ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ НИРКОВОЗАМІСНУ ТЕРАПІЮ З УРАХУВАННЯМ НАЯВНОСТІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2-ГО ТИПУ

С. Т. Рустамян; І. П. Катеренчук

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12813

Автор(и)

С. Т. Рустамян Полтавський державний медичний університет
І. П. Катеренчук Полтавський державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12813

Ключові слова:

гемодіаліз, якість життя, ниркова недостатність

Анотація

РЕЗЮМЕ. Кількість хворих із термінальною стадією ниркової недостатності, які потребують гемодіалізної терапії, невпинно зростає. Життя пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності змінюється, хворий змушений адаптуватися до змін, що виникають із початком діалізної терапії. Інтенсивність психічного, а також соматичного стану хворого значною мірою впливає на рівень якості життя.

Мета – визначити рівень якості життя у хворих, які отримують нирковозамісну терапію, з урахуванням цукрового діабету 2-го типу.

Матеріал і методи. Дослідження проведено у центрі нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 93 пацієнти, з яких 44 перебувають на програмному гемодіалізі та 49 пацієнтів з ХХН І–ІІ стадій, які склали контрольну групу. У свою чергу, дослідна група (пацієнти, які отримують діалізну терапію) була поділена на дві підгрупи: 20 хворих (ДГ1) з діабетичною нефропатією (ДН), 24 – з іншими захворюваннями (ДГ2). Середня тривалість лікування нирковозамісною терапією склала (6,2±6,7) років. Контрольну групу також було поділено на дві підгрупи: 26 хворих з ДН (КГ1), та 23 – без ДН (КГ2). Якість життя визначали за анкетою оцінки якості життя (SF-36). Статистично значиму різницю між порівнюваними групами визначали за допомогою параметричного критерію Стьюдента.

Результати. Простежується статистично значима різниця між ДГ2 та КГ2 р<0,001, у ДГ1 та КГ1 р≥0,05 при визначенні шкали фізичного функціонування. Шкала інтенсивності болю характеризує у ДГ1 та КГ1 статистично достовірну різницю р<0,01, у ДГ2 та КГ2 р<0,005. Шкала загального здоров’я характеризує статистично значиму різницю як і в ДГ1 з КГ1 так і ДГ2 та КГ2, р≤0,005 та р<0,001. Шкала життєвої активності показує статистично достовірну різницю між ДГ1 та КГ1 р<0,001 і ДГ2 та КГ2 р<0,01. Шкала соціального функціонування характеризує статистично значиму різницю, відповідно, в ДГ1 та КГ1 р<0,05, а в ДГ2 та в КГ2 р<0,01. Простежується статистично значима різниця як ДГ1 з КГ1, так і ДГ2 з КГ2, р=0,01 та р<0,01 відповідно, при визначенні шкали психологічного здоров’я.

Висновки. Різниця показників психологічного компонента у діалізних хворих, незалежно від наявності цукрового діабету, та у хворих контрольних груп дуже висока. Так, середні показники психологічного компонента в групах хворих, які отримували діаліз, склала (49,7±11,5) і (44,5±10,6) відповідно, тоді як у контрольних групах – (91,4±2,1) та (90,1±8,2) відповідно. Спостерігається статистично достовірна різниця р<0,001 як за психологічним, так і за фізичним компонентами оцінки якості життя.

Посилання

Ha, C.M. (2021). Cost-effectiveness of home hemodialysis with bedside portable dialysis machine "DIMI" in the United Arab Emirates. Cureus, 13(10), e18549. DOI: 10.7759/cureus.18549.

Dąbrowska-Bender, M., Dykowska, G., Żuk, W., Milewska, M., & Staniszewska, A. (2018). The impact on quality of life of dialysis patients with renal insufficiency. Patient Prefer Adherence, 12, 577-583. DOI: 10.2147/PPA.S156356.

Jansz, T.T., Noordzij, M., Kramer, A., Laruelle, E., Couchoud, C., & Collart, F. (2020). Survival of patients treated with extended-hours haemodialysis in Europe: an analysis of the ERA-EDTA Registry. Nephrol. Dial. Transplant., 35(3), 488-495. DOI: 10.1093/ndt/gfz208.

Loon, I.N., Goto, N.A., Boereboom, F.T.J., Verhaar, M.C., Bots, M.L., Hamaker, M.E. (2019). Quality of life after the initiation of dialysis or maximal conservative management in elderly patients: a longitudinal analysis of the Geriatric assessment in OLder patients starting Dialysis (GOLD) study. BMC Nephrol., 20(1), 108. DOI: 10.1186/s12882-019-1268-3.

Orley, J., & Kuyken, W. (Eds.). (1994). The development of the WHOQOL. Quality of life assessment: International perspectives. Berlin: Springer-Verlag.

Jablonski, A. (2004). The illness trajectory of end-stage renal disease dialysis patients. Res. Theory Nurs. Pract., 18(1), 51-72. DOI: 10.1891/rtnp.18.1.51.28053.

Bonenkamp, A.A., Sluijs, A.E., Hoekstra, T., Verhaar, M.C., Ittersum, F.J., & Abrahams, A.C. (2020). Health-related quality of life in home dialysis patients compared to in-center hemodialysis patients: a systematic review and meta-analysis. Kidney Med., 2(2), 139-154. DOI: 10.1016/j.xkme.2019.11.005.

Kramer, A., Pippias, M., Noordzij, M., Stel, V.S., Afentakis, N., Ambühl, P.M., …, & Jager, K.J. (2018). The European Renal Association – European Dialysis and Transplant Association (ERA-EDTA) Registry Annual Report 2015: a summary. Clin. Kidney J., 11(1), 108-122. DOI: 10.1093/ckj/sfx149.

Wongrakpanich, S., Susantitaphong, P., Isaranuwatchai, S., Chenbhanich, J., Eiam-Ong, S., & Jaber, B.L. (2017). Dialysis therapy and conservative management of advanced chronic kidney disease in the elderly: a systematic review. Nephron., 137(3), 178-189. DOI: 10.1159/000477361.

Robinson, B.M., Zhang, J., Morgenstern, H., Bradbury, B.D., Ng, L.J., McCullough, K.P., …, & Pisoni, R.L. (2014). Worldwide, mortality risk is high soon after initiation of hemodialysis. Kidney Int., 85(1), 158-165. DOI: 10.1038/ki.2013.252.

Zhulkevych, I.V., Smiian, S.I., Havryliuk, M.Ye., Kmita, H.H., Kramar, L.T., & Korchynska, R.M. (2000). Metodolohichni pidkhody do vyvchennia yakosti zhyttia v hematolohichnykh doslidzhenniakh [Methodological approaches to the study of quality of life in hematological research]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Researches, 3, 16-23 [in Ukrainian].