СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ШКІРИ ПРИ КОНТАКТНОМУ НІКЕЛЕВОМУ ДЕРМАТИТОВІ ЗА УМОВ ПРИГНІЧЕННЯ iNOS
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8177Ключові слова:
структурні зміни, шкіра, дерматит, нікель, високоселективний інгібітор iNOS 1400W, нано-форма.Анотація
Пошук ефективних та безпечних методів лікування алергійних дерматозів залишається актуальною проблемою сучасної дерматології. В останні роки значна увага приділяється вивченню ролі оксиду азоту в регуляції функціонування різних систем організму, в тому числі при алергійних дерматитах та можливостей застосування нанотехнологій для лікування шкірних хвороб.
Метою дослідження стало вивчення особливостей реорганізації структури шкіри при експериментальному контактному нікелевому дерматиті та його корекції препаратами високоселективного інгібітора індуцибельної NO-синтази N-(3-(Aмінометил)бензил)ацетамідину (1400W) у вільній та наноінкапсульованій формах.
Матеріал і методи. Експеримент проведено на 35 статевозрілих білих щурах, яких було поділено на 4 групи: 1 – інтактні тварини; 2 – щури з модельованим контактним нікелевим дерматитом (КД); 3 – щури з КД, яким для корекції застосовували 1400W (КД + 1400W); 4 – щури з КД, яким наносили інкапсульовану 1400W (КД + нано-1400W). Полімерні хітозанові наночастинки з інкапсульованим 1400W готували за методикою Hussain Z. et al. (2013). Препарати для корекції наносили на уражені ділянки шкіри два рази на добу протягом 7 днів. Тварин виводили з експерименту на 20 добу дотримуючись усіх правил біоетики. Для оцінки структурних змін проводили гістологічне дослідження шкіри за загальноприйнятими методиками.
Результати й обговорення. На мікроскопічному рівні встановлено, що у центральних ділянках шкіри при нікелевому дерматиті відбувається глибока деструкція епідермісу та дерми з вогнищевими виразковими пошкодженнями. Застосування вільної форми 1400W не призводило до покращення структур шкіри. При аплікації наноформи спостерігалася деяка активація процесів регенерації: мікроскопічно відмічався лише вузький новоутворений пласт клітин без пошарового диференціювання.
Висновки. Застосування наноформи препарату 1400W забезпечує більш активну репарацію пошкоджених структур шкіри та стимулює крайову епітелізацію. Для подальшого вивчення є перспективним вивчення можливостей комбінування наноінкапсульованого препарату 1400W з іншими патогенетичними чинниками для лікування та корекції контактного алергійного дерматиту.
Посилання
Peiser, M., Tralau, T., Heidler, J., Api, A. M., Arts, J. H. E., Basketter, D. A., … Luch, A. (2012). Allergic contact dermatitis: epidemiology, molecular mechanisms, in vitro methods and regulatory aspects: Current knowledge assembled at an international workshop at BfR, Germany. Cellular and Molecular Life Sciences, 69(5), 763–781. http://doi.org/10.1007/s00018-011-0846-8
Kostner, L., Anzengruber, F., Guillod, C., Recher, M., Schmid-Grendelmeier, P., & Navarini, A. A. (2017). Allergic contact dermatitis. Immunology and Allergy Clinics, 37(1), 141-152.
Sybirna, N. O., Lyuta, M. YA., & Klymyshyn, N. I. (2010). Molekulyarni mekhanizmy deponuvannya oksydu azotu v erytrotsytakh. [Molecular mechanisms of deposit of nitric oxide in erythrocytes]. Biolohichni studiyi - Biological Studies, 4 (1), 143-160 [in Ukrainian].
Ross, R., & Reske-Kunz, A. B. (2001). The role of NO in contact hypersensitivity. International immunopharmacology, 1(8), 1469-1478.
Li, H., Horke, S., & Förstermann, U. (2014). Vascular oxidative stress, nitric oxide and atherosclerosis. Atherosclerosis, 237(1), 208-219.
Faro, M. L. L., Fox, B., Whatmore, J. L., Winyard, P. G., & Whiteman, M. (2014). Hydrogen sulfide and nitric oxide interactions in inflammation. Nitric Oxide, 41, 38-47.
Sharma, J. N., Al-Omran, A., & Parvathy, S. S. (2007). Role of nitric oxide in inflammatory diseases. Inflammopharmacology, 15(6), 252-259.
Smirnova, I. Yu., Ogorodova, L. M., & Deyev, I. A., (2009). Rol' oksida azota v razvitii zabolevaniy kozhi. [The role of nitric oxide in the development of skin diseases]. Voprosy sovremennoy pediatrii, - Questions of modern pediatrics, 8 (4) [in Ukrainian].
Goyal, R., Macri, L. K., Kaplan, H. M., & Kohn, J. (2016). Nanoparticles and nanofibers for topical drug delivery. Journal of Controlled Release : Official Journal of the Controlled Release Society, 240, 77–92.
Hussain, Z., Katas, H., Amin, M. C. I. M., Kumolosasi, E., Buang, F., & Sahudin, S. (2013). Self-assembled polymeric nanoparticles for percutaneous co-delivery of hydrocortisone/hydroxytyrosol: an ex vivo and in vivo study using an NC/Nga mouse model. International journal of pharmaceutics, 444(1), 109-119.
