктів окиснення з перерозподілом ступеня (глибини) ОДБ в спонтанних та, особливо, в індукованих реакціях. Наведене свідчить про зростання проявів деструкції та інтенсифікації ОМБ при одночасному накопиченні резервів окиснення білкових фрагментів плазми крові в післяопераційному періоді.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12525 ВПЛИВ ЦИТОПРОТЕКТОРНОЇ ТЕРАПІЇ НА ДВОРІЧНЕ ВИЖИВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА ТА КОМОРБІДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ 2021-11-27T23:15:13+02:00 В. Р. Микуляк babinets@tdmu.edu.ua М. В. Гребеник babinets@tdmu.edu.ua Л. І. Зелененька babinets@tdmu.edu.ua Л. В. Зоря babinets@tdmu.edu.ua <p>Оптимізація методів лікування гострого інфаркту міокарда в умовах коморбідності є одним із актуальних напрямків сучасної медицини. Реалізація даного завдання можлива за рахунок додаткового до стандартної терапії використання препаратів цитопротекторної дії (кверцетин, L-аргінін) у гострому періоді інфаркту міокарда, що підтверджується аналізом показників дворічного виживання хворих, включених у дослідження.</p> <p><strong>Мета </strong>– оцінка віддалених результатів виживання хворих на інфаркт міокарда з коморбідною патологією, яким у гострому періоді додатково до стандартної терапії призначали препарати цитопротекторної дії.</p> <p><strong>Матеріал і методи. </strong>Обстежено 506 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в Тернопільському міському кардіологічному центрі.&nbsp; Пацієнти були поділені на групи залежно від&nbsp; коморбідної патології.&nbsp; Групи були рандомізовані на підгрупи залежно від схеми лікування у гострий період інфаркту міокарда. Аналіз віддаленого виживання хворих було проведено за методикою Kaplan – Meier, різниця показників оцінювалась за допомогою логарифмічного рангового критерію (c²).</p> <p><strong>Результати. </strong>Виживання упродовж 2 років після інфаркту міокарда виявилось найкращим у пацієнтів, які в гострий період отримували додатково до стандартної терапії L-аргінін. Показники виживання за даними логарифмічного рангового критерію достовірно відрізнялись (c²=12,120; p=0,001) від групи пацієнтів, які отримували лише стандартну терапію. Кумулятивна частка виживання для пацієнтів, які додатково отримували цитопротекторну терапію (L-аргінін або корвітин) теж достовірно відрізнялась від осіб, що отримували виключно терапію згідно з протоколом (c²=14,281; p=0,001).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Результати дворічного спостереження засвідчили покращення виживання хворих із коморбідною патологією у віддаленому післяінфарктному періоді при використанні у гострому періоді інфаркту міокарда цитопротекторної терапії, зокрема L-аргініну та кверцетину.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12526 НЕЙРОГУМОРАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КОМОРБІДНИЙ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ 2021-11-27T23:36:45+02:00 Н. С. Михайловська babinets@tdmu.edu.ua Л. Є. Міняйленко babinets@tdmu.edu.ua О. О. Лісова babinets@tdmu.edu.ua Т. О. Кулинич babinets@tdmu.edu.ua А. В. Грицай babinets@tdmu.edu.ua О. В. Шершньова babinets@tdmu.edu.ua І. О. Стецюк babinets@tdmu.edu.ua <p>Неалкогольна жирова хвороба печінки розглядається як один із асоційованих з метаболічним синдромом станів, що значно погіршує перебіг хронічного коронарного синдрому (ХКС).</p> <p><strong>Мета </strong>– вивчити рівні адипоцитокінів, маркерів системного запалення та ендотеліальної дисфункції та їх взаємозв’язок з клінічним перебігом ХКС, коморбідної з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП).</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> У проспективне моноцентрове подвійне відкрите дослідження в паралельних групах залучено 120 хворих на ХКС: стабільну стенокардію напруження ІІ–ІІІ функціонального класу віком 60,0 (55,0; 64,0)&nbsp;років, з них 67 (55&nbsp;%) чоловіки і 53 (45&nbsp;%) жінки. До групи контролю увійшли 30 практично здорових осіб віком 59,0 (58,0; 66,0) років, серед них 14 (46&nbsp;%) чоловіків і 16 (54&nbsp;%) жінок). Визначення вмісту біомаркерів (адипонектину, резистину, інсуліну, асиметричного диметиларгініну (ADMA), С-реактивного протеїну) у сироватці крові виконувалося за допомогою імуноферментного аналізу.