РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА У ДІТЕЙ НА ФОНІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

О. Я. Видойник

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13499

Автор(и)

О. Я. Видойник Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13499

Ключові слова:

захворювання пародонта, пародонт, діти, бронхіальна астма

Анотація

РЕЗЮМЕ. Значна поширеність стоматологічних захворювань серед дитячого населення вимагає розв’язання багатьох питань, пов’язаних із запобіганням розвитку патології та оцінки чинників її виникнення на фоні бронхіальної астми. Недостатньо з’ясованими є особливості патогенетичних механізмів виникнення стоматологічної патології, зокрема, біохімічних, імунологічних та ендокринних; не визначені найчутливіші вікові групи дітей до впливу цієї супутньої патології на стоматологічний статус, що, у свою чергу, обумовлює труднощі при виборі диференційних профілактичних заходів.

Актуальним є обґрунтування профілактичних заходів, спрямованих на усунення метаболічних змін в організмі дітей, підвищення резистентності організму з урахуванням наявності соматичного захворювання. Тому оцінка рівня стоматологічного здоров’я дітей на фоні бронхіальної астми, з’ясування чинників ризику виникнення та розвитку захворювань порожнини рота, проведення аналізу функціональних, біохімічних, імунологічних змін в організмі дітей з бронхіальною астмою є актуальною проблемою сучасної стоматології, вирішення якої дасть можливість обґрунтувати комплекс лікувально-профілактичних заходів стоматологічних захворювань у дітей, що й обумовлює актуальність даного дослідження.

Мета дослідження – вивчити розповсюдженість та інтенсивність захворювань тканин пародонта у дітей на фоні бронхіальної астми.

Матеріал і методи. Для оцінки стоматологічної захворюваності проведено клінічне обстеження 240 дітей, хворих на БА (основна група). Групу порівняння склали 100 дітей без супутніх соматичних захворювань. Обстеження проведено у ключових групах – 7–15 років.

Результати. У результаті обстеження 240 дітей, хворих на БА (основна група), у 71,67 % випадків були виявлені захворювання тканин пародонта. У 100 дітей без БА та супутньої соматичної патології (порівняльна група) запальні захворювання тканин пародонта діагностували у 1,5 раза рідше.

Зі збільшенням віку обстежених дітей поширеність запальних захворювань тканин порожнини рота зростала в обох групах, однак у дітей з БА цей процес мав більш виражений характер. Так, у 7–9 річних дітей з БА поширеність захворювань тканин пародонта була у 1,6 раза вищою, ніж у дітей без БА (55,26 % проти 35,48 %). У віковому інтервалі 10–12 років поширеність захворювань тканин пародонта у дітей з БА становила 77,22 %, що було у 1,6 раза вище відповідних значень у групі порівняння – 47,06 %. Максимальні значення поширеності запальних захворювань тканин пародонта діагностували у 13–15-річних оглянутих дітей обох груп, причому отримані дані основної групи (81,18 %) були у 1,4 раза вище стосовно відповідних значень групи порівняння (60,00 %).

Аналіз структури захворювань тканин пародонта дозволив з’ясувати, що в обох групах обстежених дітей найпоширенішою патологією був гінгівіт. У дітей основної групи гінгівіт діагностували у 44,17 % випадків, що було у 1,5 раза більше, ніж у групі порівняння – 29,0 %. Локалізований пародонтит у дітей основної групи діагностували у 1,3 раза частіше, ніж у порівняльній групі (23,75 % проти 19,0 %).

Висновки. Проведені клінічні дослідження та отримані результати свідчать, що поширеність захворювань тканин пародонта у дітей з бронхіальною астмою склала 71,67 %, що у 1,5 раза вище значень у дітей (48,0 %) без соматичної патології. У дітей виявлено низький рівень освітніх знань з догляду за порожниною рота та низьку якість гігієни порожнини рота.

Посилання

Borovskiy, Ye.V., & Suvorov, K.A. (2011). Profilakticheskaya napravlennost pri lechenii patsiyentov s kariyesom zubov [Preventive orientation in the treatment of patients with dental caries]. Stomatologiya – Dentistry., 3, 23-26 [in Russian].

Gilyazeva, V.V. (2010). Immunologicheskiye aspekty kariyesa zubov. Obzor literatury [Immunological aspects of dental caries. Literature review]. Klinicheskaya stomatologiya – Clinical Dentistry, 4, 76-79 [in Russian].

