СТАН ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-МНЕСТИЧНОЇ СФЕРИ В ОСІБ ІЗ РІЗНОЮ ТЕПЛОЧУТЛИВІСТЮ

С. Н. Вадзюк; Т. В. Дживак

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13498

Автор(и)

С. Н. Вадзюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Т. В. Дживак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13498

Ключові слова:

інтелектуально-мнестична сфера, розумова працездатність, глобальне потепління, теплочутливість, когнітивні функції

Анотація

РЕЗЮМЕ. З початку промислової революції у ХІХ столітті глобальна середня температура поверхні планети нестримно збільшується. Наслідки глобального потепління людство спостерігає не лише у вигляді пожеж, повеней, ураганів та інших численних катастроф, а й у вигляді прямого впливу на психіку людини. Зміни також пов’язані зі зниженням розумової працездатності та когнітивних функцій.

Мета – оцінити стан інтелектуально-мнестичної сфери у осіб з різною теплочутливістю.

Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 100 осіб віком 17-20 років. Для встановлення теплочутливості була використана теплова проба, що включала в себе вимірювання температури обох кистей, пульсу і артеріального тиску та дані розробленого нами опитувальника «Рівні теплочутливості». Для оцінки стану інтелектуально-мнестичної сфери були проведені: методика «Кільця Ландольта», «Закономірності числового ряду», короткий орієнтовний тест (КОТ).

Результати. Вища теплочутливість була встановлена у 28% обстежуваних (група А), а у 72% відзначалася нижча теплочутливість (група Б). Аналіз стану інтелектуально-мнестичної сфери виявив нижчий рівень когнітивної здатності у групі А, зокрема виявлено знижені показники уваги та пам’яті, середній показник стійкості та продуктивності уваги був на 6,7% менший, ніж у групі Б. Середня кількість запам’ятованих слів за хвилину становила на 5,8% менше. У порівняльному дослідженні мислення та інтелекту суттєвих статистичних відмінностей не було виявлено.

Висновки. Таким чином, у осіб з вищою теплочутливістю виявили нижчу стійкість, продуктивність уваги та пам’ять, розумову працездатність. Отримані результати можуть стати теоретичним підґрунтям для оцінки факторів ризику розвитку захворювань когнітивної сфери, покращення розумової працездатності (когнітивної діяльності) в умовах глобального потепління та їх профілактики.

Посилання

Hegerl, G.C., Brönnimann, S., Schurer, A., & Cowan, T. (2018). The early 20th century warming: Anomalies, causes, and consequences. Wiley Interdisciplinary Reviews. Climate Change, 9(4), e522. DOI: 10.1002/wcc.522.

Tokinaga, H., Xie, S.P., & Mukougawa, H. (2017). Early 20th-century Arctic warming intensified by Pacific and Atlantic multidecadal variability. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 114(24), 6227-6232. DOI: 10.1073/pnas.1615880114.

Marx, W., Haunschild, R., & Bornmann, L. (2021). Heat waves: a hot topic in climate change research. Theoretical and Applied Climatology, 146(1-2), 781-800. DOI: 10.1007/s00704-021-03758-y.

Raza, A., Razzaq, A., Mehmood, S.S., Zou, X., Zhang, X., Lv, Y., & Xu, J. (2019). Impact of Climate Change on Crops Adaptation and Strategies to Tackle Its Outcome: A Review. Plants (Basel, Switzerland), 8(2), 34. DOI: 10.3390/plants8020034.

Bein, T., Karagiannidis, C., & Quintel, M. (2020). Climate change, global warming, and intensive care. Intensive Care Medicine, 46(3), 485-487. DOI: 10.1007/s00134-019-05888-4.

Cianconi, P., Betrò, S., & Janiri, L. (2020). The Impact of Climate Change on Mental Health: A Systematic Descriptive Review. Frontiers in Psychiatry, 11, 74. DOI: 10.3389/fpsyt.2020.00074.

Lawrence, M.G., Schäfer, S., Muri, H., Scott, V., Oschlies, A., Vaughan, N.E., Boucher, O., Schmidt, H., Haywood, J., & Scheffran, J. (2018). Evaluating climate geoengineering proposals in the context of the Paris Agreement temperature goals. Nature Communications, 9(1), 3734. DOI: 10.1038/s41467-018-05938-3.

Weilnhammer, V., Schmid, J., Mittermeier, I., Schreiber, F., Jiang, L., Pastuhovic, V., Herr, C., & Heinze, S. (2021). Extreme weather events in europe and their health consequences – A systematic review. International Journal of Hygiene and Environmental Health, 233, 113688. DOI: 10.1016/j.ijheh.2021.113688.

Vadzyuk, S.N., Kharkovska, T.V., Huk, V.O., Dzhyvak, V.H., Papinko, I. Y., & Nikitina, I.M. (2022). Prognostic criteria for the selection of individuals with different heat sensitivity. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 75(5, 2), 1370-1375. DOI: 10.36740/WLek202205225.

Savchenko, T.L. (2005). Uvaha yak strukturnyi komponent v systemi oznak psykhofiziolohichnoho zabezpechennia hotovnosti do profesiinoi diialnosti [Attention as a structural component in the system of signs of psychophysiological readiness for professional activity]. Aktualni problem psykholohii – Actual Problems of Psychology, 5(4), 243 [in Ukrainian].

Smirnova, O.M. & Maksymenko, S.D.(Ed.) (2018). Analiz diahnostyky rivnia intehralnoho pokaznyka zahalnykh intelektualnykh zdibnostei kandydativ na sluzhbu v Natsionalnu politsiiu ta navchannia u zakladakh osvity MVS Ukrainy [Diagnostic analysis of the level of the integral indicator of general intellectual abilities of candidates for service in the National Police and training in educational institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Psykholohichnyi chasopys: zbirnyk naukovykh prats – Psychological journal: collection of scientific papers. Kyiv: Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka Natsionalnoyi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, 5(15), 157-171 [in Ukrainian].