ОСОБЛИВОСТІ МІКРОСКОПІЧНИХ ТА МОРФОМЕТРИЧНИХ ЗМІН НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ЧЕРЕЗ 14 ТА 21 ДОБУ ЗА УМОВ ТЕРМІЧНОГО ПОШКОДЖЕННЯ ШКІРИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КРІОЛІОФІЛІЗОВАНОГО КСЕНОСУБСТРАТУ ШКІРИ СВИНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i2.14726Ключові слова:
надниркові залози, мікроскопічні зміни, морфометрія, термічна травма, ліофілізована ксеношкіраАнотація
РЕЗЮМЕ. Термічні ураження за частотою, ускладненнями та смертністю є найпоширенішими серед інших захворювань у світі. Проте морфологічні зміни в надниркових залозах у динаміці після опікових травм та подальшої корекції залишаються недостатньо вивченими. На сьогодні важливим завданням є виявлення ефективних методів лікування опікових уражень. Одним із сучасних підходів до вирішення питань корекції опікової травми є використання подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри.
Мета дослідження – встановлення структурної реорганізації компонентів надниркових залоз через 14 та 21 добу за умов термічного пошкодження шкіри та застосування кріоліофілізованого ксеносубстрату шкіри свині.
Матеріал і методи. Експериментальну термічну травму моделювали на 40 лабораторних білих щурах-самцях. Опік ІІб ступеня було нанесено за допомогою мідних пластин, нагрітих у кип’яченій воді до температури 97–100 ºC, із застосуванням тіопентал-натрієвого наркозу. Площа ураження становила 18–20 % поверхні тіла тварин. Мікроскопічне дослідження структури надниркових залоз проводили за допомогою світлового мікроскопа MICROmed SEO SСAN.
Результати. В пізні терміни (на 14 та 21 добу експерименту) в умовах використання подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри в якості коригувального препарату опікової травми встановлено активні регенераторні процеси, нормалізацію мікроструктури ендокриноцитів залози, що відбувалось на тлі суттєвого зниження ступеня ендотоксемії. Середнє значення товщини кори на 14 добу достовірно зменшувалось на 10,41 % (p<0,05) відносно показника ІІ експериментальної групи, а на 21 добу було наближене до показника інтактної групи тварин і, в порівнянні з показниками групи тварин з опіковою травмою без корекції, зменшувалось на 8,76 %. Середнє значення товщини мозкової речовини знижувалось відносно показника ІІ експериментальної групи: на 14 добу – в 1,72 раза (p<0,001), а на 21 добу – в 2,71 раза (p<0,001). Морфометрично встановлена наближеність досліджуваних параметрів надниркових залоз тварин ІІІ групи до інтактних показників на 21 добу досліду.
Висновки. У пізні терміни (14–21 доба) після експериментальної термічної травми, за умов застосування подрібненого субстрату ліофілізованої ксеношкіри, спостерігався активний перебіг регенераторних процесів у компонентах надниркової залози, які проявлялись у відновленні структури клітин та ядер.
Посилання
Netyukhaylo, L.G., Kharchenko, S.V. & Kostenko, A.G. (2011). Patohenez opikovoi khvoroby (v dvokh chastynakh) [Pathogenesis of burn disease (in 2 parts)]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 1, 127-35. [in Ukrainian].
Nielson, C.B., Duethman, N.C., Howard, J.M., Moncure, M. & Wood, J.G. (2017). Burns: pathophysiology of systemic complications and current management. Journal of Burn Care and Research, 38(1), 469-81. DOI: 10.1097/BCR.0000000000000355.
Jeschke, M.G., van Baar, M.E., Choudhry, M.A., Chung, K.K., Gibran, N.S. & Logsetty S. (2020). Burn injury. Nature Reviews Disease Primers, 6(1), 11. DOI:10.1038/s41572-020-0145-5.
Porter, C., Tompkins, R.G., Finnerty, C.C,. Sidossis, L.S., Suman, O.E. & Herndon, D.N. (2016). The metabolic stress response to burn trauma: current understanding and therapies. Lancet, 388 (10052), 1417-26.
Ryan, C.M., Parry, I. & Richard R. (2017). Functional outcomes following burn injury. Journal of Burn Care and Research, 38(3), e614-e617. DOI:10.1097/bcr. 0000000000000537.
Kallinen, O., Maisniemi, K., Bohling, T., Tukiainen, E. & Koljonen, V. (2012). Multiple organ failure as a cause of death in patients with severe burns. Journal of Burn Care and Research, 33(2), 206-11. DOI: 10.1097/BCR. 0b013e3182331e73.
Bittner, E.A., Shank, E., Woodson, L. & Martyn, J.A. (2015). Acute and perioperative care of the burn-injured patient. Anesthesiology, 122, 448-64. DOI: 10.1097/ALN. 0000000000000559.
Young, A.W., Dewey, W.S. & King, B.T. (2018). Rehabilitation of burn injuries. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America, 30(1), 111-32. DOI:10.1016/j.pmr.2018.08.004.
Pyatnytsky, O.Yu., Yakovleva, L.V. & Koshova, O.Y. (2013). Eksperymentalne doslidzhennia farmakolohichnykh vlastyvostei kriokonservovanoho substratu shkiry svynei [Experimental study of pharmacological properties of the cryopreserved swine skin substrate]. Klinichna Farmatsiia – Clinical Pharmacy, 17 (1), 56-62 [in Ukrainian].
Tsymbalyuk, A.V., Guda, N.V. & Kyryk, O.O. (2013). Zastosuvannia podribnenoho substratu liofilizovanoho substratu shkiry ksenotransplantata dlia mistsevoho likuvannia opikovykh khvorykh z infikovanymy ranamy III-IV stupeniv. [The use of crushed substrate of lyophilized xenograft skin substrate for local treatment of burn patients with infected wounds of III-IV degrees]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 1, 81-84. [in Ukrainian].
Yamamoto, T., Iwase, H., King, T.W., Hara, H. & Cooper, D.K. (2018). Skin xenotransplantation: Historical review and clinical potential. Burns. 44, 1738-49. DOI: 10.1016/j.burns.2018.02.029.
Goralsky, L.P., Khomych, V.T. & Kononsky, O.I. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky ta morfofunktsionalnykh metodiv doslidzhennia v normi ta pry patolohii. [Fundamentals of histological technique and morphofunctional research methods in normal and in pathology]. Zhytomyr: Polissya, 288 p. [in Ukrainian].