</p> <p><strong>Результати</strong>. У хворих на ХКС із НАЖХП похідні рівні біомаркерів вірогідно (р&lt;0,05) відрізнялись від показників групи контролю: концентрація резистину була на 48&nbsp;% вищою, адипонектину на 60&nbsp;% нижчою; спостерігалось збільшення вмісту СРБ (у 8,9 раза) та ADMA (на 42&nbsp;%). У хворих на ХКС без патології печінки рівні адипонектину і резистину суттєво не переважали аналогічні показники у здорових осіб, однак відзначено достовірно вищі рівні СРБ (у 3,1 раза) та ADMA (на 30&nbsp;%). У хворих на ХКС, поєднану з НАЖХП, порівняно з пацієнтами з ХКС без структурно-функціональної патології печінки, встановлено значне (р&lt;0,05) зменшення рівня адипонектину на 31,6&nbsp;%, збільшення резистину на 27&nbsp;%, ADMA на 21&nbsp;% та СРБ у 2,81 раза. У хворих з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) активність системного запалення була вірогідно більшою, порівняно з хворими зі стеатозом, що підтверджувалось підвищенням концентрації СРБ на 44&nbsp;% (р&lt;0,05). Виявлені кореляції відображають взаємозв’язок функціонального стану печінки з метаболічними та нейрогуморальними порушеннями.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У хворих на ХКС, асоційовану з НАЖХП, спостерігається дисбаланс адипоцитокінів (зменшення концентрації адипонектину, збільшення рівня резистину та зменшення співвідношення адипонектину до резистину) порівняно з контрольною групою та з хворими на ХКС без патології печінки. Достовірне зростання сироваткового рівня ADMA та СРБ свідчить про наявність дисфункції ендотелію на тлі активації системного запалення і може вказувати на патогенетичне значення цих маркерів у розвитку та прогресуванні ХКС на тлі НАЖХП.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12527 ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ 2021-11-28T00:37:17+02:00 А. А. Опарін babinets@tdmu.edu.ua Т. М. Опаріна babinets@tdmu.edu.ua Ю. І. Філоненко babinets@tdmu.edu.ua <p>Авторами статті було з’ясовано, що низький рівень фізичної підготовленості призводить до збільшення захворювань, які пов’язані з малорухливим способом життя.</p> <p>Однак, в роботах вітчизняних вчених було зазначено, що фізичні вправи, які використовуються в реабілітації значно підвищують ефективність лікувальних заходів та скорочують строки перебування хворого в лікарні.</p> <p>У проведеному дослідженні систематичні заняття фізичною культурою під час реабілітації привели до покращення показників здоров’я, а саме нормалізації артеріального тиску, глюкози, холестерину, частоти серцевих скорочень, покращення рухливості та підвищення енергійності, зник біль у спині, а обмін речовин покращився за рахунок зниження ваги. Виявлено, що ЛФК може використовуватися як основний метод лікування або як допоміжний компонент. З’ясовано, що лікувальна фізична культура є ефективним і універсальним засобом впливу на організм людини з метою відновлення і лікування, а її організація має свої змістовні та методичні особливості. ЛФК є не тільки лікувально-профілактичним засобом, а й лікувально-педагогічним процесом. Застосування ЛФК виховує у хворого свідоме ставлення і активну участь в реабілітаційному процесі, в основі якого лежить навчання хворого фізичним вправам. У зв’язку з цим ЛФК є не тільки лікувальним, але і педагогічним процесом. З’ясовано, що особливістю ЛФК є процес дозованого тренування під час реабілітації. Авторка статті доходить до висновку, що комплекс вправ для кожного пацієнта потрібно розробляти особисто, щоб вони впливали безпосередньо на уражену ділянку або орган. Також з’ясовано, що методика застосування вправ залежить від діагнозу і стадії хвороби. Обсяг та інтенсивність навантаження є найважливішим принципом у застосуванні комплексу фізичних вправ. Визначаються наступні рівні інтенсивності: малий, помірний, великий та максимальний. З’ясовано, що до вправ малої інтенсивності відносять рухи невеликих м’язових груп, вони виконуються у повільному темпі, а фізіологічні зрушення мінімальні. Рухи, що виконуються великими і середніми м’язами у повільному і середньому темпі, відносять до вправ помірної потужності.