ДИСФУНКЦІЯ ПЛАЦЕНТИ, ЯК ФАКТОР УСКЛАДНЕНОГО ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

Л. М. Маланчук; А. С. Маланчук; В. М. Мартинюк; С. Л. Маланчук; М. О. Франчук; С. В. Гірін; М. А. Гулій

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12993

Автор(и)

Л. М. Маланчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
А. С. Маланчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
В. М. Мартинюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
С. Л. Маланчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. О. Франчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
С. В. Гірін Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. А. Гулій Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12993

Ключові слова:

дисфункція плаценти, мітохондріальний дисбаланс, фетоплацентарна недостатність, плацентогенез

Анотація

РЕЗЮМЕ. Сучасний погляд на роль плацентарної дисфункції у розвитку ускладнень вагітності має не лише теоретичне, але й велике практичне значення. Менеджмент під час вагітності має бути спрямований як на підтримку функцій плаценти впродовж усього періоду гестації, так і на пошук чутливих методів ранньої діагностики та прогнозування перебігу патологічного процесу. З цієї точки зору великий інтерес представляє вивчення внутрішньоклітинних процесів енергетичного обміну в умовах фізіологічного та патологічного плацентогенезу та можливостей біорегуляційної корекції акушерської патології.

Мета – оцінка ефективності застосування метаболічної терапії у вагітних із дисфункцією плаценти на основі цитохімічних досліджень мітохондріального статусу лимфоцитів.

Матеріал і методи. Обстежено 60 жінок із одноплідною вагітністю у терміні 22-28 тижнів. І група – вагітні з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) – 20 пацієнток; ІІ група – вагітні із дисфункцією плаценти, які отримали стандартну метаболічну терапію – 20 пацієнток; ІІІ група – вагітні із дисфункцією плаценти, яким призначали біорегуляційну корекцію препаратами «Heel» – 20 пацієнток. Усім вагітним проводилося повне клініко-лабораторне обстеження перед та після завершення експерименту. Пацієнтки ІІ групи отримували стандартну метаболічну терапію, яка включала препарати L-аргініну. Респонденти дослідження ІІІ групи упродовж 10 днів отримували лікування препаратами Оваріум композітум, Коензим композітум та Убіхінон композітум.

Результати. Результати дослідження виявили позитивну терапевтичну картину у основних групах вагітних із дисфункцією плаценти, проте результати оцінки мітохондріального дисбалансу показали відновлення енергетичного обміну за ключовими параметрами лише у пацієнток, котрі отримували комплексну терапію біорегуляційними препаратами «Heel», а отже прогноз благополучного завершення вагітності у них був реально вищим.

Висновки. Таким чином, цитохімічна оцінка стану енергетичного забезпечення клітин може використовуватися як дієвий інструмент діагностики та прогнозування ускладнень вагітності при дисфункції плаценти. Призначення біорегуляційних препаратів у комплексному лікуванні вагітних з груп ризику розвитку акушерської патології на фоні плацентарної недостатності дозволяє розширити панель ефективного терапевтичного менеджменту.

Посилання

Knöfler, M., Haider, S., Saleh, L., Pollheimer, J., Gamage, T., & James, J. (2019). Human placenta and trophoblast development: key molecular mechanisms and model systems. Cellular and Molecular Life Sciences : CMLS, 76(18), 3479-3496. DOI: 10.1007/s00018-019-03104-6.

Herrick, E.J., & Bordoni, B. (2021). Embryology, Placenta. In StatPearls. StatPearls Publishing. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK551634/

Torre, P., & Flores, A.I. (2020). Current Status and Future Prospects of Perinatal Stem Cells. Genes, 12(1), 6. DOI: 10.3390/genes12010006.

Dellschaft, N.S., Hutchinson, G., Shah, S., Jones, N.W., Bradley, C., Leach, L., Platt, C., Bowtell, R., & Gowland, P.A. (2020). The haemodynamics of the human placenta in utero. PLoS biology, 18(5), e3000676. DOI: 10.1371/journal.pbio.3000676.

Miao, H., Mistelbauer, G., Karimov, A., Alansary, A., Davidson, A., Lloyd, D., Damodaram, M., ... & Groller, M.E. (2017). Placenta Maps: In Utero Placental Health Assessment of the Human Fetus. IEEE transactions on visualization and computer graphics, 23(6), 1612-1623. DOI: 10.1109/TVCG. 2017.2674938.

Brosens, I., Pijnenborg, R., Vercruysse, L., & Romero, R. (2011). The "Great Obstetrical Syndromes" are associated with disorders of deep placentation. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 204(3), 193-201. DOI: 10.1016/j.ajog.2010.08.009.

Kravchenko, О. (2021). Platsentarna dysfunktsiia yak bazova patolohiia perynatalnykh uskladnen [Placental dysfunction as a basic pathology of perinatal complications]. REPRODUKTYVNA ENDOKRYNOLOHIIA – REPRODUCTIVE ENDOCRYNOLOGY, (58), 107-112. DOI: 10.18370/ 2309-4117.2021.58.107-112.

Hebert, J.F., & Myatt, L. (2021). Placental mitochondrial dysfunction with metabolic diseases: Therapeutic approaches. Biochimica et biophysica acta. Molecular Basis of Disease, 1867(1), 165967. DOI: 10.1016/j.bbadis.2020.165967.

Schoots, M.H., Gordijn, S.J., Scherjon, S.A., van Goor, H., & Hillebrands, J.L. (2018). Oxidative stress in placental pathology. Placenta, 69, 153-161. DOI: 10.1016/j.placenta.2018.03.003.