Bychkova, V.B. (2007). Profilaktika zabolevaniy zubov i ranene ortodonticheskoye lecheniye detey s patologiyey oporno-dvigatelnogo aparata [Prevention of dental diseases and early orthodontic treatment of children with pathology of the musculoskeletal system]. Avtoref. dis. na soiskan. uchen. stepen. kand. med. Nauk – Abstract dis. for the degree of Cand. medical Sciences. Sankt-Peterburg [in Russian].

Veysgeym, L.D., & Lyumkis, Ye.V. (2004). Sostoyaniye voprosa o vliyanii somaticheskikh zabolevaniy v kliniku i lecheniye parodontitov [Status of the issue of the impact of somatic diseases on the clinic and treatment of periodontitis]. Novoye v stomatologii – New in Dentistry, 6, 75-76 [in Russian].

Gorbacheva, I.A., & Shestakova L.A. (2008). Patogeneticheskaya komorbidnost zabolevaniy vnutrennikh organov i polosti rta [Pathogenetic comorbidity of diseases of internal organs and oral cavity]. Parodontologiya – Periodontology, 3(48), 3-5 [in Russian].

Dautov, F.F., Lysenko, G.N., & Lysenko, A.I. (2005). Faktory riska i stomatologicheskaya zabolevayemost detey v krupnom promyshlennom gorode [Risk factors and dental morbidity in children in a large industrial city]. Gigiyena i sanitariya – Hygiene and Sanitation., 5, 16-17 [in Russian].

Denga, O.V., Nikolayeva, A.V., & Shepak, S.V. (2007). Porazhayemost kariyesom zubov detey, prozhivayushchikh v rayonakh Odesskoy oblasti s raznoy pestitsidnoy nagruzkoy [The incidence of dental caries in children living in areas of the Odessa region with different pesticide loads]. Visnyk stomatolohii – Bulletin of Dentistry., 3, 38-44 [in Russian].

Zabolotnyy, T.D., Borisenko, A.V., & Pupin, T.I. (2013). Zapalni zakhvoriuvannia parodonta [Inflammatory periodontal diseases]. Lviv: HalDent [in Ukrainian].

Kaskova, L.F., & Shepelya, A.V. (2009). Vplyv antenatalnykh ta postnatalnykh faktoriv ryzyku na pokaznyky kariyesu tymchasovykh zubiv [The influence of antenatal and postnatal risk factors on caries indicators of temporary teeth]. Ukrayinskyy stomatolohichnyy almanakh – Ukrainian Dental Almanac, 5, 42-46 [in Ukrainian].

Kondrat, G.V. (2008). Nespetsyfichna rezystentnist rotovoyi porozhnyny u ditey iz dekompensovanoyu formoyu kariyesu zubiv [Nonspecific resistance of the oral cavity in children with a decompensated form of dental caries]. Arkhiv klinichnoyi medytsyny – Archive of Clinical Medicine, 1(13), 27-28 [in Ukrainian].

Modina, T.N., Mamayev, Ye.V., & Lopatkina, O.I. (2006). Patologiya tkaney parodonta i funktsionalnoye sostoyaniye organizma u podrostkov [Pathology of periodontal tissues and the functional state of the body in adolescents]. Stomatologiya detskogo vozrasta i profilaktika – Dentistry of Childhood and Prevention, 1-2, 78-84 [in Russian].

Ostapko, O.I. (2011). Naukove obgruntuvannya shlyakhiv ta metodiv profilaktyky osnovnykh stomatolohichnykh zakhvoryuvan u ditey v rehionakh z riznym rivnem zabrudnennya dovkillya [Scientific substantiation of ways and methods of prevention of major dental diseases in children in regions with different levels of environmental pollution]. Avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya d-ra med nauk : spets. 14.01.22 «Stomatolohiya» – Autoref. thesis for obtaining sciences. degree of doctor of medical sciences: special. 14.01.22 "Dentistry". Kyiv [in Ukrainian].

Ostapko, O.I., & Timofeyev, O.A. (2007). Statystychna otsinka chynnykiv ryzyku i prohnozuvannya rozvytku zakhvoryuvan parodontu u ditey [Statistical assessment of risk factors and prediction of the development of periodontal diseases in children]. Naukovyy visnyk NMU imeni O.O. Bohomoltsya – Scientific Bulletin of the NMU named after O.O. Bohomolets, 165-169 [in Ukrainian].

Sokolova, I.I., & Savelyeva, N.N. (2013). Rol vozrastnogo faktora v razvitii zabolevaniy parodonta [The role of the age factor in the development of periodontal diseases]. Eksperymentalna i klinichna medytsyna – Experimental and Clinical Medicine, 2, 164-168 [in Russian].