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12528 РОЛЬ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 І ГАММА-ІНТЕРФЕРОНУ В РЕГУЛЯЦІЇ РЕПАРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ХРОНІЧНИХ РАН ПРИ ВИКОРИСТАННІ ФОТОБІОМОДУЛЯЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ 2021-11-28T00:47:01+02:00 С. Б. Павлов babinets@tdmu.edu.ua Н. М. Бабенко babinets@tdmu.edu.ua М. В. Кумечко babinets@tdmu.edu.ua С. В. Кочкіна babinets@tdmu.edu.ua Т. А. Хлібосолова babinets@tdmu.edu.ua <p>Актуальним завданням сьогодення є пошук нових методів лікування хронічних ран. Перспективним методом впливу на репараційний процес є використання фотобіомодуляційної (ФБМ) терапії.</p> <p><strong>Мета</strong> – вивчення ролі інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) і гамма-інтерферону (ІФН-γ) в регуляції репаративних процесів хронічних ран при застосуванні ФБМ терапії в експерименті.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Дослідження були проведені на 24 щурах лінії Вістар, яким були змодельовані хронічні рани. Тварин було поділено на дві групи – експериментальну та контрольну. Ранові дефекти тварин експериментальної групи піддавали дії ФБМ терапії один раз на добу протягом 5 днів. Використовували лазерний пристрій «Ліка-терапевт М» (м.&nbsp;Черкаси) у безперервному режимі при довжині хвилі 660&nbsp;нм, вихідній потужності 50&nbsp;мВт, щільності енергії 1&nbsp;Дж/см<sup>2</sup>, час експозиції 60 с. Забір крові з серця проводили на 3 та 7 добу після оперативного втручання. Дослідження рівнів ІЛ-6 і IФН-γ в сироватці крові тварин проводилося методом імуноферментного аналізу.</p> <p><strong>Результати.</strong> Наше дослідження показало, що через 3 дні після індукції рани рівні ІЛ-6 у сироватці крові тварин експериментальної групи достовірно знижувалися (3,418±0,381&nbsp;пг/мл, P&lt;0,05), порівняно з аналогічними показниками контрольної групи (7,356±0,649&nbsp;пг/мл). Концентрації IФН-γ у сироватці крові тварин обох груп на цьому терміні загоєння ран не відрізнялись.</p> <p>Через 7 днів рівні IФН-γ у крові тварин, ранові дефекти яких підлягали впливу ФБМ терапії, були знижені (103,330±4,493 пг/мл, P&lt;0,05), порівняно з концентрацією IФН-γ тварин контрольної групи (155,208±9,574 пг/мл). Рівні IЛ-6 у сироватці крові тварин досліджуваних груп не відрізнялися.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Регуляція порушень репаративних процесів хронічних ран може здійснюватися за допомогою ФБМ терапії, хоча цей факт тісно пов'язаний з вибором таких параметрів, як доза, час впливу і довжина хвилі лазерного випромінювання. Зниження продукції IЛ-6 і IФН-γ на початкових стадіях загоєння пошкоджень можуть бути одним з механізмів, за допомогою якого ФБМ терапія стимулює процеси репарації хронічних ран.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12529 РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ м. ТЕРНОПІЛЬ ЩОДО УРАЖЕННЯ ЇХ ІКСОДОВИМИ КЛІЩАМИ 2021-11-28T11:39:20+02:00 С. С. Подобівський babinets@tdmu.edu.ua Л. Я. Федонюк babinets@tdmu.edu.ua Л. О. Шевчик babinets@tdmu.edu.ua <p>Проведено опитування 278 студентів ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України та ТНПУ імені В.&nbsp;Гнатюка. Більшість учасників анкетування зазнали нападів іксодових кліщів у різних біотопах. Близько 14&nbsp;% респондентів зверталися до спеціалізованих лабораторій для аналізу крові на виявлення збудників інфекційних захворювань або антигенів до цих збудників. У 10 респондентів було діагностовано бореліоз.</p> <p><strong>Мета</strong> – дослідити особливості ураження кліщами студентів, виходячи з місця їх проживання, частоти відвідування ними небезпечних щодо активності кліщів біотопів та проаналізувати поведінку осіб, уражених кліщами, їх звернення до лікарів, знання про біологію кліщів та особливості поширення збудників кліщових інфекцій.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Було надіслано 374 онлайн-анкети і отримано 278 відповідей від студентів двох навчальних закладів м. Тернопіль.</p> <p><strong>Результати й обговорення.</strong> Встановлено, що більше 63&nbsp;% анкетованих осіб постійно проживають у міській місцевості, близько 60&nbsp;% опитаних зрідка або майже не бувають у місцях із підвищеною активністю кліщів, проте понад 80&nbsp;% їх піддавалися неодноразовим укусам кліщів. Це явно вказує на те, що іксодові кліщі активні не лише в природних біоценозах, але і в урбоценозах. З уражених кліщами студентів лише 14&nbsp;% зверталися до спеціалізованих лабораторій. 10 студентам було поставлено діагноз бореліоз.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Понад 66&nbsp;% опитаних респондентів мешкають у великих і малих містах, селищах міського типу, проте близько 80&nbsp;% опитаних фіксували напади на них кліщів з різною частотою, чому, очевидно, сприяло їх відвідування парків, скверів, садів тощо; лише 14&nbsp;% уражених кліщами зверталися у спеціалізовані лабораторії на предмет виявлення збудників інфекційних захворювань у крові, у майже 2&nbsp;% ці результати були позитивними і було встановлено діагноз бореліоз; близько 25&nbsp;% респондентів мало знають про бореліоз, а понад 33&nbsp;% не могли відповісти на запитання «Які організми зумовлюють бореліоз?», ще близько 40&nbsp;% – не знали збудників хвороб, окрім бореліозів, які переносять іксодові кліщі.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12380 ВПЛИВ КУРІННЯ НА РІВНІ АРГІНАЗИ ТА НІТРИТІВ І НІТРАТІВ У ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ОЖИРІННЯМ 2021-09-17T20:58:08+03:00 Н. К. Покровська natapokrovska@gmail.com А. Ф. Файник babinets@tdmu.edu.ua Є. Я. Скляров babinets@tdmu.edu.ua <p>Артеріальна гіпертензія залишається одним із найпоширеніших захворювань та одним із основних факторів розвитку кардіоваскулярних подій не лише в Україні, а й у світі. Активне та пасивне куріння є одними з головних факторів ризику серцево-судинної захворюваності та смертності, а хронічне куріння асоційовано з підвищеною артеріальною жорсткістю та зниженням еластичності артерій великого та середнього калібру.</p> <p><strong>Мета </strong>– з’ясувати вплив куріння на рівень аргінази та нітратів і нітритів (NO<sub>2</sub>- + NO<sub>3</sub>-) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та коморбідним ожирінням.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Обстежено 56 пацієнтів віком 42–75 років із артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла чи ожирінням, з них 19 (33,9 %) пацієнтів курили. Пацієнтів було поділено на 2 групи залежно від анамнезу куріння. Було проведено такі обстеження: біохімічний аналіз крові, визначення рівнів аргінази та NO<sub>2</sub>- +NO<sub>3</sub>- у плазмі.</p> <p><strong>Результати.</strong> Знайдено зворотну кореляцію між індексом куріння та SpO<sub>2</sub> (p&lt;0,05), яка була достовірно нижчою у осіб, що курили (p&lt;0,01). У пацієнтів із анамнезом куріння відмічено достовірне підвищення концентрації аргінази (p&lt;0,05), а також зниження рівнів NO<sub>2</sub>- + NO<sub>3</sub>- (p&lt;0,05). Знайдено зворотну кореляцію між рівнями NO<sub>2</sub>- + NO<sub>3</sub>- та ШКФ (p&lt;0,05) у осіб 2-ї групи, що дає можливість розглядати ці молекули в якості маркерів ураження ниркової паренхіми.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Рівень аргінази є вищим у пацієнтів з АГ у поєднанні з ожирінням, котрі курять, порівняно із особами без шкідливих звичок, в той час як концентрація NO<sub>2</sub>- + NO<sub>3</sub>- є достовірно нижчою. NO<sub>2</sub>- + NO<sub>3</sub>- можна розглядати в якості маркерів ураження функції нирок у пацієнтів з коморбідною патологією.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12201 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ ПРИ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ 2021-07-06T15:26:28+03:00 О. О. Самчук babinets@tdmu.edu.ua О. С. Капустинська okpost7@gmail.com Є. Я. Скляров babinets@tdmu.edu.ua <p>Висновки попередніх епідемій коронавірусу та грипу, які ґрунтуються на численних дослідженнях, свідчать про те, що вірусні інфекції призводять до декомпенсації раніше існуючої серцевої недостатності (СН) [1]. Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) – більш агресивна інфекція, при якій ризик таких загострень значно зростає. Останні дані свідчать, що велику частку смертей від COVID-19 можна віднести до серцево-судинних захворювань, включаючи СН [2]. СН пов'язана з майже двократним ризиком госпітальної смертності та лікуванням у відділенні інтенсивної терапії та більш ніж триразовим ризиком штучної вентиляції легень.</p> <p><strong>Мета роботи</strong> – оцінити особливості перебігу COVID-19 у хворих на СН на основі ретроспективного аналізу.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Досліджували клініко-лабораторні особливості перебігу COVID-19 у хворих на хронічну СН, а також ускладнення, результати лікування (виписка/смерть) на основі аналізу медичних карток стаціонарних хворих 389 пацієнтів, які перебували на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" у січні та лютому 2021 року.</p> <p><strong>Результати.</strong> Хронічну СН виявляли у 46,3 % пацієнтів із COVID-19. У цих хворих частіше зустрічали задишку (88,2 % проти 71,4 % у пацієнтів без хронічної СН, р=0,074), нижчий середній рівень сатурації (р=0,027). Крім цього, відзначено вищі рівні лейкоцитозу (р=0,032), гіперглікемії (р&lt;0,0001) та креатиніну (р=0,003). У досліджуваній групі пацієнтів частіше зустрічали кардіальні ускладнення, пов'язані з розвитком нестабільної стенокардії (р&lt;0,001), інфаркту міокарда (р=0,0094) та порушенням ритму і провідності (р&lt;0,001). У них була вища частота гострих тромбозів (р=0,0181), ТЕЛА (р&lt;0,001) та госпітальної смертності: 27,8 % проти 10,1 % (р&lt;0,001).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Коронавірусна хвороба обтяжує перебіг хронічної серцевої недостатності та проявляється дестабілізацією серцево-судинних проявів хвороби, підвищенням тромбогенного потенціалу, що призводить до високої госпітальної летальності.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12530 МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ПРЕЕКЛАМПСІЇ СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ У ЖІНОК ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ 2021-11-29T01:19:10+02:00 С. В. Хміль babinets@tdmu.edu.ua У. Я. Франчук babinets@tdmu.edu.ua Л. М. Маланчук babinets@tdmu.edu.ua М. В. Франчук babinets@tdmu.edu.ua <p>В Україні наявна тенденція до збільшення розвитку ускладнення вагітності пізніми гестозами, тому дослідження методом математичного моделювання прогнозування виникнення прееклампсії середнього ступеня є доцільним та необхідним для спрощення верифікації даної патології.</p> <p><strong>Мета</strong> – розроблення математичної моделі для визначення ймовірності та відсотка прогнозування виникнення прееклампсії середнього ступеня у жінок групи високого ризику розвитку пізнього гестозу на тлі метаболічного синдрому.</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> На сьогодні, окрім точної діагностики та ефективного лікування прееклампсії з ожирінням, постало питання прогнозування виникнення прееклампсії за допомогою біохімічних маркерів діагностики. Іншими словами, з якою ймовірністю може виникнути прееклампсія середнього ступеня у жінок групи ризику виникнення пізнього гестозу на тлі метаболічного синдрому. Для вирішення завдань такої складності застосували нейронні мережі, або «штучний інтелект».</p> <p><strong>Результати.</strong> Математично доведено, що при наявності протеїнурії, що відповідає діагностичним критеріям прееклампсії легкого ступеня, дефіциту вітаміну D та підвищення рівня інгібіну А, ймовірність розвитку прееклампсії середнього ступеня становить 89 % .</p> <p><strong>Висновки.</strong> У пацієнток віком понад 35 років ризик виникнення прееклампсії середнього ступеня, враховуючи додаткові прогностичні маркери, зокрема вітамін D та інгібін А, зростає ймовірність розвитку даного ускладнення вагітності на тлі метаболічного синдрому.</p> 2021-12-01T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини